Способи щеплення плодових дерев

Перед тим, як робити щеплення, потрібно вибрати дерева, які між собою можна поєднати, адже це одне з головних правил успішного приживання. Кісточкові породи можуть приживатись тільки на кісточкових підщепах, а зерняткові — на зерняткових деревах. Не варто розраховувати, що груша буде рости на вишні. А грушу легко прищеплюють на айву.

Також для щеплення використовуються тільки молоді дерева віком не старше 15 років. Чим молодше дерево, тим краще воно прийме прищепу. Крім цього, не можна прищеплювати ранньостиглі сорти з пізньостиглими.

Прищепа — це відросток або брунька від сортового дерева, які прищеплюють на підщепу з метою розмноження сорту.

Підщепа — це сіянець або старе дерево, яке служить кореневою порослю. Для нього найчастіше використовують дикі породи дерев або спеціальні дерева з деякими можливостями (низькорослість, стійкість до хвороб, потужна коренева система, стійкість до стресових умов вирощування і т.д.).

Таблиця сумісності плодових дерев для щеплення

Способи щеплення плодових дерев

Окуліровка

Окуліровка — це щеплення до підщепи бруньки (вічка) разом із суміжною з нею тканиною. Даний метод найпопулярніший для використання в плодівництві, бо для нього не потрібна велика кількість витратного матеріалу, він показує високий відсоток приживлюваності та робиться досить швидко і легко. Окуліровку можливо проводити тільки тоді, коли кора легко відходить від стовбура дерева. А це буває двічі на рік — навесні та влітку з кінця липня.

Навесні окуліровку проводять брунькою, зрізаною з гілок тогорічного приросту дерев. А влітку на дерева прищеплюють щитки, зрізані з приросту поточного року. Спочатку проводять окулірування на кісточкових породах дерев (слива, вишня і т.д.), а вже потім переходять на зерняткові (груша, яблуня).

Літню окуліровку потрібно починати з ранку до настання спекотного періоду, і продовжувати після полудня до заходу сонця. У хмарну погоду щеплення дозволяється робити весь день, а під час дощу — окулірування заборонене.

Перед тим, як робити щеплення плодових дерев окуліруванням, зі штамбів підщепи зрізають бічні пагони на висоті до 20-25 см. Окуліровку проводять окулірувальним ножем, який повинен бути гострим як бритва. Для цього, ніж часто очищають ганчіркою від бруду та іншого сміття і підточують ременем.

Щеплення дерев методом окулірування

Як робити Т-образну окуліровку:

1. Для окулірування вибирають ділянку на стовбурі дерева з рівною чистою корою з північного боку на висоті 10-15 см від ґрунту. Якщо підщепу зігнути, то прищеплювати бруньку треба нижче вигину, а на нахилених саджанцях — бруньки прищеплюють з верхньої сторони.
2. Для нанесення Т-подібного розрізу потрібно злегка нахилити дерево назад, взятися за нього рукою трохи вище, передбачуваного місця зрізу, і зробити поперечний розріз деревини. Його довжина не повинна бути більше третини діаметра штабу дерева.
3. Потім знизу-вгору ножем роблять поздовжній розріз кори довжиною 2,5-3 см. Якщо кора легко відходить, то досить буде розрізу довжиною 1-1,5 см. Коли вертикальний зріз досягне горизонтального, акуратно лезом потрібно підчепити краї кори. Якщо кора погано підвелася, її можна посунути наконечником, який знаходиться знизу ножа.
4. При виборі щитка варто відзначити, що для товстої підщепи нирку зрізають знизу гілки, а для тонкої — зверху. Бруньку зрізають плавним рухом на себе з найменшим зіткненням з деревиною. Потрібно зрізати так, щоб знизу і зверху від нирки залишалося по 1,5 см кори. Загальна довжина вічка – 3-4 см.
5. Щиток вставляють нижнім кінцем під кору в Т-подібний розріз підщепи, заводячи його до упору. Нирка має перебувати на рівні країв кори. Якщо це не так, то низ щитка потрібно вкоротити.
6. Потім щиток притискують корою і підв’язують поліетиленовою стрічкою шириною 8 – 12 мм від низу до верху. Стрічкою щільно закривають всі частини, а саму нирку залишають відкритою.

Окуліровка вприклад

Даний вид окулірування підходить для проведення щеплення влітку або навесні, коли ще погано відділяється кора на підщепах. Також він доцільний для молодих саджанців з тонкою корою. Техніка окулірування схожа з Т-образною, але в ній є свої нюанси.

Щеплення дерев окуліруванням вприклад

Технологія окулірування вприклад:

1. На підщепі роблять поперечний розріз кори разом з деревиною, в місці, де буде низ вічка. Ніж поглиблюють на 4-5 мм на висоті 3-4 см від поперечного розрізу і зверху-вниз зрізають смугу кори з найменшим зняттям деревини. У підсумку повинен утворитися клиноподібний зріз.
2. Для додання щитку форми вирізу, на підщепі потрібно встановити ніж під кутом 30° на дистанції 1,5-2 см нижче бруньки та зробити зріз довжиною 7-8 мм зі зняттям деревини. Потім, ніж вийняти та зробити так само з іншого боку.
3. Після зрізу, бруньку великим пальцем притискають до леза ножа і щільно вводять в розріз на підщепі. Якщо щиток впаде на ґрунт — його потрібно замінити на новий.

Проста копуліровка

Копуліровка — це зимове щеплення плодових дерев, оскільки в польових умовах вона не зовсім зручна. Її застосовують для розмноження плодових дерев і рослин культур з підщепи та прищепи однакового діаметра.

Проста копуліровка плодових дерев

Техніка виконання простої копуліровки:

1. На підщепі роблять косий зріз довжиною 4-5 см.
2. Потім зрізують прищепу також під кутом, щоб розріз був розміром 4-5 см. Черенок вкорочують, залишаючи на ньому 2-3 бруньки. Частину живця можна буде використовувати для інших щеплень. Тонкі живці перерізають прищеплювальним ножем, а товсті — секатором.
3. Потім підщепу і прищепу з’єднують зрізами, так щоб вони співпали між собою. Щеплення впритул перев’язують поліетиленовою стрічкою.
4. Верхній зріз щепленого держака разом з щепленням покривають садовим варом або опускають в розплавлений парафін.

Поліпшена копуліровка

Поліпшену копуліровку ще називають копуліровкою з язичком. За допомогою якого держак міцніше тримається на підщепі. Даний метод підходить для щеплення яблуні, груші, сливи, аличі, черешні, вишні та винограду.

Методика проведення та саджанці прищеплені способом поліпшеної копуліровки

Як робити поліпшену копуліровку:

1. Підготовка прищепи та підщепи така ж, як і при простій копуліровці. Але тут ще треба зробити зріз для язичка, залишивши 1/3 частина з нижньої частини надрізу (яка відповідає виходу серцевини) і зробити поздовжній розріз на 2/3 розрізу.
2. На підщепі язичок роблять за такою ж технологією.
3. Потім живці приставляють зрізами один до одного так, щоб вони щільно увійшли в язички.
4. Далі місце з’єднання обмотують стрічкою і змащують садовим варом або розтопленим парафіном.

Щеплення плодових дерев в бічній заріз

Це весняне щеплення плодових дерев, яке використовується на гілках або підщепах товщиною 1,5-2,5 см. Її перевагою є більш міцне кріплення прищепи до підщепи. Також цей метод широко використовується для перещеплення на підщепу, де не прижилися щитки після копуліровки. Щеплення починають на початку набрякання бруньок.

Щеплення плодових дерев в бічній заріз

Хід виконання щеплення в бічній заріз:

1. Підщепу вкорочують на 8-10 см вище передбачуваного місця для щеплення.
2. Прищеплювальним ножем роблять надріз під кутом 15-20° до поверхні підщепи. Розріз повинен бути довжиною 4-5 см, а глибина такою, щоб підщепу можна було злегка відігнути.
3. Для підготовки підщепу беруть в ліву руку так, щоб нижня брунька була зверху і трохи повернула наліво. Зріз починають на 2-3 мм нижче від нирки та закінчують через 4-5 см.
4. Потім держак повертають і, з іншого боку, роблять надріз нижче 5-8 мм від бруньки нахиливши ніж під кутом 15°. Якщо зробити надрізи на однаковій відстані від нирки, то після вставки черенка в підщепу, клапан трохи відійде в сторону і не буде як слід прилягати.
5. Після підготовки прищепи, її зрізають зверху над другою брунькою і вставляють в розріз на підщепі.
6. Щеплення обв’язують зверху вниз стрічкою з плівки та промазують садовим варом.

Щеплення плодових дерев врасщеп

Метод весняного перещеплення плодових дерев з гілками діаметром 3-10 см. Щеплення можна робити до сокоруху, але найкраще почекати до початку набрякання бруньок. Врасщеп рекомендується прищеплювати яблуню, грушу, аличу, сливу, виноград і черешню.

Щеплення плодових дерев врасщеп

Технологія виконання щеплення врасщеп:

1. Для щеплення беруть великий гострий ніж. На гілці роблять зріз в такому місці, щоб нижче 10 см на ній не було розгалужень. Після спилювання, зріз очищають ножем.
2. Розріз роблять посередині на глибину 5-8 см ножем постукуючи молотком. Потім ніж дістають і в розріз вставляють викрутку або клин, розширюючи щілину на 4-5 мм.
3. Живці обрізають у вигляді клинка з розрізом до 5 см, залишаючи кору з внутрішньої та зовнішньої сторони. При цьому зовнішня сторона повинна бути трохи ширше внутрішньої.
4. В один розщеп вставляють по 2 живці з різних сторін. А на великих гілках вставляють по 4 прищепи, роблячи додатковий розщеп перпендикулярно один до одного.
5. Після цього, клин або викрутку для розпірки виймають і обв’язують щеплення. Потім місця з’єднання і верхні зрізи живців покривають варом.
6. Через 2-3 дні щеплення потрібно оглянути та покрити садовим варом щілини.

Щеплення в периферійний полурасщеп

Використовується для перещеплення підщеп шириною від 1,5 см і відрізняється тим, що розріз робиться прищеплювальним ножем. Чим більше в діаметрі підщепа, тим гостріше роблять кут надрізу.

Як робити щеплення в полурасщеп:

1. У передбачуваному місці щеплення, підщепу зрізують секатором або ножівкою.
2. Відповідно до діаметра підщепи, ножем роблять 1-2 розрізи.
3. Зрізи роблять так, щоб ніж увійшов на 2-3 мм в підщепу і зробив заріз на глибину 8-10 мм.
4. Низу прищепи надається така ж клиноподібна форма, як для щеплення врасщеп, але вона повинна бути більш симетричною.
5. Потім держак вставляють в розріз підщепи, роблять обмотку та обмазують варом.

Щеплення плодових дерев навесні за кору

Це простий метод прищепити плодові дерева навесні з високим ступенем приживлюваності. Існує три способи такого щеплення, але всі вони робляться з відділенням кори в період активного сокоруху навесні.

Мінусом цього способу є те, що живці не так міцно закріплені, як при щепленні врасщеп і часто обламуються від вітру або наростання великої кількості листя. Тому їх потрібно добре підв’язувати та в перші два роки створювати додаткову опору для щеплених гілок.

Порада! Кісточкові дерева краще прищеплювати з кінця березня — до початку квітня, а зерняткові — з початку квітня — по середину червня.

Щеплення за кору дозволяє перещеплювати гілки товщиною від 2 до 20 см. Але чим товще буде живець, тим довше він зростається і ризик його облому значно вище. Цим методом рекомендується прищеплювати яблуні, груші та інші зерняткові породи дерев.

Техніка проведення щеплення за кору – перший спосіб:

1. Збоку торця роблять вертикальний розріз кори до деревини довжиною до 5 см.
2. Акуратно підіймають кору по кутах, щоб туди можна було вставити прищепу.
3. На нижній частині живця роблять косий зріз, як при копуліровці. На товстих підщепах у верхній частині живця роблять уступ на глибину третини діаметра живця. І потім стоншують живець.
4. Готовий живець вставляють в кору доводячи до упору всього розрізу.
5. Залежно від діаметра підщепи, можна вставити кілька живців, але вони повинні бути на відстані не менше 3 см один від одного.
6. Після цього потрібно щільно обв’язати місце щеплення і змастити садовим варом верхню частину живця і торець підщепи.

Щеплення за кору – другий спосіб:

1. На підщепі робиться такий же розріз, як в першому способі, але кора відділяється тільки з одного боку.
2. На основі живця роблять косий зріз довжиною до 5 см. А для того, щоб живець краще прижився на верхній частині зрізу, роблять ще поздовжній розріз, не доходячи до деревини. Потім із зовнішнього боку зрізу живця роблять ще один короткий зріз. Товсті живці можна вирізати з невеликим уступом, як в першому способі.
3. Потім живець вставляють під кору, щільно обв’язують поліетиленовою плівкою і місця зрізу обробляють садовим варом.

Техніка проведення щеплення за кору інкрустацією:

Щеплення плодових дерев за кору інкрустацією

Перевагою цього щеплення є тісний контакт підщепи з прищепою, що забезпечує високий відсоток приживлюваності. Він також зручний для перещеплення на товсту підщепу.

1. Спочатку підщепу необхідно зрізати й зачистити її торець.
2. Живець готується, як в попередніх способах з уступом і без.
3. На підщепі під невеликим кутом роблять два поздовжніх розрізи довжиною 4-5 см. Тільки спочатку роблять один розріз, і прикладаючи до його краю держак і не торкаючись кори, відміряють, де повинен знаходиться другий розріз. Це потрібно, щоб смужка кори, що відділилась, була такого ж розміру, як і розріз на живці.
4. Зробивши другий розріз, щільно вставляють живець, щоб він уперся уступом вниз. Потім смужку, відокремленої кори підрізають, залишаючи невеликий виступ внизу, щоб він закривав нижню частину живця.
5. За необхідності, можна зробити ще кілька розрізів і прищепити до них живці.
6. Потім проводять обв’язку щеплення та обробляють все садовим варом.

Заготівля живців для весняного та літнього щеплення

Для весняного щеплення живці черешні, вишні, сливи, груші та аличі заготовляють в кінці осені або на початку зими. Це робиться тому, що однорічний приріст цих дерев може постраждати від зимових морозів. Живці яблуні можна заготовлювати протягом всієї зими, але менш зимостійкі сорти варто зрізати до настання сильних морозів, у період масової обрізки плодових дерев.

Живці для щеплення повинні бути здоровими, без ознак пошкодження шкідниками або хворобами, мати мінімум 6 бруньок, довжину не менше 40 см і товщину нижнього зрізу від 7 мм. Матеріал для щеплення заготовляють з запасом – 2-3 живці на один підщепу.

Прищепи зв’язують в пучки, при потребі підписують і зберігають у сховищі при температурі 0…+1°С і вологості повітря 94-96%. Також живці можна зберігати під товстим шаром снігу, посипаного 20-ти сантиметровим шаром тирси.

Для літнього окулірування зрізують однорічні гілки з легким одеревінням і хрустінні при згинанні. Довжина пагону повинна бути не менше 30 см, а діаметр нижньої частини – 5-6 мм. Прищепи зрізають секатором вранці в день щеплення. При зрізці на дереві потрібно залишити 3-4 бруньки.

Гілки переносять в тінь і там з них видаляють листя, залишаючи черешки довжиною до 1 см. До місця окулірування живці доставляють у вологій мішковині. Для щеплення використовують здорові бруньки, які знаходяться в середині живця. Під час щеплення, живці, які ще не використані, зберігаються в відрі з водою шаром 3-5 см, вкриті вологою тканиною.

Правила проведення успішного щеплення

• На одну підщепу дерева можна прищепити відразу кілька сортів і навіть порід, але з максимальною сумісністю.
• Кожен вид щеплення проводиться у свої терміни.
• Для всіх робіт використовується спеціальний інструмент для щеплення плодових дерев — окуліруваний ніж та ніж для щеплення, й допоміжні інструменти.
• Ножі повинні бути чистими та гострими як бритва. Після заточки, їх шліфують за допомогою шкіряного ременя.
• Всі поперечні зрізи, зроблені ножівкою або секатором, потрібно зачищати гострим ножем.
• Всі зрізи на підщепах і підщепах робляться за один раз рухом на себе, крім окремих випадків.
• Не можна торкатися руками до місць розрізу, так це сприятиме низької приживлюваності живців.
• Між розрізом і з’єднанням прищепи та підщепи має пройти не більше 2-3 хвилин, особливо під час щеплення влітку.
• Також обмазка садовим варом або умочування в розтоплений парафін повинні робитися відразу після обв’язки щеплення. Вони захистять дерева від попадання в розрізи різних патогенів.
• При підготовці дерева до щеплення, спочатку зрізають гілки на висоті 40-50 см від місць щеплення. А саме місце щеплення зачищають безпосередньо перед з’єднанням з привоєм.
• Дерева потрібно перещеплювати зверху вниз. Щоб не було ризику обламування щеплень.

Щеплення дерев дозволяє виростити сильні сортові дерева, а також оновити старі породи та отримати з них високий урожай плодів.

Саджанці плодових дерев щеплені методом поліпшеної копуліровки

Щеплені гілки почнуть давати свої плоди через 2-3 роки та не варто засмучуватися, якщо з першого разу не вийшло. Експериментуйте і Ви зможете підібрати для себе оптимальний спосіб отримання врожайних плодових дерев.

Залишилися питання по даній темі? Пишіть їх в коментарях, і ми допоможемо Вам отримати на них відповідь.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Рекомендовані щеплення

Діти віком від 1 року до 15 років: дві дози, першу з яких вводять у вибраний день, другу – у проміжку між шостим та дванадцятим місяцями після введення першої дози.

Підлітки віком від 16 років та дорослі: три дози. Першу дозу вводять у вибраний день, другу – через місяць, а третю – через 6 місяців після першої дози

Діти від 1 року та підлітки до 18 років включно: дві дози (друга доза вводиться між 6 і 12 місяцями після введення першої).

Дорослі можуть вакцинуватися вакциною Хаврикс 1440 за тією самою схемою.

Немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців: 4 дози (3 дози з інтервалом не менше 1 місяця + 4-а, бустерна, доза не раніше, ніж через 6 місяців після 3-ої дози, бажано у віці між 12 та 15 місяцями) АБО 3 дози ( у цьому випадку 1-у дозу вводять, починаючи з 2-місячного віку, 2-у дозу – через 2 місяці а 3-тя, бустерна, доза рекомендується не раніше ніж через 6 місяців після 2-ї).

Немовлята віком 7 – 11 місяців: три дози (2 дози з інтервалом не менше 1 місяця між дозами; третя доза рекомендується на другому році життя з інтервалом не менше ніж 2 місяці від попередньої дози).

Діти віком 12 місяців – 5 років: дві дози з інтервалом не менше 2 місяців.

Немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців: чотири дози (інтервал між першими трьома дозами становить не менше 1 місяця; четверту дозу (ревакцинація) рекомендується вводити у віці 11-15 місяців) АБО
три дози ( в цьому випадку першу дозу можна вводити, починаючи з 2-місячного віку, другу – через 2 місяці. Третю дозу (ревакцинація) рекомендується вводити у віці 11-15 місяців).

Немовлята віком 7-11 місяців: три дози з інтервалом між введеннями не менше 1 місяця (третю дозу рекомендується вводити на другому році життя).

Діти віком 12-23 місяці: дві дози з інтервалом не менше 2 місяців.

Діти віком від 2 років та дорослі: одна доза.

Необхідність ревакцинації наступною дозою вакцини Превенар® 13 встановлено не було.

Діти від 9 до 23 місяців: 2 дози з інтервалом не менше 3 місяців .

Особи у віці від 2 до 55 років: одноразово .

Необхідність введення бустерної дози не визначалася .

Діти 6 тижнів – 6 місяців : первинний курс з 2 доз з мінімальним інтервалом 2 місяці + бустерна доза у віці 12 місяців з мінімальним інтервалом 2 місяці від первинного курсу

Діти 6-12 місяців : одна первинна доза + бустерна доза у віці 12 місяців з мінімальним інтервалом 2 місяці від первинної дози

Діти від 12 місяців і дорослі : одна доза

Діти 2-5 місяців : первинний курс з 3 доз з мінімальним інтервалом 1 місяць + бустерна доза у віці 12-15 міс ( з інтервалом від 6 місяців від первинного курсу) АБО первинний курс з 2 доз з мінімальним інтервалом 2 місяці + бустерна доза у віці 12-15 міс ( з інтервалом від 6 місяців від первинного курсу) Примітка: після досягнення віку 24 місяці бустерна доза не вводиться .

Діти 6-11 місяців : первинний курс з 2 доз з мінімальним інтервалом 2 місяці + бустерна доза на другому році життя з мінімальним інтервалом 2 місяці від первинного курсу.

Діти 12-23 місяців : первинний курс з 2 доз з мінімальним інтервалом 2 місяці + бустерна доза з інтервалом 12-23 місяці від первинного курсу.

Діти від 2 років та дорослі (до 50 років): 2 дози з мінімальним інтервалом 1 місяць

Діти віком від 9 місяців та дорослі: 2 дози з інтервалом від 6 тижнів

Діти віком 9-12 місяців : 2 дози з мінімальним інтервалом 3 місяці.

Діти від 12 місяців до 12 років: 2 дози з мінімальним інтервалом 1 місяць.

Діти від 13 років та дорослі : 2 дози з мінімальним інтервалом 4-8 тижнів.

Підлітки від 9 до 14 років включно: дві дози за схемою 0, 5 – 13 місяців (друга доза вводиться в період між 5 та 13 місяцями після першої дози).

Підлітки від 15 років та дорослі: три дози за схемою 0, 1, 6 місяців (друга доза вводиться в період між 1 та 2,5 місяцями після першої дози.

Третя доза вводиться в період між 5 та 12 місяцями після першої дози).

Підлітки віком від 9 до 13 років включно:

дві дози за схемою 0 та 6 місяців ( Примітка : якщо другу дозу вводять раніше, ніж через 6 місяців після першої, то слід обов’язково ввести третю дозу) АБО три дози за схемою 0, 2 та 6 місяців ( другу дозу слід вводити принаймні через 1 місяць після першої, а третю – як мінімум через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року).

Підлітки віком 14 років і дорослі:

три дози за схемою 0, 2 та 6 місяців ( другу дозу слід вводити принаймні через 1 місяць після першої, а третю – як мінімум через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року)

Підлітки віком від 9 до 13 років включно:

дві дози за схемою 0 та 6-12 місяців. Другу дозу слід вводити у період від до 13 місяців від першої дози. ( Примітка : якщо другу дозу вводять раніше, ніж через 6 місяців після першої, то слід обов’язково ввести третю дозу) АБО три дози за схемою 0, 2 та 6 місяців ( другу дозу слід вводити принаймні через 1 місяць після першої, а третю – як мінімум через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року).

Підлітки віком 14 років і дорослі:

три дози за схемою 0, 2 та 6 місяців ( другу дозу слід вводити принаймні через 1 місяць після першої, а третю – як мінімум через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року)

Діти від 6 тижнів: дві дози з мінімальним інтервалом 4 тижні. Курс вакцинації слід закінчити до досягнення дитиною віку 24 тижні.

Діти від 6 тижнів: три дози. Першу дозу слід ввести не раніше віку 6 тижнів і не пізніше віку 12 тижнів. Інтервал між застосуванням доз – не менше 4 тижнів.
Бажано, щоб курс вакцинації, який складається з трьох доз, закінчився до досягнення дитиною віку 20-22 тижні. При необхідності третю (останню) дозу можна ввести у віці до 32 тижнів.

Діти від 6 років: за бажанням може бути використана в якості 5-ї ревакцинальної дози в 6 років згідно Календаря для ревакцинації дітей також і від кашлюку

Діти від 7 років та дорослі : за бажанням може бути використана для ревакцинації від дифтерії, правця (та додатково від кашлюку) згідно календаря з 16 років і далі кожні 10 років; для вакцинації вагітних від кашлюку під час кожної вагітності; для первинної вакцинації раніше невакцинованих дітей та дорослих в якості однієї з доз 3-дозового курсу (Примітка: в якості інших двох доз використовується вакцина АДП-М, доступна в комунальних медзакладах; за відсутності цієї вакцини можна отримати весь курс вакциною Бустрикс)

Діти від 6 місяців та дорослі : одна доза 0,5 мл.

Якщо дитині менше 9 років і вона вакцинується вперше, рекомендовано введення 2-ої дози з інтервалом щонайменше 4 тижні . Надалі вакцинація проводиться щорічно однією дозою .

Діти від 12 років та дорослі : дві дози з мінімальним інтервалом 21 день (первинний курс). Введення бустерної дози можливе з мінімальним інтервалом 5 місяців від первинного курсу для осіб 18+ і з мінімальним інтервалом 6 місяців від первинного курсу для підлітків 12-17 років. Примітка: національні рекомендації щодо вакцинації від COVID-19 можуть оновлюватись

Діти від 1 до 15 років : курс первинної вакцинації складається з 3-х доз. Інтервал між 1-ю та 2-ю дозою – 1-3 місяці (якщо необхідно швидко набути імунітет, його можна скоротити до 2 тижнів). 3-тя доза вводиться за 5-12 місяців від 2-ї. Бустерні дози: 1-ша вводиться за 3 роки від первинного курсу. Наступні бустерні дози вводяться кожні 5 років

Особи від 16 років : курс первинної вакцинації складається з 3-х доз. Інтервал між 1 та 2 дозою – 1-3 місяці (якщо необхідно швидко набути імунітет, його можна скоротити до 2 тижнів). 3-тя доза вводиться за 5-12 місяців від 2-ї. Бустерні дози: 1-ша вводиться за 3 роки від первинного курсу. Наступні бустерні дози вводяться кожні 5 років. (Примітка: особам від 60 років всі бустерні дози вводяться кожні 3 роки).

Діти та дорослі (без обмежень за віком): 5 доз за схемою 0-3-7-14-28 днів.

Профілактична вакцинація

Діти та доросл і (без обмежень за віком):

первинний курс – 3 дози за схемою 0-7-28 днів,

перша ревакцинація – через 1 рік,

подальша ревакцинація – кожні 5 років.

Діти та дорослі (без обмежень за віком): 5 доз за схемою 0-3-7-14-28 днів.

Профілактична вакцинація

Діти та доросл і (без обмежень за віком):

первинний курс – 3 дози за схемою 0-7-28 днів,

перша ревакцинація – через 1 рік (або за 6 місяців у разі зниження рівня антитіл нижче захисного порога у випадку постійного ризику інфікування ),

подальші ревакцинації: кожні 5 років (або кожні 2 роки у разі зниження рівня антитіл нижче захисного порога у випадку частого ризику інфікування).

Згідно наказу МОЗ 595, розділу 3 “Рекомендовані щеплення”, від захворювань, для профілактики яких існує вакцина, зареєстрована в Україні, можна захиститися, отримавши відповідні щеплення в лікувально-профілактичних закладах за направленням лікаря. Вакцинацію проводять відповідно до інструкції із застосування.

Під “рекомендованими” щепленнями ми розуміємо ті щеплення, що не входять до Національного календаря щеплень України, тому мають бути придбані власним коштом пацієнта. (Примітка: винятком є щеплення проти COVID-19, яке наразі не входить до Календаря, проте забезпечується коштом держави).

Аби отримати рекомендоване щеплення, можна придбати відповідну вакцину в аптеці, транспортувати її до комунального меззакладу з дотриманням вимог “холодового ланцюгу” та ввести в кабінеті щеплень. Також можна записатися на щеплення до приватного медичного закладу: так вам не доведеться турбуватись про нюанси транспортування препарату, проте вартість послуг буде вищою, оскільки треба буде оплатити також консультацію лікаря та введення вакцини.

Крім того, існують програми, в рамках яких рекомендовані вакцини закуповуються коштом місцевих бюджетів (наприклад, програма щеплення дітей проти ВПЛ в Одесі). Також вже кілька років поспіль МОЗ України забезпечує медичних працівників вакциною проти грипу, яку Україна отримує як гуманітарну допомогу.

Якщо ви знаходитесь в іншій країні, то там щеплення, які в Україні є рекомендованими, можуть входити до місцевого Календаря і забезпечуватись коштом держави: в такому випадку скористайтесь цією можливістю, аби захистити свою дитину або себе від більшої кількості небезпечних інфекцій.

• Про вакцинацію
  • Джерела інформації про вакцинацію
  • Новини вакцинації
  • Бібліотека вакцинації
  • Групи медичного ризику
  • Вакцинація за професіями
  • Діти
  • Дорослі
  • Вакцинація вагітних та на ГВ
  • Особи похилого віку
  • Мандрівники, біженці, мігранти

  Щеплення сімяних та кісточкових влітку

  Вакцинація дорослих: проти яких захворювань необхідно робити щеплення за Календарем профілактичних щеплень

  Існує розповсюджений міф, що щеплення роблять лише у дитячому віці. Насправді імунітет проти деяких захворювань зберігається не на все життя, тому періодично необхідне повторне введення вакцин — ревакцинація. Так само дорослим обов’язково треба вакцинуватись проти окремих хвороб, якщо вони не отримали захист від них у дитинстві. Сьогодні говоримо про щеплення, які мають одержати дорослі за Календарем профілактичних щеплень.

  Щеплення від дифтерії та правця – обов’язково і безоплатно кожні 10 років

  Вакцинація від дифтерії і правця призначена не лише дітям, а і дорослим. Імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років. Тому необхідна ревакцинація.

  Згідно з Календарем щеплень, дорослим роблять планові щеплення проти дифтерії та правця кожні 10 років. Такі щеплення в державних закладах охорони здоров’я проводять безоплатно.

  Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

  Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АКДП – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

  В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена, яку застосовують для дорослих.

  Які пропущені у дитинстві щеплення необхідно надолужити у дорослому віці

  1. Щеплення від кору, краснухи та паротиту

  Дві дози вакцини КПК захищають від кору, краснухи і паротиту на усе життя. Ревакцинація не потрібна, якщо вам зробили таке щеплення в дитинстві (за Календарем – в 1 і 6 років).

  Дорослим треба вакцинуватись проти кору, краснухи та паротиту, якщо вони ніколи не вакцинувались від цих хвороб і немає медичних даних про імунізацію. Перевірити наявність імунітету від кору, краснухи і паротиту можна за допомогою лабораторних аналізів. Перед вакцинацією лікар направить здати аналізи (на виявлення IgG до вірусу або інші) – це швидкий та простий спосіб з’ясувати, потрібна вакцинація чи ні.

  Невакцинованим дорослим слід ввести щонайменше одну дозу вакцини КПК, а для найкращого захисту – і другу дозу через місяць.

  Вакцини КПК є безоплатними для дітей і дорослих із груп ризику: медиків, освітян, студентів, військових, учасників Операції об’єднаних сил. Усі інші дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт в аптеці і пройти щеплення у закладі охорони здоров’я.

  Вакцина КПК є живою вакциною, тому не робиться під час вагітності. Щеплення КПК, проведене під час вагітності випадково, наприклад, коли жінка не знала, що вагітна, не є показанням до аборту.

  2. Щеплення від гепатиту B

  Імунізація проти гепатиту B захистить людину від небезпечних наслідків вірусної інфекції – цирозу і раку печінки. Для дітей вакцинація проводиться безоплатно, а дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт.

  Щеплення рекомендоване для усіх дорослих, які не були вакциновані у дитинстві. Зверніться до свого лікаря, він проведе обстеження та за потреби призначить лабораторні дослідження (наприклад, на наявність анти-HBs (HBsАb)), що допоможуть з’ясувати, чи проводили вам щеплення від гепатиту.

  Схему вакцинації і дозування препарату підбирає лікар (в залежності від віку та медичної історії пацієнта).

  Лікар пояснить, де у вашому місті вакцину можна придбати, як зберігати до проведення щеплення (з моменту придбання вакцини в аптеці до проведення щеплення вакцина має зберігатися в холоді, обов’язково збережіть чек із аптеки, де зазначений час придбання вакцини) та безпосередньо проведе вакцинацію.

  Вакцини, доступні в Україні, забезпечують надійний захист, добре переносяться. Ревакцинацію після імунізації не проводять.