Що означає слово гулятиЩо означає слово гуляти

0 Comment

Як зрозуміти гуляти?

Значення здійснювати прогулянку; обмежений час перебувати поза приміщенням, на відкритому повітрі заради відпочинку, отримання задоволення або з іншою метою, не пов'язаною з трудовою діяльністю, роботою ◆ Влітку я щодня гуляв увечері. Після обіду ми всією компанією вирушили гуляти до сусіднього лісу. Збережена копіяПохожі

Звідки взялося слово гуляти?

Походить від невстановленої форми. Бернекер і Брюкнер намагаються пов'язати з гулом, Потебня та Соболевський вважають вихідним знач. «пити» (СР: сербохорв. гу; лити «пиячити», неясне, однак, саме по собі).

Як можна замінити слово гуляти?

(Синонім) ходити, ступати, крокувати, ходити, нудьгувати, рухатися, рухатися, розгулювати, прогулюватися, походжувати (синонім) тягнутися, тягнутися, плестись, повзти, шкутильгати, нарікати, тинятися, хитатися, шлятися, шльопати, марширувати (подібний термін) йти

Словники

Всі словники російської мови: Тлумачний словник, Словник синонімів, Словник антонімів, Енциклопедичний словник, Академічний словник, Словник іменників, Приказки, Словник російського арго, Орфографічний словник, Словник наголосів, Труднощі вимови та наголоси, Форми слів, Синонім Морфемно-орфографічний словник, Етимологія, Етимологічний словник, Граматичний словник, Ідеографія, Прислів'я та приказки, Етимологічний словник української мови.

Шановний користувач, сайт розвивається і існує лише на доходи від реклами – будь ласка, відключіть блокувальник реклами.

Нещодавно шукали

гуляти

Тлумачний словник

1. Ходити не кваплячись для відпочинку, для задоволення.

отт.Проводити час у повітрі.

Переміщатися у різних напрямках, бути у русі.

отт. перекл. Переходити з предмета на предмет, не зосереджуючись на будь-чому (про погляд, думку і т.п.).

Перебувати невідомо де, передаватися від одного до іншого (про лист, книгу і т.п.).

II несов. Неперех. розг.

1. бути вільним від роботи; відпочивати.

2. Проводити час у ледарстві, нічого не роблячи; ледарити.

Не бути у вжитку; пустувати (про землю, приміщення тощо).

III несов. Неперех. розг.

1. Веселитися, розважатися.

2. Кутити, вдаватися до розгулу.

3. Доглядати когось, перебувати з кимось у близьких, любовних відносинах.

отт. Вести розпусний, розпусний спосіб життя.

ГУЛЯТИ – глаг., нсв., упот. часто

Морфологія: я гуляюти гуляєш, він вона воно гуляє, ми гуляємо, ви гуляєте, вони гуляють, гуляй, гуляйте, гулял, гуляла, гуляло, гуляли, гуляючий, що гуляв, гуляя

1. Коли ви гуляєте, Ви не поспішаючи йдете пішки, щоб відпочити, подихати свіжим повітрям.

Гуляти біля будинку. | Щоранку я гуляю з собакою. | Ви підете сьогодні гуляти? | Ми довго гуляли нічними вулицями.

2. Коли ви гуляєте на весіллі, дні народження тощо, ви веселитесь, розважаєтеся.

Вчора гуляли новосіллям у Зиминих. | Коли я був молодим, я часто гуляв на гулянках.

3. Коли про молоду людину чи дівчину кажуть, що вони гуляють з будь-ким, то мають на увазі, що вони знаходяться з цією людиною в інтимних відносинах; у розмовній мові.

Щось рано він гуляти почав. | Вона вже з молодими людьми гуляє.

4. Коли ви не працюєте, а перебуваєте у відпустці, на лікарняному тощо, ви можете сказати, що ви гуляєте; у розмовній мові.

Гуляти лікарняним. | Я ще взимку два тижні гулятиму.

5. Коли якийсь предмет занадто малий за розміром для чогось, то кажуть, що він там гуляє; у розмовній мові.

Тлумачний словник Ушакова

ГУЛЯТИ, гуляю, гуляєш, несовер.

1. Спокійно для відпочинку чи насолоди ходити на відкритому повітрі, здійснювати прогулянку. Після обіду ми всією компанією вирушили гуляти до сусіднього лісу.

|| Проводити час у повітрі. Діти мають багато гуляти. Вечорами все місто гуляє набережною.

2. бути вільним від роботи (розг.). Я вже тиждень гуляю з нагоди ремонту майстерні.

|| перекл. Перебувати у бездіяльності, залишатися без ужитку. Верстат гуляє цілий день. Земля гуляє без обробки.

3. Не спати (про грудних дітей; розг.). Дитина вночі довго гуляла і не давала спати.

4. Проводити час у гульбі, веселитися (прост.). Все село три дні гуляло на весіллі.

5. з ким. Перебувати з кимось у позашлюбному статевому зв'язку (прост.). Вона гуляла з ним задовго до весілля. Вона рано гуляти почала.

6. Виходити за злиднями (про собаку; евф.). Наша Жучка проситься гуляти.

Тлумачний словник Ожегова

1. Здійснювати прогулянку. Няня гуляє з дитиною. Дитині потрібно більше р. (тобто перебувати на свіжому повітрі). Г. із собакою (вигулювати її).

2. перекл. Переміщатися у різних напрямках, поширюватися. По кімнатах гуляє вітер.

3. Бути вільним від обов'язкової роботи, служби, мати вихідний день, відпустку (розг.). Добу чергували, дві доби гуляли.

4. Кутити, веселитися (прост.). Р. на весіллі.

5. з ким. Бути у близьких, любовних відносинах (прост.).

| совер. погуляти, -Яю, -Яєш.

| однокр. гульнути, – Ну, – Нєш (до 4 знач.).

| сущ. гуляння, -я, порівн. (До 1 і 4 знач.).

Тлумачний словник Даля

ГУЛЯТИ, гуляти, розгулювати, прогулюватися, походжувати, проминатися; ходити, іноді їздити, без діла, для прогулянки, відпочинку, руху.

| Бути без діла; пустим; нічим путнім не займатися, ледачить.

| Відвідувати, відвідувати знайомих. Гуляй до нас про свята, ниж. Гуляти у вікно, тул. сидіти без діла і позіхати у вікно.

| Проводити час у погуляннях, розвагах, пиятиках; пити, пиячити. Він загуляв тепер, гуляє.

| Про жінку, вести розпусне життя. Гуляти на сміття, тоб. заганяти лисиць верхи, захльостуючи їх з коня батогом (див. сміття). Гульнути, кутнути, напитися, запити, проп'янити певний час. Гуляти не втомитися, годував би хтось, та напував. Гуляли зеленим луком, грали в карти. Гуляє, погуляє, втомиться, перестане. І чоловік не знає, де дружина гуляє. Оприч чоловіка, кожен знає, що дружина гуляє. Гуляти добре, та було б із чого. Гуляй, та справи не забувай (так справа знай). Молодець гуляй, та сам себе знай, пам'ятай. Гуляти, дівчино, гуляй, а ділка не забувай (так ділку пам'ятай). Гуляй, хлопці, поки я гуляю! сказав вахмістр, дивлячись на нечищених коней. Взяли, як Мартина з гуляння! раптово. Не гуляла, не жаліла, ні в різдво, ні в масляницю, а Бог привів у великий піст! Дні, що гуляться, трапляться, так чим на вулиці валятися – краще в шинку проспатися! Тільки б пити та гуляти, та й справи не знати. Бог не гуляє, а добро переміряє, кажуть під час зміни щастя. Пішла гуляти (танцювати)! пішла справа. Гуляти на чиїй рахунок або над ким, гробити, потішатися, насміхатися, дурити. Не гуляється, коли немає нічого, безособово. Конячка вигулялася. Догуляємось до гріха. Загуляв, запив. Загулявся, виснажився. Нагулявся досхочу. Нагуляв тіло, про худобу, нажив. Корова обігралася. Відгулявши, приходь. Погуляй ще.Ніяк він підгуляв. Чужа худоба іноді пригулює, пристає до нашої. Панове ходять. Погодуха розгулялася. Гуляння, дія за гол. прогулювання, святкування; свобода від справ. Гуляння, те саме, але б.ч. упот. · В· знач. місця та зборища, у відомий день, для спільної прогулянки пішки, поїздом. Катеринанські гуляння; перше катання на санях, 24 листопада. На Катеринин день та на Андрія ворожать.

| Гуляння, гуляньця немає, злодій. випорожнення, наниз (помилково гумання). Гульба дружин. погулянка, пиятика, пияцтво; розпуста; іноді святкування, або прохолода, гра. Пішла змивати діви гульби, прохолодки, передвесільна лазня.

| Гулена, гулява, гулявиця. Гульба, картопля, картопля, чортове або земляне яблуко; особ. у розкольників: за переказами, тютюн і картопля народилися від розпусти: у малорос. та новорос., бульба, зап. земняки. Гулявство порівн., ниж. лінощі, ледарство, святкування. Нині гуляшки, завтра гуляшки, і без сорочки. Гулеж чоловік. гра дружин. гульба, прогулянка, бенкет, пиятика, розгульне життя. Гулянка дружин. гуляння; гулянка;

| Неробство, дозвілля, міжтижня, свобода, більше втрат. мн. гулянки. Спрацювати що на гулянках. Гулянки, гульонушки, гулі, гульки, те ж, гулянки, дозвілля; ледарство, неробство. Ґуля чоловік. голуб, голубок та призовна кличка: гуленьки, гулі! Гульний, гульний, гульовий, гуляючий, гулячий, гуляючий, пустий і святковий, не робітник і не робітник; незайнятий, вільний; безтягальний. Він людина гуляюча, у нього все гуляча пора. Вирахування за гульні, прогульні дні. Це гуляюче, гулове місце, не забудоване, порожнє. Чи немає у вас гулячого хомута? вільного. Гульова худоба, не робоча, що відгулює на пасовищі.

| Гульна і гулова дитина, побічна, нешлюбно народжена, пригульна. Гульна корова, гулова, гуляча або пуста, без молока. Гулливий, гулявий, розгульний; охочий до гульби, ледарства, до прогулянок. Гулкі дні, святкові, розгульні. Гулявчивий, охочий до ледарства, до гуляння, неробства. Гулявість і грайливість дружин. властивість по прилаг. Гулянкати і південний, зап. гультаїти, вештатися без діла, гуляти, святкувати, бути без роботи. Гуляка, гуляха · про. гулінь або гуляй; ледар, ледар зап. гуляла чоловік. гулялка дружин. гулява, гулена · про. людина пуста, шатун, ледар, гуляючий; охочий до гості, гулянки, пиятик; п'яниця, мотишка.

| Гулява, гулена дружин. також картопля, гульба.

| Гулена, гульонушка, ласкаво, мисливця виїжджати, гуляти;

| звір не доморощений, не вигодовування, дикий. Вовна на гулені завжди краще проти годівниці.

| Давньо, гуляємо звали рухоме містечко, на катках, криту башту, для нападу. Гуляй-день, гуляй-пора, пусте, або святковий час. Не спійманий не злодій; не викрита, не гулява. І красава, та гулява. Гуляльник чоловік. – щиця дружин. хто ходить, піши чи катається.

| Гуляльник, архан. наряджений, переряджений, святочник, окрутень, личинник. Гуленник муж., ниж.-сім. гулявник, яєчня з картоплею.

| Гулявник, Nasturcium offic. жеруха, реж(з)вуха, брункрес, крес рудниковий. Гулявиця дружин. рослина кашка, гречина, деревій, дерев, гусяча греча, гусинник, кривавик, кривавець. Achillea millefolium. Гулявиця чіхотна. Achill. Ptarmica, чихир, чіхотика, кривавик, чихівець, песий чох, дика зоря. Гульник, рослина Trapa natans, чилім; чортові, болотяні, водяні горіхи, казанки, рогатка, рогулька, батлачик. Гуленіш чоловік.гульний, гульовий, пригульний, безшлюбно народжений; дівочий, семибатешний. Гуляшки жен., мн. гуляння, гульба, ледарство. Гуляшками повік не пройдешся. Гульбище порівн. гуляння, місце певне для гуляння, для прогулянок, громадський сад або гай та ін. Гульбищний, що до гульбища відноситься. Гульовище пор. пустир або пустка, поклад, місце, що гуляє. Гулібник, пастух при гульовій, неробочій худобі; стадо це місцями пасеться окремо. Гулемига ·про. шатун, пуста гуляка. Гуляй-містечко · стар. рухлива, на колесах башня, башта, для підступу під місто. Людина, що гуляє, пуста, без діла. – місце, ніким не зайняте, пусте, впале, вільне.

Популярний словник

-яю, -яєш, нсв.; погуляти (до 1, 3, 4 знач.), сов.

1) Здійснювати прогулянку, ходити не поспішаючи, заради відпочинку, насолоди.

Гуляти незнайомим містом.

Добре гуляти вранці по вівсу, бачити пташку, жабку і осу, слухати сонного горла-півня, обмінятися з далекою луною: "Ха-ха-ха!" (Сіверянин).

прогулюватися, походжати, розгулювати (розг.)

2) перен. лише 3 л. Вільно переміщатися у різних напрямках, поширюватися, рухатися.

Вітер морем гуляє і кораблик підганяє. (Пушкін).

3) розг. Мати вихідний день, бути вільним від роботи.

Ми гуляємо цього тижня три дні.

4) розг. Веселитися, розважатися; кутити.

Ми славно гуляли на вашому святі (Ісаковський).

5) (з ким, прост.) перебувати у близьких, любовних стосунках з ким-л.

– казав Гурка, твоя Дунайка з Фомушкіним гуляє, – раптом сказав Назарка (Л. Толстой).

гуляння, гуляка розг., прогуляти, прогулятися, прогулянка, прогул, прогульник, прогульник, гуляючий, гуляючий

Загальноприйнятої етимології немає: 1) зводиться до східнослов'янського гул; 2) вважається загальнослов'янським словом із первісним знач. 'відпочивати'.

Гуляти по руках – переходити з одних рук до інших.

Кончил справа – гуляй сміливо посл.

Енциклопедичний словник

ГУЛЯТИ -яю, -яєш; гуля́я та (розг.) гуля́ючи; нсв.

1. Здійснювати прогулянку пішки; проводити час на свіжому повітрі. Р. біля будинку. Р. у парку, у дворі. Г. на набережній, на бульварі, на вулиці. Р. містом, лісом. Р. вздовж Неви, вздовж затоки. Підемо р. Р. з дитиною, з собакою (прогулювати кого-л.). // Безцільно бродити, поневірятися. Р. по світу. Г. коридорами, по будинку.

2. Бути у русі, переміщатися у різних напрямах (зазвичай широкому, вільному просторі). У горах гуляє луна. По квартирі гуляє протяг. За вікном гуляє хуртовина. Курсор гуляє по всьому екрану. Стрілка ваги гуляє (вагається, даючи неточні показання). Нога гуляє в чоботях (сміється, вирує у великому не за розміром взуття). Уява гуляє у когось. (заходить надто далеко хтось у своїх припущеннях, висновках). Думка гуляла по обличчю (прояв процесу роздуму або обмірковування чогось). На обличчі гуляла посмішка (про стан радості, блаженства, насолоди тощо). // Розг. Переходити від одного до іншого, з одного на інше (не осідаючи у кого-л. або не зосереджуючись на кому-чим-л.). Г. очима по заголовках (побіжно прочитувати, переглядати). Р. за текстом з олівцем у руці (прочитувати, здійснюючи правку). Погляд, погляд гуляє (блукає). Книга гуляє по руках (передається від одного до іншого).

3. Мати ходіння, поширюватись. Містом гуляють чутки та анекдоти. Грип гуляє по всій Європі. В інформаційній системі гуляє вірус.На ринках гуляють лише великі купюри.

4. Несхвалений. Постійно змінюватись; не мати стабільного вигляду, якості тощо. У вас вага гуляє (то збільшується, то падає). Розрахунки гуляють (про неточні, з великими похибками розрахунках). Його оцінки, уявлення ще гуляють (не сформувалися в остаточному, певному вигляді). Рядок гуляє (про нерівний рядок при листі, шиття тощо).

5. Розг. Залишатися без застосування або не досягати свого безпосереднього адресата, призначення тощо. Гуляє вільний капітал, земля. Укази гуляють між міністерствами та відомствами. Лист отримав? – Ні, десь ще гуляє.

6. Розг. бути вільним від роботи; відпочивати. Г. за лікарняним, за довідкою. Отримав відпустку: тиждень гуляю. // Проводити час у ледарстві; прогулювати, ледарити. Місяць працює – два гуляє. Що знову гуляєш? – З уроку вигнали.

7. Розг. Веселитися, розважатися; кутити. Р. на весіллі, дні народження, на новосілля, на іменинах. Вчора збирав людей похилого віку, сьогодні молодь гуляє. Гуляв усі свята безперервно.

8. з ким. Перебувати в інтимних стосунках. Р. став рано. Дівчатами не цікавишся? – Гуляю з одного. / Про тварин у шлюбний період. Кіт гуляє. Собака гуляє.

◊ Вітер гуляє в голові (див. Вітер).

Гульнути, -ну, – ніш; св. Однокр. (7 зн.). Гуляти, тільки прош.: Гуляв, -ла, -ло; нсв. Багатокр. (1, 7 зн.).

Академічний словник

-яю, -яєш; деєпр. гуля́я і (розг. застар.) гуля́ючи; несов.

1. Ходити, не поспішаючи, для відпочинку, насолоди; ходити.

Другого дня Віра довго гуляла біля будинку. Чехов, У рідному кутку.

– Ніколушці не можна нині гуляти: дуже холодно. Л. Толстой, Війна та мир.

[Алеєю] гуляла публіка, ходячи в два ряди, один назустріч іншому. М.Горький, Бешкетник.

Бути у русі, переміщатися у різних напрямах (зазвичай широкому, вільному просторі).

Прокинулася луна гулка, Пішла гуляти-погулювати. Н. Некрасов, Кому на Русі жити добре.

На дні яру було тихо, нагорі гуляв вітер. М. Горький, Путівник.

Переміщатися у різних напрямках; безперешкодно поширюватися.

Холера гуляє Чемерівкою і валить по десять осіб на день. Вересаєв, Без дороги.

Не бути у вжитку, відпочивати (про землю).

Поле його часто гуляло (наймака найняти не було на що). Григорович, кішка і мишка.

Веселитися, розважатися; кутити.

Ми славно гуляли На вашому святі. Ісаковський, Будьте здорові.

У далекому кінці села грала гармонь і трохи чути долинали співи. Це гуляла молодь із полеводницької бригади. Львова, На лісовій смузі.

Перебувати у близьких, любовних стосунках.

– казав Гурка, твоя Дунайка з Фомушкіним гуляє, – раптом сказав Назарка. Л. Толстой, Козаки.

Правда, до нього досягали чутки, що Трунька «гуляє» з Олексієм Козліхіним, але він не вірив цим чуткам і тільки самовдоволено посміхався та вдавався, що ревнує. Ертель, Гарденіни.

Вести розпусний спосіб життя.

– Заміж «доглядом» піду. За першого хлопця, що на очі підвернеться. Погонею відіб'єш – гуляти зачну. Мельников-Печерський, У лісах.

[Наталя:] Ти чоловік, тобі недобре плакати. [Павло:] Не чіпай … — У мене дружина гуляє. М. Горький, Васса Железнова (Мати).

Збірник слів та іносказань

гуляти (іноск.) – йдеться про жінку розпусну

Порівн. Крім чоловіка всі знають, що дружина гуляє.

Порівн. Чоловік у двері, а дружина у Твер.

Порівн. Coureuse (про жінку, що гуляє).

Порівн. Non est illa vagis similis collata puellis.

Порівн. Ноги її не живуть у домі її.то на вулиці, то на майданах, і біля кожного кута будує вона кови.

Порівн. Насолодимося любов'ю, тому що чоловіка немає вдома: він вирушив у далеку дорогу.

Орфографічний словник

Труднощі вимови та наголоси

гуляти, дієприч. гуля́я, у просторіччі та народно-поетичній мові гуля́ючи.

Форми слів для слова гуляти

гуляти, гуляю, гуляємо, гуляєш, гуляєте, гуляєте, гуляє, гуляють, гуляють, гуляють, гуляють, гуляють, гуляють, гуляють, гуляють гуляючою, що гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли, гуляли.

Синоніми до речі гуляти

1. здійснювати прогулянку, прогулюватися, походжувати; розгулювати (розг.);

/ фланувати, робити променад (устар.)

/ для здоров'я, відпочинку: робити (або здійснювати) моціон