Вірусні гепатити А, В, С, D і Е. Як перевіритися і що робити далі?

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Він розвивається через ураження вірусом гепатиту, деякі інфекційні захворювання, токсичні речовини, медикаменти та аутоімунні захворювання. Поговоримо про вірусні гепатити.

Розрізняють п’ять основних типів: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця.

Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої іжі або води. А гепатити В, С, D — через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Зокрема це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).

Для захисту від гепатитів важливо дотримуватися такої ж профілактики, як і при інших вірусних захворюваннях: мити руки, вживати в їжу вимиті та/або термічно оброблені продукти, мати індивідуальні засоби особистої гігієни, використовувати бар’єрну контрацепцію тощо.

Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування.

Тестування на вірусні гепатити

Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.

Основним методом діагностики вірусного гепатиту А є виявлення у крові специфічних антитіл IgM, що свідчать про гостре захворювання. Також враховують дані об’єктивного обстеження та анамнезу.

Для діагностики вірусного гепатиту В за допомогою швидких діагностичних тестів або імуноферментного аналізу крові визначають поверхневий антиген гепатиту В — HBsAg. Якщо він є, то у людини в організмі є вірус. Після того лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема для визначення ступеню пошкодження печінки.

Гепатит С діагностується у два етапи: скринінг на антитіла за допомогою швидких тестів або імуноферментного аналізу крові та перевірка наявності РНК ВГС за допомогою ПЛР-тестування. Після того визначається ступінь пошкодження печінки.

Тестування на гепатит D проводять тим людям, у яких виявили гепатит В, оскільки гепатитом D можна інфікуватися тільки при наявності вірусу гепатиту B в організмі. Діагностика проводиться за допомогою визначення рівня імуноглобуліну G (IgG) та імуноглобуліну М (IgM), антитіл до вірусу гепатиту дельта і підтвердження діагнозу — шляхом виявлення РНК вірусу в сироватці крові.

Вакцинація від вірусних гепатитів

До Національного календаря щеплень входить лише вакцинація від вірусного гепатиту В.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування вірусного гепатиту В — це вакцинація трьома дозами вакцини. Згідно з Національним календарем щеплень, першу дозу вакцини проти вірусного гепатиту В дитина має отримати упродовж першої доби життя, другу — у 2 місяці, третю — у 6 місяців.

Оскільки вірусний гепатит D розвивається тільки у пацієнтів із вірусним гепатитом В, триразова вакцинація попереджує і ризик інфікуватися вірусним гепатитом D.

Вакцини проти гепатиту С не існує.

Лікування вірусних гепатитів

Цьогоріч МОЗ прийняв нові Стандарти надання медичної допомоги дорослим та дітям із вірусними гепатитами В та С. Вони дозволять значно розширити доступ пацієнтів до лікування цих інфекцій.

Загалом ідеться про чотири окремих Стандарти:

Завдяки змінам у Стандартах раннє виявлення вірусних гепатів стає більш можливими. Також спрощується маршрут пацієнта: якщо раніше людина мусила проходити дорогі обстеження, то сьогодні лікар може призначити лікування відразу після підтвердження діагнозу з мінімальним необхідним обсягом додаткових обстежень.

Ще одне: будь-який лікар, який пройшов відповідне навчання, може проводити лікування вірусних гепатитів. У деяких містах цю функцію на себе уже перебрали сімейні лікарі. Онлайн-курс «Вірусні гепатити В та С» за посиланням.

Специфічного лікування вірусних гепатитів А та D поки не існує, але важливо, що вони виліковні. Більше про лікування читайте за посиланням.

Лікування вірусного гепатиту В пожиттєве. Людина щодня приймає противірусні лікарські засоби. Вчасний і регулярний прийом медикаментів пригнічує та стримує розвиток вірусу й запобігає розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми.

Гепатит С лікується зазвичай протягом 12 тижнів (інколи курс лікування може тривати до 24 тижнів). Сучасні препарати є безпечними та ефективними, майже не спричиняють побічних реакцій та мають ефективність близько 90%.

В Україні ефективні лікарські засоби для лікування від вірусного гепатиту C закуповують коштом державного бюджету і відстежити наявність ліків у закладах охорони здоров’я можна за посиланням.

Гепатити А, В і С: перші симптоми, лікування, профілактика

В світі відомо про п’ять видів вірусів, що викликають гепатит (А, В, С, D, Е), всі вони становлять небезпеку для здоров’я людини. Гепатитом називають гострі та хронічні інфекційні запальні захворювання печінки. Гепатити B і С є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту.

28 липня відзначається Всесвітній день боротьби з гепатитом. Ця дата була обрана тому, що в цей день народився вчений, лауреат Нобелівської премії доктор Барух Бламберг, який відкрив вірус гепатиту B і розробив діагностичний тест на вірус і вакцину проти нього.

Як пишуть у ВООЗ, недостатнє охоплення тестуванням і лікуванням – найсерйозніша проблема.

За оцінками експертів, в Україні близько 1,3 мільйона людей інфіковані гепатитом С. Натомість під медичним наглядом перебуває лише 87 269 осіб.

Тобто це 6,5% людей, які знають, що вони хворіють на вірусний гепатит С,
– сказав глава МОЗ Максим Степанов на брифінгу 28 липня.

Степанов додав, що, за даними ВООЗ, лише 9% людей з хронічним вірусом гепатиту В знають про свій діагноз, а 20% – що вони хворіють гепатитом С.

Що таке гепатит А?

Гепатит А, який дехто більше знає як “хвороба Боткіна” чи жовтуха – гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, яка потрапляє в організм людини шляхом споживання їжі або води, забрудненої інфікованими випорожненнями.

Причина захворювання

Підчепити гепатит А можна через немиті руки, погано оброблену їжу, спільний посуд та інше.

Інфікування також можливе шляхом близького контакту з хворим. Зазвичай, у дітей не помітно симптомів, але вони можуть інфікувати інших.

У групі ризику – діти та люди з високим ризиком інфікування гепатитом, яким ще не зроблено щеплення.

Симптоми

У більшості випадків захворювання перебігає майже або зовсім безсимптомно, особливо – у дітей та молодих людей.

Час між інфікуванням та появою симптомів складає від 2 до 6 тижнів. Якщо симптоми з’являються, вони зберігаються протягом 1-4 тижнів.

Спостерігаються такі симптоми захворювання на гепатит А:

– гарячка (перші 3 дні хвороби);
– слабкість;
– зниження апетиту;
– жовтяниця (жовтіє шкіра і навіть очі, темніє сеча, кал знебарвлюється);
– блювання;
– біль у животі;
– гостра печінкова недостатність (рідко).

Профілактика та лікування

Найефективнішим способом попередження гепатиту А є вакцинація, яка захищає людину від інфікування протягом усього життя. Також важливо ретельно мити руки та правильно готувати їжу.

Перехворівши один раз на гепатит А, людина набуває імунітет проти інфекції також на все життя.

Особливого лікування не існує, рекомендується режим спокою та вживання ліків від нудоти або діареї, якщо є така потреба.

Гепатит А: особливості захворювання, симптоми та профілактика

Чим небезпечний гепатит В?

Гепатит B – інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B, який призводить до запалення печінки. Гепатит B буває гострим (самообмеженим) або хронічним (довготривалим).

Способи зараження:

– через поранення, укуси комах і тварин;
– через слину інфікованої людини, сечу;
– через контакт із зараженою кров’ю, з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками (спільні прилади, забруднені кров’ю: бритви для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо);
– від матері до дитини в утробі через плаценту, під час пологів та через грудне молоко;
– незахищений статевий контакт (при гетеросексуальних та гомосексуальних стосунках);
– через медичні та немедичні парентеральні втручанння: переливання крові, внутрішньовенне вживання препаратів, під час проколювання вуха, татуювання, гоління, манікюру та інших косметичних процедур.

Симптоми

Гепатит В починає проявлятись поступово. Початковий період може затягуватися до 1 місяця і більше.

Хворі на гепатит В мають такі симптоми:

– головний біль;
– порушення сну;
– закрепи;
– нудота та блювання;
– загальна слабкість;
– свербіння та пігментація шкіри (рідко);
– жовтяниця;
– болі в суглобах;
– тупий біль в районі печінки;
– зниження апетиту, відраза до їжі;
– підвищується температура тіла (при тяжкому перебігу хвороби).

Профілактика та лікування

На відміну від гепатиту A, гепатит B не поширюється через воду, їжу чи контакт з тілесними рідинами. Тому для попередження захворювання слід уникати:

– незахищених сексуальних контактів;
– переливань крові;
– повторного використання шприців та інших інструментів.

Для запобігання хвороби розроблені різноманітні вакцини на основі білків суперкапсиду (поверхневого антигену).

Ризик передачі від матері до дитини можна суттєво зменшити, якщо ввести малюку вакцини від гепатиту B протягом 12 годин від народження, з наступною дозою вакцини на 1-2 місяці життя та третьою дозою не раніше, ніж на 6-й місяць (24 тижні).

Вакцинація дітей та дорослих проводиться за допомогою дво-, три-, чи чотиридозових серій. Якщо організм людини адекватно реагує на вакцину, то захист від гепатиту В триватиме протягом 12 років, а імунітет – до 25 років.

Зазвичай гепатит B не потребує лікування, тому що більшість дорослих можуть позбутись інфекції спонтанно. Раннє антивірусне лікування може потребуватись у менш ніж 1% пацієнтів, які мають імунну недостатність.

Лікування хронічної інфекції може бути необхідним, щоб зменшити ризик цирозу та раку печінки. Таке лікування триває від шести місяців до року. Тести для виявлення інфекції гепатиту B включають аналізи плазми чи крові, при хронічному гепатиті B – біопсію печінки.

Рецидив найчастіше трапляється після приймання алкоголю чи ліків або в людей з порушеним імунітетом.

Гепатит В: способи зараження, симптоми та профілактика

Усі небезпеки гепатиту С

Гепатит C – інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C і уражає як печінку, так і інші внутрішні органи та тканини (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо).

Гепатит С поділяють на такі види: інфекційний гепатит, токсичний гепатит, променевий гепатит та аутоімунний гепатит.

Способи зараження

Інфекційний гепатит можна підчепити через орально-фекальний шлях або парентеральний, або ж отримати вірус як ускладнення інфекційного або бактеріального захворювання (наприклад, ускладнення сифілісу або лептоспірозу).

Токсичний гепатит виникає як ускладнення при отруєннях хімічними речовинами, лікарськими препаратами та алкоголем.

Променевий гепатит з’являється під час впливу на організм радіоактивними речовинами (наприклад, при тривалих лікувальних курсах променевої терапії).

Аутоімунний гепатит – це результат аутоімунної патології.

Симптоми

Основна небезпека цього вірусу в тому, що гепатит С довгий час проходить безсимптомно або майже безсимптомно – інкубаційний період може складати від 20 до 140 днів, але переважно це близько 50 днів.

– болі у суглобах;
– жовтяниця;
– біль у правому підребер’ї;
– різке схуднення, відсутність апетиту, нудота;
– запори або проноси;
– загальна слабкість і сильна стомлюваність;
– асцит (збільшення в обсязі живота);
– свербіж та поява на шкірі судинних зірочок.

Гостра форма гепатиту С часто на перших стадіях свого розвитку проявляється всіма ознаками грипу або іншої респіраторної інфекції.

Хронічний гепатит на першій і другій стадіях фактично ніяк не проявляється, а згодом призводить до цирозу печінки або розвитку пухлини.

Профілактика і лікування

До профілактики гепатиту входить таке:

– дотримання всіх норм особистої гігієни та санітарії побуту;
– правильний режим харчування;
– здоровий спосіб життя (відмова від: алкоголю, куріння, смаженої та жирної їжі, відмова від вживання немитих продуктів, повноцінний сон, відсутність стресів);
– при появі захворювання у когось з родичів чи друзів потрібно обмежити перебування з ним в одній кімнаті і максимально знизити контакт.

Гепатит С: способи зараження, симптоми та профілактика

Увага! Поставити точний діагноз може лише лікар, а лікування гепатиту здійснюється виключно у медичному закладі! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я і навіть може закінчитись летально!

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.