Тешена свиней: варто знати

Хвороба Тешена (ензоотичний енцефаломієліт) свиней в різних державах має різні назви – поліомієліт, інфекційний параліч, заразний параліч, вірусний менінгоенцефаліт, богемська чума, хвороба Тальфан, хвороба Клобоука – і характеризується енцефаломієлітом і паралічами.

Вперше про цю хворобу повідомив Трефні в 1930 році, описавши ензоотію серед свиней в Чехії (містечко Тешені). Тому хвороба й має одну із назв – Тешена. На території колишнього СРСР це захворювання свиней вперше встановив я у 1971 р. в Закарпатській області.
Джерелом хвороби є тварини, контаміновані вірусом (хвороба ще не проявилась), клінічно хворі, а також ті, що видужали, хоча це буває надто рідко. Випадки захворювання свиней на цю хворобу реєструються впродовж всього року, проте в осінньо-зимовий і зимово-весняний періоди вона має більш складний перебіг.
Зараження здорових тварин вірусом відбувається безпосередньо при кашлі, чханні хворих тварин, або при попаданні вірусу на їжу й воду із зовнішнього середовища, забрудненого вірусом. Особливо небезпечні необеззаражені відходи боєнь, а також їдалень, де готувалось м’ясо інкубатиків і хворих тварин, помиї від м’яса (особливо безконтрольного подвірного) та наземний продаж такого м’яса. Свині можуть захворіти і при механічному переносі вірусу в господарство людьми, тваринами, гризунами і птахами.
Часто хвороба Тешена з’являється в господарствах після завезення тварин із неблагополучних щодо цієї хвороби районів. А враховуючи, що інкубаційний період (від зараження до прояву хвороби) триває 1-4 тижні, а іноді 45-60 діб, то запізніле її проявлення збільшує ризики розповсюдження вірусу, попадання його на нові групи тварин, благополучних з цієї хвороби свиней.
У продромальний (предвісниковий) період у захворівших тварин спостерігається гарячкове підвищення температури тіла, іноді до 40,5-41,0°, яке часто залишається непоміченим і супроводжується слабкістю, втратою апетиту, блюванням, гострим ринітом, а частіше і розладом координації руху. Ці порушення також, в основному, залишаються непоміченими фахівцями. Через 1-2 дні з’являються симптоми ураження центральної нервової системи – хитка невпевнена напружена хода, потім слабкість однієї або обох пар кінцівок і кульгавість. Внаслідок прогресивного паралічу тварина втрачає здатність утримуватись на ногах, у напівпаралітичному стані лежить на боці й робить безперервні плавальні рухи. Така тварина часто не відмовляється від корму і води. Після настання стадії паралічу температура тіла знижується до норми, а перед смертю – до 36-35°.
Енцефаломієлітна форма хвороби частіше перебігає гостро і через 1-3 дні, після появи паралічу, закінчується у 80-95% випадків смертю (через параліч органів дихання). Спостерігаються тільки поодинокі випадки видужання тварин, у яких відмічається слабка рухливість та інші залишкові явища паралічу. Як при загибелі, так і при вимушеному забої хворих тварин, незалежно від стадії захворювання, патологічних змін в туші, за винятком незначних змін в головному і спинному мозку, не відмічається.
Відсутність підвищеної температури у хворих в стадії парезів і паралічів, а також видимих змін в туші вимушено забитих тварин часто призводить до визначення неправильного діагнозу та реалізації контамінованого вірусом м’яса і м’ясних продуктів як від контамінованих вірусом даної хвороби, так і хворих тварин. У зв’язку з відсутністю видимих змін у м’ясі забитих хворих свиней, м’ясоконтрольні станції ринків без ветеринарних свідоцтв, супроводжуючих туші, не спроможні встановити діагноз. Це призводить до широкого розповсюдження вірусу відходами реалізованих м’яса і м’ясних продуктів, особливо придбаних при наземній торгівлі. Частіше це відбувається у приватному секторі при подвірному, безконтрольному забої хворих тварин, а також вірусоносіїв, організм яких насичений вірусом хвороби.
Основними заходами боротьби з хворобою Тешена є охорона господарства від занесення інфекції і ліквідація її в неблагополучних господарствах.
При встановленні діагнозу на ензоотичний енцефаломієліт (хвороба Тешена) свиней встановлюються карантинні обмеження терміном на 40 діб у неблагополучному по ензоотичному енцефаломієліту пункті (фермі, господарстві, окремих дворах громадян або населеному пункті).
Карантинними обмеженнями забороняють:
а) вивіз із неблагополучного пункту та ввезення в нього свиней, вивіз із господарства (населеного пункту) свинини в сирому вигляді й продуктів та сировини, одержаних від забою свиней, а також кормів;
б) забій свиней без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини;
в) відправлення посилок з карантинованих населених пунктів із м’ясними продуктами із свинини;
г) продаж на ринках свиней із неблагополучних по хворобі Тешена населених пунктів господарств, а також у сирому вигляді свинини та інших продуктів забою свиней;
д) впродовж 2-х років, після зняття карантинних обмежень, реалізацію свиней і продуктів забою проводять після одержання негативних результатів лабораторних дослідів на вірусоносійство хвороби Тешена свиней.
В неблагополучних господарствах по хворобі Тешена свиней усіх клінічно хворих і підозрілих на захворювання свиней забивають і переробляють на варені та варено-копчені вироби, а клінічно здорових свиней з нормальною температурою тіла щеплюють вакциною проти хвороби.
В оздоровлених від хвороби Тешена господарствах (фермах, дворах), населених пунктах проводять впродовж 2-х років щеплення свиней вакциною проти хвороби Тешена свиней згідно настанови по її застосуванню.
З 1984 року для профілактики хвороби використовується розроблена нами (В. П. Романенко, О. Г. Прус) «Вакцина проти хвороби Тешена свиней», яка виготовляється у лабораторії імуногенетики ентеровірусів свиней Інституту ветеринарної медицини НААН України. В господарствах, неблагополучних і загрозливих по хворобі Тешена, а також в особистих підсобних господарствах, що неблагополучні та загрозливі, свиней щеплюють, починаючи з двомісячного віку. Свиноматок щеплюють незалежно від строку поросності.
Вакцину вводять внутрішньом’язово в ділянці середньої третини шиї або внутрішньої поверхні стегна по 1 см3 дворазово з інтервалом 14 діб. Поросят, що щеплені в період до тримісячного віку, ревакцинують по досягненні ними 3-х місяців одноразово в дозі 1 см3. У загрозливих пунктах, де не відмічається захворювання свиней на хворобу Тешена, достатньо одного щеплення.
Імунітет у щеплених тварин настає через 21 день після 1-го введення вакцини і зберігається 1,5 року. При наявності в господарствах гострозаразних хвороб (хвороба Ауєскі, бешиха, чума та ін.) проводити щеплення проти хвороби Тешена, до їх ліквідації, забороняється.

В. П. РОМАНЕНКО,
академік НААН України

Болезнь Тешена свиней

Продолжая тему распространённых инфекционных болезней свиней, нельзя обойти вниманием и сравнительно недавно появившуюся болезнь Тешена. Болезнь Тешена (энзоотический энцефаломиелит поросят) – распространённое вирусное заболевание свиней, эффективного лечения которого на сегодняшний день не существует.

Впервые с ней столкнулись в округе городка Тешен (Чехословакия), в 1929 году. Изначально заболевание получило название инфекционный паралич . За десять лет болезнь распространилась по всей Европе и даже была зарегистрирована на острове Мадагаскар! У нас первые случаи болезни Тешена зафиксированы лишь в 1969 году, на территории Западной Украины. Причиной распространения болезни послужили, скорее всего, естественные миграции диких свиней из приграничных стран Европы. С тех пор случаи заболевания не редкость.

Болезнь Тешена вызывается вирусом, который достаточно стоек во внешней среде. Так, например, в замороженном состоянии он может сохраняться годами; при температуре от +35°С до 0°С он остаётся живым около двух лет; нагревание до +56°С выдерживает более часа; в солёных и копчёных продуктах, приготовленных из мяса больных свиней, хранится до месяца; в концентрированном растворе кухонной соли – до 5 месяцев; высушивание под прямыми солнечными лучами может выдерживать больше трёх недель. Несмотря на то, что вирус не имеет даже клеточной структуры, он не сразу погибает под действием дезинфектантов: 2%-ный раствор едкого натра может убить его не ранее чем за 7 часов, а в 2%-ном растворе формалина вирус живет более часа! Наиболее быстро его убивает кипячение – почти мгновенно.

Здоровые свиньи могут заразиться вирусом от больных сородичей при непосредственном контакте или при попадании содержащих вирус продуктов жизнедеятельности больных свиней на слизистые оболочки здоровых. Так, например, если экскременты больного поросёнка попали на грунт или траву выгула, где затем не позднее чем через два года порылись здоровые поросята, то они, скорее всего, тоже заразятся. Объектами передачи вируса болезни Тешена могут быть инвентарь, подстилка, обслуживающий персонал, бродячие животные, дикие птицы и пр.

Заболеванию подвержены свиньи любого возраста, кроме поросят до двух недель. Наиболее тяжело болезнь Тешена протекает у молодняка в возрасте от 30-ти дней до 2,5 месяцев. Чаще всего заражается именно молодняк до 4-х месячного возраста. Попав в организм свиньи, в благоприятных условиях её внутренней среды, вирус начинает размножаться и разносится по всему организму. При этом он никак не сигнализирует о своём присутствии внешними симптомами и не отражается на состоянии поголовья в течение 1–4 недель.

Всё это время он выделяется из организма с экскрементами, слюной, носовой слизью и другими биологическими жидкостями. Оставаясь при этом незамеченным, вирус заражает всё новых и новых животных, которые находятся рядом с зараженными. В результате, при групповом содержании молодняка (а чаще всего он так и содержится) болезнь охватывает от 30 до 90% стада. Размножившись, вирус распространяется в мозговых оболочках и нервной ткани, поражая спинной, головной мозг, мозжечок, серое вещество. Его влияние на нервную систему и вызывает специфические клинические признаки.

Тяжесть течения болезни зависит от возраста животных. Поросята от двух недель до 2,5 месяцев чаще всего болеют сверхостро : внезапно возникает паралич, температура поднимается до +42°С, и на второй или третий день после начала проявления симптомов наступает летальный исход.

Поросята с трёх- до десятимесячного возраста болеют остро : болезнь провоцирует потерю аппетита и нарушения координации движений, походка животного становится шаткой, появляется сверхчувствительность кожи. Позже наблюдается извращение аппетита (больные поросята могут поедать несъедобные предметы, в т. ч. подстилку, камни, дощечки, любые подходящие по размеру предметы), потом прогрессирует мышечная слабость, температура повышается до +41,5°С, может быть рвота и запор вследствие паралича гладкой мускулатуры кишечника.

На второй-третий день появляется паралич задних конечностей, животное теряет возможность передвигаться, делая при этом множество бесцельных движений передними конечностями. К четвёртому дню болезни паралич, прогрессируя, охватывает и передние конечности, при этом животное лежит, дёргает головой, ушами, скрипит и щёлкает зубами, время от времени громко визжит. Затем наступает паралич шеи, головы, и животное через пару суток гибнет от паралича дыхательных мышц. В итоге, погибают до 95% заболевших свиней.

У поголовья в возрасте старше 10–12 месяцев болезнь чаще всего протекает в подострой форме . Температура остаётся либо в норме, либо повышается на 0,5–0,8°С. Заметны нарушения в координации движений, парализуются только задние ноги, при этом животное лежит или сидит по-собачьи, в некоторых случаях сохраняется аппетит. Летальность при таком протекании болезни не превышает 50%. Смерть, как и при остром течении, наступает от паралича диафрагмы и междурёберных мышц, которые обеспечивают дыхательные движения. Продолжительность болезни – около недели.

У взрослых хряков и полновозрастных свиноматок болезнь Тешена проявляется, в основном, в хронической форме . При таком течении животные плохо едят, выглядят угнетёнными, хромают при ходьбе, все движения выполняют с большими усилиями. Иногда у заболевших особей можно наблюдать частичные параличи конечностей и хвоста, потерю чувствительности одних участков тела и чрезмерную чувствительность других. Продолжается такое состояние от нескольких недель до нескольких месяцев.

Летальность составляет около четверти заболевшего поголовья (25%), но и выжившие животные редко восстанавливаются полностью. У большинства атрофируются некоторые мышцы, чаще на задних конечностях, почти всегда остаётся хромота и вялый аппетит, вследствие чего животные не могут набрать вес. В результате переболевшие свиньи отличаются внешне от нормальных. У выздоровевших особей формируется стойкий иммунитет, который у свиноматок через молозиво даёт пассивную защиту подсосному молодняку.

Болезнь Тешена можно легко спутать с чумой, а также с отравлением, бешенством, листериозом, болезнью Ауэски. Поэтому при возникновении симптомов необходимо обязательно вызвать ветеринарного врача и провести дополнительные лабораторные исследования. Трупы погибших животных наиболее дешево утилизировать в биотермических ямах . В процессе перегнивания трупа возбудитель погибает.

Хотя кардинального лечения болезни Тешена не существует, для некоторого ослабления симптомов можно вводить «Аминазин», витамины группы В, «Димедрол», «Уротропин», «Фурасемид». Кроме того, выпускается профилактическая вакцина , которая разработана в 1984 году в Украине, – она способна надёжно защитить поголовье. Препарат так и называется: «Вакцина проти хвороби Тешена свиней».

Для иммунизации поросят до двухмесячного возраста вакцину вводят внутримышечно, в области шеи или бедра, в дозе 1 мл на каждое животное, и затем повторно, через 14 суток. Старшим свиньям доза вводится однократно, но по 2 мл. После прививки иммунитет формируется на протяжении двух-трёх недель, после чего животные становятся невосприимчивыми к заражению вирусом около года. Свиноматок лучше вакцинировать планово каждые 10 месяцев, но по каким-то причинам сделать это не получилось, то можно привить их на любом сроке беременности, но не позднее, чем за три недели до опороса.

При возникновении вспышки заболевания на хозяйство накладывается карантин , который снимается через 40 дней после последнего случая выздоровления или смерти больного животного. Карантин означает запрет ввоза и вывоза свиней и свинины из очага и в очаг заболевания, включая пересылку почтой; забой свиней без осмотра ветеринарной службы; на протяжении двух лет после снятия карантина запрещается любая торговля живыми свиньями и свининой без лабораторного исследования на присутствие вируса.

После ликвидации заболевания нужно обязательно провести дезинфекцию всего инвентаря, кормушек, помещений и всей территории фермы горячим 3%-ным раствором едкого натра и хлорной известью с содержанием активного хлора не менее 3%. Расход раствора: 1 литр на 1 метр квадратный. Для профилактики занесения болезни с купленным поголовьем, его следует содержать изолированно от основного на протяжении месяца.

Если у вас возникнут проблемы, не описанные в моих статьях, задавайте вопросы на форуме.