Амарант, або щириця — як вирощувати і споживати?

От про що вам скаже назва «щириця»? Дайте, вгадаю! Як її позбутися, буде першою думкою. Це ви вже потім згадаєте, що цей невмирущий бур’ян входить у «віники» для закваски огірочків та томатів, бо без нього ті самі огірки можуть стати м’якими наче жабенята. Може, прийде на думку і те, що велетні з зеленими або темно-червоними хвостами у деяких палісадниках — то є теж амаранти, тільки «породні». Але що ця рослина пережила декілька цивілізацій за історію свого існування (мінімальний вік 4 000 років культивування, а скільки до?), була переслідувана інквізицією за релігійною ознакою, ви, взагалі, навряд чи знаєте. Як і про поживні властивості амаранту. А це ж – головне! Саме з годування людей починала свою історію щириця й схоже на те, що має вона такі ж самі плани на майбутнє. Не ми на неї, зауважте, а вона на нас. Пшеницю ще не вирощували, а щириця вже була хлібом. Маємо повагу та нумо знайомитися з цим дивом природи ближче!

Амарант, або щириця — рослина, яку варто вирощувати

Амарант — користь і хімічний склад

Назва амарант в перекладі з грецької означає: «а» – не, «марайно» – в’янути, «антхос» – квітка. В Індії та Південній Америці відома під назвою кивіча (Kiwicha). Видів цієї нев’янучої рослини більше ніж 100. Походить вона з Південної Америки, де була хлібом та священною рослиною ацтеків, та звідки розійшлася майже у всі куточки світу завдяки довгим строкам виживання насіння та відносній невибагливості. Ще б пак — насіння амаранту зберігає життєздатність до 40 років. Таке можна у спадок нащадкам залишати, але вивести з присадибної ділянки назавжди — ніколи!

Індіанці дуже практичні у своїх віруваннях, тож не просто так шанували щирицю, а тому, що їжа з неї надавала стільки життєвих сил, що щоденне вживання амаранту було шляхом (звісно за версією індіанців) до стану супер-людини, всесильної та непереможної.

Це зараз ми, спираючись на наукові дослідження, можемо стверджувати: так, вони мали рацію, бо насіння амаранту дуже багате білком, особливо лізином — найважливішою, незамінною амінокислотою для судин та імунітету. Воно не містить глютену, що робить його дієтичним продуктом для людей, хворих на целіакію. Масло амаранту (не більше 10% у насінні), багате на сквален, вітаміни Д та Е, за своєю цінністю перевищує обліпихове та має безліч лікувальних властивостей. У листі багато білку, вітаміну А (бета-каротин), вітамінів групи B (тіамін, рібофлавін, ніацин, пантотенова кислота, піридоксін, фолієва кислота, холін), вітамін С, витамін Е, мікроелементів: калію, магнію, фосфору, заліза, марганцю, міді, селену та цинку.

Попре все це, сучасні дієтологи не радять людям з проблемами ШКТ занадто захоплюватися стравами з амаранту. Все добре в міру.

Щириця звичайна, або загнута (Amaranthus retroflexus)

Як вирощувати рослину амарант?

В Україні налічується близько 12 видів цієї рослини. Та, з якою ми зазвичай несамовито боремося, має назву щириця звичайна, або загнута (Amaranthus retroflexus). Вона, як і її «племінні» сестри є однорічною рослиною, полюбляє родючі не кислі ґрунти, теплолюбна, сходить за температури +8…+10°C. Найприємнішою для неї є температура повітря +35°C, але перепади між денною та нічною температурою витримує. Молоді сходи бояться приморозків.

Невимоглива щириця до вологи (хоча й красивіша, коли її поливають), стійка до спеки та посухи. Це стосується й умовно декоративних (вже з’ясували, що краса поживній цінності не заважає) видів амаранту:

• амарант зелений (Amaranthus viridis),
• амарант хвостатий (Amaranthus caudatus),
• щириця кривава (Amaranthus cruentus),
• щириця біла (Amaranthus albus) та ін.

Щириця біла (Amaranthus albus)

Вирощування щириці розсадою

Початок квітня — найкращій час сіяти амарант на розсаду. Висівають насіння по поверхні зволоженого ґрунту та притрушують невеликим шаром зверху (не більше 1 мм), накривають плівкою та ставлять у тепле (не менше 10 градусів) без стрибків температури місце. Сходи зазвичай з’являються на 7-11 день, після чого плівку можна поступово (починаючи з провітрювання) знімати.

Як тільки на сходах з’являться перші 1-2 справжніх листка — їх пікірують в окремі горщики. Висадку у відкритий ґрунт можна проводити, коли мине загроза приморозків та земля прогріється вище 10 градусів.

З усією своєю невибагливістю, щириця не любить, коли її пересаджують, тож при висадці у ґрунт будьте уважні та обережні, краще виймати та саджати з грудкою землі, у якій вона росла.

Посів амаранту у відкритий грунт

Другий варіант завести у себе амарант — посіяти одразу до відкритого ґрунту. Тут слід дочекатися, поки мине загроза приморозків та земля прогріється хоча б до 8 градусів тепла. Насінини заглиблюють не більше, ніж на 1,5 см, відстань між ними залежить від запланованого використання: щоб отримати молоду зелень, саджаємо на відстані між рослинами та рядками від 15 до 20 см, або від 50 до 70 см, коли ви плануєте збирати насіння та квіти.

Найвідповідальнішим у догляді є перший місяць. У цей час рослина потребує вологи, пухкого поживного (можна додавати добрива) ґрунту та відсутності бур’янів. Далі щириця почне активно рости й потребуватиме лише своєчасного поливу.

Для збору насіння суцвіття зрізають за тиждень до повної стиглості та досушують вдома (в іншому випадку вони просто повисипаються самі).

Не раджу свіже зібране насіння сіяти одразу ж наступного року, краще витримати два роки (воно проходить стан спокою упродовж 8 місяців й може не зійти або мати слабку енергетику схожості).

Що приготувати з амаранту?

Навряд у когось виникнуть проблеми з вирощуванням амаранту, тож час переходити до смачного та корисного. Що можна приготувати з амаранту? Зелень — супи, салати та все те, що ви за звичаєм робите зі шпинату. Насіння — каша, закуски та борошно, з якого вже хоч торти, хоч хліб або коржики. До речі, амарантове борошно не містить глютену, тож за відсутності протипоказань щодо вживання цього білка та для «звичності» тіста в нього додають пшеничне борошно. Але як дієтичний продукт воно теж самодостатнє.

Багато джерел радять для покращення смакових якостей насіння щириці перед вживанням трохи обсмажити. Чесно скажу — не куштувала обсмаженого. Необсмажене, воно має трохи горіховий присмак (може здалося, але й солодкуватий також), як на мене, схожий зі шпинатовим.

Рецепт каші з насіння щириці

Пропорції: 1 частина насіння на 2 частини води. Сіль, спеції, масло та інше — собі до смаку. Амарант промити під проточною водою (беріть дуже дрібне сито, щоб насінинки не проскакували крізь отвори). Залити водою та варити близько пів години після закипання під кришкою, помішуючи. За потреби можна додати потроху гарячої води. Відставити з вогню та дати настоятися впродовж 5-10 хвилин. Все — готово. Далі можна як звичайну кашу вживати, або додавати до салатів (як рис), або все, на що вистачить уяви та фантазії.

Каша з насіння амаранту — чудовий початок дня

Хліб з амарантового борошна

Нам знадобляться наступні інгредієнти:

• амарантове борошно 100-150 грамів (співвідношення з пшеничним можна змінювати),
• висівки — 30-50 грамів,
• пшеничне борошно — приблизно 300-350 грамів,
• вода — 350 мл,
• дріжджі сухі — 2-3 ч. ложки,
• олія рослинна — 2-3 столових ложки.

З’єднати борошно, висівки, сіль, цукор та дріжджі, додати воду та олію. Замісити однорідне тісто. Поставити під рушником підходити у тепле місце, час від часу обминати. Через 3 години тісто буде готове до випікання. Перекладаємо у змащену олією форму та даємо ще раз піднятися (приблизно 20-30 хвилин), ставимо до розігрітої до 220 градусів духовки та випікаємо 35 хвилин. Намагайтеся не робити великі хлібини, щоб хліб з амарантом мав змогу добре пропектися всередині.

Хліб з амарантового борошна

Торт з амаранту

Торт з амаранту може вживатися людьми з непереносимістю глютену.

Інгредієнти для основи:

• 200-250 грамів темного (чорного) шоколаду,
• 200-250 грамів вершкового масла,
• 1+ склянка цукру,
• 1 склянка амарантового борошна,
• 6 яєць,
• ванілін,
• сіль.

Розігріти духовку до 150 градусів, розтопити шоколад та масло, перемішуючи до отримання однорідної маси, дати їй трохи охолонути. Окремо збити цукор з яйцями так, щоб об’єм піни збільшився вдвічі. Додати ванілін та сіль. Далі змішати отриману яєчно-цукрову масу з шоколадною, додати амарантове борошно та вимішати до однорідності. Влити до змащенної олією форми та випікати протягом 40-45 хвилин (можна під час випікання струшувати форму. Перед розрізанням коржу треба дати охолонути. Далі — крем за вашим смаком.

Споживання насіння амаранту

Також споживають пророщене насіння: подрібнюють блендером паростки до стану пасти, додають трохи меду й вживають у якості «вітамінки».

Ще з насіння роблять міні поп-корн: на протерту серветкою з олією пательню кидають невеликими порціями насіння, тримають до повного розривання. Далі змішують з медом та молоком. Виходить непоганий сніданок.

Як їсти зелень щириці?

Зелень щириці присутня майже у всіх світових кухнях: грецькій, азійській, італійській та інших. Її додають до страв з сиром та омлетів, вживають у салатах свіжими та варять у супах, вона добре поєднується зі стравами з риби.

До супів зелень амаранту додають за 15-20 хвилин до кінця варки. До омлетів можна додавати як бланшований у підсоленій воді так і дрібно різаний свіжий амарант. Смачним буде також тушкований амарант, для чого його ненадовго занурюють у окріп, потім ріжуть та додають до вже обсмаженої у олії цибулі з вершками або сметаною, доводять до готовності 10 хвилин, кладуть спеції або свіжі пряно-ароматичні трави за смаком. Смажена та тушкована зелень за рецептом звичайної тушкованої капусти дуже непогано виглядає у пиріжках.

Ну й на сам кінець популярний та швидкий у приготуванні грецький салат Вліта ( Bλήτα — «щириця») з зелені щириці. Пів кілограма найсвіжішої зелені амаранту, половина свіжої дрібно порізаної цибулини, трохи соку лимона та оливкової олії, сіль та свіжий перець.

Листя амаранту разом з стеблами помістити до киплячої води на 10 хвилин, вийняти, дати стекти воді та охолодити. Нарізати, викласти на тарілку, посипати подрібненою цибулею, полити соком лимону та, не шкодуючи, оливковою олією, додати сіль та свіжий перець.

Ну й те, з чого я починала — додавання щириці до консервації значно покращує смак останньої, але про це, мабуть, і так всі знали.

Тож фантазуйте та діліться власними рецептами з щириці-амаранту та додатковим досвідом використання.

Смачного вам та корисного!

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Q&A: все, що потрібно знати агровиробнику про амарант

Через посуху аграрії шукають нові посухостійкі культури. Однією із таких може стати амарант. Які агротехнологічні тонкощі цієї культури, особливості переробки та збуту розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда.

При середній врожайності в Україні 20 ц/га та реалізаційній ціні товарного насіння 25 000 грн/т (35 000 грн/т — органічного) амарант є дуже економічно привабливою культурою. Завдяки широкому спектру використання, високій потенційній врожайності насіння та зеленої маси (до 2500 ц/га) та рентабельності виробництва амарантом цікавиться все більше сільгоспвиробників. Втім, аби виростити амарант виробникові потрібно докласти не мало зусиль.

Які переваги вирощування амаранту для виробника?

Амарант є однією із найбільш посухостійких культур Україні. Приміром, найбільша інтенсивність росту зеленої маси рослини – при температурах понад 30° С. Крім того, він дає величезну вегетативну масу (до 250 т/га надземної), збагачує ґрунт органікою та азотом, є гарним попередником у сівозміні, може успішно використовуватися в органічному землеробстві. Амарант є багатогранною культурою – він перевершує більшість традиційних культур, що вирощуються в Україні, по виходу білка, вітамінів, біологічно активних речовин з одиниці посівної площі. Продукти його переробки знаходять застосування в самих різних сферах життя людини – харчовій, фармацевтичній, косметичній промисловості, а також у кормовиробництві.

Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.

Скільки господарств його вирощують в Україні? Яка середня урожайність?

На сьогодні нам відомо більше 30 виробників амаранту в Україні. Площі вирощування різні – від декількох гектарів, до максимальної площі у 150 га (на Закарпатті).

У яких регіонах його доцільно вирощувати?

Вирощувати цю культуру можна в усіх регіонах України. У південних, центральних та східних він відмінно протистоїть посусі та завдяки високим температурам та достатньому сонячному опромінюванні дає найкраще за якістю насіння, у більш вологих регіонах – кращі врожаї зеленої маси та насіння.

Які попередники для амаранту є оптимальними? Яка дата його посіву?

Основна вимога до попередників амаранту – раннє збирання та відсутність великих пожнивних решток. Найкращими є однорічні трави, зернові та зернобобові культури, картопля. Осіння обробка ґрунту полягає у 1-2 лущенні стерні та глибокій оранці. Мета весняної обробки ґрунту – утримання вологи боронуванням, боротьба з бур’янами та вирівнювання ґрунту культиваціями Передпосівна культивація проводиться на глибину до 5 см з подальшим коткуванням для вирівнювання поверхні ґрунту та отримання дрібнозернистої його структури. Оптимальними строками сівби є 1-20 травня (залежно від регіону).

Рекомендуємо сіяти до 10 травня в південних регіонах України (до 15 травня – в центральних, та до 20 травня – в північних). Якщо ґрунт прогрівся до 12 С і є достатня кількість вологи у верхньому шарі, можна сіяти на глибину до 2 см. Якщо температура ґрунту ще недостатня для швидкого проростання насіння амаранту та отримання сходів (12-15 С), або бракує вологи для отримання повноцінних сходів амаранту, слід боротися із бур’янами та чекати опадів. Кожен аграрій має знайти той оптимальний момент для посіву амаранту, який дозволить отримати гарні сходи. Строки посіву амаранту без втрати майбутнього врожаю можна аж переносити до 1 червня, а з частковою втратою майбутньої врожайності – до 15 червня.

Чи є проблеми із посівним матеріалом?

Ні, проблем із сортовим різноманіттям амаранту немає – дуже гарні сорти створені Харківським національним аграрним університетом та Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка. Найбільш поширені із них: Харківський-1, Лєра, Ультра, Сем, Ацтек, Геліос, Студентський. Вони мають різний вегетаційний період та напрями застосування, тому є можливість підібрати сорт для будь-якого регіону та потреб.

Яка техніка необхідна для посіву та збирання амаранту?

Насіння амаранту дуже дрібне (вага 1000 насінин – 0,7-0,8 г, діаметр – 0,6-0,8 мм), тому у багатьох сільгоспвиробників викликає занепокоєння саме процес посіву амаранту. Найкращі результати досягаються при використанні овочевих, трав’яних сівалок, які дозволяють отримати рівномірні сходи. Але є успішний досвід використання для посіву амаранту звичайних зернових сівалок. При цьому насіння амаранту змішуються з просіяною висушеною землею, піском, прожареним маком. Головна мета – висіяти на гектар 100 000 – 200 000 тис. насінин (на момент збирання насіння амаранту кількість рослин бажано мати 70 000 – 110 000).

При вирощуванні найбільш популярних сильнорослих сортів Харківський-1, Лєра оптимальна ширина міжрядь – 45 см, 5 рослин на погонному метрі. При цьому досягається оптимальна площа живлення рослин, максимальна площа листової поверхні, висота рослин, формування центральної волоті (яка дає основний врожай), стійкість до вилягання. Можна сіяти амарант з міжряддям 60 та 70 см, але при цьому також орієнтуючись на 70 000 – 110 000 рослин на гектар.

Вирощувати амарант на зелений корм можна і в звичайних рядових посівах з міжряддям 15 см (практикуються також післяукісні посіви з метою отримання зеленої маси на корм або для використання амаранту у якості сидерату). Урожай слід збирати сучасним комбайном з ріпаковим столом при повній стиглості насіння і вологості 12-15%. Стандартна вологість для зберігання – 10%. Слід зважати, що не можна сушити насіння із застосуванням високих температур – це негативно впливає на якісні показники олії, яка буде із нього видобуватися.

Що є обмежувальними факторами вирощування культури?

Амарант боїться заморозків, насіння проростає і сходить при температурі грунту 12-14 ° С. До сих пір, особливо в південних регіонах, важко зберегти вологу у верхньому шарі грунті, щоб отримати повноцінні сходи. Крім того, багато господарств не мають можливості якісно висіяти амарант: діаметр насіння 0,6-0,8 мм, глибина посіву – 1-2 см. Слід враховувати, що Амарант не любить кислі (pH < 5,5) та бідні на поживні речовини ґрунти. На родючих ґрунтах його можна вирощувати без внесення добрив, тому що завдяки розгалуженій та глибокій кореневій системі в достатній кількості забезпечує себе макро- та мікроелементами, крім того синтезує та накопичує азот, збагачує ним ґрунт.

Яке удобрення слід застосовувати?

Дослідами доведено, що за 2-3 роки вирощування амарант здатен значно покращити родючість таких ґрунтів. У фазі 6-8 листочків дуже бажано провести ручне формування густоти рослин, та видалення бур’янів у рядку. Цей агротехнічний захід важливий. Я не рекомендую використовувати на посівах амаранту гербіциди за наступних причин: по-перше, через їх низьку ефективність – неможливо видалити ніяким гербіцидом щирицю з посіву амаранту (загине щириця, загине й амарант), по-друге, виробники амарантової олії, яка використовується з лікувальною метою, висувають жорсткі вимоги щодо відсутності пестицидів у товарному насінні. Якщо немає можливості провести прополку рядків амаранту вручну, обов’язковим є застосування пружинних борін для видалення бур’янів у рядку коли амарант сформує 8-10 листочків.

Яка рентабельність амаранту?

Він є однією із найрентабельніших культур, що вирощуються в Україні – може давати виробникові дохід 50 000 грн/га та вище. Середня урожайність амаранту в Україні 20 ц/га, проте на дослідних ділянках він уже дає до 50 ц/га, що означає розкриття його урожайного потенціалу ще попереду.

Як налагодити збут амаранту?

Варто орієнтуватись на зовнішні ринки чи на внутрішній? Проблем зі збутом немає – переробні підприємства зараз укладають угоди на 100%-ий викуп вирощеного врожаю. Тим не менше, внутрішньому українському ринку насіння амаранту критично не вистачає. Додам, що розроблені вітчизняні технології переробки амаранту дозволяють з тони насіння отримати 40 л олії, 350 кг шліфованої крупи, 400 кг так званого нативного борошна. Решта – це макуха із зародків. Це дає можливість реалізовувати продукцію за конкурентними цінами в усьому світі.

У яких галузях промисловості можна застосовувати амарант? Які продукти можна з нього виробляти?

Переробка амаранту – є високомаржинальною галуззю. Щорічні обсяги реалізації лише амарантової олії у світі перевищують 500 мільйонів доларів. 86% використовується в фармацевтичній промисловості та 14% – в косметичній. Медичні препарати з амарантовою олією надзвичайно ефективні при порушеннях імунної та ендокринної систем організму, серцевих та шкіряних захворюваннях, виводять шлаки, токсини, радіонукліди, запускають регенераційні процеси в організмі людини, попереджають та гальмують розвиток онкологічних захворювань. Косметичні засоби лагідно доглядають за шкірою та омолоджують її завдяки сквалену, поліненасиченим жирним кислотам, та вітаміну Е в активній токотриенольній формі та іншим компонентам.

Шліфована амарантова крупа є продуктом повсякденного харчування. Але вона є кращою серед усіх інших круп завдяки білку, який визнано еталоном для людини серед усіх білків рослинного та тваринного походження. За своїм складом він найбільш наближений до білку людського материнського молока. Є ідеальним продуктом для дитячого, дієтичного та спортивного харчування. Містить багато лізину, метіоніну, триптофану. Цей продукт в Україні новий, його почало виробляти підприємство «НПК Амарант» (м. Миколаїв) лише в грудні 2017 року, але надзвичайно перспективний. Органічна та неорганічна вітчизняна шліфована амарантова крупа буде реалізовуватися сотнями тисячами тон та стане локомотивом вирощування та переробки амаранту в Україні.

Амарантове борошно може використовуватися в будь-яких безглютенових сумішах, хлібо-булочних, макаронних та кондитерських виробах. До речі, при термічній обробці йому притаманний приємний горіховий смак та аромат. Вже в багатьох містах та населених пунктах України випікають хліб з додаванням амарантового борошна, який, до речі, має приємну властивість – довго не черствіє. А в Боярці з амарантового борошна виробляють панірувальні сухарі.

Хліб з додаванням амарантового борошна. фото: amaranth-association.com

Амарантова макуха – це іще один інгредієнт комбікормів для сільськогосподарських та свійських тварин, птахів та риб, які виробляють в Дніпропетровській та Чернівецькій областях. Забезпечує краще перетравлення інших компонентів корму, покращує репродуктивну функцію, мінімізує втрати поголів’я, дає суттєві прирости живої маси. Також амарантову макуху успішно використовують (м. Київ та м. Дніпро) у виробництві прикормок для риб.

Наступним продуктом є сушене та подрібнене листя амаранту, тобто фіто-чай. Має тонізуючі властивості, підвищує імунітет та працездатність. Виробляється приватними підприємцями в Київській, Миколаївській та Запорізькій областях, проте поки що великі чайні компанії його не застосовують.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати