совка бавовникова

Довжина тіла метеликів 12-20 мм, розмах крил 30-40 мм.

Передні крила у самиць світло-бурі, у самців світліші і зазвичай зеленувато-сірі. Задні

крила завжди світліші, жовтувато-білі, з широким темним краєм, і темною

місяцеподібною плямою посередині. Тривалість життя імаго (метелики) в залежності від

температури повітря 20-40 днів. Свіжевідкладені яйця воскоподібні, пізніше – сірувато–

рожеві, шароподібної форми (діаметром 0,4-0,6 мм), з характерною особливістю –

кількістю і розміщенням радіусів – реберець від 26 до 28 (за В.Н. Щоголевим). Щойно

відроджені гусениці світло-зелені майже прозорі. Лише з 3-го віку гусениці набувають

більш-менш сталого забарвлення. Тіло завдовжки 35-40 мм, мінливого забарвлення від

чорного, коричневого і зеленого до жовтого і майже білого. Уздовж тіла проходять три

широкі темні лінії, піддихальцева смуга жовта. Гусениця покрита маленькими шипиками,

але грудний щиток – без шипиків. Голова жовтуватого кольору з плямами, грудний

щиток з темним мармуровим візерунком. Лялечки жовтувато коричневі, червонувато –

коричневі або темно-бурого кольору, завдовжки 14-22 мм. Кремастер (кінець черевця)

невеликий, гладенький, з двома гачкоподібними шипами, зігнутими догори

Зимує шкідник у стадії лялечки в грунті на глибині 5-15 см.

Виліт метеликів з лялечок розпочинається навесні (як правило, за прогрівання грунту на\

глибині 10 см до 15-16ºС і встановлення середньодобової температури близько 18-20°С.

За Н. А. Глушенковим, для розвитку лялечок до вильоту метеликів необхідно 230º

ефективних –температур (вище 15ºС), а на дозрівання яєць у яйцетрубках самиць – 70º.

Метелики потребують додаткового живлення на нектароносах. Виліт триває понад

місяць, але основна маса їх вилітає протягом 10-15 днів. Літ метеликів наступного

покоління «накладається» на попереднє і метелики зустрічаються впродовж всього

вегетаційного періоду. Метелики літають і живляться в сутінках. На світло летять слабко.

Восени за пониження температури повітря літають і вдень.

Відкладання яєць самицями розпочинається за накопичення суми ефективних

температур (вище 15º) 330ºС. Яйця відкладають по одному, рідше по 2-3 на листки і

генеративні органи рослин: квітки, бутони (нут, томати), нитки, волоті і опушені

частини стебел кукурудзи. Як правило, переважну більшість яєць самиці відкладають у

верхніх ярусах рослин. Період відкладання яєць сильно розтягнутий і триває не менше 20

днів. Плодючість метеликів різко коливається, як у окремих особин, так і в середньому

по рокам. Тому в літературних джерелах доволі суперечливі дані стосовно цього.

Середня плодючість становить 500-1000, макс. 3000 шт.

Різні чи навіть один види рослин в окремі періоди розвитку не однаково

привабливі для відкладання яєць. Це зумовлено залежністю від ступеню розвитку

волосків на рослинних покривах, виділяючих речовини, до складу яких входять

мурашина та щавлева кислоти. Тривалість розвитку яєць влітку 2-4, навесні та восени –

7-12 діб. Нерівномірне заселення кукурудзи, томатів, інших сільськогосподарських

посівів гусеницями совки в значній мірі пов’язано з мікрокліматом поля, передусім

вологістю. Площі, розміщені на поливних системах чи з близьким заляганням ґрунтових

вод привабливіші для метеликів, відповідно основна маса яєць відкладається саме тут, і

як правило висока чисельність шкідливої фази виявляється на рослинах таких посівів.

Гусениці за період розвитку, який триває 7-12 днів, линяють 5 разів і відповідно

досягають 6 віків. Спочатку вони

харчуються тією частиною, на яку було

відкладене яйце, надалі всіє рослиною.

На кукурудзі, як правило, до викидання

волотей гусениці живляться тканинами,

листків, згодом – пильниками. В період

цвітіння і пізніше вони їдять

накопичений в пазухах листків пилок,

листкові обгортки качанів, волоть і

зерно у фази молочної та воскової стиглості. Особливо небезпечними є пошкодженнями

волоті качана, що може призвести до масового недоопилення рослин. Гусениці

проникають всередину качанів і живляться зернинами, залишаючи червоточини. \

Скупчення випорожнень гусениць та нанесені пошкодження в подальшому сприяють

проникненню та розвитку грибкових та бактеріальних збудників, особливо фузаріозу та

пліснявіння, що створює додаткові втрати зерна та його якості. Живлення гусениць

насіннєвими нитками також призводить до оголення й пошкодження верхньої частини

качана, куди проникає волога, а надалі можуть потрапити та розвиватися збудники

хвороб. Крім того, пошкодження верхівки качанів полегшує викльовування зернин

Гусеницi пошкоджують плоди, бутони, та квiтки. Внаслiдок чого, плоди непридатнi до споживання. Зимує лялечка в грунтi на глибинi 4-8 см. В травнi вилiтають метелики, якi вiдкладають яйця по одному на верхнi частини рослин, переважно на генеративнi органи. Одна самка вiдкладає до 2700 яєць. Через 3-4 днs з них виходять гусеницi, якi спочатку скелетують листя, а потiм живляться квiтками, зав’язями, насiнням у коробочках тощо. На кукурудзi живляться зерном початкiв, у тютюну пошкоджують насiння в коробочках, в плодах помiдорiв виїдають насiння.
///
Гусеницi молодших вiкiв пошкоджують листки, а середнiх i старших – генеративнi органи – бутони, зав’язь, зерна тощо.

вважались південні регіони,

збільшення суми ефективних

температур) останніх років зумовили досить суттєве збільшення чисельності та

господарсько відчутної шкоди бавовникової совки в посівах кукурудзи лісостепової

зони, зокрема Вінницької, Київської, Полтавської, Харківської, Черкаської областей. За

даними фітосанітарного моніторингу спеціалістів державних інспекцій захисту рослин

зазначених областей за цьогорічної вегетації на 27% площ кукурудзи за чисельністю 1-3

гусениць на рослину було пошкоджено 7-24, в осередках Київської області 36% рослин

культури. Поодинокий літ метеликів бавовникової совки спостерігався у Львівській

В осередках АР Крим, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській,

Херсонській областях Степу бавовникова совка заселяла 20-70, макс. в Донецькій –

100% площ культури, пошкодивши 9 – 52 % качанів. Поряд з цим на томатах, відмічена

заселеність 30% плантації та пошкоджено 4-60 % плодів.

Влітку метеликів відловлюють на феромонні пастки, коритця з шумуючою

мелясою (патока розведена водою у співвідношенні 1:2 або 1:3), на світлопастки

метелики майже не летять. Коритця з шумуючою мелясою використовують як для

відловлювання, так і для контролю строків та інтенсивності льоту, що дає змогу

встановити співвідношення статей, стадію статевої зрілості та потенційну плодючість

самиць. Патоку заливають у коритця, які виставляють на висоті 0,9-1 м в 10-20 м від

краю поля (по периметру) 10-20м на відстані 20-30 м одне від одного. Одне коритце

контролює площу близько 0,5 га. Бродіння меляси досягається додаванням до неї пивних

чи звичайних дріжджів. На запах ефірів, що утворюються при цьому, злітаються

метелики. Цей захід дає змогу відловити близько 70% метеликів.

Феромонні пастки використовують для обліків чисельності та строків появи

метеликів бавовникової совки. Потрапляння на феромонну пастку 3-4 самців метеликів бавовникової совки першого

чи другого поколінь свідчить про початок відкладання яєць і слугує сигналом для

розселення яйцепаразита трихограми.

Для виявлення яєць та гусениць совок у посівах в різних місцях поля на 8-12

майданчиках розміром 50х50 см оглядають культурні рослини, бур’яни та рослинні

Рекомендовані препарати

Актарофіт Е18

АМПЛІГО 150 ZC

АНТИКОЛОРАД МАКС

Атік, ВП

Белт 480 SС

Борей Нео

Галіл, КС

Гранфос

Децис 100 EC, КЕ

Децис ф-Люкс 25 EC

Ексірель

Еспада

Шкідники та хвороби кукурудзи та сорго

Личинки нічних метеликів

Личинки нічних метеликів:

Совка озима/гусениця озимої совки, Agrotis segetum,

совка бавовникова, Helicoverpa armigera,

стебловий кукурудзяний метелик, Ostrinia nubilalis

Личинки совки озимої – це середнього розміру (3 см) сіро-коричневі гусениці- личинки коричневих нічних метеликів розміром у 2 см. Яйця кремово-білі, ребристі, відкладаються широкими рядами на листі бур’янів. Протягом дня личинки ховаються під залишками рослин і у ґрунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту.

Личинки совки бавовникової – це сіро- коричневі, довжиною у 3 см, личинки коричневих нічних метеликів розміром у 2 см. Дорослі нічні метелики відкладають яйця, часто по одному на качан, а личинки живляться «шовком» і качанами, руйнуючи зерна.

Личинки стеблових кукурудзяних метеликів менші (довжиною у 1,5 см), кремово-білі; вилуплюються з купок плоских яєць, що відкладаються на нижній поверхні листя. Живляться листям, вгризаються всередину стебла і зрештою прогризають квітконіжку, китицю та качан.

Природними ворогами цих шкідників є личинки вершників-браконідів і тахінів. Серед хижаків – туруни, золотоочки, богомоли та мурахи-кравці. Застосовуйте сівозміну – посадіть люцерну посівну або біб після помідорів.

Видалення бур’янів на полі та навколо нього зменшить кількість місць яйцекладки та допоможе запобігти зараженням гусеницею озимої совки.

Робіть це щонайменше за 2-3 тижні до посадки, щоб зменшити зону поширення личинок озимої совки на свіжовисаджені культури.

Для відлякування личинок озимої совки до основних культур у кожні 10-20 рядів підсівайте цибулю, часник, м’яту перцеву або коріандр.

На полях або навколо них у якості рослин-приманок можна також садити соняшники та космею. Використовуйте феромонні пастки.

Перед посадкою належним чином зоріть і пробороніть поле. Це знищить яйця та зробить личинки беззахисними перед курми, мурахами, птахами та іншими хижаками.

Міжнародний центр сільського господарства і біонаук (CABI) рекомендує розглянути можливість прямого контролю, якщо буде виявлено понад 5 личинок на 10 рослин.

BT, для боротьби з малими личинками тіаметоксам, імідаклоприд, спіносад

Шкідники та хвороби бобових і стручкових культур: сої, гороху, квасолі

Личинки совки

Личинки совки:

Совка-іпсилон, Agrotis ipsilon, бавовняна совка, Helicoverpa armigera

Середні, 3 см, темні сіро-коричневі личинки коричневих совок довжиною 2 см. Протягом дня личинки озимої совки ховаються під залишками рослин і у Грунті, а вночі жадібно живляться, часто підрізаючи рослину, щоб вона впала, та живляться нею на рівні ґрунту. Совки живляться стручками бобових культур, пошкоджуючи стручок і насіння всередині.

Застосовуйте сівозміну зі злаковими культурами після сочевиці.

Проводьте розвідку та моніторинг з метою виявлення шкідників, визначення їх кількості та завданої шкоди. Для моніторингу використовуйте феромонні пастки. Санітарно-профілактичні заходи: Обрізуйте та спалюйте залишки рослин.

Виполюйте бур’яни на полі та навколо нього. Використовуйте плаваючі чохли або спеціальні ковдри для ізоляції совок, які відкладають яйця.

Порогу лікування не виявлено.

Шкідники та хвороби цибулевих культур: цибулеві культури: цибуля, часник, цибуля-шалот, зелена цибуля/цибуля-пір’я, цибуля-порей, цибуля-трибулька

Совка бавовникова

Совка бавовникова, Helicoverpa armigera

Бавовникові совки – це великі коричнево-зелені гусениці довжиною 3­4 см зі смугами на боках. Мають жорсткі волосини на кожному сегменті черевця, що відрізняє їх від гусениць озимої совки та карадрини. Дорослі особини – це коричневі метелики довжиною 1,5-2 см. Відкладають білі яйця невеликими групами на листі. Великі популяції завдають значну шкоду, особливо у періоди посухи, якщо личинки з’їдають цвіт у період стручкування. Рослини, які активно ростуть, з достатнім зволоженням краще змінюють пошкоджене насіння і компенсують пошкодження цвіту та стручків.

Знайдіть і бережіть природних хижаків і паразитів, які можуть контролювати великі популяції бавовникової совки.

Для виявлення присутності шкідників використовуйте феромонні пастки біля поля, щоб знати, коли шукати яйця.

За два тижні до посадки видаліть бур’яни та трави, щоб знищити личинок і дорослих особин, які ховаються у цих бур’янах і травах.

Переоріть, продискуйте і пробороніть поля щонайменше два рази до посіву, щоб зробити лялечки беззахисними перед хижаками.

Насіння сійте рідко і усувайте конкуруючі бур’яни, щоб виростити сильні рослини, які будуть менш вразливі до шкідників і хвороб.

Не садіть послідовно рослин-господарів шкідника, наприклад, кукурудзу, бавовну, сорго, тютюн і сою.

Обґрунтованого порогу лікування немає.

Використовуйте насіння оброблене тіаметоксамом

Бавовняна совка – ознаки появи, методи боротьби

Бавовняна совка шкодить великій кількості культур — понад 350 кормових, зокрема бавовнику, а також кукурудзі,томату, нуті, люцерні, перцю, капусті, квасолі, сорго, гарбузовим, сої, рицині, кунжуту, гороху, кенафу, джуту.

Бавовняна совка (Helicoverpa armigera) також у літературі зустрічається інша латинська назва Chloridea obsoleta.

На зимівлю у грунті залишаються лялечки бавовняної совки. Коли грунт на глибині 10 см прогрівається до 16…17°С починається виліт метеликів, однак масовий виліт метеликів починається при наявності ефективних температур 260…270° та порозі розвитку 15,5°.

Відзначається надзвичайно високою плодючістю – самка бавовняної совки відкладає до 500 яєць, а в окремих випадках це число може зрости до 3000 яєць. Причому вона їх відкладає по 1, іноді по 2-3 на листя.

Молода гусінь розвивається на бур’янах, а також на нуті, тютюні, люцерні, томатах, кукурудзі. Самки наступного покоління відкладають яйця на бавовник на стадії бутонізації та початку цвітіння. Протягом сезону розвивається 2-3 покоління.

Восени бавовняна совка розташовується на посівах, що відстають у розвитку, де лялечки і залишаються на зимівлю. Умови харчування та температура у період розвитку осіннього покоління впливають на можливість зимівлі бавовняною совкою.

Читайте також:ОРХІДЕЇ – ДОГЛЯД ЗА ОРХІДЕЯМИ

Заходи боротьби із бавовняною совкою

Найперше слід ретельно дотримуватись агротехнічних заходів захисту, як глибока оранка на зяб, культивація міжрядь, знищення бур’янів, Збирання рослинних залишків після жнив.

Для застосування хімічних заходів слід ретельно моніторити чисельність шкідника, а проводити їх лиге у випадку перевищення економічного порогу шкідливості. Для середньоволокнистих сортів бавовни таким пороком є 10-12 гусениць чи 20 яєць на 100 рослин або ушкодження 3-5% коробочок бавовни. Для тонковолокнистих сортів 5-6 гусениць чи 10 яєць та гусениць на 100 рослин чи при ушкодженні 3-5% коробочок. Також необхідно встановлювати феромонні пастки на полі.

При масовому вильоті метеликів проводять обробку інсектицидами Карате Зеон 050 к.е., Карате 050 к.е., Енжіо 247 с.к., Матч 050 к.е., а якщо зафіксовано масову кладку яєць найкраще застосувати Проклейм Фіт 450 в.г. який запобігає появі личинок та збереже врожай.