Опис та характеристика рослини Дайкон

Дайкон досить цінна і перспективна коренеплідна культура, підвид редьки посівної (Raphanus sativus) з сімейства капустяні (Brassicaceae). Дайкон має досить високі смакові якості, та на відміну від редьки та редису не містить гірчичних олій, тому позбавлений специфічного гіркувато-гострого присмаку. Коренеплоди рослини можуть виростати в довжину більше 60 см, вага зазвичай перевищує 500 грамів, у деяких сортів – кілька кілограмів.

Вчені вважають, що прабатьківщина редьки – територія сучасного Ірану і Іраку. Саме звідси вона почала поширюватися в трьох напрямках: на захід (Близький Схід, Єгипет, Європа), південь (Індія) і схід (Китай, Японія). У Європі відомі три сортотипу – редис, редька літня і редька зимова. Китай теж не відстав від європейців і дав світові редис китайський сяо-лобо, редьку китайську лобо і редьку олійну. Пізніше інших народів до редьки пристрастилися і японці, які з південно-китайської білої редьки створили дайкон.

Редьку дайкон використовують в салатах, супах, гарнірах в свіжому, вареному, тушкованому, маринованому та соленому вигляді .

Молоді листя дайкона їстівні і можуть розглядатися як листовий овоч. Свіжі пагони дайкона (каіваре) – популярний гарнір для салатів і суші.

Дайкон містить багато солей калію, що виводять зайву воду з організму, кальцію, клітковини, пектинових речовин, вітаміну С і ферментів, що сприяють травленню. Коренеплоди містять специфічні білкові речовини, що стримують зростання бактерій. Коренеплоди дайкона не накопичують важких металів і здатні виводити з організму радіонукліди. Солодка редька володіє антибактеріальними властивостями. Також коренеплоди дайкона надають лікувальну дію при захворюваннях жовчного міхура, печінки, нирок, пригнічують шкідливу мікрофлору кишечника, мають здатність очищати нирки і печінку, розчиняти в них каміння.

насінням, розсадним та безрозсадим способом.

при температурі 18-20 ° С сходи з’являються на 5-ту добу після посіву.

Біологічні характеристики дайкона збігаються з характеристиками редьки і редису. Період вегетації досягає 60 – 80 днів. Довжина стиглих коренів досягає 30-80 см в залежності від сорту. 100 грамів дайкону містять двадцять одну ( 21 ) кілокалорію. На відміну від редьки дайкон не має вмісту гірчичних олійних речовин, тому має більш приємний смак і часто не потребує дотаткової термічної обробки. В дайконі знайдені вітамін С і ферментні речовини, що сприяють перетравленню продуктів з вмістом крохмалю.

В Китаї, країнах Східної і Центральної Азії ( Узбекистан ) і в Америці. Дайкони цілком придатний для вирощування в Україні, особливо в її північних районах через короткий строк вегетації.

Будова рослини

Рослина формує розетку з 10 – 15 вузьколіровидних листків (із 15-20 пар бокових лопатей, у деяких сортів не розсічені).

світло-буре, сильно стиснуте, овально-округле, розміщується в стручках у два ряди; довжина насінини 2-3 мм, ширина 1,5-2 мм.

4- пелюсткові, 2-4 см. у діаметрі. Пелюстки обернено-яйцевидно-клиновидні, інколи злегка виїмчасті, спочатку жовтуваті, або кремові, потім стають майже білі з фіолетовими або коричневими прожилками; довжина пелюсток 15-22 мм (максимально до 25 мм), вони вдвічі довші за притиснуті, прямостоячі чашолистики, які завдовжки 9-12 мм.

Коренеплоди подовжено-циліндричні, округлі, округло-овальні, конічні, еліптичні, веретеновидні, змієподібні, можуть досягати в довжину 60-70 см, маса більше 500 грамів, білого кольору, деякі сорти з рожево-червоною мякоттю, соковиті.

Редька

Редька (Raphanus) — однорічна або дворічна трав’яниста рослина. Редька належить до сімейства капустяних або хрестоцвітих, також як редиска, капуста і ріпа.

Дворічна редька в перший рік утворює коренеплід, а в другий рік — насіння. Біологічно редька схожа на редис, але з більш потужним коренеплодом, масою від 200 м до 3 кг, різної форми. Існують різні забарвлення шкірки редьки: зелений, білий, рожевий і чорний.

Редька — один з найдавніших коренеплодів, відомий в наших краях із XIV століття. Існують європейські, китайські і японські різновиди редьки. Існує європейська гостра редька, яку найчастіше вирощують садівники, солодка китайська редька називається лоба, а японська — дайкон.

В природних умовах зустрічається в азіатських районах з помірним кліматом, а також на території Європи. Як овочеву рослину редьку почали культивувати дуже давно. На сьогоднішній день городниками вирощується вигляд, іменований редька посівна (Raphanus sativus), в природних умовах він не зустрічається.

Біологічні характеристики

Редька — городня рослина, культивується в двох формах:

• з дрібними, пофарбованими в білий або червоний колір і з гострим смаком коренеплоди;
• з великими, пофарбованими в чорний колір і з коренеплодом дуже гострим за смаком.

Редька любить сонячні місця, хороший полив, прекрасно відгукується на підгодівлю звичайної золою і цибульним настоєм.

Листя різноманітні за формою, розміром і ступеня опушенности, надрізані або цільні. До кінця вегетації розетка налічує 6-12 листків, довжина яких може досягати 60 см.

Корінь потовщений, проте він буває і тоненьким, як у олійної різновиди. Корінь, який формується у перший рік росту, може бути пофарбований в рожевий, зелений, чорний, білий, червоний або фіолетовий колір, проте м’якоть у нього завжди біла. Коренеплоди мають гірко-гострий смак і специфічний запах завдяки наявності глікозидів і ефірної олії.

Суцвіття — пелюстки широко овальні напаки, довго нігтьові, жовті, білі або пурпурово-фіолетові.

Плоди — циліндричні стручки, що закінчуються довгим носиком і розламуються поперек на членики. Якщо стручок з двох члеників, то нижній членик більшою частиною порожній або зародковий, рідше з 1-2 насінинами, а верхній — з кількома насінинами.

Насіння — яйцевидно-кулясте, корінець зародка лежить в жолобку між сім’ядолями.

Практичне використання

Коренеплоди редьки багаті на мінеральні речовини. Вони містять солі калію, кальцію, заліза, магнію, фосфору, йод, бром, а також інші біологічно активні сполуки: лізоцим, аскорбінову кислоту, тіамін, рибофлавін, леткі олії та глікозиди, які мають фітонцидні властивості і обумовлюють своєрідний смак редьки. Виявлено також у редьці екстрактивні речовини, сірку, ретинол.

Дика редька містить в насінні до 35 % олії.

В їжу використовують коріння (містять жири, вуглеводи, білкові речовини, вітаміни C, P); споживають сирою.

Редька посівна виявляє жовчогінну та дезинфікуючу дію. Наявні у ній екстрактивні речовини підвищують апетит і стимулюють виділення шлункового соку та жовчі. Рослина має добре виражені фітонцидні властивості. Сік редьки посівної бактерицидно діє на патогенні гриби, віруси та бактерії. Редька значно поліпшує обмін речовин, запобігає атеросклерозі.

Редьку посівну здавна застосовують у народній медицині при подагрі, нирковокам’яній хворобі, як сечогінний засіб. Потерту з медом редьку вживають при коклюші, бронхіті та катарі верхніх дихальних шляхів.

Як відхаркувальний і сечогінний засіб вживають свіжий сік редьки по 1 столовій ложці 2-3 рази на добу за 30 хв до їди.

При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, а також при підвищеній кислотності шлункового соку редьку вживати протипоказано.

В Китаї спалюють олію дикої і культурної редьки для отримання сажі, з якої роблять відому китайську туш.

Олійну редьку вирощують на насіння для видобутку біодизелю.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень

Збір врожаю: червень

Тривалість вегетації: 60-70 днів

Хороші попередники: огірки, помідори, горох

Невдалі попередники: хрестоцвіті

Місце для посадки

Для гарного зростання культури потрібні родючі суглинні або супіщані грунти. Для того щоб не відбувалася деформація плодів, в грунті не повинні бути присутніми камені. Редька досить холодостійка культура. Вона витримує заморозки до -2 °С. Оптимальна температура для активного росту редьки +18 °С.

Обробіток грунту

Зростає цей коренеплід на порівняно легких або родючих суглинистих ґрунтах, які попередньо глибоко копають. Культура сильно страждає від підвищеної кислотності ґрунту, тому перед посівом її перевіряють і за потреби вносять вапно, доломітове борошно чи крейду. Це також допомагає зберегти редьку від такого грибкового захворювання, як килу. Грядки під літні сорти готують восени. Землю добре перекопують, вносять компост або перегній і мінеральні добрива.

Сівба

Насіння висівають сухими або пророщеними. Перед посівом їх спочатку поміщають в сольовий розчин (1 чайна ложка на 1 склянку води) для відбракування порожніх. Вони спливуть на поверхню. Інші замочують у рожевому розчині марганцівки на 24 години для запобігання захворювань.

Насіння редьки сіють рідко, через 15 см. В кожну лунку кладуть 2-3 насінини. Відстань між рядами не менше 30-35 см. Глибина весняного посіву 1,5-2 см, літнього — 3 см.

Особливості догляду

При появі на грядках твердої кірки, ґрунт обов’язково розпушують між рядами. Бур’яни відразу ж прибирають, оскільки при їх розростанні видалити бур’янисту траву, не пошкоджуючи культуру, проблематично.

Сходи з’являються через тиждень, їх відразу ж треба прорідити, залишивши в лунці одну сильну, добре розвинену рослину. Якщо редька буде рости в густоті, то вона дасть квіткову стрілку і дрібні коренеплоди. Необхідно регулярно проріджувати культуру.

У перші дні вегетації полив і підживлення небажані. Полив найбільш важливий в період приросту гички і утворення коренеплоду. Поливати редьку треба систематично. Полив ранньостиглих сортів проводять 1 раз у 7 днів, при цьому пізньостиглих ― 3 або 4 рази протягом всього періоду вегетації. На 1 кв. метр грядки беруть від 10 до 12 літрів води.

Добрива

Редьку підгодовують рідким гноєм або пташиним послідом, розчинивши їх у воді у співвідношенні 1:4 і 1:10 відповідно. Якщо у бадилля бліде забарвлення, то рослину підгодовують деревною золою. Добрива вносять після дощу або хорошого протоку ґрунту. Азотні добрива використовувати не рекомендується.

За три тижні до збирання всі підгодівлі припиняють, оскільки вони негативно впливають на зберігання коренеплодів.

Шкідники

• Капустяна попелиця
• Блішка хвиляста
• Білан капустяний
• Білан ріпний
• Капустяна міль
• Клоп капустяний
• Муха капустяна весняна
• Муха капустяна літня
• Капустяна вогнівка
• Стручкова (обпалена) вогнівка
• Прихованохоботник стебловий капустяний
• Ріпаковий листоїд
• Ріпаковий квіткоїд
• Ріпаковий пильщик (трач)

Хвороби

• Альтернаріоз
• Мокра гниль
• Іржа
• Бактеріальний рак
• Борошниста роса
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Фузаріоз
• Бактеріальна плямистість
• Біла гниль
• Жовтуха айстри
• Кіла
• Парша звичайна
• Пітіозна гниль
• Ризоктоніоз
• Судинний бактеріоз
• Фомоз
• Церкоспороз
• Червона гниль
• Чорна гниль
• Чорна ніжка
• Аспергільоз (Чорна пліснява, чорна цвіль)
• Дефіцит азоту
• Дефіцит бору
• Дефіцит заліза
• Дефіцит калію
• Дефіцит кальцію
• Дефіцит магнію
• Дефіцит марганцю
• Дефіцит міді
• Дефіцит молібдена
• Дефіцит сірки
• Дефіцит Фосфору
• Дефіцит цинку

Сорти/гібриди

Вид редьки

Назва сорту чи гібриду

Белая редька: польза и вред, применение

Польза и вред белой редьки для здоровья наиболее выражены при ее употреблении в свежем виде. Под воздействием тепловой обработки часть полезных веществ разрушается. Правильный прием корнеплода в пищу обеспечивает укрепление иммунной системы и предотвращает развитие различных заболеваний.

Как называется белая редька

Редька пользуется огромной популярностью во всем мире. Ее ценят за целебные свойства и необычный вкус. Существует множество различных сортов корнеплода. Наиболее распространенной считается белая длинная редька. Ее длина может достигать 60 см, а диаметр – 10 см. Такой сорт носит название дайкон. Он отличается неприхотливостью в выращивании и богатым содержанием полезных веществ.

В Древней Греции дайкон был основным продуктом питания для рабов. Дело не только в доступности корнеплода, но и в его высоком содержании полезных веществ. Для того чтобы работники оставались выносливыми, им требовалось качественное питание, не подразумевающее существенных денежных трат.

Состав белой редьки

Дайкон считается гибридом, образованным в результате скрещивания редиса и дикого сорта редьки. Его выведением занимались японские селекционеры. В отличие от дикой редьки, корнеплод получился менее острым и не таким ароматным. Несмотря на это, полезные свойства продукта полностью сохранились.

В белом корнеплоде содержится гораздо больше полезных веществ, чем в других сортах. Ученые утверждают, что он способен покрыть 40% суточной потребности организма в полезных веществах. Главной особенностью продукта является содержание биотина. Он принимает участие в синтезе ферментов, что необходимо для обеспечения углеводного и жирового обмена. В белой редьке также присутствуют следующие витамины и минералы:

• пантотеновая кислота;
• хлор;
• витамин C;
• альфа-токоферол;
• магний;
• ретинол;
• кальций;
• тиамин;
• фолиевая кислота;
• ниацин;
• железо;
• сера;
• пиридоксин.

Свойства белой редьки

Белую редьку, фото которой представлено ниже, часто добавляют в овощные салаты. Она придает блюдам необычный вкус и повышает их питательную ценность. При умеренном употреблении она стимулирует перильстатику, избавляя от дискомфорта в области живота. Кроме того, она устраняет воспалительный процесс в желчных протоках, что препятствует образованию камней. К другим полезным свойствам белого сорта корнеплода относятся:

• мочегонное действие;
• восполнение запаса железа при анемии;
• антиоксидантные свойства;
• общее омолаживание организма;
• уменьшение боли в суставах и мышцах;
• антисклеротическое действие;
• нормализация обмена веществ;
• улучшение зрительной функции;
• осветление веснушек и пигментных пятен;
• отхаркивающее действие.

Белую редьку не только употребляют внутрь, но и используют для приготовления лечебных средств. Зачастую ее применяют для создания компрессов, помогающих при ушибах и кожных заболеваниях. В некоторых случаях дайкон используют в качестве эффективного антигельминтного средства. Он не только выводит глисты, но и нейтрализует токсины, выделяющиеся в результате их жизнедеятельности. Плюсом к этому белая редька позволяет устранить последствия токсического поражения организма, повышая защитные силы.

Польза белой редьки для людей с сердечно-сосудистыми заболеваниями сомнительна. Продукт провоцирует спазм сосудов, что может привести к нежелательным реакциям. Поэтому перед применением важно убедиться в отсутствии хронических заболеваний.

Внимание! Для очищения желчного пузыря и предотвращения образования камней необходимо принимать сок корнеплода перед отходом ко сну.

Чем полезна белая редька для организма человека

Постоянное присутствие белой редьки в рационе позволяет избежать дефицита витаминов и минеральных веществ. В этом заключена основная польза белой редьки для организма человека. Также отмечается положительное воздействие корнеплода на состояние сердечно-сосудистой системы. Это происходит за счет содержание в белой редьке больших доз витамина B. Наличие в составе большого количества клетчатки благоприятно сказывается на работе желудочно-кишечного тракта.

За счет присутствия в составе большого количества фитонцидов, дайкон оказывает противомикробное воздействие на организм человека. Это позволяет использовать его в качестве природного антисептика. Белая редька также считается полезной при заболеваниях желчевыводящих протоков. Она способствует разрушению камней в желчном пузыре.

Польза белой редьки для мужчин

Медики зачастую рекомендуют мужчинам ввести белую редьку в рацион, в целях общего укрепления организма. Она не только стимулирует работу иммунитета, но и в положительном ключе влияет на эректильную функцию. Круглую белую редьку часто применяют в качестве дополнительного средства при лечении простатита. Положительный эффект на мужскую половую систему оказывается благодаря следующим свойствам корнеплода:

• повышение уровня тестостерона;
• нормализация работы сердечно-сосудистой системы;
• улучшение кровообращения в области половых органов;
• купирование воспалительного процесса;
• мочегонное действие;
• ускорение регенеративных функций.

Суточная доза белой редьки для мужчин составляет 150 г. Если главной целью ее включения в рацион является профилактика заболеваний половой системы, достаточно употреблять продукт в составе салатов. При проблемах с эректильной функцией врачи часто назначают сок дайкона. В некоторых случаях целебный продукт смешивают с медом.

Польза белой редьки для женщин

Белая редька считается чрезвычайно полезной и для женского организма. В ней содержится множество витаминов и минералов, принимающих участие в работе репродуктивной системы. Присутствие дайкона в рационе женщине обеспечивает регулярные и безболезненные менструации. Польза продукта также заключается в улучшении обмена веществ. Некоторые женщины практикуют разгрузочные дни на редьке. Благодаря ним происходит качественное очищение кишечника и стабилизируется работа пищеварительных органов. Это положительным образом сказывается на фигуре.

Польза белой редьки для детей

Особую пользу белая редька несет подрастающему детскому организму. Целебный продукт разрешено давать детям старше 3 лет. Перед этим желательно убедиться в отсутствии аллергической реакции. Обилие витамина C в составе значительно повышает иммунитет, что помогает организму препятствовать инфекционным и вирусным заболеваниям. Наличие в составе магния и витамина B благоприятно воздействует на нервную систему ребенка. Содержание калия в овоще обеспечивает правильное функционирование сердечно-сосудистой системы.

Можно ли белую редьку при беременности и ГВ

В период лактации вводить белую редьку в рацион разрешается только на третьем месяце. На более позднем сроке кормления грудью дайкон используют для стимуляции выработки молока. В этом случае медики рекомендуют пить сок из корнеплода. Его смешивают в одинаковых пропорциях с теплой водой и подслащивают медом. Полученное средство пьют по 1 ст. л. 3-5 дней. После такой терапии выработка молока заметно улучшится.

При беременности дайкон отлично помогает справляться с запорами. Он улучшает перильстатику и выводит из организма токсины. Продукт особенно полезен на ранних сроках беременности. В этот период происходит формирование систем жизнеобеспечения. Из-за этого организм ребенка берет от матери витамины и минералы. Присутствие дайкона в рационе, в этот период снижает вероятность развития патологий.

Применение

Польза и вред белой редьки для организма во многом зависят от способа применения продукта. В большинстве случаев его используют в качестве закуски. Такой способ употребления корнеплода служит отличной профилактикой массы заболеваний. В лечебных целях дайкон смешивают с другими продуктами. Помимо белого корнеплода, в пищу употребляют зеленую часть и семена.

Время сбора и обработки редьки зависят от того, какого она сорта. Зимняя белая редька устойчива к воздействию низкой температуры. Ее можно хранить на протяжении всей зимы. Длительность созревания корнеплода этого сорта в среднем составляет 90 дней. Майская белая редька отличается устойчивостью к цветению. Ее характерной особенностью является цилиндрическая форма. Редька обоих сортов подходят для выращивания в средней полосе России.

Важно! Избавиться от запора поможет витаминный салат из дайкона, свеклы и чернослива. Но его следует употреблять строго в ограниченном количестве.

Белая редька в народной медицине

Интерес к целебным свойствам овоща люди стали проявлять очень давно. Благодаря тому, что дайкон содержит в себе массу полезных компонентов, его используют в борьбе с рядом заболеваний. Особая эффективность наблюдается при лечении кашля. Взрослые принимают сок корнеплода по 15 мл 2 раза в день, а дети – по 10 мл. Другой способ лечения заболеваний дыхательной системы подразумевает изготовление ингаляций. В этом случае корнеплод измельчают с помощью терки и отправляют в емкость с горячей водой. Дышать с помощью ингаляций следует не реже 7 раз в сутки.

Примочки из белого корнеплода зачастую используют при ревматизме, подагре или неврите. Для этого сок корнеплода смешивают с 10 г соли. Полученной жидкостью пропитывают тканевую салфетку и прикладывают к проблемному месту.

Белая редька в кулинарии

Чаще всего дайкон употребляют в составе различных блюд. Специалисты рекомендуют не подвергать овощ воздействию высоких температур. Это способствует разрушению полезных веществ. Клетчатка, входящая в состав корнеплода, ускоряет усвоение белковой пищи. Поэтому полезный салат из белого корнеплода часто подают к мясным блюдам. Медики особенно приветствуют введение дайкона в рацион, в зимний период. Именно тогда организм становится наиболее уязвимым из-за снижения витаминного запаса.

Большой популярностью пользуются десерты с добавлением белой редьки. Их польза заключается в низкой калорийности. Такие десерты станут отличной заменой мучным изделиям и шоколаду. В рецепте задействованы следующие компоненты:

• 2 зеленых яблока;
• 1 морковь;
• 1 дайкон;
• 1 ст. л. меда;
• лимонный сок;
• пряности – по вкусу.

1. Морковь и редьку натирают на терке. Яблоки нарезают небольшими ломтиками.
2. Компоненты смешивают и добавляют к ним сок лимона и мед.
3. Полученную массу разбавляют небольшим количеством горячей воды.
4. Для аромата в десерт добавляют мускатный орех, корицу или кардамон.

Белая редька при похудении

Белая редька отлично подходит для людей, контролирующих свой вес. Она неплохо насыщает, но при этом обладает низкой калорийностью. При наличии лишнего веса дайкон действует на организм подобно имбирю. Он ускоряет обменные процессы, способствуя распаду жировых клеток. Чтобы достичь желаемого результата, не менее важно ограничить употребление продуктов с высокой калорийностью.

Белая редька в косметологии

Белую редьку нередко используют для приготовления полезных отбеливающих масок. Корнеплод обладает способностью устранять пигментные пятна и веснушки. Кроме того, он тонизирует кожу и насыщает ее полезными элементами. К наиболее эффективным рецептам домашних масок относятся:

1. К 1 ст. л. измельченной белой редьки добавляют взбитый куриный белок. Полученную массу наносят на кожу, на 25 минут.
2. Кашицу из дайкона смешивают с 1 ч. л. сметаны и ½ ч. л. меда. Маску наносят на лицо, на 5 минут, а затем смывают теплой водой.
3. В одинаковых пропорциях смешивают оливковое масло, мякоть дайкона и сметану. Смесь выдерживают на коже в течение 10 минут.

Калорийность

Белая редька совершенно не вредит фигуре. Калорийность 100 г продукта составляет всего 21 ккал. Жиры в дайконе полностью отсутствуют. Количество углеводов на 100 г продукта составляет 4,1 г, а белков – 1,4 г. Это позволяет включать корнеплод в рацион, в рамках диетического питания.

Противопоказания к белой редьке

Перед введением белой редьки в рацион нужно изучить ее полезные свойства и противопоказания. Положительное воздействие наиболее выражено при употреблении корнеплода в сыром виде. Во время готовки часть полезных свойств теряется. Чтобы избежать побочных эффектов, следует отказаться от дайкона в следующих случаях:

• первые месяцы кормления грудью;
• язва желудка;
• почечная недостаточность;
• аллергическая реакция;
• тяжелые заболевания сердца.

При неправильном употреблении белая редька способна провоцировать расстройство пищеварения. В некоторых случаях это сопровождается болью в животе. Аллергическая реакция – редкое осложнение, но и от него никто не застрахован. Поэтому вводить продукт в рацион следует постепенно, наблюдая за реакцией организма.

Совет! Если после употребления дайкона в пищу, появляется дискомфорт в животе, от продукта следует отказаться.

Заключение

Польза и вред белой редьки для здоровья обусловлены богатым химическим составом продукта. Употребление даже небольшого количества дайкона в день позволяет восполнить 40% суточной потребности в витаминах. Присутствие корнеплода в рационе помогает поддерживать нормальное функционирование всего организма.