Опис та характеристика рослини Хміль звичайний

Хміль (Humulus L.), рід багаторічних трав’янистих рослин родини коноплевих, найвища трав’яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.

Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

Лупулін хмелю перешкоджає розвиткові патогенних мікроорганізмів, інші аналоги гірких кислот хмелю мають антибактеріологічні властивості. Нещодавно у шишках виявлено гормон естроген, котрий регулює кількість вуглеводів і мінеральних солей в організмі людини.

Препарати хмелю заспокійливо діють на центральну нервову систему, проявляють сечогінну, гіпотензивну, протиалергічну, протизапальну, антимікробну, жовчогінну, противиразкову, болетамувальну, фунгіцидну, естрогенну властивості, стимулюють апетит.

Застосовують при вегетосудинній дистонії, аменореї, естрогенній недостатності яєчників, хворобах печінки, селезінки, міокардиті, гіпертонічній хворобі, збудженнях, виразках, лишаї, раку шкіри, ревматизмі, для миття голови при облисінні.

Як стимулюючий засіб екстракт хмелю входить до складу березової води, яку використовують для догляду за волоссям.

Ефірна олія хмелю входить до складу препарату валокордину, що застосовується при серцево-судинних хворобах. Вона містять близько 200 різних компонентів, з характерним ароматом.

Будова рослини

Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав’янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п’ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п’яти пелюсток і п’яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки. Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.

Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

Будова та головні частини квітки

Квіти мають символічне значення в культурі різних народів. Так, троянда зазвичай асоціюється в людей із любов’ю та красою, ромашка з невинністю, а мак – із вічним спокоєм. А що можна розказати про квітку з наукової точки зору?

Що таке квітка та які функції вона виконує

Квітка – це пристосований до розмноження генеративний орган покритонасінних рослин, що являє собою видозмінений і вкорочений пагін з обмеженою здатністю до росту.

Простими словами, квітка – це орган рослини, що виконує функцію розмноження за допомогою утворення насіння та різноманітних плодів.

Основні функції квітів перераховані нижче:

• Розмноження – з’єднання чоловічих і жіночих гамет.
• У квітках розвиваються гаметофіти.
• Квіти забезпечують нектаром певних птахів і комах, які допомагають у перенесенні пилку з однієї рослини на іншу.
• Квіти можуть утворювати діаспори без запліднення.
• Після запліднення зав’язь квітки розвивається в плід, що містить насіння.
• Квіти можуть сприяти самозапиленню, тобто з’єднанню сперматозоїдів і яйцеклітин з однієї квітки, або перехресному заплідненню – з’єднанню сперматозоїдів і яйцеклітин із різних квітів.

Чим важливі квітки: 10 причин

1. З них виробляють харчові продукти.
2. Вони є головною ланкою в природному процесі походження меду.
3. Використовуються для створення ліків.
4. Сприяють рослинництву та запиленню.
5. Покращують екологічний стан.
6. Є компонентом для створення ароматизаторів та одеколонів.
7. Використовуються у якості прикрас.
8. Є компонентом деяких барвників.
9. Можуть використовуватися як засоби від шкідників.
10. Сприяють процесу розведення тварин.

Читайте також: Що таке фотосинтез?

Будова квітки: головні частини рослини в схемі

Будь-яка квітка складається з трьох частин: стеблової, листкової та репродуктивної. Усі частини квітки мають у складі кілька органів, що виконують важливі функції в процесі розвитку та розмноження рослини.

На картинці основні частини квітки виглядають так:

Стеблова частина: квітконіжка і квітколоже

Квітконіжка – це ніжка квітки або стебло, з якого розпускається скупчення квітів.

Квітколоже – це орган рослини, розташований у верхній частині стебла під основною частиною квітки. Його функція полягає в з’єднанні стебла з квіткою, а також підтримці квітки або плоду під час його розвитку.

Листова частина: оцвітина

Оцвітину відносять до другорядних частин квітки. Попри це, вона виконує вкрай важливу функцію в житті рослини. На картинці вона виглядає так:

Оцвітина – це науковий термін для частин квітки, що оточують репродуктивні органи. Оцвітина може бути розділена на дві частини: внутрішню та зовнішню. Внутрішня оцвітина зазвичай складається з віночка – пелюсток. Зовнішня оцвітина – це чашечка, що складається із чашолистків. Призначення оцвітини полягає в захисті квітки під час її розвитку та привертанні уваги запилювачів (завдяки яскравому забарвленню) для продовження роду.

• Віночок має різну форму залежно від типу квітки. Він утворює внутрішню оцвітину, що оточує репродуктивну частину рослини. Віночок складається із кола різних за формою та забарвленням пелюсток. Проте, іноді він також може складатися з однієї суцільної пелюстки.

Віночок приваблює комах-запилювачів своїм яскравим забарвленням і цікавими запахами. Виняток – квітки, що запилюються вітром. Зазвичай їхні віночки прості або тьмяні.

• Чашолистки – це частини рослини, які захищають внутрішню квітку під час її зростання. Вони, як правило, мають зелене забарвлення та схожі на листки. Чашолисток є першою частиною квітки. Він утворює бруньку навколо рослини, що з’являється. Його основні обов’язки полягають у захисті квітки та запобіганні її висиханню.

Не всі квіти мають чашолистки. У деяких випадках вони видозмінені в приквітку, що оточує рослину. Це модифікований листок, який більше схожий на пелюстку, ніж на лист, оскільки зазвичай має яскраве забарвлення та форму, що відрізняється від інших листків рослини.

• Чашечка – це технічний термін для групи чашолистків, листоподібних структур, які оточують і захищають бутон, коли він формується у квітку.

Скористайтеся допомогою репетитора, щоби скласти іспити на відмінно. Найкращих викладачів ви можете відшукати на маркетплейсі БУКІ. У розділі репетитори з біології ви точно знайдете педагога, що допоможе вам підготуватися до важливого тесту чи просто покращити власні знання зі шкільної програми.

Читайте також: Як швидко вивчити таблицю Менделєєва?

Маточка та тичинка: репродуктивна система квітки

Маточка та тичинка – це головні частини квітки, що відповідають за її розмноження. Маточка є жіночим репродуктивним органом, а тичинка – чоловічим.

Тичинка

Тичинка – чоловічий репродуктивний орган квітки. Вона містить дві основні частини: тичинкову нитку та пиляк:

• Тичинкова нитка – це довга циліндрична вусикова частина тичинки, що утримує пиляк для його запилення або перенесення пилку вітром.
• Пиляк – це мішечок, що розташовується на вершині нитки. У пиляку утворюється пилок, що містить чоловічі репродуктивні клітини.

Функція тичинки – створювати пилок, робити його доступним для запилювачів і майбутнього розмноження. Коли запилювач (наприклад, бджола чи птах) торкається пиляка, пилок прилипає до його тіла, а потім переноситься на інші квіти.

Маточка

Маточка (або Плодолисток) – жіночий репродуктивний орган квітки. Плодолисток зазвичай має форму кеглі та складається із зав’язі, насінних зачатків, стовпчика та приймочки.

• Зав’язь – мішечок біля основи в центрі квітки, що виробляє яйцеклітини. У разі успішного запилення яйцеклітини стають насінням плоду.
• Стовпчик – подовжена частина плодолистка, яка з’єднує зав’язь із приймочкою. Це трубка, якою пилок доставляється до зав’язі.
• Приймочка – це верхня частина маточки, що має плоску поверхню з липкою текстурою, яка ідеально підходить для захоплення пилку.

Після потрапляння на приймочку пилок із тичинки проростає та переходить на пилкову трубку стовпчика. Досягаючи зав’язі, пилкова трубка запліднює насінні зачатки. На цьому процес запилення завершується.

Одностатеві та двостатеві квітки: пояснення

Статева система

Одностатева квітка складається або із чоловічої, або із жіночої статевої системи.

Двостатева квітка складається із чоловічої та жіночої статевої системи.

Назва

Одностатеву квітку називають неповноцвітою.

Двостатеву квітку називають повноцвітною.

Тип репродуктивних органів

Одностатева квітка – це квітка, що має тільки чоловічі, або тільки жіночі репродуктивні органи.

Двостатева квітка – це квітка, що має чоловічі й жіночі репродуктивні органи.

Тип запилення

Для розмноження одностатеві квітки піддаються перехресному запиленню.

Для розмноження двостатеві квітки піддаються самозапиленню.

Органи запилення

В одностатевій квітці чоловіча квітка має тичинки, а жіноча – маточки.

У двостатевої квітки одна рослина має і пиляки, і зав’язь.

Класифікація

Одностатеві квітки класифікуються на однодомні та дводомні.

Двостатеві квітки класифікуються на гермафродитні та андрогінні.

Приклади

Шовковиця, кукурудза, кавун, папая.

Гірчиця, горох, лілія, гібіскус, троянда.

Вивчайте біологію з професійними репетиторами, щоби якісно підготуватися до будь-якого іспиту. Найкращих викладачів ми зібрали на сайті БУКІ – сучасній платформі для пошуку педагогів із різних дисциплін шкільної та університетської програм.