Хвороби Рослин: Види, Лікування Та Профілактика

Хвороби рослин становлять серйозну загрозу для навколишнього середовища і завдають значних збитків сільському господарству. Тому важливо ефективно боротися із захворюваннями посівів за допомогою своєчасної профілактики та лікування.

Велика площа сільськогосподарських угідь та різноманітність хвороб рослин створюють додаткові труднощі для фермерів. До того ж лікувальні заходи можуть не дати очікуваного ефекту на пізніх етапах захворювання. Саме тут на допомогу аграріям приходять сучасні технології, що дозволяють значно швидше реагувати на загрози здоров’ю посівів та ефективніше боротися з хворобами сільськогосподарських культур.

Види Та Збудники Хвороб Сільськогосподарських Рослин

Зазвичай, розрізняють кілька видів хвороб сільськогосподарських культур: абіотичні (також відомі як неінфекційні) та біотичні (інфекційні).

Неінфекційні хвороби рослин часто бувають викликані несприятливими екологічними умовами: занизькою або зависокою температурою, надлишком чи браком вологи. Також поширеною причиною хвороб рослин є шкідливі домішки, які накопичуються у повітрі через близькість хімічних або металургійних заводів. Ще одне значуще джерело хвороб с/г культур — неналежні фізико-хімічні властивості ґрунту, включаючи ерозію ґрунту. Здоров’я ґрунту здебільшого порушується внаслідок неякісної обробки полів гербіцидами. Усі ці приклади доводять важливість сталого сільського господарства не лише для захисту навколишнього середовища, але й для прибутковості бізнесу.

Оскільки зернові рослини займають найбільші посівні площі і становлять базу аграрного виробництва, боротьба з їх хворобами потребує особливої уваги. Серед основних хвороб зернових культур:

• сітчаста плямистість (збудник Pyrenophora teres);
• борошниста роса (збудник Blumeria graminis);
• темно-бура плямистість (збудник Bipolaris sorokiniana);
• септоріоз;
• іржа;
• жовто-бура плямистість (сколекотрихоз).

Навіть невідповідний світловий режим може нашкодити рослинам, особливо тепличним. До того ж деякі ембріофіти (вищі рослини) та гриби виділяють у ґрунт токсини, які бувають збудниками хвороб сільськогосподарських рослин.

Як зазначено на трикутнику факторів виникнення хвороб, захворювання виникає за наявності сільськогосподарської культури, чутливої до певного патогену, та сприятливих для поширення цієї хвороби умов.

Культура має бути рослиною-хазяїном для патогену. Іншими словами, патогени не шкодять рослинам, які є не є для них потенційними хазяїнами. Наприклад, Pseudomonas syringae pv. Glycinea становить загрозу для посівів сої, спричиняючи бактеріальну гниль, а бактеріальна плямистість листя перців і томатів виникає через інфікування Xanthomonas campestris pv. Vesicatoria. Слід зазначити, що попередньо оброблений посівний матеріал, здорові посіви, а також стійкі сорти менше страждають від хвороб сільськогосподарських культур.

Крім того, для життєдіяльності кожного збудника необхідне певне середовище. Наприклад, нематоди потребують вологого ґрунту і значно пошкоджують коріння посівів, які довго страждають від підтоплення. І навпаки, популяції нематод не здатні вижити після тривалих посух.

Найпоширеніші інфекційні хвороби рослин спричинені:

• грибками;
• бактеріями;
• вірусами;
• нематодами;
• паразитичними рослинами.

Розглянемо відповідні хвороби сільськогосподарських рослин та їх збудники у наступних розділах.

Бактеріальні Хвороби Рослин

Бактеріальні хвороби є одними із найпоширеніших хвороб рослин і завдають великої шкоди сільському господарству. Однак фітобактеріологія як окрема галузь знань виникла порівняно недавно і не встигла накопичити великого досвіду. Тому профілактика і боротьба з бактеріальними хворобами рослин викликає багато труднощів.

Для зараження збудник повинен потрапити в тканину рослини. Це відбувається переважно через пошкодження, спричинені, наприклад, сільськогосподарськими інструментами, комахами (блохами) або просто несприятливими погодними умовами (пилом, вітром, рясним дощем). Але бактерії можуть заражати рослини і через природні отвори або залози, зокрема нектарники.

Ще одна особливість бактеріальних хвороб сільськогосподарських рослин полягає у тому, що збудники, потрапивши у рослину або ґрунт, здатні тривалий час перебувати в стані спокою, поки не виникнуть сприятливі для них умови. Каталізаторами життєдіяльності бактерій можуть стати значні коливання температури і високий рівень вологості.

Симптоми Бактеріальних Хвороб

Основними ознаками бактеріальних хвороб рослин є:

• судинне (вертицильозне) в’янення;
• некроз тканин;
• м’яка гниль (слизовий бактеріоз);
• новоутворення або так званий бактеріальний рак.

Попри яскраво виражені симптоми хвороб рослин, спричинених бактеріями, для визначення конкретного збудника потрібно проводити лабораторні дослідження.

Поширені Бактеріальні Хвороби

Бактеріальні захворювання уражують всі види культурних рослин на планеті. Для успішної боротьби із будь-якою бактеріальною хворобою рослин потрібно насамперед ідентифікувати її збудник.

• Базальний бактеріоз пшениці (Pseudomonas syringae pv. atrofaciens)
• Ореольний бактеріоз (Pseudomonas syringae pv. coronafaciens)
• Бактеріальна плямистість (P. syringae pv. syringae)
• М’яка гниль (Pectobacterium carotovorum)
• Бактеріальний опік листя (Acidovorax avenae subsp. avenae)
• Бактеріальне в’янення (Pseudomonas fluorescens)
• Бактеріальний рак (Pantoea agglomerans)
• Бактеріальний опік (Xanthomonas oryzae pv. oryzae)

• Стеблова гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальний опік (P. syringae)
• Бактеріальна плямистість (P. syringae pv. syringae)
• Смугаста плямистість сорго (X. vasicola pv. holcicola)

• Бактеріальне в’янення (Clavibacter insidiosus)
• Іржаво-бура плямистість (Curtobacterium flaccumfaciens)
• Бактеріальний рак (P. agglomerans)
• Стеблова гниль (P. carotovorum)
• М’яка гниль (P. marginalis)
• Кутаста плямистість сої (P. savastanoi pv. glycinea)
• Кутаста плямистість квасолі (P. savastanoi pv. phaseolicola)
• Бактеріальна бура плямистість (P. syringae pv. vignae)
• Бактеріальний опік гороху (P. syringae pv. pisi)
• Бактеріальна рябуха тютюну (P. syringae pv. tabaci)
• Бактеріальний опік (P. syringae)
• Бактеріальна пустула сої (X. axonopodis pv. glycines)
• Бактеріальний опік квасолі (X. axonopodis pv. phaseoli)

• Кільцева гниль (Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicus)
• Чорна ніжка (Pectobacterium atrosepticum)
• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальне в’янення (P. fluorescens)

• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальне в’янення (P. fluorescens)

• Бактеріальний рак (C. michiganensis subsp. michiganensis)
• Кронова гниль (Erwinia rhapontici)
• Бактеріальний рак (P. agglomerans)
• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Некроз серцевини стебла (P. corrugata)
• Бактеріальне в’янення (P. fluorescens)
• Крайовий опік листя (P. marginalis pv. marginalis)
• Бактеріальна плямистість (P. syringae pv. tomato)
• Бактеріальне в’янення (Ralstonia solanacearum)
• Бактеріальна плямистість (X. vesicatoria)

• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Кутаста плямистість листя (P. syringae pv. lachrymans)
• Бактеріальна плямистість (Xanthomonas cucurbitae)

• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальна плямистість листя (P. syringae pv. Maculicola)
• Чорна гниль (X. campestris pv. campestris)
• Бактеріальний рак (P. agglomerans)

• Слизька шкірка (Burkholderia gladioli pv. alliicola)
• Бактеріальний рак (P. agglomerans)
• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальна гниль насінників (Pseudomonas aeruginosa)

• Бактеріальний судинний некроз і гниль (Erwinia betae)
• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальне в’янення (P. fluorescens)
• Бактеріальний опік (P. syringae)
• Бактеріальна плямистість листя (P. syringae pv. Aptata)
• Бактеріальний опік (Xanthomonas axonopodis)
• Бактеріальна смугастість листя (X. axonopodis pv. vasculorum)

• Чорна гниль (X. campestris)
  – Бактеріальне в’янення (P. fluorescens)

• Бактеріальний рак (Agrobacterium tumefaciens)

• Бактеріальний рак (A. tumefaciens)
• Бактеріальний опік плодових (E. amylovora)
• М’яка гниль (P. carotovorum)
• Бактеріальне в’янення (P. fluorescens)
• Бактеріальний опік (P. syringae)
• Бактеріальний рак кісточкових плодів (P. syringae pv. morsprunorum)
• Бактеріальний рак (X. arboricola pv. pruni)

Методи Боротьби З Бактеріальними Хворобами

З бактеріальними хворобами сільськогосподарських рослин складно боротися з кількох причин, насамперед через високу швидкість поширення захворювань та зниження ефективності хімікатів через те, що збудник знаходиться всередині рослини. Профілактичні заходи передбачають використання вирощеного у посушливих регіонах насіння рослин, що не міститиме патогенів, обробки насіннєвого матеріалу за допомогою гарячої води та бактерицидних сполук, соляризації ґрунту.

Також запобігти хворобам рослин можна завдяки обприскуванню біопрепаратами. Окрім того, обов’язковими є санітарні заходи, включно зі стерилізацією інструментів, боротьбою з бур’янами, правильною утилізацією відходів та проведенням культивації, лише коли листя рослин сухе.

Грибкові Хвороби Рослин

Патогенні гриби є найтиповішою проблемою сільського господарства. Згідно з дослідженнями, цей вид інфекційних хвороб рослин щорічно знищує близько третини всіх продовольчих культур Almeida, Fausto et al. “The Still Underestimated Problem of Fungal Diseases Worldwide.” Frontiers in microbiology vol. 10 214. 12 Feb. 2019, doi:10.3389/fmicb.2019.00214 , що становить гостру гуманітарну та економічну загрозу. Як і бактеріальні хвороби, грибкова інфекція уражує рослини переважно через порізи, тріщини, продихи та пори для вологи. Площа зараження може легко збільшитися через те, що спори грибів переносяться поривами вітру та комахами.

Симптоми Грибкових Хвороб

Хвороби рослин, викликані грибами нерідко призводять до локального або загального некрозу тканин рослини. Також грибкові хвороби сільськогосподарських культур часто перешкоджають росту або ж, навпаки, викликають гіпертрофію, тобто аномальний спалах росту рослин. Поширеними симптомами грибкових хвороб рослин є:

• плями на листі;
• лущення;
• гниття;
• антракноз;
• виразки;
• скручування листя і нарости.

Поширені Грибкові Хвороби Рослин Та Їх Лікування

Оскільки патогенні гриби поділяються на безліч видів, то і способи зараження та симптоми хвороб рослин, спричинених грибами, дуже різняться. Протигрибкова профілактика включає використання стійких сортів рослин, сівозміну, прорідження посівів, підживлення добривами, боротьбу зі шкідниками тощо. Профілактичні міри дозволяють суттєво зменшити ризик зараження, але не завжди здатні запобігти йому. Тому своєчасне виявлення симптомів інфікування є основною складовою ефективного захисту посівів від грибів, що викликають хвороби рослин.

Найпоширеніші хвороби рослин, викликані грибами, та методи їх лікування

Хвороба	Які культури вражає	Симптоми	Лікування
Альтернаріоз (рання суха плямистість)	Пасльонові: картопля, томати, баклажани, перець	Молоді рослини: великі коричневі або темно-бурі плями. Бульби: вдавлені темні плями неправильної форми.	Обприскування фунгіцидами контактної дії, зокрема мідьвмісними.
Біла гниль (хвороба градобою)	Виноград	Пагони: розтріскуються, розшаровуються і засихають. Ягоди: жовтіють, потім стають рожево-синіми, зморщуються і засихають.	Виключення контакту грон із ґрунтом; обприскування контактними фунгіцидами на основі міді.
Вертицильозне в’янення (вілт)	Виноград	Пагони (при високих температурах): відмирають. Листя: крайовий опік, в’яне, опадає. Китиці: висихають.	Регулярний полив уражених кущів розчинами фунгіцидів; при гострій формі: знищення куща і знезараження місця його росту.
Коккомікоз	Вишня, черешня, слива, черемха, алича та абрикос	Листя: червонувато-бурі точки, які згодом зливаються в плями, біло-рожевий наліт. Плоди: вдавлені коричневі плями з білими нальотом.	Обприскування фунгіцидами на основі міді; обробка мідним купоросом або бордоською сумішшю.
Несправжня борошниста роса (пероноспороз)	Огірки, кабачки, томати, цибуля, соняшник	Коричневі та жовті плями зверху на листі, білуватий, сіруватий чи фіолетовий наліт внизу листків.	Видалення хворого листя; знищення сильно уражених рослин; обробка фунгіцидами групи триазолів чи стробілурінів.
Моніліоз (плодова гниль)	Зерняткові: яблуня, груша, айва; рідше кісточкові плодові та ягідні культури	Бурі плями гнилі на плодах, потім сіруваті подушечки у формі концентричних кіл на плямах.	Знищення інфікованих плодів та гілок; обприскування мідним або залізним купоросом; використання фунгіцидів класу пірімідінаміни або триазол.
Борошниста роса	Рослини родини гарбузових, лободових, злаки	Листя і молоді пагони: плями білого борошнистого нальоту. Плоди: розтріскування, деформація і загнивання.	Знищення уражених ділянок; обробка сірчаними розчинами та препаратами з боскалідом або піраклостробіном.
Парша/td>	Плодові дерева, картопля, огірки, буряк	Листя: дрібні світло-зелені плями, які потім вкриваються буро-зеленим нальотом. Плоди та бульби: темні плями з нальотом, нарости, виразки, тріщини.	Обробка фунгіцидами, клас небезпеки яких не перевищує 3-4.
Іржа	Більшість декоративних і овочевих культур	Помаранчево-коричневі горбки на листі, які потім зливаються у смуги, пожовтіння і опадання листя.	Обробка колоїдною сіркою, сульфатом міді та системними фунгіцидами
Сіра гниль	Більшість oвoчeвих, тexнiчних та дeкopaтивних кyльтyp	Листя: водянисті бурі плями. Плоди: світло-зелені округлі плями.	Видалення уражених частин або рослин; обприскування мідним купоросом, фунгіцидами або біохімічними препаратами зі спорами гліокладеума.
Фітофтороз	Пасльонові: картопля, томати, баклажани, перець	Листя: бурі плями зі свинцевим відблиском. Бульби чи плоди: темно-зелені, фіолетові або чорні плями з білою цвіллю по краях.	Обробка фітонцидами та фунгіцидами.
Фузаріоз	Більшість культурних рослин	Нижні листки в’януть, решта листя слабшає та повисає вздовж стебла.	Обприскування препаратами на основі тебуконазолу на ранній стадії, далі обробка системними фунгіцидами.
Чорна ніжка	Овочеві культури (найчастіше на стадії паростків)	Потемніння, послаблення та зменшення діаметра кореневої шийки.	Знищення уражених рослин; прогрівання і просушування ґрунту; обробка фунгіцидами та розчином мідного купоросу.

EOSDA Crop Monitoring

Аналітика полів на основі актуальних супутникових даних – приймайте ефективні рішення!

Нематодні Хвороби Рослин

Нематоди — це аскариди, що паразитують на рослинах. Зазвичай цих шкідників неможливо побачити без спеціального обладнання. Вони живуть у ґрунті, тому вражають переважно коріння, бульби та цибулини. Існує понад 4100 небезпечних видів нематод Jones, John T et al. “Top 10 plant-parasitic nematodes in molecular plant pathology.” Molecular plant pathology vol. 14,9 (2013): 946-61. doi:10.1111/mpp.12057 .

Симптоми Нематодних Хвороб Рослин

Здебільшого нематоди живляться, висмоктуючи соки з рослин. Тому рослини, уражені цими паразитами, часто виглядають так, ніби постраждали від посухи. Інші симптоми хвороби також нагадують наслідки зневоднення, зокрема:

• пожовтіння;
• затримка росту;
• відсутність реакції на добрива і воду;
• поступове загальне в’янення рослини;
• зменшення або навіть знищення кореневих систем.

Хоча нематодам потрібен тривалий час, щоб завдати істотної шкоди рослині, ці шкідники поширюються надзвичайно швидко. Тому раннє виявлення присутності паразитів на полі може врятувати уражені рослини та запобігти розповсюдженню хвороби.

Поширені Нематодні Хвороби

Кожен вид нематод викликає специфічні хвороби у сільськогосподарських рослин:

• Веретеноподібне потовщення стебел провокують стеблові нематоди. Хвороба виражається у деформації листя, набряканні ніжок, появі темних плям на бульбах.
• Афеленхоїдоз, хвороба рису, провокується шкідником афеленхою Aphelenchoides besseyi. Ознаки хвороби — плями на верхній частині листя, відсутність зерен та загальне виснаження рослини.
• Цитрусова нематода Tylenchulus semipenetrans викликає серйозні захворювання цитрусових, які характеризуються поступовим відмиранням не лише листя, а і гілок.
• Коренево-вузлові нематоди спричиняють пухлиноподібні деформації на корінні більше ніж 2000 видів рослин-господарів, у тому числі плодових дерев, суниці, овочів та бавовнику.
• Кореневі нематоди-блищанки руйнують коріння вирощуваних сільськогосподарських культур. Ці шкідники часто є непрямою причиною кореневої гнилі, оскільки утворені ними ушкодження є сприятливим середовищем для патогенних грибів і бактерій.
• Золотиста нематода становить серйозну загрозу для картопляних полів, а зараження діагностують за крихітними золотистими плямами на коренях рослин-хазяїв. Ці плями є цистами нематод та містять до 500 яєць.

Заходи Боротьби Із Нематодними Хворобами

Боротьба з паразитами рослин передбачає широкий спектр заходів. Доведену ефективність мають дотримання сівозміни, підвищення стійкості культур до хвороб, обробка ґрунту фумігантами з відповідними нематоцидами.

Нематоди та їх яйця також можна знищити гарячою водою (приблизно 50°C/120°F). Однак такий спосіб боротьби зі шкідниками вимагає обережності. Слід підбирати час поливу співвідносно із температурою, щоб не нашкодити самим рослинам. Проти певних видів нематодних хвороб дієвими є заходи, що сприяють росту рослин: активне мульчування, фертигація, поливання під час посухи, літній і осінній пар.

Вірусні Хвороби Рослин

Віруси та віроїди (субвірусні інфекційні агенти) є одними із найнебезпечніших ворогів рослин. Після зараження врятувати рослину практично неможливо. Тому вірусні хвороби становлять критичну загрозу для рослинництва у всьому світі.

Переважно інфекція поширюється внаслідок контакту здорових рослин із хворими. Віруси також можуть розповсюджуватися шляхом вегетативного розмноження, через насіння, пилок і комах. Але найчастіше віруси передаються через ґрунт.

Основні вірусні хвороби рослин проявляються у двох формах:

1. Жовтяниця (збудник Leptomotropus callistephi). Назва хвороби пояснюється тим, що вона призводить до пожовтіння листя, стебла та інших вегетативних органів рослини. Також у інфікованих рослин відбуваються процеси надмірного кущення та зменшення міжвузля.
2. Мозаїка. Отримала назву через характерне забарвлення листя, де ушкоджені ділянки чергуються зі здоровими, нагадуючи мозаїку. При мозаїчному захворюванні спостерігається нерівномірне кущення, деформація листових пластин, недорозвиненість або відсутність колосу у рослин. Мозаїка часто переноситься сисними шкідниками, наприклад, попелицями або кліщами.

Симптоми Вірусних Хвороб Рослин

Симптоми хвороб рослин, спричинених вірусом, зазвичай поділяють на чотири види:

• вади розвитку, приміром, аномальний ріст пагонів, деформація листя і квіток;
• некроз, в’янення і поява кільцеподібних смуг і плям;
• карликовість, затримка росту як окремих частин, так і всієї рослини;
• зміна кольору, наприклад пожовтіння та освітлення прожилок.

Характерною ознакою вірусної хвороби у коренеплодів є їх загнивання. Однак деякі рослини не проявляють симптомів і є прихованими переносниками хвороби. Тому боротьба із вірусними та віроїдними хворобами рослин вимагає особливої пильності.

Поширені Вірусні Хвороби

Серед найпоширеніших вірусних хвороб у рослин є наступні:

• Бронзовість або плямисте в’янення томатів супроводжується появою і розростанням некротичних жовтих кілець, які поступово стають червонувато-коричневими.
• Веретеноподібність бульб картоплі — хвороба рослин, спричинена віроїдами. Бульби перестають рости, стають веретеновидними і зморщуються.
• Смугаста мозаїка пшениці є хворобою зернових колосових культур, що проявляється світло-зеленими смугами на листі, може викликати недорозвинутість колосся та суттєво знижувати врожайність інфікованих рослин.
• Вірус жовтої карликовості ячменю — найпоширеніша вірусна хвороба зернових культур та злакових трав, що призводить до їх пожовтіння, карликовості та надмірного кущення.
• Вірус карликовості пшениці також є хворобою злакових культур та має аналогічні до попереднього вірусу симптоми, але викликається іншим збудником та поширюється лише цикадкою Psammotettix alienus.
• Вірус тютюнової мозаїки діагностують за карликовістю та мозаїчними візерунками на листі. Це захворювання поширене в усьому світі та може мати значні економічні наслідки.
• Вірус огіркової мозаїки призводить до появи мозаїкоподібних цяток і плям, знебарвлення, деформування та дефектів розвитку плодів, появі завузького молодого листя, круглих плям і викликає загальне відставання в розвитку сільськогосподарських культур.
• Вірус некротичної кільцевої плямистості сливи утворює круглі цятки на листі слив, абрикосів, персиків, нектаринів та інших дерев сімейства Prunus. Ознаками захворювання на ранніх стадіях є пожовтіння та коричнюватий колір листя, а на важких – дірочки на листі та його передчасне опадання.

Боротьба Із Вірусними Хворобами

На відміну від попередніх інфекцій, більшість вірусних та віроїдних хвороб рослин вкрай важко, а подекуди й неможливо подолати. Тому профілактика та контроль стану рослин у цьому випадку повинні бути максимально ефективними. Серед найпоширеніших профілактичних заходів: вирощування стійких культур, індексація, визначення присутності вірусу, який не передається механічним шляхом. Досліджувана рослина прищеплюється на рослину-індикатор, у якої при наявності вірусу розвиваються відповідні симптоми. На жаль, інколи доводиться знищувати інфіковані рослини, а при ураженні великих сільськогосподарських площ навіть вводити карантин, щоб зберегти решту врожаю.

Чи захищають ґрунтові мікроорганізми від хвороб сільськогосподарських культур?

Так, захищають. Ґрунтові мікроорганізми підвищують імунітет та захищають посіви від багатьох патогенів. Більш того, якщо корисні мікроорганізми присутні в корінні сільськогосподарських культур, вони можуть більш ефективно протистояти шкідникам, продовжуючи при цьому природне зростання.

Хвороби, Спричинені Рослинами-Паразитами

Рослини-паразити є одними з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур у світі Runyon, Justin B.; Tooker, John F.; Mescher, Mark C.; De Moraes, Consuelo M. 2009. Parasitic plants in agriculture: Chemical ecology of germination and host-plant location as targets for sustainable control: A review. In: E. Lichtfouse (ed.) Organic Farming, Pest Control and Remediation of Soil Pollutants. Sustainable Agriculture Reviews 1. p. 123-136. . За допомогою спеціальних органів паразитичні рослини підселяються до рослини-хазяїна і живляться його коштом, найчастіше виснажуючи судинну систему. Хоча більшість паразитів лише послаблює свою «жертву», деякі з них знищують посіви та становлять серйозну економічну загрозу для сільського господарства. Залежно від типу паразити можуть уражати від одного до кількох десятків видів рослин.

Поширені Паразитичні Рослини

Сьогодні налічується близько 400 видів паразитичних рослин Press, Malcolm C, and Gareth K Phoenix. “Impacts of parasitic plants on natural communities.” The New phytologist vol. 166,3 (2005): 737-51. doi:10.1111/j.1469-8137.2005.01358.x , які мають істотний вплив на екосистему, в якій вони існують. Розглянемо кілька типових прикладів.

Омела (Viscaceae)

Ця вічнозелена напівпаразитична рослина розповсюджена ​​в усьому світі. Поширюється завдяки спеціальному насінню, яке прилипає до птахів і переноситься ними на інші рослини. Потім насіння проростає через кору рослини-господаря і проникає до її харчової системи. Омела може паразитувати на багатьох видах дерев та кущів, але найбільшої шкоди завдає декоративним та лісовим рослинам з нещільною корою, а також викликає хвороби плодових дерев, передусім яблунь та груш.

Повитиця (Cuscuta spp.)

Повитиця — витка паразитична рослина, яка має безліч підвидів, небезпечних для різних культур. Cascuta активно поширюється, порушує метаболізм рослин-господарів, знижує їх продуктивність і нерідко призводить до загибелі рослин. Значних збитків сільському господарству завдає польова, або крупнонасіннєва повитиця (Cascuta arvensis Beyr. ex Engelm), що уражує картоплю, буряк, моркву, баштанні та бобові культури, а також кормові трави (конюшину, люцерну). Окрім того, повитиця може бути переносником вірусних захворювань рослин і тварин, тому її зараховують до карантинних об’єктів.

Стрига (Striga spp.)

Ця група рослин-паразитів насамперед викликає хвороби зернових культур, але може паразитувати і на інших рослинах, приміром, на цукровій тростині. Striga поширюється через насіння, зростаючи разом із кореневою системою рослини-господаря. Цей паразит дуже витривалий, тому бажано засаджувати уражену ділянку не раніше, ніж через дев’ять років.

Стрига належить до карантинних об’єктів і найчастіше зустрічається в тропічних і субтропічних регіонах. В африканських країнах стриги класифікуються як пандемія, оскільки можуть знищити до 100 відсотків рослини та завдати непоправної економічної шкоди. У регіонах, залежних від сільського господарства, Striga подекуди навіть призводить до міграції людей.

Вовчок (Orobanche spp.)

Це небезпечний кореневий паразит. Вовчок не має зеленого листя, тому не може здійснювати фотосинтез і повністю залежить від рослини-господаря. Для проростання насіння Orobanche необхідно, щоб придатна рослина була висаджена в ґрунт. Потім бур’ян прикріпиться до її коренів і почне отримувати поживні речовини. Вовчок лишає після себе у ґрунті до 100 тисяч насінин, що можуть в очікуванні на рослину-господаря зберігати життєздатність понад десять років.

Серед різновидів Orobanche spp., що завдають найбільшої шкоди аграрному сектору, слід виділити Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.) Попри назву, окрім соняшнику він паразитує на картоплі, томатах, тютюні, полині, сафлорі тощо.

Методи Боротьби Із Рослинами-Паразитами

Існують різні способи боротьби із паразитичними рослинами. Один із них — “самовбивче проростання”. Цей метод передбачає створення сприятливих умов для паразита у ґрунті, де бур’ян спершу проросте, а згодом за відсутності рослини-хазяїна загине.

Щоб запобігти прикріпленню паразитів, аграрії активно обробляють стійкі рослини гербіцидами. Однак коштують ці препарати досить дорого. Тож нерідко доводиться механічно виполювати паразитичні бур’яни та почергово вирощувати несприятливі для паразитів культури. Найефективнішим профілактичним засобом і досі лишається вирощування рослин, стійких до ураження паразитами.

Захист Посівів І Боротьба З Хворобами Рослин За Допомогою Супутникових Даних

Першим кроком до боротьби із хворобами сільськогосподарських рослин є розуміння причини та процесу розвитку певного захворювання. Слід пам’ятати, що будь-яка культура може захворіти, а абіотичні чинники, наприклад несприятливі погодні умови, послаблюють рослини та збільшують ризик їх зараження.

Є багато факторів, які можуть активувати збудник захворювання, тому заходи профілактики хвороб культурних рослин повинні бути продуманими і комплексними. Використання супутникових даних дозволяє фермерам озброїтися всією необхідною для цих цілей інформацією. Аграрії можуть дистанційно стежити за станом полів, прогнозувати зміни, планувати агропроцеси, включно з профілактичними заходами для запобігання хворобам рослин.

Виявлення та оцінка ризику поширення хвороб сільськогосподарських культур

Оскільки знизити втрати врожаю набагато простіше, якщо вжити необхідних заходів ще до ураження посівів, важливо виявляти будь-які ризики якомога раніше. За допомогою нової функції «Ризик поширення хвороб» на платформі EOSDA Crop Monitoring, яка сповіщає про критичні ситуації на полі, фермери можуть не допустити втрат врожаю або значно їх мінімізувати. Навіть більше, наша функція дає змогу не тільки виявляти ризики хвороб сільськогосподарських культур на ранніх стадіях, а й оцінювати рівень загрози, оскільки виокремлює зони з різним ступенем ризику. Таким чином, сільгоспвиробники можуть визначити пріоритетність своїх дій і, відповідно, розв’язувати проблему першочергово там, де ризик високий.

Таким чином, постійний моніторинг ризиків виникнення хвороб рослин допомагає врятувати посіви до того, як те чи інше захворювання пошириться полем і завдасть непоправної шкоди. Серед приємних переваг нової функції є і те, що раннє інформування про ризики також знижує витрати та економить ресурси на боротьбу із захворюваннями, коли вони вже розвинулися на полі, а це сприяє розвитку сталого землеробства.

Оцінка ризику зараження alternaria brassicae за допомогою функції «Ризик поширення хвороб» в EOSDA Crop Monitoring.

Наразі функція «Ризик поширення хвороб» допомагає виявити загрозу на посівах більше ніж 15 видів сільськогосподарських культур. За подробицями звертайтеся до нашого відділу продажів за адресою [email protected].

Моніторинг Вразливості Культур

Оскільки кожна культура більш стійка до одних хвороб і менш стійка до інших, сівозміна ефективно запобігає поширенню одних і тих же збудників. В інтенсивному сільськогосподарському виробництві часто на одній ділянці з року в рік вирощується певна культура. EOSDA Crop Monitoring дозволяє контролювати продуктивність цієї ділянки та визначати тенденцію до збільшення чи зменшення врожайності за допомогою аналізу регулярно оновлюваних супутникових зображень.

Крім того, менеджер даних в EOSDA Crop Monitoring дає змогу аналізувати дані, зібрані сільськогосподарською технікою. Самостійне порівняння цієї інформації з даними карт продуктивності дозволяє точніше проаналізувати врожайність ваших полів та фактори, що вплинули на неї на різних ділянках. Карти продуктивності поділяють поля на певні зони за обраний проміжок часу, відображаючи, наскільки добре чи погано розвивалися рослини на цих ділянках протягом визначеного періоду. При боротьбі з хворобами сільськогосподарських рослин необхідно звертати увагу на збільшення площ із низькою продуктивністю. Адже причиною цього явища можуть бути біотичні патогени.

Карта продуктивності для моніторингу росту посівів на різних ділянках.

Карти продуктивності відіграють важливу роль у практиці сівозміни, надаючи інформацію про продуктивність кожної культури у системі. EOSDA Crop Monitoring полегшує дистанційний аналіз ефективності чергування певних культур у боротьбі проти тих чи інших хвороб. Отже, ви матимете можливість експериментувати з культурами для сівозміни, контролювати їх урожайність і підбирати оптимальний варіант черговості вирощування рослин на полі, зокрема для профілактики хвороб.

Як сівозміна зменшує кількість шкідників і хвороб?

Монокультурне землеробство сприяє накопиченню патогенів у ґрунті. Чергування різних рослин при сівозміні зменшує популяцію збудників хвороб, оскільки, втрачаючи хазяїна, вони гинуть.

Індикатори Рівня Абіотичного Стресу

Абіотичні чинники можуть суттєво послабити рослини, знижуючи їх природну здатність протистояти хворобам. EOSDA Crop Monitoring надає декілька функцій, які на основі аналізу супутникових даних допомагають вчасно виявити абіотичний стрес різного походження:

• моніторинг рівня вологості ґрунту;
• автоматичне інформування про тепловий або холодовий стрес;
• розширена аналітика погоди, включно із температурою повітря, опадами, швидкістю вітру, вологістю;
• карти NDMI для моніторингу зволоженості рослин.

Кожен індикатор може сигналізувати про стрес урожаю. Група індексів вегетації в EOSDA Crop Monitoring допомагає аналізувати вплив на здоров’я сільськогосподарських рослин як перерахованих, так і багатьох інших абіотичних факторів.

Карта NDMI злакового поля в EOSDA Crop Monitoring для контролю вмісту вологи в рослинах.

Виявлення Зараження Патогенами

EOSDA Crop Monitoring допомагає дистанційно ідентифікувати заражені території, спираючись на індекси вегетації (NDVI, NDMI, MSAVI, ReCl, NDRE). Далі ви можете скористатися функцією скаутингу і створити завдання для перевірки наявності збудника або самої хвороби рослин на попередньо визначених ділянках. Інтерфейс мобільного застосунку EOSDA Crop Monitoring зрозумілий і зручний для скаутів. Підтверджуючи виявлення пошкодження посівів, скаути можуть одразу вибрати один із видів захворювання посівів (біотичний чи абіотичний) та описати його для агрономів і фермерів.

Як поставити завдання скауту в мобільному застосунку EOSDA Crop Monitoring.

За потреби скаути можуть прикріпити до опису фото. Фермери автоматично отримують всю інформацію, зібрану скаутом, без самостійного виїзду на поле чи особистого спілкування зі скаутом. Такий підхід до виявлення та перевірки проблеми заощаджує ресурси: регулярні дистанційні перевірки за допомогою EOSDA Crop Monitoring скорочують витрати палива для агротехніки, робочий час скаутів і фермерів, дозволяють оперативно реагувати на будь-які відхилення від норми розвитку посівів.

Ще однією функцією зонування в EOSDA Crop Monitoring є карти рослинності. Після того, як скаути окреслюють проблему, на основі карт рослинності фермери можуть стежити за розвитком хвороби на їхніх полях, диференційовано вносити гербіциди, фунгіциди чи інші хімічні речовини для боротьби із захворюваннями, а також спостерігати за ефективністю поточних операцій. Таким чином, аграрії заощаджують кошти на самих хімікатах та запобігають забрудненню ними територій, які не потребують втручання.

Функція зонування в EOSDA Crop Monitoring для поділу поля на окремі ділянки залежно від стану посівів.

Хвороби сільськогосподарських рослин неминучі, тому рано чи пізно з ними зіткнеться будь-який фермер. Однак, навіть якщо ми не можемо уникнути захворювань рослин, нам до снаги мінімізувати їх за допомогою ефективних лікувальних заходів та інтегрованої боротьби із бур’янами. Сучасні технології, зокрема супутникові дані, допомагають дистанційно стежити за станом полів і вчасно виявляти потенційно небезпечні ділянки. Однак такі програми, як EOSDA Crop Monitoring, приносять користь не лише під час боротьби із хворобами сільськогосподарських рослин. Вони мають цілу низку цінних функцій, якими фермери можуть користуватися протягом усього вегетаційного періоду та у міжсезоння.

Джерела

1. Almeida, Fausto et al. “The Still Underestimated Problem of Fungal Diseases Worldwide.” Frontiers in microbiology vol. 10 214. 12 Feb. 2019, doi:10.3389/fmicb.2019.00214↑Наукова публікація
2. Jones, John T et al. “Top 10 plant-parasitic nematodes in molecular plant pathology.” Molecular plant pathology vol. 14,9 (2013): 946-61. doi:10.1111/mpp.12057↑Наукова публікація
3. Runyon, Justin B.; Tooker, John F.; Mescher, Mark C.; De Moraes, Consuelo M. 2009. Parasitic plants in agriculture: Chemical ecology of germination and host-plant location as targets for sustainable control: A review. In: E. Lichtfouse (ed.) Organic Farming, Pest Control and Remediation of Soil Pollutants. Sustainable Agriculture Reviews 1. p. 123-136.↑Наукова публікація
4. Press, Malcolm C, and Gareth K Phoenix. “Impacts of parasitic plants on natural communities.” The New phytologist vol. 166,3 (2005): 737-51. doi:10.1111/j.1469-8137.2005.01358.x↑Наукова публікація

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії та агрономії у Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство”.

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь доктора біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.

Хвороби моркви – опис, лікування, фото, стійкі сорти і гібриди

Морква уражається багатьма бактеріями, грибами та нематодами в полі і при зберіганні. Захворювання листя можуть привести до зниження врожайності та утруднення при зборі врожаю. Кореневі хвороби поширюватися при зберіганні, різко знижують розмір і якість продукції для продажу восени.

Правильна ідентифікація хвороби допоможе вам запобігти майбутньому спалаху хвороб моркви шляхом коригування технології вирощування. Основні симптоми хвороб моркви, їх лікування та фото дивіться в даній статті.

1. Грибні хвороби моркви
2. Фомоз, суха або бура гниль
3. Чорна гниль або альтернаріоз
4. Біла гниль або склеротинія
5. Сіра гниль
6. Ризоктоніоз або повстяна хвороба
7. Фузаріозна гниль
8. Мучниста роса
9. Пітіозная гниль кореня і чорна плямистість
10. Церкоспороз моркви
11. Бактеріальні та фітоплазменні хвороби
12. М’яка бактеріальна гниль моркви
13. Жовтяниця або стовбур моркви
14. Вірусні хвороби моркви
15. Строката карликовість моркви
16. Профілактичні заходи боротьби з хворобами моркви
17. Неінфекційні хвороби моркви
18. Стрілкування моркви
19. Роздвоєння і викривлення коренів моркви
20. Розтріскування коренеплодів моркви
21. Дефіцити елементів живлення на моркві
22. Коди стійкостей гібридів і сортів моркви до різних захворювань
23. Біологічні фунгіциди для боротьби з хворобами моркви
24. Фунгіциди для лікування захворювань моркви

Грибні хвороби моркви

Фомоз, суха або бура гниль

Збудник – Phoma rostrupii Sacc.

Фомоз — це хвороба, яка вражає моркву в усі періоди зростання, але особливо шкідлива під час зберігання коренеплодів. Фомозна гниль провокує великі втрати моркви та сприяє зараженню сірою і мокрою гнилями.

Також при вирощуванні на насіння, хворі коренеплоди гинуть або формують заражені квітконоси, які своєю чергою дають інфіковане насіння. У наш час захворювання зустрічається все рідше і рідше, найчастіше проявляється осередками.

Симптоми

Розвиток хвороби починається з появи на листках і черешках сіро-коричневих плям. Надалі ці плями сіріють і висихають, а листя повністю відмирає. Стебла квітконосів покриваються темними смужками й плямами з бузковим блиском. На уражених ділянках виділяється липка маса. Після цього патоген заражає коренеплоди та викликає гниття в верхній частині.

В полі хворобу важко відразу виявити, характерні ознаки помітні під час зберігання. На коренеплодах з’являються злегка запалі сіро-коричневі плями, потім ці місця стають сухими та буріють. В ураженій тканині виникають порожнечі з сіро-білим грибним міцелієм. Взимку на моркві формуються чорні нарости зі спорами, які після виходу стають рожевими.

Заражені, але без ознак хвороби коренеплоди для насінників, після висадки на полі відростають, але в підсумку гинуть так і не давши насіння.

Фото симптомів фомозу на моркві

Умови для розвитку

Ідеальна температура для фомозу +20…25°С. При +10°С розвиток сухої гнилі пригальмовується. Також поширенню хвороби сприяє підвищена вологість повітря в сиру погоду.

Фітопатологи помітили, що фомоз завдає більше шкоди при вирощуванні моркви на легких супіщаних ґрунтах. А урожай, який був зібраний занадто пізно, більше заражався фомозом. Морква менш страждає від хвороби якщо під неї вносять високі дози фосфору та калію, а при надлишку азоту — стає вразливою.

Джерело зараження

Інфекція зберігається на заражених рослинних рештках, насінні та в ґрунті.

Боротьба з хворобами моркви

Біологічні способи лікування хвороби моркви:

Обробка рослин сумішшю біопрепаратів: Триходермін (10 мл/л)+Фітоцид-Р (10 мл/л)+прилипач.

Також перед закладкою на зберігання маточних коренеплодів рекомендується їх обробити препаратом Фітоспорін-М нормою 0,5 л на 50 кг, з концентрацією 50 мл засобу на 0,5 л води.

Хімічні методи:

Луна Експірієнс 400, Кустодія, Барион, Квадріс, Бордоська суміш.

Чорна гниль або альтернаріоз

Збудник – Alternaria radicina Meier.

Альтернаріоз моркви — це грибкова хвороба, яка проявляється під час вегетації та при зберіганні. Дуже шкідлива для насінників. На ранніх термінах хвороба може призвести до загибелі сіянців у фазі 3-4 листків.

На інших етапах альтернаріоз призводить до висихання і відмирання листя, що сильно знижує врожайність. А в період зберігання на коренеплодах з’являється чорна гниль. Найчастіше інфекція приєднується до мікротравм від морквяної мухи та механічних пошкоджень.

Симптоми

На сходах чорна гниль проявляється у вигляді чорної ніжки, а на листках формуються темно-бурі плями зі слабо помітними чорно-зеленими спорами гриба. Сильне ураження пригнічує ріст рослини.

В полі хворобу можна помітити через пожовтіння і кучерявість нижніх листків. Ці симптоми поширюються на все бадилля та викликають його в’янення. Черешки листя темніють і у вологу погоду покриваються чорним нальотом.

На коренеплодах з’являються сухі, злегка поглиблені сірі плями. Згодом вони чорніють і заглиблюються на 0,5-1,5 см. Альтернаріозні плями відрізняються тим, що вони покриваються темно-оливковими міцелієм і спорами.

Під час зберігання на боках і верхній частині моркви з’являються сухі вдавлені плями з темно-сірим павутинним нальотом, який потім стає чорним. Наліт швидко поширюється, що призводить до загибелі всього врожаю.

Фото симптомів чорної гнилі на листках і коренеплодах моркви

Умови для розвитку

Чорна гниль розвивається при температурі повітря +25…+28°С і при вологості 85-100%. Посиленню ураження сприяє поганий стан рослин. В першу чергу уражаються коренеплоди з механічними пошкодженнями.

Джерело зараження

Грибок живе і зимує на насінні, зібраному з інфікованих рослин, а також в ґрунті та на рослинних рештках. Патоген може зберігатися в ґрунті до 8 років.

Морква заражається чорної гниллю під час збирання через механічні травми. У сховищі інфекція передається від хворих коренеплодів до здорових.

Заходи боротьби

Біологічні способи лікування хвороби моркви:

Обробка рослин під час вегетації біофунгіцидами Триходермін, Фітоцид і їх аналоги.

Обробка коренеплодів перед закладанням на зберігання препаратом Фітоспорін-М з витратою препарату – 50 мл на 0,5 л води та витратою робочого розчину 0,5 л на 50 кг врожаю.

Хімічні методи:

Скор, Камелот, Луна Експірієнс 400, Сігнум, Кустодія, Серкадіс Плюс.

Маточні коренеплоди, які будуть використовувати для вирощування насіння моркви, обробляють Фундазолом перед закладкою на зберігання. Їх занурюють в 5%-вий розчин з препаратом, потім просушують і переносять в сховище.

Стійкі до альтернаріозу сорти і гібриди моркви:

Біла гниль або склеротинія

Збудник – Sclerotinia sclerotiorum (Lib. de Bary).

Біла гниль на моркві завдає істотної шкоди під час вегетації на полі та в період зберігання.

Симптоми

Перші ознаки склеротинії проявляються в’яненням молодого листя і пагонів. Коренеплід такої рослини починає гнити та покривається білим грибним нальотом і слизом. Наліт покриває весь коренеплід повстю і формує темні жовна, які потім виділяють краплі блискучої рідини. Морква гниє і сильно розм’якшується.

У сховищі хвороба проявляється осередками та швидко поширюється від хворих овочів на здорові. При посадці в поле коренеплодів навіть зі слабким проявом склеротініозу, з них розвиваються слабкі та хлоротичні рослини, нездатні цвісти.

Фото симптомів білої гнилі на листках і коренеплодах моркви

Умови для розвитку

Збудник дуже стійкий, він життєздатний при температурі від 0 до +30°С. Але ідеальними умовами для зараження і розвитку білої гнилі є температура +15…+22°С і вологість повітря – 90-100%.

Джерело зараження

Біла гниль уражує майже всі овочеві культури. Основним джерелом є ґрунт, на якому вирощують одну і ту ж культуру не дотримуючись сівозміни. Також патоген зимує на коренеплодах в сховищі та на рослинних рештках.

Боротьба з хворобами моркви

Ті ж препарати, які використовують для боротьби з чорної гниллю моркви.

Сіра гниль

Збудник — Botrytis cinerea (Pers.).

Сіра гниль — це хвороба, яка викликає появу мокрої гнилі в період зберігання, що призводить до великих втрат продукції.

Симптоми

Поява на коренеплодах коричневих, вологих плям, які з часом стають м’якими. Далі на уражених ділянках формується сірий грибковий наліт. Спори потрапляють на здорові коренеплоди та весь урожай загниває.

Сіра гниль на коренеплодах моркви

Умови для розвитку

Хвороба завдає величезної шкоди під час зберігання моркви. Перш за все заражаються коренеплоди з механічними пошкодженнями. Розвитку захворювання сприяє висока вологість повітря в сховищі.

Джерело зараження

Збудник зберігається в ґрунті, на рослинних рештках і в сховищі. Поширюється по складу з допомогою конідій від хворих коренеплодів до здорових.

Заходи боротьби

Ті ж препарати, які використовують для боротьби з чорної гниллю моркви.

Ризоктоніоз або повстяна хвороба

Збудник — гриб Rhizoctonia violaceae Tul.

Поширена хвороба моркви, яка також вражає картоплю, буряк, ріпу, петрушку, цикорій та інші культурні рослини.

Ризоктоніоз зустрічається на культурі під час вегетації починаючи з фази трьох-чотирьох справжніх листків і в період зберігання. При сильному ураженні листя моркви в’яне, а коренеплоди загнивають.

Симптоми

Спочатку під час росту моркви в полі на корінцях з’являються сірі плями. Згодом плями впадають в тканину м’якоті та покриваються фіолетово-бурим грибним нальотом з чорними точками. При прогресуванні хвороби на коренях, листя жовтіє і в’яне. Це стає помітним ближче до кінця вегетації моркви.

Також хвороба може проявитися під час зберігання. Уражена тканина буріє, але залишається твердою. При подальшому розвитку хвороби інфіковані місця розм’якшуються, загнивають і починають розкладатися.

У верхній частині коренеплоду з’являються сухі нарости, які схожі на кору коркового дерева. Часто вони охоплюють моркву кільцем по колу.

Фото ризоктоніозу на моркві – хвороби, яка завдає величезної шкоди під час зберігання

Умови для розвитку

Повстяна хвороба більше шкодить на кислих ґрунтах. Розвивається при підвищеній вологості ґрунту або повітря в сховищі.

Джерело зараження

Інфекція зберігається в ґрунті, на рослинних рештках і в тарі для зберігання врожаю. Резерваторами ризоктоніозу є буряк і такі бур’яни, як кропива, лобода, осот і т.д.

Також насіння, зібране з уражених коренеплодів, буде інфікованим.

Боротьба з хворобами моркви

Біологічні способи лікування хвороби:

Полив грунту розчинами препаратів Байкал ЕМ-1, Мікохелп Біо або Органік Баланс.

Також обробка грунту і вегетуючих рослин такими біофунгіцидами: Фітоцид, Серенада АСО, Фітохелп, Фітоспорін, Гаупсин і Гамаір.

Хімічні методи:

Стерилізація ґрунту поливом розчином Квадріс (3 л/га) або Превікуром Енержді (3 л/га).

Фузаріозна гниль

Збудник – Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc., F. oxysporum Schlecht, F. semitectum Berkeley et Ravenel і деякі інші види роду Fusarium.

Від віку моркви залежить і те, який вид гриба її інфікує. Гриби створюють великі колонії та поширюються по субстрату. Ділянка після цього стає непридатною для вирощування. Основну шкоду фузаріоз завдає під час зберігання моркви.

Симптоми хвороби коренеплодів моркви

Проростки, які ростуть із зараженого насіння, гинуть ще до того, як з’являться на поверхню. Але якщо вони все-таки зійдуть, сходи будуть відставати в рості, жовтіти, в’янути та загнивати в області гіпокотиля. В такому випадку рослини можуть вижити, утворивши нове коріння, але коренеплоди сформуються неправильної форми, і у них буде знижена здатність поглинати воду з ґрунту.

Під час зберігання при підвищеній вологості на коренеплодах з’являються дрібні плями білого кольору, а потім утворюється пухнастий наліт від біло-рожевого до біло-зеленого забарвлення. Також по поверхні кореня з’являються сухі вдавлені плями, діаметром до 1 см, в центрі яких відбувається розтріскування і забарвлюється в яскраво-рожевий колір.

У розрізі хворого коренеплоду видно висохлу світлу серцевину, яка всередині ущільнена, а по краях «розмочалена». Часто зустрічаються порожнечі з міцелієм всередині.

При сильному розвитку хвороби коренеплід стає щільним, сухим. Таку гниль коренеплодів викликає Fusarium в комплексі з чорною гниллю моркви Altemaria radicina і Stemphilium botryosum. А при підвищеній вологості гниль стає мокрою.

Фузаріозна гниль на коренеплодах моркви

Умови для розвитку хвороби при зберіганні

Фузаріоз моркви в сховищі розвивається при вологості повітря понад 95%. Хвороба шкідлива при підвищеній температурі під час прибирання (+18…+23°С), особливо коли викопані коренеплоди з механічними пошкодженнями залишаються в полі. До даної хвороби більше схильні до сорти та гібриди нестійкі до стресових умов.

Джерело зараження

Інфекція зберігається на насінні, в ґрунті, на коренеплодах і на рослинних рештках. Як і більшість грибів роду Fusarium, патоген має широке коло рослин-господарів.

Заходи боротьби

Біологічні способи лікування хвороби моркви:

Обробка рослин препаратами: Фітоцид, Фітохелп, Фітоспорін (і його аналоги) Гаупсин, Гамаір і ЕМ-1 Байкал.

Порада! Чим більше позитивних мікроорганізмів в ґрунті, тим менше ймовірність розвитку хвороб на коренеплодах моркви. Для цього рекомендується вносити в ґрунт біофунгіциди ЕМ-1 Байкал, Органік Баланс, Фітохелп або МікоХелп.

Хімічні методи:

Обробка рослин під час вегетації препаратами по листу або внесення через систему крапельного зрошення фунгіцидів Топсин-М 500, Фундазол, Бенорад і їх аналоги.

Перед закладенням на зберігання маточних коренеплодів, які будуть садити для вирощування насіння, рекомендується опустити в 5%-вий робочий розчин препарату Фундазол.

Мучниста роса

Збудник – Erysiphe heraclei, а в південних регіонах може шкодити Leveillula taurica.

Борошниста роса — це захворювання моркви, яке, сильно вражає листя, що призводить до зниження фотосинтезу і як результат зменшення ваги плоду і його якості.

Симптоми

Борошниста роса вражає листя, черешки, квітконоси, суцвіття і насіння моркви. На рослині утворюється білий борошнистий наліт. Він поступово ущільнюється, стає сірим і на ньому формуються чорні точки. Поступово уражені частини бадилля некротизуються і буріють, а коренеплоди зупиняються в рості та залишаються дрібними.

Борошниста роса на листках і зонтику моркви

Умови для розвитку хвороби моркви при вирощуванні

Захворювання розвивається починаючи з другої половини вегетації. Розвитку хвороби сприяє посушливий клімат, вітер і надлишок азоту в добривах.

Джерело зараження

Збудник борошнистої роси моркви зимує на рослинних рештках. Також джерелом первинно інфекції служать бур’яни сімейства Зонтичні.

Боротьба з хворобами моркви

Біологічні способи лікування хвороби:

Обробка рослин по листу біопрепаратами Триходермін, Фітоцид і їх аналоги.

Хімічні фунгіциди для лікування борошнистої роси на моркві:

Луна Експірієнс 400, Сігнум, Скор, Кустодія, Камелот, Серкадіс Плюс.

Стійкі сорти і гібриди:

Сатурно F1 і Матч F1 – моркви компанії Clause зі стійкістю до багатьох захворювань

Пітіозная гниль кореня і чорна плямистість

Збудники – Pythium violae, P. sulcatum, Р. ultimum, Р. coloratum (Oomycota: Pythiaceae).

Дана хвороба поширена по всьому світу, але в кожному регіоні та різним рослинам шкодить певний склад грибів роду Pythium. Пітіозна гниль кореня може призвести до втрати врожаю моркви в розмірі 50%.

Симптоми

На початкових етапах хвороба провокує гниття насіння або сильне придушення сходів. Сіянці, які вижили, погано розвиваються і формують коренеплоди неправильної форми.

Плід покривається запалими, подовженими плямами напівпрозорого або чорного забарвлення. Пізніше виявляються поздовжні тріщини та гниття, оскільки до пітіуму приєднуються збудники бактеріальних хвороб. Ознаки чорної плямистості збігаються з фомозом і альтернаріозом.

Пітіозная гниль на коренеплодах моркви

Умови для розвитку хвороби моркви при зберіганні

Пітіозна гниль може розвиватися з наступних причин: помірна тепла погода (вище +18°С) з частими дощами або рясними поливами, підвищена кислотність ґрунту, перевищення доз внесення азотних добрив і внесення перегною. У ґрунті інфекція поширюється з водою по капілярах або нематодами.

Джерело зараження

Патоген зберігається на рослинних рештках і в грунті протягом 1-2 років.

Заходи боротьби

Біологічні способи лікування хвороби моркви:

Протока грунту розчинами з препаратами ЕМ-1 Байкал, Мікохелп або Органік Баланс.

Полив рослин водою з біофунгіцидами Фітоцид, Фітохелп, Фітоспорін, Гамаір.

Хімічні методи:

Полив ґрунту сумішшю води та фунгіциду, який містить прокамокарб, наприклад Превікур Енерджі 840.

Стійкі до пітіуму сорти і гібриди моркви:

Церкоспороз моркви

Збудник – Cercospora carotae (Pass.).

Церкоспороз — це хвороба, яка призводить до передчасного відмирання листя моркви, що тягне за собою формування дрібних коренеплодів. Поширене захворювання в низинних ділянках, де часто бувають застої води в ґрунті.

Симптоми

Перша ознака — це поява круглих коричневих плям на бадиллі морквини. У центрі пляма світліша, що дуже нагадує бактеріоз. Через те, що на початку плями виникають по краю листових пластинок, листя починає скручуватися. Поступово уражені ділянки збільшуються, зморщуються і темніють.

На черешках уражені ділянки коричневі, а в центі бежеві, мають подовжену форму. Згодом плями перетворюються на виразки, що призводить до появи перетяжок і відмирання частини, яка знаходиться вище. У вологу погоду хворі місця обростають світло-сірим грибковим нальотом.

Прояв церкоспорозу на листі моркви

Умови для розвитку хвороби моркви при вирощуванні

Зараження церкоспорозом відбувається при наявності крапель води. Оптимальною температурою для розвитку патогену є +23…+28°С, але він може прогресувати, і в більш широкому діапазоні від +7°С до +37°С. В ідеальних умовах інкубаційний період триває 3-5 днів.

Джерело зараження

Інфекція зимує на рослинних рештках і насінні, зібраному з заражених рослин. Поширення хвороби спорами здійснюється за допомогою повітря і води.

Боротьба з хворобами моркви

Біологічні способи лікування церкоспорозу моркви:

Обприскування рослин під час вегетації Казуміном або Фітохелпом.

Хімічні методи:

Скор, Фалькон, Дезарал, Зелений щит (Хлорокис Міді), Медян екстра 350 SC, Імпакт 500.

Стійкі сорти і гібриди:

Бактеріальні та фітоплазменні хвороби

М’яка бактеріальна гниль моркви

Збудник – бактерия Pectobacterium carotovorum.

М’яка бактеріальна гниль — це поширена хвороба, яка уражує не тільки рослини сімейства Зонтичні, а й більш широке коло рослин. Захворювання проявляється ще в полі, але найнебезпечнішим є ураження під час зберігання, тому, що це призведе до великих втрат продукції.

Симптоми хвороби коренеплодів моркви

В першу чергу на листі розвиваються дрібні жовті плями на кінчиках листа, схожі на опік. Пізніше вони набувають темно-бурого або коричневого забарвлення, а тканина навколо них жовтіє. Листя скручується і засихає. На черешках листя утворюються подовжені світло-бурі смужки з крапельками рідини.

На коренеплодах з’являються маленькі коричневі злегка вдавлені плями, які потім руйнуються і набувають специфічного неприємного запаху. Осередки швидко збільшуються в розмірах, що призводить до зараження сусідніх коренеплодів.

М’яка бактеріальна гниль на коренеплодах моркви

Умови для розвитку

Бактерія легко вражає рослину в разі механічних пошкоджень, а розвитку інфекції сприяють висока вологість і температура +30°C. Патоген здатний проникнути в будь-яку рану, але частіше за все, в овоч він потрапляє через верхівку, наприклад після обрізання бадилля або при пошкодженні морквяною мухою або жуком-коваликом. Якщо такі коренеплоди були відправлені на зберігання, то патоген продовжує розвиватися на складі.

Поширенню хвороби в полі сприяють тепла і волога погода, дощі або зрошення дощуванням, а також пошкодження комахами.

Джерело зараження

Джерела інфекції — заражені рослинні залишки в полі або гнилі коренеплоди в сховищі.

Заходи боротьби

Біологічні препарати для лікування м’якої бактеріальної гнилі моркви:

Казумін, Фітоцид, Фітохелп, Фітоспорин та їх аналоги.

Хімічні методи:

Для запобігання появи бактеріальної гнилі моркви, слід проводити профілактичні обприскування рослин інсектицидами від шкідників.

Серед фунгіцидів використовують Метронідазол нормою 20 мл на 10 л води. Препарат офіційно не зареєстрований на моркві, але показує хороший результат в боротьбі з бактеріальним опіком.

Жовтяниця або стовбур моркви

Збудник – фітоплазми жовтяниці айстри Aster yellows phytoplasma і філлодіямі конюшини Acholeplasma laidlawii.

Жовтяниця або столбур — це хвороба, яка завдає шкоди моркві починаючи з появи сходів до відростання насінників. Хвороба переноситься за допомогою цикадок і листоблішок зі здорових рослин на хворі.

Даним видом фітоплазми також уражаються селера, петрушка, салат, цибуля, деякі сміттєві та декоративні рослини.

Симптоми

По краях листя жовтіє, а потім стає червонувато-фіолетовим. З вершини коренеплоду відростають численні слабкі листки, що призводить до появи «відьминої мітли». Рослина зупиняється в розвитку, на корені з’являється безліч кореневих волосків. Потім коренеплід стає твердим і відбувається так зване “одерев’яніння”.

На насінниках квітконоси формуються, але на них наявний значний хлороз і пригнічення росту. Пелюстки квіток зеленіють, дрібніють, чашолистки розростаються, а кількість тичинок і маточок зменшується.

Фото симптомів стовбура на моркві

Джерело заражения

У зимовий період фітоплазма зберігається в тілі інфікованих цикадок і в коренях багаторічних бур’янів, які є рослинами-господарями. Стовбур також зустрічається на петрушці, селері, цибулі та салаті-латуку. У період вегетації фітоплазма переноситься листоблішками та цикадками.

Жовтяниця не передається через насіння і механічні пошкодження.

Боротьба з хворобами моркви

На жаль, не існує препаратів для боротьби з фітоплазмою на рослинах. Для запобігання появи хвороби необхідно знищувати комах на полі і бур’яни, оскільки вони є резерваторами жовтяниці моркви.

Вірусні хвороби моркви

Строката карликовість моркви

Хвороба викликається комплексом двох вірусів – Carrot mottle virus і Carrot red leaf virus.

Строката карликовість моркви — це хвороба, яка призводить до зупинки росту і розвитку коренеплоду, тим самим знижує розмір і якість урожаю. Основним переносником вірусу є попелиця, в організмі якої він довго зберігається.

Симптоми

Перші ознаки з’являються у фазі 3-4 листків і призводять до зменшення довжини та викривлення черешків листя. Листя стає червоного відтінку, хлоротичне, на ньому формуються світлі ділянки як при мозаїці.

При прогресуванні хвороби, розвиток бадилля припиняється і знижує врожай. На коренях розвивається безліч кореневих волосків. На стадії формування коренеплоду, починається його одерев’яніння.

Джерело зараження

Віруси передаються за допомогою вербово-морквяної попелиці – Cavariella aegopodii. Віруси та переносники зимують на дикій моркві й поширюються на культурну моркву і петрушку навесні. У холодних регіонах тля зимує на кипрії.

Симптоми строкатої карликовості на моркві

Заходи боротьби

Для запобігання раннього інфікування моркви, необхідно стежити за чистотою посівів від попелиці та бур’янів. А також проводити профілактичні обробки моркви інсектицидами.

Профілактичні заходи боротьби з хворобами моркви

1. Використання для посіву насіння, отриманого від здорових рослин, або протравленого фунгіцидними препаратами.
2. При виборі насіння моркви для посіву слід віддавати перевагу генетично стійким сортам і гібридам.
3. Витримування сівозміни. Якщо на полі раніше бували хвороби моркви, то культуру можна повертати на одне і, те саме місце через 4-5 років.
4. Кращий спосіб не допустити ризоктоніоз моркви — це сіяти культуру після сидератів.
5. Моркву слід розміщувати на полі з легкими грантами з достатньою аерацією і водонепроникністю.
6. Просторова ізоляція полів першого року і сім’яників.
7. Внесення високих доз фосфорно-калійних добрив.
8. Своєчасне прополювання або обробка морквяного поля гербіцидами від бур’янів.
9. Знищення попелиць-переносників в ранній період, особливо на насіннєвих посадках
10. Збір післяжнивних залишків, оскільки на них зберігаються збудники хвороб.
11. Правильна обрізка бадилля при збиранні врожаю.
12. Моркву слід прибирати в оптимальні терміни, краще в суху погоду, не допускаючи травмування.
13. Ретельне перебирання моркви перед зберіганням.
14. Знезараження маткових коренеплодів перед закладанням на зберігання та обробка овочесховища восени й потім навесні.
15. Дотримання організації зберігання врожаю (температура +1…+2°С, вологість 85-90%).
16. Перед закладанням в бурти й в період зберігання необхідно оглядати коренеплоди та вибраковувати хворі.
17. Ретельний відбір тільки здорових коренеплодів при висадці в ґрунт сім’яників.
18. Перекопування ґрунту восени.

Неінфекційні хвороби моркви

Стрілкування моркви

Стрілкування — це проблема появи квіткових стрілок в перший рік вирощування моркви, коли в нормі вони не повинні з’являтися. Найчастіше цей симптом з’являється при посіві моркви в ранні терміни або в роки з поворотними заморозками. Також на появу квітконосів впливає зниження температури.

Сорти і гібриди моркви стійкі до стрілкування:

Роздвоєння і викривлення коренів моркви

Фізіологічна причина роздвоєння кореня моркви пов’язана з неправильним розвитком меристеми. В такому випадку зупиняється ріст головного кореня, що викликає посилений ріст другорядних коренів.

Викривлення коренів моркви відбувається через пошкодження коренеплоду шкідниками на стадії формування або при вирощуванні на важких ґрунтах.

Щоб виключити дану проблему у себе на полі варто вивчити фактори, які викликають роздвоєння, зрощення і викривлення коренеплодів:

• Несприятливі погодні умови, особливо низька температура протягом перших двох тижнів зростання;
• Пошкодження комахами та нематодами у верхній частині кореня;
• Ураження різними ґрунтовими патогенами;
• Надлишок води;
• Використання не перепрілого гною;
• Вирощування моркви на ґрунті, засміченому рослинними залишками попередньої культури, камінням або великими грудками землі.

Розтріскування коренеплодів моркви

Це утворення тріщин верхнього шару коренеплоду і навіть його серцевини. Найчастіше тріщини розташовуються в поздовжньому напрямку.

Основна причина появи тріщин на моркві — це тривалі періоди посухи, які чергуються з рясними дощами або поливами. Під час посухи зовнішні тканини зупиняються в рості та клітини кори покриваються товстою кутикулою. Після того як плід отримає вологу (дощ або рясний полив) його зростання відновлюється, але зовнішні тканини не можуть почати рости тому і розтріскуються.

Профілактика розтріскування коренеплодів:

• Підготовка ґрунту перед посівом насіння і дотримання правильного режиму поливів;
• Регулювання норм поливу в залежності від стадії розвитку моркви;
• Не варто перевищувати дози внесення азоту;
• Під час прибирання необхідно максимально скоротити удари, зменшуючи висоту падіння коренеплодів в машину для перевезення.

Сорти і гібриди моркви стійкі до розтріскування:

Дефіцити елементів живлення на моркві

• Азот. В такому випадку листя світлішає, стає жовтим та відмирає, а вегетативний розвиток припиняється.
• Фосфор. Листя формується маленького розміру, тьмяно-зеленого кольору з фіолетовим відтінком, черешки спрямовані вгору, бадилля швидко старіє.
• Кальцій. Старе листя стають хлоротичним, пізніше стає схожим на обпалене та відмирає. Коренеплоди складаються як би з декількох частин.
• Калій. Листя хлоротичне, починає скручуватися. Коренеплоди погано розвиваються, розтріскуються, мають дуже світле забарвлення через низький вміст каротину.
• Магній. На листках з’являється хлороз між жилками, старе листя відмирає і розвиток рослини припиняється. Найчастіше даний дефіцит пов’язаний з надлишком калію.
• Молібден. Старе листя стає світло-зеленими, а його кінчики некротизованими.
• Бор. Листя укорочене з жовтою облямівкою. Коренеплоди розтріскуються по довжині й ширині та на них з’являються світло-сірі плями.
• Мідь. Помітна затримка росту листя і коренеплодів.

Коди стійкостей гібридів і сортів моркви до різних захворювань

Назва хвороби	Назва збудника латинською або англійською мовою	Код (абревіатура)
Бактеріальні хвороби
Бактеріальний опік листя	Xanthomonas hortorum pv. carotae (ex Xanthomonas campestris pv. carotae)	Xhc
Грибні хвороби
Альтенаріоз	Alternaria dauci	Ad
Чорна ніжка	Alternaria radicina	Ar
Церкоспороз	Cercospora carotae	Cc
Борошниста роса	Erysiphe heraclei	Eh
Солодкова гниль	Mycocentrospora acerina	Ma
Пітіум (чорна плямистість)	Pythium sulcatum/ Pythium violae	Ps/ Pv

Рекомендації по вирощуванню моркви від компанії Clause (частина 1)

Біологічні фунгіциди для боротьби з хворобами моркви

Назва препарату	Хвороба, проти якої проводиться обробка	Норма витрати препарату (кг/га, л/га)	Фасування
Байкал ЭМ-1	Різоктоніоз, фузаріозна гниль, пітіозна гниль	Полив розведеним препаратом в пропорції 1:1000 (2 ковпачки або 1 ст.л. на відро води) 1 раз на тиждень	250 мл, 500 мл, 1 л
Гамаір	Кореневі гнилі (пітіозні, фузаріозні, ризоктоніозні), борошниста роса, альтернаріоз, сіра гниль	1-2 таблетки на 10 л води (полив грунту) або 5-10 таблеток на 10 л води (обробка по листу)	20 таблеток
Гаупсин	Кореневі гнилі, борошниста роса, фузаріозна гниль, бактеріоз, ризоктоніоз	250 мл на 10 л води	150 мл, 1 л
Казумін	Бактеріози, церкоспороз	1,5 л/га	1 л, 5 л
Мікохелп Біо	Ризоктоніоз, пітіозна гниль	10,0-20,0 мл / кг (замочування насіння), 1,0-3,0 л/га (обробка по листу)	1 л
Органік-баланс	Ризоктоніоз, пітіозна гниль	0,5-1,5 л/га	125 мл
Серенада АСО	Ризоктоніоз, сіра гниль, бактеріоз	4-6 л/га	10 л
Триходермін	Альтернаріоз, фомоз, борошниста роса	Обробка насіння зі зволоженням (10 мл води на 1 кг насіння) з нормою витрати 30-35 г/кг	20 г
Фітоспорин-М	Біла гниль, сіра гниль, чорна суха гниль, фомоз, фузаріозна гниль, пітіозна гниль, бактеріоз	Обробка коренеплодів перед зберіганням з витратою робочої рідини – 2-3 л/т	10 л
Фітохелп	Бактеріоз, борошниста роса, ризоктоніоз, кореневі і плодові гнилі, фузаріозна гниль, фомоз, церкоспороз, пітіозна гниль	Обробка насіння нормою 10,0-20,0 мл/кг з робочим розчином 0,7-1,0 обприскування рослин – 1-2 л/га	5 мл, 35 мл, 500 мл, 1 л
Фітоцид-р	Фомоз, борошниста роса, фузаріозна гниль, пітіозна гниль, бактеріоз	Обробка насіння – 5-10 мл/0,5 л води; Кореневе підживлення – 5-10 мл/10 л води; По листу – 5-10 мл/10 л води	10 мл, 125 мл, 500 мл, 1 л

Рекомендації по вирощуванню моркви від компанії Clause (частина 2)

Фунгіциди для лікування захворювань моркви

Назва препарату	Хвороба, проти якої проводиться обробка	Норма витрати препарату (кг/га, л/га)	Фасування
Баріон, е.т. (металаксил-м, 350 г/л)	Чорна ніжка, фомоз, бура плямистість	Протруювання насіння – 1,0 л/т на 100 кг	5 л
Бенорад, з.п. (беноміл, 500 г/кг)	Фузаріозна гниль, борошниста роса, церкоспороз	0,6-0,8 кг/га	5 кг
Бордоська суміш, (сульфат міді-100 г + вапно гашене-150 г)	Фомоз, бактеріоз	Полив 1%-вим розчином з розрахунку 0,1 л робочої рідини на 1 кв.м	300 г
Дезарал, к.с. (карбендазим, 500 г/л)	Борошниста роса, церкоспороз	0,4 л/га	5 л
Зелений щит (Хлорокис міді), з.п. (хлорокис міді, 861 г/кг)	Церкоспороз	40 г на 10 л води, 10 л робочого розчину на 1 сотку	40 г
Імпакт 500, к.с. (флутріафол 500 г/л)	Фомоз, церкоспороз, борошниста роса	0,25 л/га	1 л
Камелот, к.е. (міклобутаніл, 250 г/л)	Борошниста роса, іржа, альтернаріоз	0,25-0,50 л/га	5 мл, 1 л
Квадріс 250 SC, к.с. (азоксистробін, 250 г/л)	Різоктоніоз	Стерилізація ґрунту – 3 л/га	1 л
Кустодія, к.с. (тебуконазол, 200 г/л + азоксистробін, 120 г/л)	Борошниста роса, альтернаріоз, фомоз	0,8-1,0	1 л, 5 л
Луна Експірієнс 400, к.с. (тебуконазол, 200 г/л + флуопірам, 200 г/л)	Борошниста роса, альтернаріоз, біла гниль і фомоз	0,35-0,75 л/га	1 л
Медян екстра 350, к.с. (хлороксид міді, 350 г/л)	Церкоспороз	1,0-1,5 л/га	20 мл, 1 л, 5 л
Превікур Енерджі 840, в.г. (пропамокарб гідрохлорид, 530 г/л + фосетил алюмінію, 310 г/л)	Комплекс хвороб	3 л/га	1 л, 5 л
Серкадіс Плюс, к.с. (Дифеноконазол, 50 г/л + флуксапіроксад, 75 г/л)	Альтернаріоз, борошниста роса	0,6-1,2 л/га	1 л, 5 л, 10 л
Сігнум, в.г. (піраклостробін, 67 г/кг + боскалід, 267 г/кг)	Борошниста роса, альтернаріоз, іржа, біла гниль	0,75-1,25 кг/га	1 кг
Скор, к.е. (дифеноконазол, 250 г/л)	Альтернаріоз, церкоспороз, борошниста роса	0,3-0,5 л/га	2 мл, 100 мл, 1 л
Топсин М 500, к.с. (тіофанат-метил, 500 г/л)	Фузаріозна гниль	1-1,6 л/га	1 л, 5 л
Фалькон, к.е. (спіроксамін, 250 г/л + тебуконазол, 167 г/л + тріадіменол, 43 г/л)	Церкоспороз, борошниста роса	0,6 л/га	5 л
Фундазол, з.п. (беноміл, 500 г/кг)	Альтернаріоз	Занурення маточних коренеплодів в 5%-вий розчин препарату	10 г, 200 г

Система захисту моркви від шкідників і хвороб від компанії BASF

Щоб зберегти врожай моркви цілим і неушкодженим, потрібно дотримуватися технології вирощування, використовувати здорове якісне насіння і якомога менше травмувати коренеплоди під час збирання.

Діліться в коментарях своїми враженнями від статті та ставте питання. Ми постараємося Вам допомогти в цій непростій справі — вирощуванні якісної моркви!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.