Как выглядят клопы на фото

В природе насчитывается до 40 тыс. видов клопов, которые относятся к подотряду полужесткокрылых насекомых. При этом встречаются виды, которые отличаются красным, зеленым, коричневым или черным цветом, с различным рисунком на панцире. Кроме этого, бывают хищные клопы, травоядные, совсем безобидные для окружающих и смертельно опасные. Их можно встретить практически во всех уголках земного шара: в лесах, в садах, в парках, на садово-огородных участках или в жилище человека. Благодаря возможностям современных технологий фотографических процессов, имеется возможность в мельчайших подробностях отобразить особенности жизнедеятельности клопов.

Описание домашних клопов

Постельные клопы больше всего напрягают человека, поскольку из-за особенностей их жизнедеятельности, клопов не удается выявить на ранней стадии. По сути постельный и домашний клоп – это одно и то же самое. Он имеет и другие названия в зависимости от того, какое место он выбрал для поселения. Например:

Многие путают постельных клопов с пылевыми клещами, которые не менее часто поселяются в жилище человека. На самом деле, ничего общего этот паразит с домашними клопами не имеет. Ниже, представлены фотографии постельных клопов, которые в реальности отличаются более омерзительным внешним видом, что приводит некоторых людей в шоковое состояние. Если эти паразиты появляются в квартире, где люди страдают на психические расстройства, то эти расстройства стают более выраженными, что связано с «клопоманией». Этим людям постоянно кажется, что клопы повсюду и в любой момент могут появиться, как в постели, так и на одежде.

Особенности жизнедеятельности домашних клопов

Клопы не отличаются большими размерами. Даже после насыщения их размер не превышает 1 см, хотя женские особи несколько объемнее мужских. Когда паразит долго не пил кровь, то его тело сильно сплющено и его трудно уничтожить. После того, как он напьется крови, его размеры и объем заметно увеличиваются. При этом изменяется и цвет кровососа. Когда он голоден, то имеет светло-коричневый цвет, а после насыщения кровью – насыщенно бурый. На фотографиях можно детально рассмотреть, как изменяются размеры домашних клопов в процессе насыщения кровью человека.

Домашние клопы за один прием пищи могут выпить крови, объем которой в 2 раза превышает объем самих насекомых.

Постельные клопы не имеют крыльев, поэтому летать не умеют, но перемещаются сравнительно быстро: за одну минуту они способны преодолеть дистанцию до 1 метра. На фотографиях видно, что тело у паразитов намного больше головы, которая имеет треугольную форму. Вместо челюстей у них имеется хоботок с двумя каналами. Один канал служит для прокалывания кожи, а с помощью другого канала паразит отсасывает кровь. Домашние клопы живут чуть больше года.

Как размножаются клопы

Способ размножения клопов, весьма уникальный, поскольку самцу приходится травмировать самку. Он прокалывает брюшко самки и через это отверстие вводит сперму. Сперма собирается в специальном месте, после чего начинается процесс формирования яиц. Отверстие зарастает через некоторое время, но на этом месте остается крошечное пятнышко. По числу этих точек на теле можно определить, сколько раз самка спаривалась.

В условиях недостатка пищи самка может использовать недоразвитые яйца, чтобы не умереть с голоду.

При этом имеет смысл отметить еще один интересный факт: чтобы самка смогла откладывать яйца на протяжении всей жизни, для нее достаточно одного спаривания. Самцы проявляют достаточно высокую активность и могут спариваться до 200 раз в день, при этом они спариваются даже с самцами. В результате, при осеменении самки, она получает многочисленный набор генетического материала многих самцов.

Как выглядят яйца клопов на фото

Когда самка начинает откладывать яйца, она делает несколько яйцекладок, по несколько яиц в каждой. Ниже на изображениях можно рассмотреть, какой внешний вид имеют яйца клопов. Как правило, яйца клопов имеют миниатюрные размеры, белый цвет и отличаются продолговатой формой тела. Яйца имеют внешнюю прозрачную оболочку, которая защищает кладку от многих видов химических средств борьбы. На каждом яйце, если внимательно присмотреться, можно увидеть не большую крышечку.

Личинки клопов на фото

Когда яйца созревают, то из них на белый свет появляются личинки, которых еще называют нимфами. Для нормального их развития необходимо регулярное питание, поэтому личинки, в отличие от взрослых особей, питаются намного чаще. До взрослого состояния личинка вырастает за месяц или полтора, линяя при этом несколько раз. После каждой линьки личинка оставляет после себя хитиновую оболочку, которую можно обнаружить в местах скопления паразитов.

Признаки появления клопов в квартире

На начальных этапах, когда кровопийцы только появились в жилище человека, их обнаружить практически невозможно. После того, как образовалась многочисленная колония, тогда члены семьи начинают испытывать дискомфорт. Днем они находятся в укрытии и ничем не выдают своего присутствия. В ночное время, а особенно под утро, когда у человека самый крепкий сон, паразиты выползают из своих укрытий. Результат их жизнедеятельности – наличие множественных укусов на теле человека. Почувствовать укусы во время крепкого сна практически нереально, тем более, что в слюне кровососов имеется обезболивающее вещество. На фото можно увидеть, в каких местах квартиры предпочитают скапливаться клопы. Как правило, они формируют свои колонии там, где любит отдыхать человек.

Существует ряд признаков, по которым можно определить, что укусы принадлежат клопам. Например:

• Укусы располагаются в виде дорожек.
• В месте укуса имеется не большая припухлость, а в центре точка прокола с «шишечкой».
• В месте укуса проявляется сильный зуд и жжение.

Кроме этого, на постельном белье можно увидеть кровавые пятна, а на различных постельных принадлежностях черные шарики, в виде маковых зерен – это экскременты паразитов. Кроме постельных принадлежностей, такие шарики нетрудно обнаружить в других местах квартиры: на стенах, под обоями, на различной мебели. Если в жилище появился специфический запах гнилой малины, то это первый и верный признак того, что в жилище завелись клопы и их уже слишком много. На снимках ниже можно увидеть клопов в квартире, где их численность достаточно большая.

Что интересно: клопы не являются переносчиками различных недугов, поэтому в результате укусов человек не может серьезно пострадать. Проблема может коснуться тех людей, у которых организм неадекватно реагирует на укусы насекомых. К такой категории людей относятся аллергики. Существует так же вероятность вторичного инфицирования, в результате расчесов ранки. Это можно ожидать только от детей, которые не могут стерпеть сильного зуда. Существует много способов избавления от клопов в жилище. При этом, каждый вправе выбрать самый подходящий. Как вариант, допустимо обратиться за помощью в специальные службы. Это не проблема, если имеются лишние финансы.

Как выглядит самый опасный клоп: фото

Триатомовые клопы считаются самыми опасными насекомыми для человека. Их еще называют «поцелуйными» клопами, но, не смотря на такое романтическое название, они представляют огромную опасность.

Ученым известно о 130 разновидностях подобных паразитов. Практически все они являются переносчиками довольно опасного вируса, который в большинстве случаев оказывается для человека смертельным.

Болезнь Шагаса ежегодно уносит жизни около 50 тыс. человек, если не лечить ее на ранней стадии. В связи с этим это насекомое все чаще называют клопом-убийцей.

Триатомовые клопы вырастают в длину до 3-х см и отличаются черным или темно-коричневым цветом. На панцире можно отчетливо увидеть полосы желтого, оранжевого или красного цвета. Эти насекомые-убийцы населяют Южную Америку, поэтому, как выглядит этот вид клопов можно увидеть только на фотографиях. Большинство особей, до 95 процентов, предпочитают дикую природу и лишь не большая часть, около 5 процентов встречается в сельских домах или постройках различного назначения.

Укусы триатомовых клопов имеют характерную особенность, из-за чего они и получили второе название «поцелуйные». Поскольку клоп не способен прокусить кожные покровы человека, то он кусает человека в губы, вводя при этом анестезирующий секрет. В процессе насыщения кровью, насекомое выделяет фекалии, в которых содержатся трипаносомы, вызывающие тяжкий недуг – болезнь Шагаса. Если место укуса расчесать, то экскременты начинают контактировать с ранкой. Благоприятный исход укуса – это появление сильного зуда и отечности, после чего место укуса проходит само по себе. Если возбудители болезни смогли попасть в кровь, то в большинстве случаев человека ожидает смерть.

Щитники

Эти насекомые представляют большую разновидность семейства клопов. Щитники встречаются буквально повсюду – на садово-огородных участках, в лесах, в полях, в скверах, на цветочных клумбах и т.д. Свое название они получили из-за особенностей формы тела, которая похожа на неправильный пятиугольник, если посмотреть сверху. Практически все представители этой разновидности клопов выделяют специфический аромат, который может привлекать самцов и самок, а также отпугивать естественных врагов. Из-за этого их еще называют «клопами-вонючками».

Клопы-щитники, как правило, не нападают на человека. Их рацион питания составляют соки растений, но иногда они употребляют в пищу мертвых насекомых.

На территории европейской части континента встречается до 70 видов щитников.

Безвредный клоп-солдатик

Этих насекомых легко узнать по красно-черному орнаменту, расположенному на панцире. Вырастают эти насекомые до 1 см в длину, не больше. Считается, что клоп-солдатик – это теплолюбивое насекомое и встречается на большинстве территории нынешней Евразии, где наблюдается умеренный климат. Эти клопы живут колониями, которые состоят из сотен особей. С приходом весны, когда температура воздуха поднимается до отметки +10 градусов, колонии клопов-солдатиков выползают из своих укрытий и греются на солнце. Зиму они пережидают в состоянии анабиоза, затаившись в хозяйственных постройках, в щелях уличных заборов, в щелях сухих деревьев, под корой и т.д.

Питаются эти насекомые соками различных растений, прокалывая стебли и листья. После нашествия клопов-солдатиков молодые растения перестают плодоносить, увядают, а зачастую и вовсе погибают. На фотографиях можно увидеть, к чему приводят такие нашествия насекомых. После их жизнедеятельности становятся непригодными в пищу ягоды, фрукты и овощи.

Поэтому вред от клопов-солдатиков для человека заключается в том, что они приводят в негодность урожай различных культур.

Спариваются взрослые особи довольно интересно: они соединяются задними частями своего туловища. Через некоторое время самка откладывает до 30 яиц, разместив их в тканях растений. Где-то через пару недель из яиц появляются маленькие личинки ярко-красного цвета. При этом черный орнамент отсутствует.

Лесной клоп

Это насекомое называют так же травяным клопом или садовым клопом. Лесного клопа часто путают с клещом. При этом лесного клопа можно легко отличить от клеща по панцирю пятиугольной формы, под которыми имеются крылья. Это насекомое чаще всего можно встретить в лесных насаждениях, хотя его не проблематично обнаружить и в городских парках. Зимние холода клоп переносит под опавшей листвой или в трещинах стволов деревьев. У лесного клопа имеется длинный хоботок, с помощью которого он протыкает растения и высасывает соки. На фото можно увидеть, как выглядят клопы.

Клопов не трудно распознать по уникальной раскраске. Цвет их тела может быть зеленым или коричневым, на котором виден сложный рисунок. В случае опасности, насекомое выделяет специфический аромат. С помощью такого же аромата насекомые привлекают особей противоположного пола.

Эта разновидность щитников размножается в местах жизнедеятельности. Яйца клопов отличаются необычным видом, о чем свидетельствуют их фото. Лесные клопы заботятся о своем потомстве, чего не скажешь о других разновидностях клопов. Например:

• Самка кормит маленьких личинок, принося им пищу.
• Если нет условий для откладывания яиц, то самка их может отложить на спину самцу.

Лесной клоп не несет прямой угрозы для здоровья человека, но при этом портит различные растения. Неблагоприятные погодные условия заставляют лесных клопов заселять сельскохозяйственные угодья.

Древесный клоп

Это насекомое иногда появляется в городских квартирах, но совершенно случайно, поскольку он предпочитает находиться среди деревьев или кустов, в том числе плодово-ягодных посадках. Как правило, оказавшись в жилище человека, это насекомое предпринимает все попытки для того, чтобы его покинуть. Для человека древесный клоп не представляет никакой опасности.

В зависимости от времени года изменяется цвет этого насекомого: в апреле древесный клоп может иметь ярко-зеленый цвет, а под конец осени – коричневый. Эта разновидность клопов питается исключительно растительной пищей.

Клоп-черепашка

Эта разновидность клопов предпочитает питаться зерновыми культурами. Вырастает насекомое до 1,3см в длину. Цвет тела может варьироваться от желтоватого или белесого, до светло-коричневого или серого. Зимние холода переживают в лесных насаждениях, а с приходом весны начинают поиск озимых культур, пролетая до 200 км.

Пролетев огромное расстояние в поиске пропитания, клоп-черепашка принимается за процесс размножения. Через пару недель, после того, как найдены посевы озимых, самка откладывает яйца. Яйца отличаются идеальной шарообразной формой и зеленым цветом, о чем свидетельствует фото. Еще через неделю на свет появляются личинки. Перед тем, как стать взрослой особью, клопы-черепашки 5 раз линяют. Насекомое настолько вредное, что его увеличивающаяся популяция способна уничтожить весь урожай, если не предпринимать никаких мер. На фото можно увидеть последствия жизнедеятельности этих клопов на поле. Поэтому очень важно своевременно начать борьбу с этим вредителем.

Водянок клоп-гладыш

Водяной клоп отличается тем, что он прекрасно себя чувствует в воде, но при этом умеет так же прекрасно летать. Если посмотреть на его тело, то по форме оно напоминает гладкую лодочку, из-за чего это насекомое и получило свое название клоп-гладыш. Насекомое вырастает в длину до полутора сантиметров. Эта разновидность клопов относится к хищникам, так как их рацион составляют мелкие членистоногие, некоторые насекомые, а также мальки некоторых видов рыб.

Клоп-гладыш населяет пресноводные водоемы. Охотится на потенциальных жертв, с перевернутым брюшком. Самка откладывает яйца в глубине водоема. Из яиц появляются личинки, которые проходят через 4 стадии развития, пока личинка не станет взрослой особью. Когда личинка линяет, то сброшенный панцирь напоминает живое насекомое. По отношению к человеку это насекомое абсолютно безвредное, но может укусить, если его взять в руки. В теплых странах встречаются гигантские водяные клопы, размером до 10 см, которые охотятся на не больших рыб. Из-за этого их еще называют убийцами рыб.

Клоп-хищнец

Подобных разновидностей клопов насчитывается до 7 тыс. видов. Порядка 90 видов встречается в странах СНГ, а остальные населяют территорию Европы, Северной Америки, Африки и других стран. Хищнецы отличаются более крупными размерами, за некоторым исключением. Цвет тела может быть самым разнообразным. На фото видно, что цвета могут быть, как классическими, так и яркими, что свойственно для тропических широт.

В наших краях хищнецы встречаются повсюду, как в лесах или в полях, так и в жилище человека или в хозяйственных постройках. В дневное время они находятся в укрытии, а ночью выходят на охоту. В их рацион питания входят другие насекомые или кровь мелких животных. Более крупные сородичи, населяющие тропики, могут лакомиться и кровью человека.

Класс насекомые – это самый многочисленный класс на планете Земля. Видов, подвидов, семейств настолько много, что от информации просто зашкаливает. Не исключено, что еще имеются виды живых существ, не известных для современной науки.

Судя из информации, клопы уникальные живые существа. При этом встречаются виды, которые досаждают человеку, так как предпочитают питаться кровью человека. Существуют так же виды, которые не представляют для человека никакой опасности, питаясь соками растений.

Червоноклоп червоний

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Червоноклоп червоний?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Червоноклоп червоний, моска́лик, клоп-москаль, клоп-солдатик [1] [2] , козачок [3] , червоноклоп безкрилий [4] [5] (Pyrrhocoris apterus) — комаха родини червоноклопів (Pyrrhocoridae).

Oops something went wrong:

Клоп-Солдатик

Клоп-солдатик, він же червоноклоп безкрилий, козачок або червоний клоп (лат. Pyrrhocoris apterus) – представник класу Комахи, загону Напівжорсткокриле, сімейства Красноклопи, роду Pyrrhocoris.

• Походження назви
• Клоп-солдатик: опис, фото, зовнішня будова
• Чим харчується клоп-солдатик?
• Де мешкає клоп-солдатик
• Спосіб життя
• Класифікація
• Порівняння червоного клопа з іншими видами
• Як розмножуються клопи-солдатики
• Тривалість життя
• Вороги у природі
• Чим небезпечний клоп-солдатик?
• Цікаві факти про червоноклоп безкрилий

Походження назви

Вигляд був описаний Карлом Ліннеєм в 1758 під назвою Cimex apterus. У перекладі з латини cimex – клоп, а apterus – безкрилий. В 1814 німецький ентомолог Карл Фредерік Фаллен переніс клопа-солдатика в рід Pyrrhocoris. Ця назва походить від грецьких слів πυρσός – вогонь, полум’я, κόρίς – клоп.

Клоп-солдатик: фото, опис, зовнішня будова

Тіло дорослого клопа-солдатика овальне, довжиною від 6,5 до 12 мм, опукле знизу та плоске зверху. Статевий диморфізм не виражений. Голова чорна трикутна.
Складні фасеткові очі червоні. Простих очей немає. Вусики складаються з п’яти члеників. Перший член дуже маленький, ледь помітний. Другий членик потовщений, його довжина приблизно в п’ять-шість разів більша за ширину. Довжина трьох останніх члеників приблизно дорівнює третьому, але вони вдвічі тонші. В основі ці членики трохи тонші, ніж на вершині.

Ротовий апарат червоноклопа безкрилого колюче-смокчучий. Він є підігнутим донизу хоботком (це порожня трубка, в яку перетворені верхня і нижня губа). Усередині є дві пари щелепних щетинок (стилетів) – це видозмінені щелепи. Щупики короткі та товсті.

Тіло клопа солдатика виглядає дуже цікаво: воно має яскраве чорно-червоне забарвлення, яке застерігає потенційних хижаків про неїстівність клопа. Переднеспинка у формі трапеції, до голови трохи звужується. Краї переднеспинки червоні, в центрі розташована велика чорна пляма. Ця пляма може бути розділена на дві, три або чотири самостійні плями. Краї його можуть бути нерівними. Щиток трикутний, чорне забарвлення. У комахи шість ніг чорного кольору. Черевце знизу чорне.

Передні крила червоного клопа-солдатика перетворені на напівнадкрила. На відміну від надкрил, передня частина напівнадкрил потовщується, як у жуків, а кінчик надкрил залишається прозорим, як у двокрилих або перетинчастокрилих. Полунадкрилья відходять від середньої частини грудей і розділені борозенками на 4 частини: клавус, коріум, кунеус та мембрану. Клавус, пофарбований у темний колір, примикає до щитка у вигляді тонкої смужки.

Основна частина напівнадкрил називається коріум, він яскраво-червоний, з великою круглою чорною плямою посередині. Форма та характер краю цієї плями мінливі. Іноді ця пляма може бути трикутною, півмісячною або у вигляді коми.

У передній частині коріуму є маленька чорна трикутна пляма. З зовнішнього боку коріуму поблизу його вершини є невелика потовщена (склеротизована) ділянка, звана кунеусом. Від вершини надкрил відходить мембрана – перетинчаста напівпрозора складка.

Існує дві морфологічні форми клопів-солдатиків: крилатий і безкрилий. У безкрилої форми задні крила сильно вкорочені. Тільки 5% особин мають добре розвинені задні крила. Навіть особини, які мають розвинені крила, літати не можуть.

Клопи спілкуються між собою за допомогою запаху та звуків. Пахкі залози, що випромінюють неприємний запах, є з боків грудей. Запахи вловлюються нервовими закінченнями, розташованими на вусиках. Звуки клопи-солдатики видають, трясучи всім тілом. Тривалість вібрацій становить від 08-13 с. Вібраційні сигнали завжди були поодинокі. Максимальні інтервали між повідомленнями можуть становити 30–60 хвилин та більше, а мінімальні – близько 5–15 хвилин. Звуки вловлюються трихоботріями – тонкими волосками, розташованими на черевних сегментах. Ці волоски мають різну довжину і вловлюють сигнали із частотою від 80 до 160 ГЦ.

Чим харчується клоп-солдатик?

Існує два крайні погляди на різноманітність рослин, якими живиться клоп солдатик (рослин-господарів).
Багато авторів вважають, що червоні клопи-солдатики їдять в основному насіння липи. Це насіння широко використовується як основне джерело їжі при культивуванні червоного клопа. Однак інші автори спостерігали харчування насінням та іншими частинами рослин багатьох сімейств: спаржеві, складноцвіті (особливо соняшнику), березові, бурачникові, кизилові, кипарисові, бобові (включаючи робінію та карагану), букові, ясноткові, мальвові, рожеві, сапіндові, (В’язові).
Під час їди клопи-солдатики багаторазово штовхають свій хоботок туди-сюди доти, поки клітини не руйнуються, а потім впорскують в насіння слину і висмоктують вміст.

У процесі перетравлення їжі клопа велике значення мають бактерії Coriobacterium glomerans та Bifidobacterium sp. Їжа, перероблена бактеріями, легше засвоюється. Крім того, вони забезпечують комах вітамінами.

Також личинки та дорослі особини червоних клопів можуть харчуватися яйцями комах, у тому числі інших клопів, або будь-якими мертвими безхребетними. У старших личинок червоноклопа безкрилого відзначено канібалізм: вони висмоктують гемолімфу у личинок молодшого віку.

В умовах експерименту дорослі особини та личинки воліють харчуватися насінням різних рослин, віддаючи перевагу певним видам. Їм давали насіння робінії, алтеї, липи (серцеподібної та широколистої) та штокрози. Дорослі клопи харчувалися переважно насінням робінії (60%) та алтею (34%), а личинки воліли алтей (51%) робінії (29%) та липі широколистої (20%). Інші рослини приваблювали менше 10% особин.

Де мешкає клоп-солдатик

Клопи-солдатики живуть у зонах степів та змішаних широколистяних лісів, значно рідше зустрічаються у тайговій зоні. Червоні клопи живуть майже в усіх країнах Європи (відсутні в Норвегії, Фінляндії та на півночі Великобританії). Відзначені в Північній Африці (Алжир, Марокко, Туніс), на Кіпрі, Туреччині, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Ізраїлі, Сирії, Ірані, Іраку, Кувейті, Саудівській Аравії, Казахстані, Киргизії, Таджикистані, Туркменії, Узбекистані, Аф. , Монголії та Північно-Західному Китаї.

Вигляд інтродукований до Північної Америки наприкінці XIX століття. Відомий у Канаді (Онтаріо) та США (Юта, Нью-Джерсі). В останні десятиліття червоний клоп-солдатик поширився на північ. В Альпах вид здіймається на висоту близько 1000 метрів.

Спосіб життя

Червоні клопи-солдатики живуть у ґрунтовій підстилці, але іноді зустрічаються у трав’яному ярусі або на стовбурах дерев. Їх часто можна знайти групами біля основи стовбурів липи на сонячному боці.

У лабораторних дослідах було показано, що довгокрилі та короткокрилі клопи мають різну динаміку добової активності. Короткокрилі особини мають два піки активності: опівдні та близько 7 години вечора. У період з 14 до 17 години вони малорухливі. Довгокрилі клопи однаково активні в період з 12 до 20 години. В решту часу вони малорухливі.

Личинки зазвичай мають тенденцію утворювати великі скупчення. Утворення скупчень відбувається через індивідуальне залучення, яке спрямовується візуальними та хімічними стимулами до джерел їжі. З інших чинників освіту скупчень впливають температура і вологість повітря, і навіть вміст вологи в субстраті. У формуванні та підтримці скупчень відіграють важливу роль контактні феромони.

Зимують клопи-солдатики на стадії імаго. Зазвичай на зимівлю комахи влаштовуються під опалим листям щільними скупченнями. Однак діапауза необов’язкова, у сприятливі теплі роки відбувається друге часткове покоління.

Фактор паперу

У 1960-х роках на клопі-солдатику чеський ентомолог Карел Слама зробив несподіване відкриття. Він вирощував клопа протягом десяти років у Празі, а потім намагався зробити те саме в Гарвардському університеті у Сполучених Штатах Америки. Після п’ятого личинкового віку замість того, щоб розвиватися у дорослих, клопи або вступали в стадію шостого віку, або ставали дорослими з личинковими характеристиками. Деякі з шостого віку перейшли у сьомий вік, але всі екземпляри загинули, не досягнувши зрілості.

Джерелом проблеми зрештою виявилися фільтрувальний папір, який використовувався в процесі вирощування. Ефект виявлявся, якщо папір був зроблений в Америці. Дослідники могли повторити ці результати з американськими газетами, як-от New York Times, але не з європейськими газетами, такими як The Times. Причина полягала в гормонах, знайдених у ялиці бальзамічної (Abies balsamea), що використовується для виробництва паперу та супутніх товарів в Америці, та деяких інших північноамериканських хвойних. Тому цей ефект часто називається “фактором паперу”. Цей гормон вплинув на клопа-солдатика, але не на інші види комах, що свідчить про диверсифікацію рецепторів гормонів у комах. Найбільш потужний хімічний компонент був пізніше ідентифікований як ювабіон, що є аналогом ювенільного гормону комах.

Класифікація

У виду клоп-солдатик немає підвидових форм.

Порівняння червоного клопа з іншими видами

У Європі клопа-солдатика часто плутають із булавником беленовим (беленовим клопом) Corizus hyoscyami. На голові цього клопа між вусиками знаходиться велика червона пляма, середня спинка червона з двома чорними плямами по задньому краю.

Щиток чорний із червоною плямою на вершині. Крила добре розвинені. Надкрила червоні, із двома великими круглими або прямокутними плямами. Низ тіла червоний, покритий дрібними чорними цятками. Вусики у Corizus hyoscyami булавоподібні.

Клопи солдатика можна сплутати також із єгипетським червоноклопом (Scantius aegyptius). Батьківщиною цього виду є південна частина Євразії, в 2008 він був завезений до Північної Америки.
Відрізняється від клопа-солдатика добре розвиненими крилами та стрункішою формою тіла. Пляма на коріумі у Scantius aegyptius менше, ніж у Pyrrhocoris apterus.

Іноді клопа-солдатика плутають із гірчичним клопом Eurydema ornata. Цей клоп має овальне тіло, третина якого складає щиток. Гірчичні клопи добре літають, на відміну солдатика. Тіло гірчичного клопа червоне із чорним малюнком.
Голова чорна. Спинка із чотирма шістьма плямами. Щиток з великою чорною плямою біля основи. Посередині надкрилий є чорна поперечна смуга, що іноді переривається в центрі.

Як розмножуються клопи-солдатики

Шлюбна активність червоноклопів безкрилих починається в березні і різко зростає до початку квітня, а потім дуже повільно знижується до кінця червня. Перед спарюванням періоду залицяння немає.

Самки клопа-солдатика готові спарюватись на 4 день життя. Але більшість клопів не відкладає зрілі яйця того ж року, коли вони стають дорослими, а проходять період факультативної діапаузи, тобто необов’язкового періоду спокою. На півдні ареалу та в лабораторії, де створюються сприятливі умови, розвиток клопа може відбуватися без діапаузи.

Запліднення самок відбувається протягом декількох хвилин після початку злягання, але самці підтримують тандем протягом тривалого часу і, таким чином, запобігають спаровування самок з іншими партнерами.

Спарювання зазвичай триває менше 5 годин, але в окремих особин його тривалість може тривати від 12 годин до 7 днів. Один клоп-солдатик може паруватися кілька разів упродовж свого життя. Однією сперми вистачає на відкладення 3-5 партій яєць.
У короткокрилих форм швидше відбувається статеве дозрівання, і для них характерна вища плодючість, ніж у довгокрилої форми.

Життєвий цикл (цикл розвитку) клопа-солдатика складається з 3 етапів:

Такий цикл розвитку називають циклом з неповним перетворенням, тому що відсутня стадія лялечки.
Яйця червоного клопа-солдатика білуваті, їхня довжина близько 1 мм. Самки відкладають порціями від 40 до 80 яєць у невеликі викопані ними порожнини землі. Вони охороняють кладки протягом певного часу. Наприкінці розвитку в яйцях накопичуються птеридинові пігменти, і їхнє забарвлення стає жовто-червоним.

Самки можуть відкладати яйця кілька разів упродовж життя. Розмір відкладених яєць зменшується із віком самки. Імовірність виживання личинок від потомства великих яєць більша, ніж у личинок дрібних яєць. При 18-20 ° C розвиток у яйці триває 10-14 днів. При нижчій температурі тривалість розвитку яєць збільшується до 24 днів, а за більш високої температури скорочується до 6-8 днів.

З яєць вилуплюються личинки клопа-солдатика. Голова у личинок першого і другого віку буро-чорна, а у більш старших личинок – чорна. Вусики та ноги чорні. Черевце переважно червоного кольору, на кожному сегменті черевця зверху знаходиться по одній невеликій чорній плямі. Полунадкрилья у молодих личинок зазвичай пофарбовані в чорний колір, у міру розвитку личинки червоного клопа-содатика стають дедалі схожими на дорослих особин.

Ступінь пігментованості покривів тіла у старших личинок та імаго визначається рівнем ювенільних гормонів, температури розвитку та інших зовнішніх факторів. Коли концентрація ювенільних гормонів висока, личинка активно зростає, при зниженні концентрації ювенільних гормонів збільшується вміст гормону екдизону (линковий гормон), який запускає скидання старого хітинового покриву.

У своєму розвитку личинки клопа-солдатика проходять 5 стадій (віків). Кожна стадія закінчується линянням. За сприятливих умов, при розведенні червоного клопа в лабораторії перші чотири етапи завершуються через 10-14 днів. На кожен із них потрібно 3–4 дні. П’ятий вік триває близько 7-10 днів. Однак у природі для розвитку потрібно набагато більше часу. Личинки що неспроможні розвиватися за нормальної температури нижче 15° C. При тривалому впливі низьких температур на надкрилах з’являються чорні смуги.

Стадії лялечки у клопів-солдатиків немає, після линяння личинки п’ятого віку перетворюються на імаго (доросла комаха). Розмір імаго залежить від активності живлення. Європі цей вид зазвичай має лише одне покоління на рік, Півдні ареалу протягом року можуть виникнути два покоління.

Тривалість життя

Розвиток клопа-солдатика від яйця до імаго займає близько 2-3 місяців. Імаго, тобто дорослі клопи живуть від 2 місяців до року, іноді майже до 2 років.

Вороги у природі

Незважаючи на своє попереджувальне забарвлення, клопи-солдатики мають безліч природних ворогів. До природних ворогів із Європи входять птахи (наприклад, славки та піначки), жаби, ящірки, мурахи. Особливо люблять харчуватися клопами-солдатиками мурахи-бігунки з роду Cataglyphis. Також на червоноклопа нападають хижі клопи-мисливці Prostemma aeneicolle та P. sanguineum, а також клоп-хижак Rhynocoris iracundus. З ссавців клопами солдатиками харчується бурундук.

На поверхні тіла під надкрилами дорослих клопів-солдатиків живуть кліщі Hemipteroseius adleri. На одному клопі можна виявити від 1 до 56 (загалом близько 5 кліщів) кліщів. Личинкові стадії кліщами не уражаються.

Стінка середньої кишки та мальпігіанські канальці червоних клопів уражаються мікроспоридією Nosema pyrrhocoridis, зазвичай цим паразитом заражаються особини, які харчуються мертвими комахами. У клопах-солдатиках часто паразитують черв’яки-мермітіди Hexamermis albicans та гриби Empusa dysderci.

У кишечнику, слинних залозах та гемолімфі клопів-солдатиків розвиваються трипаносоми Leptomonas pyrrhocoris, L. scantii, Blastocrithidia та Crithidia. На відміну від інших тріпаносом, Leptomonas pyrrhocoris при паразитуванні в кишечнику нещільно прикріплюється до його стінок.

Чим небезпечний клоп-солдатик?

Клоп-солдатик не має суттєвого економічного значення. У періоди масового розмноження комаха може проникати у будинки людей і завдавати занепокоєння людині неприємним запахом і тим, що її виділення можуть залишити плями та забруднити меблі, килими та інші речі, що знаходяться у квартирі. Крім того, деякі люди можуть мати алергію на хітин, з якого складаються покриви червоного клопа.

На багатьох сайтах в інтернеті надається інформація, що клоп-солдатик є небезпечним шкідником городніх рослин, але це не відповідає дійсності. Насправді ця інформація відноситься або до гірчичним клопів (Eurydema ornata) або до беленових клопів (Corizus hyoscyami), які дійсно є шкідниками. Клоп-солдатик не є шкідником, він не є небезпечним, з ним не потрібно боротися або позбавлятися його.

З-за високої чисельності, відкритого способу життя, зручного розміру, легкого вирощування, швидкого розвитку та мінливого життєвого циклу цей вид став модельним об’єктом для лабораторних досліджень біохімії комах, ендокринології та екології поведінки. Цей вид широко використовується для оцінки якості довкілля.

Цікаві факти про червоноклоп безкрилий

• У 1891 році, вивчаючи яєчники клопа-солдатика, німецький біолог Герман Хенкінг відкрив Х-хромосоми.
• В експериментах на клопі-солдатиці чеський ентомолог Карел Слама відкрив рослинні аналоги ювенільних гормонів.
• Попри страхи багатьох людей, клоп-солдатик не кусається: він просто не здатний прокусити шкіру людини. Червона клоп не шкідлива і небезпечна для людини і для рослин, її не потрібно знищувати, бо вона не є шкідником.
• Спарювання клопів-солдатиків може тривати до 7 днів.
• Є дві морфологічні форми клопів-солдатиків: крилаті та безкрилі, проте крилаті клопи літати не можуть.
• Личинки, залучені запахом їжі, утворюють великі скупчення. У скупченні личинки утримуються феромонами, що виділяються ними.
• Після відкладання яєць самки протягом деякого часу охороняють кладки.