Чи потрібна українцям вища освіта? Що найбільше цікавить роботодавців

Багатьом із нас суспільство від самого дитинства вбивало в голову обов’язкову “істину” – щоб добре жити в майбутньому та знайти високооплачувану роботу, потрібно навчатися в школі на одні п’ятірки, вступити в університет на бюджет і отримати повну вищу освіту. Бажано – з “червоним” дипломом.

STYLER РБК-Україна проаналізував звіт LinkedIn під назвою Future of Recruiting 2023 і спробував розібратися, на що найбільше звертають увагу роботодавці, а також чи потрібна сьогодні українцям вища освіта взагалі.

Чи потрібні дипломи

Згідно зі звітом LinkedIn, сьогодні роботодавці в описі вакансій почали рідше вказувати вимоги до освітнього рівня.

Таку тенденцію поділяють навіть ті компанії, які завжди мали суворі критерії добору працівників (IBM, Accenture, Dell, Bank of America, Google, Tesla тощо).

Керуючий директор LinkedIn Джош Графф зауважує, що “ступінь завжди буде критично важливим для певної роботи, але є низка захопливих можливостей та альтернативних шляхів для людей, які не навчалися в університеті”.

Отже, дипломи нині потрібні далеко не кожній фірмі, компанії чи навіть корпорації.

Чому освіта втрачає “статус”

В епоху глобалізації роботодавців усе менше цікавлять дипломи. Дослідження LinkedIn підтверджує, що переміщення акцентів із дипломів на реальні компетенції – не примха, а необхідність.

Зазначається, що таким гігантам як KPMG (міжнародна мережа незалежних фірм, які надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги), PWC (PricewaterhouseCoopers – міжнародна мережа компаній, що пропонує професійні послуги у сфері менеджмент-консалтингу та аудиту) та Deloitte (Deloitte Touche Tohmatsu Limited – група компаній у сфері аудиторських та консалтингових послуг) довелося навіть запроваджувати додаткове навчання, щоб адаптувати новачків до роботи.

Експерти пов’язують зниження якості освіти з пандемією та віддаленим форматом навчання.

Проблема низької якості освіти напрочуд актуальна і для України, адже в умовах війни велика частина закладів освіти змушена перейти на дистанційний або змішаний формат навчання.

Українські дипломи за кордоном

Україна є членом кількох найважливіших конвенцій про рівнозначність документів, які підтверджують кваліфікацію та вчені звання – Гаазької та Лісабонської.

Країни, які підписали Лісабонську конвенцію, визнають документи про освіту громадян інших країн-членів.

У Гаазькій конвенції йдеться про спрощену процедуру легалізації документів.

Крім того, Україна підписала двосторонні угоди про визнання дипломів із Францією, Болгарією, В’єтнамом, Угорщиною, КНР, Польщею, Монголією, Румунією, Естонією, а також із багатьма країнами пострадянського простору.

Які навички цікавлять роботодавців

Future of Recruiting 2023 свідчить про те, що “золотим” стандартом найму вже найближчим часом може стати рекрутинг на основі реальних навичок, а не освітніх дипломів.

Сьогодні роботодавців, які шукають нових співробітників, перш за все цікавлять:

• hard skills (здобуті вміння, знання та навички, необхідні для певної посади та конкретної роботи)
• soft skills (особистісні характеристики, завдяки яким людина може успішно взаємодіяти в команді під час розв’язання будь-яких робочих питань і завдань)

Опитування показало, що 75% фахівців із підбору персоналу насамперед звертають увагу саме на конкретні навички кандидата.

У Великій Британії частка вакансій (розміщених на LinkedIn), де освіта не була обов’язковою умовою, за рік зросла на 90%. У США вимоги навіть про диплом бакалавра не містять 20% пропозицій про роботу.

Інше дослідження LinkedIn – Future of Work – свідчить про те, що 92% керівників компаній у США воліють бачити у своїй команді людей з такими якостями:

• комунікабельність
• гнучкість
• самоконтроль
• професійна етика
• робота в команді
• уміння проводити презентації

Отже, диплом дипломом, а без реальних знань, навичок і людських якостей, знайти роботу скоро стане фактично неможливо.

Нагадаємо, дещо раніше ми розповідали, чому написання мотиваційного листа під час вступу до ВНЗ має велике значення.

Чи потрібна вища освіта програмісту? Думка розробників та рекрутерів

Чи має бути у розробника вищу освіту? З одного боку, багато компаній не дивляться на наявність вишки у розробника, з іншого — деякі, навпаки, розглядають лише кандидата з дипломом Computer Science. Щоб вивчити цю тему, ми зібрали думки рекрутерів та розробників.

Що каже статистика?

Згідно з опитуванням Stack Overflow , у 75% учасників спільноти є як мінімум ступінь бакалавра. Виходить, що кожен четвертий програміст працює без диплома про вищу освіту. З тих опитаних, що професійно пишуть код і при цьому навчалися в університеті, більш ніж 62% мають ступінь у галузі комп’ютерних наук, комп’ютерної чи програмної інженерії, і лише близько 10% мають ступінь в іншій інженерній сфері. У майже 10% опитаних ступінь пов’язані з бізнесом, гуманітарними науками чи витонченими мистецтвами. Згідно з даними опитування ресурсу DOU, більшість IT-фахівців мають закінчену вищу освіту.. Незважаючи на статистику, яка говорить на користь вищої освіти, вона зовсім не означає, що якість освіти дозволяє отримати роботу розробником. Швидше дає необхідний технічний бекграунд. Понад 86% опитаних айтішників самостійно вивчали необхідні їм мову, фреймворки та інструменти розробки, йдеться в опитуванні Stack Overflow.

Думки програмістів

Артем Гой

Зараз я навчаюсь в університеті на спеціальності “Кібербезпека”. Розробником працюю вже кілька років. Вирішив вступати до університету, оскільки було відчуття, що не вистачає базових знань, наприклад, щодо роботи процесорів, програмування мовою асемблер, мови С, алгоритмів та структур даних, роботи мереж та інтернету. Я впевнений, що вивчення бази допоможе швидше розуміти нові технології та інші мови програмування, які можуть знадобитися в майбутньому (на даний момент так і вийшло: вивчення С/C++ трохи прискорило розуміння Swift, який мені знадобився для вирішення завдань під iOS). Чи можна було ці знання здобути не в інституті? Впевнений, що так, але плюс вищої освіти у тому, що в університеті всю інформацію зібрано вже в одному місці. А ще є додаткова мотивація (тобто сесії), щоб не розтягувати вивчання матеріалу на довгий час. Дуже хороша можливість поспілкуватися з викладачами як з “теоретиками”, так і з практиками, які можуть завжди виправити розуміння матеріалу, відповісти на запитання. У будь-якому випадку потрібно самому сидіти, розбиратися, практикуватися з кодом, технологіями, чи це курси чи інститут. Добре програмувати можна лише на практиці. Наскільки я знаю, про диплом дуже рідко запитують на співбесідах: головне, щоб було розуміння своєї предметної галузі. Добре програмувати можна лише на практиці. Наскільки я знаю, про диплом дуже рідко запитують на співбесідах: головне, щоб було розуміння своєї предметної галузі. Добре програмувати можна лише на практиці. Наскільки я знаю, про диплом дуже рідко запитують на співбесідах: головне, щоб було розуміння своєї предметної галузі.

Дмитро Тітов

Я закінчив факультет “Інформатики та обчислювальної техніки” Київського політеху. Можу сказати, що освітня програма застаріла однозначно. І те, що я не отримав там знань, які я використовую в роботі, це теж факт. Але універ дав багато інших речей: можливість переїхати до Києва, безкоштовне житло в гуртожитку, легальний укіс від армії, друзі/знайомства/зв’язку, та й нарешті папірець наприкінці навчання, який допоміг при працевлаштуванні в Норвегії. Ще універ допоміг першу роботу знайти вже на третьому курсі через курси, які були при кафедрі. Корисності були, але вони непрямі і безпосередньо з освітньої програмою не пов’язані. Сам диплом у мене просабо при працевлаштуванні розробником в університет в Норвегії. Там його уважно вивчали: і оцінки, і саму дипломну роботу.

Думки рекрутерів

Анна Гелетей, Talent Acquisition Team Lead, Proxet

Наша компанія працює за моделлю “аутсорс та аутстаф”, а також у нас є власний продукт. Наші клієнти – компанії зі США. Усі вони різні. Наприклад, у нас є один клієнт, для якого критично важливо, щоб кандидат мав вищу освіту за спеціальністю Computer Science ( Computer Science — спеціальність у зарубіжних вузах, на якій навчають програмування. В Україні, Росії та Білорусі – йдеться про факультети “Інформаційні технології”, – ред). На сьогоднішній день ринок IT переповнений пропозиціями з боку компаній, що спричинило значний попит на фахівців. Кандидати іноді одержують до 30 пропозицій від роботодавців на день. Як результат – процеси рекрутингу суттєво ускладнабося. Тому іноді ми можемо показувати людей без диплома з Computer Science, але обов’язково з вищою технічною/інженерною або математичною освітою. Якщо говорити про наших клієнтів, для 30-40% дійсно важливо, щоб розробник мав вищу освіту за Computer Science. У нас є вакансії, в яких ми вказуємо, що наявність вищої освіти за такою спеціальністю є обов’язковою. Такі кандидати цінуються клієнтами та мають високий попит на ринку. Ми розуміємо, що людина без відповідного бекграунду просто не пройде технічне інтерв’ю у клієнта. Шукають інженерів, технічно сильних фахівців вже з досвідом у розробці, а не тих, хто вирішив змінити вид діяльності та вибрав IT як більш перспективний чи просто цікавий для себе напрямок. Існують також клієнти іншого типу, для яких наявність освіти не така важлива, і вони готові спілкуватися з кандидатом, якщо він сильний фахівець. Зараз у нас відкрито кілька позицій, на які ми готові розглядати джунів, але з обов’язковою технічною освітою. І його наявність буде суттєвим плюсом для кандидата. Ми готові розглядати кандидатів із економічною освітою, гуманітарним чи дипломом за спеціальністю “Міжнародні відносини”. Таких кандидатів також показуємо клієнтам. Але необхідно розуміти, що для клієнта на ринку IT, як мінімум, важлива наявність технічної освіти, а як максимум — відповідний релевантний досвід.

Ольга Жукова, HR-менеджер та рекрутер JavaRush

Сьогодні при пошуку програміста ми насамперед дивимося на його hard skills: стек технологій, якими володіє, програми, в яких працював, приклади розроблених сайтів/додатків та інше. Тільки після аналізу збігів наших вимог (у яких, до речі, не вказується обов’язковим критерієм наявність в/о) та навичок кандидата ми приймаємо рішення про можливу співбесіду. Серед програмістів, особливо джунів, дуже поширена ситуація, коли вища освіта не перетинається з програмуванням, яким людина вирішила займатися в актуальний момент. Або його просто немає, а людина, наприклад, програмує зі школи. Все це ніяк не зможе посаботи чи послабити статус кандидата перед суперниками, які закінчабо раніше вуз. Причина дуже проста: курси, навчання у школі чи вузі — це теорія, а на запитання, як людина показує на практиці, зможе відповісти тільки його портфоліо, проходження технічної співбесіди або виконання тестового завдання. Звичайно, ми можемо довго міркувати, чи потрібна вища освіта в принципі сучасній людині, і на цю тему можна написати кілька філософських трактатів. Але швидше за все ми дійдемо питання: а що взагалі сучасній особистості має дати цю вищу освіту? І це, швидше за все, усвідомлений вибір свого вектора професійного розвитку, уміння працювати з великими масивами інформації, знаходити розв’язання нових життєвих завдань та добиватися свого. А тепер дайте відповідь собі на запитання: хіба такі навички набуваються лише у стінах академій та університетів? Я гадаю, ні. А ось стати хорошим програмістом допомагають старанна робота, сотні рядків коду, гарний ментор та реальні проекти. Тож якщо ви вирішабо стати програмістом – програмуйте. І коли ви досягнете позицій Middle/Senior і у вашому портфоліо будуть круті проекти, повірте, рекрутера навряд чи турбуватиме наявність вищої освіти. Вас просто хантити і закидати пропозиціями.

Висновки

• Вища освіта для програміста – не обов’язково, але допомагає посаботи технічну базу знань розробника.
• Диплом з технічних спеціальностей або “Інформаційні технології” підвищує шанси отримати роботу розробника на проектах, що базуються в США або Європі.
• В Україні, Росії та Білорусі часто не дивляться на вежу і отримати роботу без диплома набагато простіше, ніж у США.