З яких причин морква виростає кострубатою та рогатою і як цього позбутися

“Сидить дівчина в темниці, а коса на вулиці” — цю загадку про красуню моркву знають всі. Але буває, потягнеш цю дівчину за косу, і — о жах! — очі б не бачили такої “краси”: потворна, рогата, кострубата. Чому таке трапляється? Спробуємо знайти відповідь, інформує Ukr.Media.

Кострубата і рогата морква може вирости як у досвідченого дачника, так і у початківця-любителя. Варто лише не врахувати деякі нюанси — і на вас восени буде чекати урожай моркви найхитромудріших форм. Розглядати їх, звичайно, цікаво. Так і з дітьми можна пограти в гру “А що ти тут бачиш?”. Однак господинь, яким потім з цією фантазією природи доводиться працювати, це мало радує.

Які проблеми можуть виникнути під час вирощування моркви

Моркву вирощують майже на кожній дачі. Не можна сказати, що цей овоч дуже вимогливий і складний у догляді, як, наприклад, помідор або баклажан. Проте іноді й він доставляє городникам чимало клопоту. Які труднощі можуть чекати на тих, хто вирішив вирощувати моркву?

Погана схожість насіння

Причин тут може бути декілька. Найпоширеніша — ви придбали неякісний насіннєвий матеріал. Щоб уникнути цього, намагайтеся закуповуватися насінням тільки у надійних і перевірених продавців. Ще одна можлива причина — несприятлива погода, яка встановилася після посіву. І посуха, і сильні дощі можуть спровокувати загибель насіння. Вихід один — пересіяти все знову.

Тріщини на коренеплоді

Це не просто зовнішній дефект. Подібна морквина гірше зберігається і її складніше чистити. Призвести до подібного може надмірний полив або сильні дощі, особливо якщо перед цим довгий час була посуха. Крім нерегулярного зволоження тріскатися морква може і через надлишок азоту.

Зазвичай зеленою стає верхня його частина. Зелений колір свідчить про те, що в моркві почала накопичуватися отруйна речовина — соланін. Причина в сонячних променях, які потрапляють на неприкриту ґрунтом частину коренеплоду. Щоб уникнути цієї проблеми, моркву потрібно час від часу підгортати, засипаючи землею оголені ділянки.

Морква найчастіше уражується різними видами гнилій: бурою, мокрою, білою, чорною і т. д. Основна причина цих проблем — надмірний рівень вологості під час вегетаційного періоду або під час зберігання. Може викликати захворювання також недостатній рівень калію у ґрунті.

Так, морквину, на жаль, любимо не тільки ми. Є у нас і конкуренти — морквяна попелиця, листоблішка і морквяна муха. Тут вже без жорсткої боротьби не обійтися: або ми їх, або вони — морквину.

Чому морква росте рогатою

Існує і ще одна проблема, з якою зіштовхуються дачники, що вирощують моркву. Іноді овоч раптом виростає кострубатим і рогатим (хтось називає його кривим, хтось — потворним, хтось — трьох, п’яти, шестипалим). Причин, які можуть викликати зміну зовнішнього вигляду коренеплоду, кілька.

Ранній термін посадки

За спостереженнями досвідчених городників, морква, посіяна в холодний ґрунт, частіше виростає ненормальної форми. Попри достатню холодостійкість культури, починати посів варто лише тоді, коли земля добре прогріється.

Морква полюбляє легкі супіщані або суглинисті ґрунти, насичені киснем. Якщо у вас важкий глинистий ґрунт, під час зростання овоч може зіштовхнутися з надмірною щільністю ґрунту, твердими грудочками й т. п. Натрапивши на перешкоду, коренеплід викривляється. Це призводить до появи декількох точок росту, з яких виростають нові “кінцівки”.

Морква дуже не любить свіжий гній. І навіть перепрілий у рік посадки моркви вносити не варто. Це потрібно зробити за рік, а то й за два до цього, щоб добриво встигло повністю переробитися. Не варто також зловживати азотом. Азотні добрива можна давати тільки до того часу, поки не почнеться формування коренеплоду. Подальше їх внесення принесе тільки шкоду: у морквини буде посилено рости не підземна, а наземна частина.

На самому початку формування морквини коріння у неї дуже ніжне. Будь-яка необережна або груба дія може призвести до його травмування. Найчастіше це відбувається під час розпушування ґрунту або проріджування сіянців.

Часто таке буває: виріс врожай на диво, хочеться такий самий отримати й наступного року. І починають наші дачники збирати насіння з чудового овоча. Мало хто в цей момент подивиться на пакетик від насіння. А даремно! Якщо у вас було не сортове, а гібридне насіння (про це скаже наявність після назви комбінації F1), то наступного року найкращі властивості плодів будуть, швидше за все, загублені. Власноруч зібране насіння гібриду морквини часто призводять до появи небажаних властивостей — корявості коренеплодів.

На самому початку зростання пересушений ґрунт руйнівно діє на тонкий ніжний корінець — від нестачі води він гине. Після цього починає рости бічне коріння.

Як виростити рівну і гладку моркву

Тепер, коли стало зрозуміло, чому морква росте кострубатою і рогатою, залишилося знайти способи вирішення проблеми. Що потрібно робити, щоб виростити рівну моркву?

Розбираємося з ґрунтом

Щоб зробити його більш легким, восени внесіть у глинистий ґрунт по 1 відру річкового піску або торфу на 1 кв. м. Якщо ви залишите цю роботу на весну, ґрунт до посадки не встигне осісти, що негативно позначиться на зростанні овоча.

Поліпшити структуру ґрунту допоможуть також сидерати. Вони своїми довгим корінням зроблять його пухким, що поліпшить доступ повітря і води до посіяної після них моркви. Крім того, сидераті рослини оздоровлюють землю, вбиваючи шкідливі мікроорганізми. Для посіву можна використовувати білу гірчицю, вику, ріпак, гречку і т. д.

В якості органічного добрива краще за все для моркви підійде перепрілий компост, який вносять заздалегідь, під попередні культури. Зменшувати рівень кислотності ґрунту (а морква полюбляє нейтральний рівень pH) теж потрібно заздалегідь, восени. Не варто вносити під моркву добрива, у складі яких є хлор. Під час росту коренеплодів вона потребує додаткових доз фосфору і калію.

Щоб уникнути появи кострубатих коренеплодів, моркву потрібно регулярно поливати. Особливо приділяти увагу цьому варто в перший місяць. Коли коріння зміцніє, частоту поливів потрібно потроху скорочувати. Під час дозрівання коренеплодів їх потрібно взагалі припинити, навіть якщо стоїть сухе літо, тому що полив у цей період може призвести до розтріскування моркви.

Щоб зберегти вологу в ґрунті та не допустити пересихання коріння, грядки з морквою можна замульчувати свіжоскошеною травою, торфом, що вивітрився, або хвоєю.

У догляді за морквою одна з найбільш важливих процедур — проріджування сіянців. Робити це слід у кілька етапів. Вперше — коли на паростках з’явиться перша пара справжніх листочків. Вдруге — приблизно за 3 тижні. Кожного разу перед проріджуванням рясно полийте грядку, щоб коріння менше травмувалося.

Деякі дачники під час проріджування видаляють не всю рослину, а відривають тільки наземну її частину. Так пошкодження коріння не відбувається. Але є і свої ризики — гниюча у ґрунті морква може стати джерелом хвороб для своїх більш успішних сусідів.

Іноді причиною корявості моркви буває нематода. через неї нормальний розвиток овоча порушується, і він починає розгалужуватися. Щоб уникнути зараження, моркву можна повертати на попереднє місце не раніше, ніж через 5-7 років.

Сподіваємося, після наших порад ви назавжди забудете про кострубату і рогату моркву.

Морква

Морква — їстивний коренеплід моркви посівної, багатий на вітаміни та мікроелементи.

Сучасна садова мокрва э нащадком дикої, яка і зараз росте в горах Афганістану (стародавньої Бактрії). Коріння дикої моркви тонке, гірке, зазвичай фіолетового кольору. Тож спочатку люди вживали в їжу не корнеплоди, а соковиту зелень моркви. А згодом — і її насіння. На думку дослідників це сталося наприкінці IV тисячоліття до нашої ери.

Згадок про моркву в єгипетських папірусах знайдено не було. Кілька малюнків, які віддалено її нагадують, можуть зображувати якійсь інший корнеплід. Не згадують моркву і месопотамські джерела. В переліку рослин, що росли в саду вавилонського царя Мардукаплаіддіна II, вказані 67 найменувань, але чи є серед них морква напевно не відомо.

Біологічні характеристики

Морква — дворічна овочева культура. У перший рік вегетації формує розетку листків і м’ясистий коренеплід. Лише після зберігання коренеплодів при низьких позитивних температурах і висаджуванні їх у ґрунт (або після перезимівлі в ґрунті) на другий рік культури рослини утворюють розетку листків, квітконосні стебла і дають насіння.

Листки: ланцетнолінійні та ланцетоподібні, сидячі або на коротких черешках.

Продуктовий орган: коренеплід.

Коренева система: стрижнева, розміщується в орному шарі, і лише окремі корінці проникають на глибину до 80 см.

Стебло: мало-, середньо- або багатостебельним.

Суцвіття: складний зонтик.

Квітки: дрібні, двостатеві, пелюстки білі.

Насіння: знаходиться в плодах, за формою видовжено-яйце- подібне, у поперечному розрізі – овальне, біля 3 мм завдовжки і 1,5 мм завширшки і товщиною 0,4-1,0 мм, коричневе або коричнево-сіре за забарвленням.

Практичне використання

За змістом каротину морква поступається лише солодкому перцю. Моркву і морквяний сік призначають хворим на гіпо- та авітаміноз А. Експериментально встановлено, що морква активізує внутрішньоклітинні окислювально-відновні процеси, регулює вуглеводний обмін, має антисептичну, протизапальну, знеболюючу і ранозагоювальні властивості.

Лікування морквяним соком рекомендують при захворюваннях, пов’язаних з порушенням мінерального обміну (жовчнокам’яна хвороба, метаболічні поліартрити), показано вживання морквяного соку в перші дні після інфаркту міокарда, а також для вагітних жінок, матерів-годувальниць, дітей.

Свіжий морквяний сік використовується також при анемії, гіпоацидних гастритах. Однак свіжа морква і морквяний сік протипоказані при загостренні виразкової хвороби і ентеритах.

Морква показана при захворюваннях кон’юнктиви і рогівки ока, порушеннях мінерального обміну, поліартритах, остеохондрозі, сечокам’яної і жовчнокам’яної хвороби. Морква має м’які проносними і сечогінними властивостями, тому її вживають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і нирок.

З насіння моркви отримували препарат «даукарини», який представляв собою суму флавоноїдів, який володів спазмолітичну, судинорозширювальну дію на коронарні і периферичні судини, розслаблював гладку мускулатуру, надавав заспокійливу дію на центральну нервову систему. Даукарин застосовували при хронічній коронарній недостатності, що виявляється болями в області серця і за грудиною в спокої або після фізичного напруження.

У народній медицині морква дика застосовується як протиглисний і проносний засіб, а також для виведення з організму радіоактивних речовин.

Агрономічні особливості

Висаджувати маточники моркви потрібно рано навесні з виходом у поле, коли ґрунт прогріється до 5-8°С. Це сприяє доброму укоріненню їх та розвитку асиміляційного апарату. Зниження температури повітря в цей період при весняних приморозках навіть до мінус 3-5°С не шкідливе для рослин. Після доброго укорінення насінників кращою температурою для наростання асиміляційного апарату є 18-20°С.

У період цвітіння рослин запилення краще відбувається за температури 20-25°С. Однак, у період наливу насіння краще, якщо вона знижується до 18-20°С. Короткочасне зниження температури повітря до 10-15°С у період молочно-воскової стиглості насіння може призвести до погіршення схожості його, а тривале – й до загибелі.

Морква відноситься до рослин довгого світлового дня. На довгому дні ріст і розвиток рослин та нагромадження ними поживних речовин у коренеплодах збільшується. За нашими даними, найбільше листків у рослин моркви від ранньовесняної сівби формується у липні-серпні, коли довжина дня становить понад 14 годин. У цей період приріст коренеплоду за добу досягає 2-3 г.

Морква, порівняно з іншими коренеплідними рослинами, менш вимоглива до вологи. Однак, для нормального росту і розвитку вона досить вимоглива до рівномірного зволоження ґрунту протягом всієї вегетації. Це пов’язано з тим, що до складу коренеплодів входить від 82 до 90% води.

Особливо підвищується вимогливість моркви до вологості ґрунту в період бубнявіння та проростання насіння, інтенсивного наростання листкового апарату та формування коренеплодів. Так, насіння моркви в період набухання і проростання вибирає з ґрунту води до 100% своєї маси.

При нестачі вологи в цей період затримується поява на поверхню ґрунту сходів, вони, як правило, бувають строкатими, і дещо запізнюється утворення першого справжнього листка. Тому в південних районах при застосуванні літніх строків сівби моркви площу перед сівбою потрібно поливати, а в інших зонах України її проводити після випадання дощу.

Висадка: квітень-травень

Збір врожаю: жовтень

Тривалість вегетації: 80-100 діб

Хороші попередники: огірок, капуста, картопля, помідор, бобові культури та озима пшениця.

Погані попередники: петрушка, баклажан, фенхель, пастернак, селера, кабачок.

Висадка

Спосіб сівби широкорядний із шириною міжрядь 45 см або широкосмуговий з шириною міжрядь 45 або 70 см і шириною смуги 5-7 і 10-12 см відповідно. Норма висіву насіння 6-8 кг/га, а при використанні сівалок точного висіву – 2-3 кг/га. До сівби і після неї ґрунт ущільнюють котками.

При з’явленні сходів розпушують міжряддя. Загущенні посіви з метою проріджування у фазі 1-2 справжніх листків боронують поперек напрямку рядків. У подальшому догляд за рослинами полягає у 2-3-разовому розпушуванні міжрядь (до змикання рядків), боротьбі з бур’янами, хворобами та шкідниками, а в південних районах і у проведенні 4-6 поливів, залежно від погодних умов.

Збирають урожай коренеплодів пізно восени до приморозків і зразу обрізують гичку, щоб не допустити прив’ядання рослин. Прив`ялі та підмерзлі коренеплоди погано зберігаються. Середня врожайність коренеплодів моркви при належній агротехніці становить від 40,0 до 50,0 т/га.

У період вегетації на насінницьких посівах проводять 2-3 сортових прополювання. При цьому вибраковують усі нетипові для даного сорту рослини, а також ті, які ушкоджені хворобами та шкідниками. Восени з насінницьких посівів коренеплоди збирають до заморозків. Зразу очищають від гички, щоб коренеплоди не прив’ядали.

Щоб не ушкодити центральної бруньки, при обрізуванні листків залишають на коренеплоді черешки завдовжки 0,5-1,0 см. Потім проводять осінній добір маточників за типовою для певного сорту формою та середньою масою коренеплодів – 80-120 г, а від повторних посівів — не менше 30 г. На 1 га заготовляють із врахуванням втрат при зберіганні 45-50 тис. штук.

Добрива

За вимогливістю до елементів живлення морква столова порівняно з іншими овочевими культурами відноситься до середньовимогливих. Із ґрунту в період вегетації вона виносить на 10 т товарної продукції 24,0 кг азоту, 10,2 – фосфору та 39,0 кг калію.

Для культури моркви столової ґрунтове живлення має велике значення, оскільки рослини її дають досить високий товарний урожай з добре вираженими апробаційними властивостями лише на легких окультурених ґрунтах зі слабокислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Досить високі врожаї морква дає також на окультурених торфовищах при підвищених нормах внесення фосфорно-калійних добрив та з додаванням борних, мідних і марганцевих мікродобрив. Важкі, кислі та слабоокультурені ґрунти непридатні для її вирощування.

Безпосереднє внесення органічних добрив під посів моркви не рекомендується. На торфовищах її вирощують при заляганні ґрунтових вод на глибині 60-120 см.

Шкідники

До шкідників моркви можна віднести:

• гусениці озимої совки,
• дротяники — личинки жуків коваликів,
• несправжні дротянки — личинки жуків чорнишів,
• морквяна муха,
• гусениця морквяної (зонтичної) молі.

Хвороби

• біла гниль,
• сіра гниль,
• фомоз (уражений коренеплід),
• альтернаріоз (уражений коренеплід),
• альтернаріоз (уражена рослина),
• борошниста роса моркви,
• мокра бактеріальна гниль моркви.

Сорти

Сортів моркви безліч:

• Абако,
• Болтекс,
• Лагуна,
• Канада,
• Нантська,
• Атіліо,
• Балтімор,
• Бангор,
• Белградо,
• Берлін,
• Бермуда,
• Болівар,
• Болеро,
• Віта Лонга,
• Волкано,
• Діаменто,
• Джерада,
• Емперор,
• Камаран,
• Канада,
• Каріні,
• Карвора,
• Кардіф,
• Каротан,
• Каскад,
• Кесена,
• Кордоба,
• Купар,
• Курасао,
• Мірафлорес,
• Маестро,
• Матч,
• Монтана,
• Морелія,
• Ніагара,
• Ніланд,
• Навал,
• Наполі,
• Нарбоне,
• Натуна,
• Нерак,
• Номінатор,
• Норвалк,
• Норвей,
• Ньюкасл,
• Ньюхол,
• Октаво,
• Олімпо,
• Престо,
• Ред Кор,
• Сатурно,
• СВ 3118,
• СВ 7381,
• Скарла,
• Спідо,
• Танжеріна,
• Трафорд,
• Шантане-2,
• Шантане,
• Шантане Ред Коред.

Технологія вирощування моркви від А до Я

Морква — це дворічна культура сімейства Селерові, яка в перший рік формує розетку і коренеплід, а в другій — парасольку і насіння. Це один з найпопулярніших овочів для вирощування в Україні. Моркву використовують у свіжому вигляді, для перероблення, а також вона зберігається в зимовий період.

Морква містить вітамін А та інші корисні речовини, через які її використовують в їжу. Дана стаття буде про технологію та особливості вирощування моркви від посіву до збирання.

1. Біологічні особливості культури
2. Місце в сівозміні
3. Підбір ділянки під вирощування моркви
4. Підготовка ґрунту
5. Удобрення
6. Сорти і гібриди моркви
7. Посів насіння моркви
8. Догляд за посівами
9. Полив
10. Захист від бур’янів
11. Захист від хвороб і шкідників
12. Збирання
13. Поради агронома компанії Мессе Групп з вирощування моркви

Біологічні особливості культури

Морква — це холодостійка рослина, яке витримує зниження температури до -3…-5°С. Найменша температура для проростання насіння – +4…+6°С, а оптимальні умови вирощування моркви – +18…+25°С.

Овоч формує і збільшує коренеплід при температурі +18…+21°С, а листову розетку при +23…+25°С. Спека в сукупності з недостатнім поливом призводять до того, що морква зупиняється в рості, її коренеплоди грубіють, робляться неправильної форми та у них погіршується смак.

У моркви іноді трапляються відхилення від дворічного циклу розвитку — рослини формують стебло і зацвітають в рік посіву. Це буває після тривалого зниження температури після посіву, а також після спеки в ранньому віці.

Морква належить до рослин довгого світлового дня. При нестачі світла — зростання і накопичення поживних речовин зупиняється і знижується загальна врожайність коренеплодів. Тому її не можна сіяти в тіні.

Стосовно вологи морква досить чутлива в усі фази розвитку. Критичними є період від посіву — до появи сходів і фаза відростання коренеплодів. Але моркві не страшна повітряна посуха, адже від висихання рослину рятують розсічене листя з опушенням на стеблах і бадиллі.

Однак в період формування коренеплоду нерівномірний полив призведе до розтріскування коренеплоду, а надлишок води — до формування безлічі бічних коренів. Наростання коренеплоду відбувається після формування листової маси, це приблизно третя частина вегетації.

Місце в сівозміні

На одному і тому ж полі моркву можна сіяти раз в 3-4 роки. Якщо не дотримуватися сівозміни, існує ризик зниження врожайності, поширення хвороб і шкідників, з якими буде важко боротися. Також постійне культивування моркви на одному і тому ж місці погано позначається на зберіганні.

Ідеальні попередники для моркви — озима пшениця, бобові культури, помідори, огірки, капуста, кабачки, редиска, цибуля і часник. Особливо ті, під які раніше вносили свіжий гній.

Морква прекрасно росте по сусідству з ріпчастою цибулею, горохом і суницею. Але неприпустимо висаджувати моркву близько грядок з картоплею, кольрабі та кукурудзою.

Поганими попередниками для культури є петрушка, буряк, селера і картопля.

Підбір ділянки під вирощування моркви

Для посіву моркви вибирають пухкі ґрунти з високою родючістю. Легкі по гранулометричному складу ґрунти швидко прогріваються, сприяють правильному утворенню коренеплоду і полегшують прибирання.

Тому для цього найкраще підходять піщані, супіщані або легкосуглинкові ґрунти. Гранулометричний склад ґрунту можна визначити за допомогою аналізу в агрохімічній лабораторії.

При вирощуванні на важких ґрунтах, морква погано сходить, повільно розвивається, страждає від грибкових хвороб і формується неправильної форми з низькими смаковими якостями.

Морква може рости в широкому діапазоні рН — від 5,0 до 8,0. Але найкраще для рослини підходить кислотність 6,0-6,8 рН. Засолені ґрунти пригнічують проростання насіння, затримують зростання моркви та знижують доступність поживних елементів. Для зниження кислотності з осені необхідно внести вапно або дефекат. А для розсолення в ґрунт вносять фосфогіпс.

Також при виборі поля під вирощування моркви варто особливо відзначити його рельєф. Краще вибрати рівне місце або поле з невеликим схилом. Якщо ділянка знаходитися під великим ухилом, є ризик змивання насіння або проростків під час сильного дощу. А якщо на полі є ями, то краще заздалегідь їх вирівняти, щоб не було застою води.

Підготовка ґрунту

Морква — це коренеплід, коренева система якого перебуває глибоко в ґрунті. У зв’язку з цим, для вирощування моркви потрібна глибока обробка ґрунту. Але проведення оранки на велику глибину недопустимо з огляду на те, що родючий шар знаходиться зверху.

З осені перед посівом моркви проводять такі заходи:

• подрібнення залишків попередника дисковими боронами на глибину 10-12 см;
• внесення гіпсу, вапна або мінеральних добрив;
• оранка на глибину 22-25 см;
• чизелювання поперек оранки на глибину 40-70 см (якщо вносилися добрива, гіпс або вапно);
• планування або розрівнювання поверхні ґрунту плановиками.

Весняна підготовка поля:

• ранньовесняне боронування ґрунту;
• при сильній засміченості ґрунту бур’янами, перед посівом роблять культивування на глибину посіву насіння;
• посів;
• коткування.

Підготовка ґрунту під літній посів моркви:

• ранньовесняне боронування ґрунту;
• культивування ґрунту для знищення бур’янів. За сезон проводиться 2-3 обробки й остання перед самим висівом моркви;
• посів;
• коткування ґрунту кільчасто-шпоровими котками, щоб підтягнути й не вивітрювати вологу.

Під вирощування довгоплідної моркви формують гряди. Для цієї мети застосовують спеціальну фрезу. Даний агрегат розпушує ґрунт і надає йому форму гряди. Гребені або гряди готують весною або в кінці осені. Ґрунт в гряді повинен бути такої щільності, щоб не просідати під ногами. Оптимальна висота гребенів – 18-30 см, а ширина вгорі – 20 см.

Формування гряд для посіву моркви

Удобрення

Морква середньо вибаглива до живлення. Для формування 1 т врожаю культура споживає 2,63 кг азоту, 1,2-1,5 кг фосфору і 4,2-4,8 кг калію. Частина цих мікроелементів залишається в ґрунті після життєдіяльності попередньої культури.

Точні норми внесення добрив можна вирахувати тільки на основі агрохімічного аналізу ґрунту. Знову ж, зі знанням кислотності ґрунту можна буде підібрати добрива, які будуть підтримувати оптимальний рН ґрунту.

Особливістю вирощування моркви є те, що для культури значущим мікроелементом є калій, тому що він впливає на вміст цукрів, покращує смакові якості та лежкість плодів. А ось з азотом потрібно бути акуратніше, тому що перевищення норми може призвести до загрубіння коренеплоду, надлишкового формування листової маси та накопичення нітратів.

В середньому під моркву вносять 80-120 кг/га N, 50-80 кг/га P2О5 і 150-200 кг/га K2О. Розподіл добрив залежить від типу зрошення культури.

При поверхневому поливі добрива з фосфором і калієм вносять з осені. На важких ґрунтах калійні добрива вносяться дробно — одна половина восени та друга частина перед посівом. На легких ґрунтах всю частку калійних добрив можна внести перед висівом.

Також в передпосівну культивацію вносять 50-70 кг/га діючої речовини азоту. Якщо під час вегетації буде спостерігатися нестача корисних елементів, можна зробити підгодівлю через 1-1,5 місяця після сходів.

На крапельному зрошенні частина фосфорних і калійних добрив вноситься восени (50-80 кг/га фосфору і 70-90 кг/га калію), а інше з використанням фертигаціі в період зростання моркви.

Важливо! Внесення підвищених доз азоту під моркву, призводить до формування великої кількості гички, затвердінню і погіршенню якості коренеплодів.

Сорти і гібриди моркви

Існує величезна різноманітність моркви за формою коренеплоду та найпоширеніші з них сортотипи: Нантес, Шантане, Флакке і Берлікум. За тривалістю вегетації ультраранні сорти та гібриди моркви дозрівають через 60 днів, а пізні — через 130-140 днів.

На пучок і для свіжого ринку сіють насіння моркви ранніх сортів, а на зберігання — пізньостиглу моркву з високою врожайністю і лежкістю.

Посів насіння моркви

Для отримання ранньої продукції, морквину висівають якомога раніше після обробки поля. В Україні зазвичай це припадає на кінець березня — початок квітня. Пізню моркву на зберігання необхідно сіяти на 2-3 тижні пізніше (середина квітня — кінець травня). Оскільки моркву прибирають у вересні-жовтні, дату посіву підбирають, орієнтуючись на термін вегетації культури.

Ще є літній посів моркви, який проводять після збирання ранніх культур (скоростигла капуста, салат, редис, огірок, буряк на пучок). В цьому випадку, використовують ранні сорти та гібриди моркви, які висівають не раніше 20 липня.

При культивуванні моркви без гребенів використовують рядовий або широкорядний посів. Він підходить для посіву ранньої моркви з маленькими коренеплодами (морква типу Шантане). Залежно від розміру техніки, між рядами залишають відстань – 30-45 см, а в ряду між рослинами – 2,5-3 см.

До видів рядового посіву відноситься стрічковий спосіб вирощування моркви. При такому методі насіння висівають в 4 ряди з відстанню 20-30 см, а наступні ряди на відстані в ширину коліс трактора. Між рослинами в ряду залишають 2,5-3,5 см.

Бажано вирощувати моркву на грядах. На гряді висівають по два ряди насіння з шириною міжрядь 65-75 см і інтервалом між рядами в рядку – 6 см.

Глибина посіву насіння моркви – 1,5-2 см. Насіння висівають сівалками точного висіву або ручною сівалкою. Якщо на сівалці немає котків, то після посіву потрібно зробити коткування.

Схеми посіву моркви

Норма висіву залежить від сортотипу моркви і її призначення:

• Підзимовий посів – 1,5 -2,0 млн.семян/га
• Рання або пучкова продукція – 0,8-0,9 млн.семян/га
• Свіжий ринок і зберігання – 1,0 1,4 млн.семян/га
• Переробка – 1,0 – 1,2 млн.семян/га

Занадто рідкий посів особливо для пізньої моркви призведе до розтріскування коренеплодів.

Магазинне насіння перед продажем проходять попереднє знезараження, тому не вимагає додаткової обробки перед посівом.

Після посіву відразу проводять полив. Насіння повільно набухає і проростає. Перші сходи з’являться не раніше, ніж через 14-21 день.

Особливості вирощування літньої моркви в тому, що за умов літньої сівби потрібно постійно тримати ґрунт вологим до появи сходів. Не можна давати ґрунту пересихати, інакше проростки загинуть.

Догляд за посівами

Під час росту моркви необхідно своєчасно проводити підживлення, розпушування міжрядь і заходи щодо захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. За вегетаційний період роблять 5-6 міжрядних культивацій для усунення кірки та поліпшення аерації ґрунту.

Міжрядний обробіток можна починати з фази 6-8 листків до змикання рядів. Першу обробку роблять на глибину 4-6 см, а наступні — до 12 см.

Полив

Для росту і розвитку моркві потрібна волога — починаючи від сходів насіння до утворення коренеплодів. В даний період вологість ґрунту шару в 50 см повинна бути на рівні 80% НВ. Під час утворення коренеплодів вологість можна знизити до 70% НВ.

Існує кілька способів поливу моркви:

1. Крапельний полив — найкращий метод зволоження, оскільки вода буде надходити тільки в ґрунт, не зачіпаючи листя, тим самим зменшується ризик розвитку хвороб. Також через крапельне зрошення можна вносити добрива і пестициди.
2. Спринклерне зрошення — це імітація дощу, яка робиться за допомогою спринклерів. Це популярний метод для зрошення овочевих культур на невеликих площах.
3. Мікродощування — це полив, який створює оптимальну вологість повітря та умови для вирощування моркви за допомогою мікрокрапель води.
4. Дощування поливними машинами. Є різні типи поливальних машин — фронтальні (Волжанка, Бауер), радіальні (Фрегат, Дніпро, і т.д), котушкові та навісні (ДДА 100).

Загальне водоспоживання моркви під час росту становить – 4000-5500 куб.м/га. В першу половину вегетації полив проводять кожні 8-10 днів, потім — раз в 14-20 днів.

Краще поливи проводити дрібно — нормою 300-350 куб.м на гектар. На крапельному зрошенні – 20-30 куб.м/га за добу в молодому віці, і в спеку морква випиває 50 куб.м/га за добу. Полив можна робити раз у два-три дні.

До фази формування коренеплодів, моркву краще поливати часто, але маленькими дозами, щоб підтримувати в ґрунті оптимальну вологість. У міру зростання коренеплоду поливну норму потрібно збільшувати разом з періодичністю днів між поливами.

При порушенні режиму живлення і вологості — морква може розтріскуватися, деформуватися і буде короткою. Розтріскування трапляється найчастіше після рясних опадів чи високої дози поливу після посухи. Тому потрібно завжди підтримувати оптимальну вологість.

Захист від бур’янів

Бур’яни пригнічують розвиток ніжних сходів і використовують з ґрунту потрібні рослині поживні речовини. Ще однією проблемою є те, що для знищення бур’янів на посівах моркви розроблено мало гербіцидів.

Тому при виборі поля для посіву моркви варто звернути увагу на те, які види бур’янів на ньому ростуть. Якщо поле сильно засмічене, потрібно почати боротьбу ще з осені препаратами Торнадо 500 або Раундап.

Протягом тижня після посіву, поле обробляють досходовими гербіцидами Гезагард 50%, Стомп 330, Гамбіт або Тарга Супер. Дані препарати не дадуть бур’янам прорости тривалий час.

Після сходів культури у фазі 2-4 справжніх листочків моркву також обробляють препаратами Гезагард 50%, Позитив Плюс.

Під час вегетації, моркву обробляють 2-3 рази протизлаковими гербіцидами: Ачіба, Фуроре Супер, Центуріон або Тарга Супер.

Для обробки використовується норма робочої рідини – 250-300 л/га. Також ефективність гербіцидів підвищується якщо ґрунт попередньо зволожити. Тобто перед внесенням гербіциду за добу зробити полив.

Вологий ґрунт для ґрунтових гербіцидів сприяє формуванню захисного екрана, а для страхових гербіцидів вологий ґрунт підтримує потрібну вологість повітря і гербіцид значно повільніше висихає і цим збільшує час роботи.

В технології вирощування моркви на пучкову продукцію гербіциди використовують тільки до сходів, через короткий термін вегетації культури.

Порада! Всі обробки можна проводити тільки в безвітряну погоду при температурі +10…+25°С.

Захист від хвороб і шкідників

Морква, уражена шкідниками або хворобами, знижує врожайність і лежкість. Тому під час вирощування моркви потрібно стежити за чистотою посівів від шкідливих організмів.

Найпоширеніші шкідники моркви — це морквяна муха, міль, дротяники, попелиці, цикадки та трипси. Для боротьби зі шкідниками використовують інсектициди, зареєстровані для застосування на даній культурі.

Проти морквяної мухи використовують Борей, ЖукОФФ, Престо, Аншлаг, або Стоп Жук. А для знищення молі, моркву обробляють препаратом ЖукОФФ, Аншлаг.

На моркві з хвороб найчастіше зустрічається борошниста роса, альтернаріоз, ризоктоніоз і гниль плодів.

Система захисту моркви від хвороб і шкідників від компанії BASF

Збирання

Збирати моркву можна починати, коли вона досягне потрібного розміру і змінить колір бадилля. Збирають моркву вручну і механізовано. За 2-3 тижні до збирання, поливи повністю припиняють, щоб уникнути розтріскування плодів під час збору. Для ранньої моркви та пучкової продукції період без поливу значно менше.

На пучкову продукцію, урожай збирають при досягненні коренеплодами товщини 1,0-1,5 см і довжини – 5-6 см. Моркву обтрушують від ґрунту і зав’язують в пучки по 10-15 штук.

Моркву на свіжий ринок і зберігання збирають напівмеханічним методом. Коренеплоди підкопують спеціальною скобою і вручну складають в сітки або мішки. Восени перед тим, як везти моркву в сховище, її залишають на добу в полі, щоб коренеплоди трохи підсушити.

Але влітку, звичайно, моркву відразу вивозять з поля та охолоджують. Але важливо стежити за тим, щоб морква не пересихала. Оскільки пересихання призводить до зменшення терміну її зберігання.

На перероблення моркву можна збирати механізованим способом. Для цього існують спеціальні машини, які підкопують коренеплоди та витягають їх з ґрунту за бадилля.

Але в такому випадку у овоча повинен бути сильний листовий апарат. Також важливою умовою механізованого збору є низька температура повітря (+8°С). Моркву відразу завантажують в контейнери та транспортують в сховище.

Технологія вирощування моркви має багато нюансів, але, якщо всіх їх дотримуватися можна отримати високий і якісний урожай коренеплодів.

Поради агронома компанії Мессе Групп з вирощування моркви

Борщовий набір традиційно складається з цибулі, столового буряку, капусти, картоплі та, звісно, моркви. Відповідно і вирощують ці культури практично всі городники та досить багато фермерів. Здавалося б, що технологія вже відома та відпрацьована, та ми й досі отримуємо багато запитань щодо вирощування саме моркви.

На найпоширеніші нам надав професійні відповіді агроном-консультант компанії «Мессе Груп» Єгор Старинок (надалі Є.С).

СН: Які кращі попередники для моркви?

Є.С: Сівозміна – один з найважливіших агроприйомів, який сприяє значному зниженню засміченості бур’янами. Раціональна ротація культур на полі виключає накопичення і акумуляцію в грунті шкідників і хвороб. А правильне чергування культур є найпростішим і економічним способом профілактики посівних площ від бур’янів, шкідників і хвороб.

Для моркви найкращими попередниками для нечорноземних зон є: капуста, картопля та суміш однорічних кормових культур.

Задовільними попередниками будуть: морква та буряк. Крім усього іншого, майже для всіх (окрім картоплі) овочевих культур будуть хорошими попередниками квасоля та горох.

СН: Ваші рекомендації щодо оптимальних термінів і схем посіву (для ранньої, середньої та пізньої моркви)

Є.С: При вирощуванні ранньої моркви необхідно якомога раніше вийти навесні в поле (не рекомендується сіяти моркву, якщо грунт не прогрівся, хоча б, до 10 0 С). Залежно від регіону вирощування, кращі терміни для посіву – від середини березня до першої декади травня. Залежно від погодних умов ці терміни можуть змінюватись з року в рік.

На перших фазах росту насінню моркви необхідна достатня кількість вологи. Це пов’язане це з тим, що воно може поглинати до 100% води від своєї маси, при цьому набухає повільно через високий вміст масел.

Основний посів моркви для зберігання і реалізації на ринку припадає на середину травня і триває 10-14 днів, в залежності від погоди.

Літня сівба моркви починається з кінця травня і триває до кінця червня. У цей період так само надзвичайно важливо стежити за вологою на полі і не допускати пересихання. Оскільки температура повітря вже висока, виникає загроза грунтової посухи, яка може пересушити насіння або знищити сходи.

З цих причин малопридатними для обробітку моркви вважаються важкосуглинкові і глинисті грунти, тому що при пересиханні вони утворюють щільну грунтову кірку.

Схеми для посіву моркви варіативні. Відстань між стрічками і ширину міжрядь вибирають, відштовхуючись від базової технологічної колії трактора й типу грунту. При краплинному зрошенні використовують стрічково-рядкові схеми: 60+7+24+7+24+7+24+7 см (1,6 м), 70+30+30+30 см (1,6 м). У нечорноземній зоні схема посіву на гребнях – 8+62 см, а на грядах 5+27+5+27+5+71 см з відстанню в ряду 3-4 см.

Приклад схеми посіву моркви

СН: Від яких факторів залежить вибір способу вирощування моркви: на гряді або гребні?

Є.С: Основне, на що зважають при виборі гряди або гребня – це грунт. Якщо грунт важкий, раціональніше використовувати гребні, якщо ж структура грунту легка, краще використовувати гряди.

Якщо моркву планується використовувати на ранню продукцію, то сівбу рекомендується проводити без спеціальної підготовки грунту (без гряди, без гребня). Для ранньої продукції не так принципова довжина коренеплоду, як для пізньої продукції, на якій вже застосовують гряди та гребні (вони підвищують вихід товарної продукції з подовженою формою).

Крім цього, на гряді і гребні процес збирання відбувається швидше і легше. Єдине, на що слід звернути увагу при обробітку, це водний режим. Грунт швидше пересихає і перегрівається, що може викликати перетяжки і деформацію товарного тіла моркви, втрату кольору.

Найкраще гребні і гряди починати формувати з осені минулого року, або ранньою весною. Це дозволить грунту досить ущільнитися і підтягнути доступну вологу до поверхні, створюючи сприятливі умови для розвитку моркви.

СН: Чи можна вносити під моркву органіку?

Є.С: Вносити органічні добрива під моркву необхідно з обережністю. При високому вмісті органіки або при внесенні свіжого перегною відбувається деформація коренеплодів і їх розтріскування (надлишок активного азоту).

Якщо в грунті вміст гумусу на рівні 5%, органічні добрива можна не вносити. На легких грунтах органіку вносять навесні під зяблеву оранку, на важких суглинках з осені, не більше 35-40 тон на гектар (перегній, торфокомпост).

Більшу увагу потрібно приділити внесенню мінеральних добрив, виходячи з того, що морква – культура з підвищеним виносом елементів живлення (на 10 т коренеплодів треба внести N – 30, Р2О5 – 30 і К2О – 50 кг).

СН: Порадьте, як і в які терміни вносити гербіциди на невеликих площах

Є.С: Для моркви найкритичніші (в плані засміченості) перші 30 днів, через те, що в насінні високий вміст ефірних масел, що значно уповільнює проростання і розвиток рослини на початкових фазах.

Тому особливу увагу слід приділити внесенню гербіцидів саме в цей період, і, при необхідності, провести ручні прополки або скористатися грунтовими і селективними гербіцидами.

При посіві моркви можна вносити прометрин. Прометрин також застосовують і по сходам, починаючи працювати тільки коли є два справжніх листка, позбавляючи посіви моркви від однорічних дводольних та злакових бур’янів.

Грунтовими гербіцидами краще за все працювати по вологій землі, не по перезволоженій, через те що, є небезпека потрапляння гербіцида в зону росту насіння.

Також слід дивитися на pН води для бакових сумішей, деякі пестициди чутливі до лужного гідролізу, деякі до кислотного гідролізу. Також від pН води залежить час, впродовж якого можна зберігати бакові суміші (від декількох годин до доби).

СН: Чому у моркви росте кілька основ?

Є.С: Однією з причин, по якій можна отримати деформовану, потворну моркву з декількома основами є погано підготовлений грунт.

Також на форму моркви впливає внесення свіжих органічних добрив. Від неперепрілого гною у моркви буде надлишок азоту, який активізує ріст бічних коренів.

Крім того, на їх зростання впливає нерівномірний полив. Недостатня кількість вологи стимулює коренеплід шукати вологу, розвиваючи додаткові корені. Пошкодження грунтовими шкідниками, такими як дротяники в фазі олівця, також створює ризик.

СН: Які рекомендується вносити фунгіциди?

Є.С: Морква може бути схильна до таких захворювань як: альтернаріоз, борошниста роса, склеротініоз, фомоз, ризоктоніоз і інші. Тому при вирощуванні культури слід розпланувати ряд профілактичних фунгіцидних обробок.

Вони включають в себе контактні (мідьвмісні препарати, які ізолюють і знищують грибок на поверхні листової пластинки).

Також варто використовувати системні фунгіциди з такими препаративними формами як: тіофанат-метил, тебуконазол з флуопірамом, манкоцеб з мефеноксамом – створюють надійний захист зсередини.

СН: Як домогтися більш помаранчевого кольору моркви, окрім особливостей сорту чи гібриду?

Є.С: Як вже згадувалось раніше, морква – культура, яка відрізняється високим виносом елементів живлення в період інтенсивного росту коренеплоду, особливо це стосується калію. На одну тону коренеплодів моркви знадобиться 5 кг калію.

Саме калій багато в чому відповідає за якість коренеплоду, накопичення цукрів, підвищує смакові якості і колір. Так само не варто забувати про внесення сульфату магнію, який підвищує якість коренеплодів і засвоюваність інших елементів живлення.

Приклад гібриду з прекрасним помаранчевим кольором

СН: Чому морква дає стрілку?

Є.С: Коли морква викидає цвіт, це сигналізує про те, що культура з вегетативної фази розвитку переходить в генеративну. Це тягне за собою зміну в обміні речовин рослин.

Причинами стрілкування можуть бути несприятливі умови розвитку рослини. Тривалі низькі температури можуть викликати переохолодження насіння в грунті, що в подальшому викликає передчасне цвітіння.

Незбалансований, нерівномірний полив також може викликати стрес у культури. Аналогічний результат викликає і загущеність посівів.

СН: Чи доцільно сіяти моркву під зиму?

Є.С: У підзимніх посівах моркви є як свої плюси, так і мінуси. Перш за все, моркву слід сіяти якомога пізніше восени в мерзлий грунт. Це може в подальшому запобігти стрілкуванню культури.

Норма висіву насіння під зиму збільшується, як мінімум на третину.

Також ділянка під посів повинна бути добре підготовлена і без ухилів, щоб при весняному таненні снігів насіння не було довгий час перезволожено. Коренеплоди із підзимових посівів дозрівають раніше, але цю продукцію не можна закладати на зберігання.

СН: Які, на Ваш погляд, найпоширеніші помилки допускають овочівники при вирощуванні моркви?

Є.С: Морква – помірно вимоглива культура до вологи, але правильна, збалансована система поливу для неї надзвичайно важлива.

Через те, що коренеплоди дуже чутливі до грунтової вологи, перебої можуть привести до розтріскування, формуванню бічних коренів.

А перебої з поливом на ранніх фазах розвитку можуть стати причиною значних втрат сходів через грунтову кірку.

Погано підготовлений грунт – також поширена помилка при вирощуванні моркви. Культура дуже вибаглива до грунтових умов, грунтова підошва може дуже сильно вплинути на врожайність товарної продукції в результаті.

Такими є основні помилки і нюанси вирощування. Дотримуйтесь правил і ви зможете отримати потенційно хороший і якісний урожай!

Дякуємо Єгору та «Мессе груп» і «Seminis» за інтерв’ю і змістовні відповіді!

Сайти та соціальні мережі компаній:

Хочете перевірити свої знання щодо моркви?

Тоді скоріше переходьте за посиланням нижче і спробуйте заповнити тест, який ми підготували. Дайте вірні відповіді на 15 запитань і отримуйте бонуси до наступного замовлення!

Якщо у Вас залишилися питання, то пишіть їх в коментарях і діліться своїми секретами вирощування моркви.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.