Верблюжі цвіркуни не володіють звукотворними органами, і тому не "співають". Крім того, дорослі комахи не мають крил, проте, використовуючи їх довгі кінцівки, досить спритно та високо стрибають, коли лякаються, оскільки це єдиний захисний механізм, який вони використовують для відлякування хижаків.
Приємне цвірчання цього виду можна почути в травні — червні на піщаних пагорбах, по узліссях, цілинних степах, на межах полів та городів, у світлих садах, виноградниках, степових сонячних схилах і сухих луках. Звук дуже голосний, надзвичайно мелодійний та дзвінкий, нагадує цвірінькання птаха.
Статевозрілими цвіркуни вважаються уже через декілька днів, тоді вони співають свою першу пісню». Звуки, які видає цвіркун, утворюються внаслідок потирання сторін крил одне в інше. Співають тільки самці, таким чином вони привертають увагу самок. «Польовий цвіркун живе у відкритих луках, – розповідає ентомолог.
Харчування Хатній цвіркун є всеїдною твариною, що харчується різними рослинними і тваринними продуктами. Цвіркуни в дикій природі їдять квіти, листя, фрукти, трави та інших комах (включаючи мертвих представників свого виду).
Характерний скрекіт цвіркуна – це звуки, створювані в результаті тертя правим крилом особливих жилок, що знаходяться на лівому крилі. Цвірчання добре чути, оскіль¬ки резонатором звуків є підняті крила. Сім циклів тертя крила на секунду створюють 4 200 вібрацій, які звучать на чотири октави вище середнього „до".
Справжні цвіркуни (Gryllidae) — родина стрибаючих прямокрилих комах. Тіло товсте з 2 нитками на кінці, надкрила короткі; крила, складені подовжньо, видаються з-під надкрил у вигляді джгутів. Самці проводять гучні звуки тертям надкрила.
Чому цокотять цвіркуни? Стрекот – це шлюбні пісні самців. Так самці приваблюють і зачаровують своїми «чарівними» звуками самок. Строкіт коника нагадує різку трель.