Екліптика проходить по 12 сузір'ям (за числом місяців у році), з яких 11 мають назви живих істот (реальних або містичних) і тому всі 12 сузір'їв іменуються зодіакальними (від грецького слова "зодіакос" – звір).
Єдиною зорею, яка не належить до жодного із сузір'їв, є Сонце. Протягом року Сонце проходить екліптикою через 13 сузір'їв: 12 зодіакальних сузір'їв і сузір'я Змієносця.
У 1970 році Стівен Шмідт у своїй астрології виступав за зодіак з 14 знаками, вводячи Змієносця (6 грудня по 31 грудня) і Цету (12 травня по 6 червня) як нові знаки. В рамках сидеричної астрології XX століття ідею взяв на озброєння Вальтер Берг у формі своєї книги «13 знаків зодіаку» (1995).
Шумери навчилися спостерігати за Сонцем, Місяцем, зірками. Вони обчислили їхній шлях по небу, визначили багато сузір'їв і дали їм імена.
Сучасний перелік 88 сузір'їв зафіксував Міжнародний астрономічний союз 1922 року. У північній півкулі неба ці ділянки здебільшого відповідають сузір'ям, що їх виділяли на небі давні греки й середньовічні астрономи, а також традиційним знакам зодіаку.
Оскільки в грецькому алфавіті лише 24 літери, то для деяких сузір'їв літер не вистачило — у такому разі застосовувалися або латинські літери, або грецькі з цифровими індексами. Так, наприклад, 6 зір, що утворюють малюнок щита Оріона, позначено як π1—π6 Оріона.
6 Діва. 7 Терези. 8 Скорпіон. 9 Змієносець. 10 Стрілець. 11 Козоріг. 12 Водолій. 13 Риби. Рухаючись своєю орбітою, Земля протягом року робить одне коло. Сонце, рухаючись по …