Людина дня: біографія та цікаві факти про Миколу Амосова

Сьогодні, 6 грудня 1913 року, народився Микола Михайлович Амосов – талановитий вчений, видатний хірург, основоположник біокібернетики в Україні, письменник, громадський діяч, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України, один із перших у Радянському Союзі почав проводити операції на серці. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.

Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Микола Михайлович – лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997).

Микола Михайлович Амосов народився 1913 року в селі Вільхове Вологодської губернії в звичайній сільській родині. Мама – Єлизавета Кирилівна все життя працювала акушеркою на медичному пункті в селі Вільхове. Батько був учасником Першої світової війни, у 1919 році повернувся з німецького полону. Та через деякий час батько залишив сім’ю, за що Микола Амосов його так ніколи і не пробачив. Сім’єю і підтримкою для нього завжди була мама.

Початкову школу Микола Михайлович закінчив у рідному селі, а з 1926 року навчався в череповецькій школі. З дитинства захоплювався книгами, саме мати привила йому любов до літератури. Після закінчення Лісомеханічного технікуму в Череповці у 1932 році, він отримав диплом техніка і влаштувався механіком на Архангельській електростанції, де пропрацював три роки. В цей час виникає нове захоплення – створення різних механізмів та винаходів. Через нестачу технічних знань, Микола Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ) у Москві. У цьому ж році Микола Михайлович одружився на Галині Соболєвій.

Але одного вузу виявилось замало. І у 1935 році Микола Михайлович вступив до Архангельського державного медичного інституту. Паралельно навчаючись у двох вузах, Амосов набував досвіду та майстерності у галузях техніки і медицини, за що отримав два дипломи: інженера та медика, і обидва з відзнаками.

Та мирне громадянське життя зупинила війна і Миколу Амосова призвали до лав Червоної Армії. На посаді військового хірурга він пройшов всю страшну війну на багатьох фронтах – Західному, Брянському, 1, 2 і 3-му Білоруських фронтах, а також на 1-му Далекосхідному фронті. У польовому пересувному шпиталі Амосов зустрів долю з новою дружиною, операційною медсестрою Лідією Денисенко, 1944 року вони одружились.

Хірург не має права на помилку. Фото з архіву Миколи Амосова

Микола Амосов за час війни зібрав матеріал для кандидатської дисертації на тему «Про поранення колінного суглоба», яку успішно захистив у Горькому (нині – Нижній Новгород) 1948 року. За ці страшні роки Амосов став досвідченим хірургом і міг оперувати будь-які частини тіла.

Після війни Микола Михайлович продовжив хірургічну практику, успішно оперував хірургічні та онкологічні ураження легенів, стравоходу, кардіального відділу шлунка. Він став завідувачем відділення хірургії Брянської обласної лікарні, в якій створив власну методику резекції легенів при раку і туберкульозі. По цій темі видатний хірург захистив спочатку кандидатську, а потім і докторську дисертації.

У листопаді 1952 року Микола і Лідія Амосови переїхали до Києва. Миколу Михайловича запросили для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної (грудної) хірургії. Амосов захистив докторську дисертацію на тему: «Пневмонектомії і резекції легенів при туберкульозі» і був обраний на кафедру в медінституті.

У 1956 році в сім’ї Амосових народилася донечка Катя. Для Миколи Михайловича ця подія стала справжнім дивом, він був чудовим турботливим батьком.

Микола Амосов з донькою Катериною

Поворотним у кар’єрі геніального хірурга став 1957 рік. Він вперше стикнувся в Мексиці з операцією на серці, в якій використовувався апарат «штучне серце». Після повернення на батьківщину, кар’єра лікаря Амосова стрімко злітає. Спочатку він очолює лабораторію, потім відділ біоенергетики, а згодом стає директором Інституту серцево-судинної хірургії у Києві. За цей час він разом з іншими науковцями розробив власний апарат штучного кровообігу. За роки своєї медичної практики видатний кардіохірург провів понад 6 тисяч операцій на серці.

Видатний лікар невтомно працював кілька десятків років, впроваджуючи новітні технології і революційні способи проведення надскладних хірургічних операцій. Микола Амосов у 1963 році першим у Радянському Союзі здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 році створив і вперше в світі впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів.

Микола Михайлович Амосов на робочому місці

З 1968 року Микола Амосов став директором новоутвореного Київського НДІ серцево-судинної хірургії МОЗ УРСР і працював на цій посаді до 1989 року. В цьому медичному інституті було проведено близько 7000 резекцій легенів, понад 95 000 операцій, пов’язаних з вадами серця, у тому числі близько 36 000 з апаратом штучного кровообігу.

Крім хірургічної практики, геній медицини писав книги. Талант письменника приніс Амосову визнання і славу. Його книга «Роздуми про здоров’я» була видана гігантським тиражем – 7 мільйонів екземплярів.

Микола Амосов продовжував хірургічну практику до похилого віку, свою останню операцію на серці він провів, коли йому вже минуло вісімдесят років.

Але який неочікуваний злий поворт долі – взимку 1998 року стан серця видатного каріохірурга погіршився. У травні Амосову зробили операцію в Німеччині. Обстеження підтвердило різке звуження аортального клапана й ураження коронарних артерій. Німецький професор вшив Амосову біологічний штучний клапан i наклав два аортокоронарних шунта. Операція була проведена успішно, через три тижні Микола Михайлович повернувся додому. Але 12 грудня 2002 життя вченого обірвалося від обширного інфаркту міокарда.

Микола Амосов – геній української і світової медицини, письменник, новатор, винахідник і талановитий вчений, що випередив час. Це людина-епоха, видатний хірург, завдяки якому було врятовано тисячі людських життів. Його вклад в науку важко переоцінити.

У 2008 році за результатами опитування громадської думки Микола Амосов був визнаний другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєний звання «великого українця всіх часів».

Де народився Амосов

Сенс життя – рятувати людей. Виконувати складні операції. Розробляти нові, найкращі. Щоби менше помирали. Вчити інших лікарів чесній справі. Наука, теорія – це для того, щоб зрозуміти суть та отримати користь. Це – моє діло. Ним я служу людям … Микола Михайлович Амосов

Хірург-кардіолог, письменник, автор новаторських методик в кардіології, автор дискусійних робіт з геронтології, проблемам штучного інтелекту і раціонального планування суспільного життя

Микола Михайлович Амосов народився 6 грудня 1913 р. в селі Ольхово Вологодської губернії.

У 1932 р. закінчив Череповецький механічний технікум, після чого 3 роки працював змінним механіком на Архангельській електростанції.

У 1939 році з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а у 1940 році – з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут. У період Великої Вітчизняної війни був на фронті провідним хірургом польового госпіталю.

З 1947 по 1952 рік працював головним хірургом Брянського облздороввідділу і у цей час почав широко займатися грудною хірургією, проводив велику наукову роботу і у 1953 році захистив докторську дисертацію.

Лікар, інженер, кібернетик, письменник, громадський діяч, вчений, мислитель…

У 1952 році М. М. Амосова, як великого фахівця з грудної хірургії, було запрошено У Київський інститут туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії.

Тут з особливою повнотою розкрився його різносторонній талант хірурга та дослідника, фізіолога та інженера, стала особливо плідною наукова, організаторська, практична, педагогічна та суспільна діяльність. М. М. Амосов був одним з ініціаторів широкого впровадження у нашій країні хірургії при захворюваннях легенів, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли підвищенню ефективності лікування хвороб легенів.

У 1961 році роботи Н.М. Амосова з легеневої хірургії були відмічені Ленінською премією.

Надалі основним напрямом роботи М. М. Амосова стала серцева хірургія.

У 1955 році він вперше в Україні почав лікування вад серця хірургічним методом, у 1958 році одним з перших в Радянському Союзі інтегрував у практику метод штучного кровообігу.

У 1963 році Микола Михайлович першим в Радянському Союзі провів протезування клапана митри, а в 1965 році створив і вперше в світі упровадив в практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М. М. Амосовим створено цілий ряд нових методів хірургічного лікування пороків серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Його роботи з хірургічного лікування хвороб серця були відмічені Державною премією України (1988 р.), Золотими медалями (1967 р., 1982 г.) та Срібною медаллю (1978 г.) ВДНГ СРСР.

Книги Амосова Миколи Михайловича

У клініці, створеній М. М. Амосовим, проведено близько 7000 резекцій легенів, понад 95000 операцій з приводу хвороби серця, зокрема близько 36000 з штучним кровообігом.

У 1983 році керована М. М. Амосовим клініка серцевої хірургії реорганізована у Київський науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії і є Українським республіканським кардіохірургічним центром. Щорічно в інституті проводиться близько 3000 операцій на серці, зокрема близько 1500 – з штучним кровообігом. Ведеться розробка найважливіших проблем серцевої хірургії. М. М. Амосов був першим директором а з 1988 року – почесним директором інституту.

У 1955 році М. М. Амосов створив і очолив першу в СРСР кафедру грудної хірургії для удосконалення лікарів. Потім з неї виділилася кафедра анестезіології. Ці кафедри підготували понад 700 фахівців для України та інших республік.

Разом з хірургією М. М. Амосов велику увагу приділяв сучасним проблемам біологічної, медичної та психологічної кібернетики. З 1959 р. по 1990 р. він очолював відділ біологічної кібернетики Інституту кібернетики НАН України. Під керівництвом Н.М. Амосова проведені фундаментальні дослідження систем саморегуляції серця і розробка питань машинної діагностики хвороб серця, розробка і побудова фізіологічної моделі “внутрішнього середовища організму”, моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини. Нетрадиційність підходу, оригінальні погляди М. М. Амосова отримали широке визнання у нас в країні і за кордоном. За дослідження в області біокібернетики у 1978 р. і 1997 р. його удостоєно Державної премії України.

М. М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидані в США, Японії Німеччині, Болгарії.

У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з яких очолює великі наукові центри. М. М. Амосов був членом президії правління Українського суспільства хірургів і кардіологів Міжнародної асоціації хірургів і кардіологів, Міжнародної асоціації хірургів і Міжнародного товариства серцево-судинних хірургів, Міжнародного товариства медичної кібернетики, Наукової ради з кібернетики України, членом редколегії, редакційних рад низки вітчизняних і зарубіжних журналів.

Свою наукову роботу М. М. Амосов поєднував з великою суспільною діяльністю, був депутатом Верховної Ради СРСР п’яти скликань.

Микола Михайлович широко відомий, як письменник. Його повісті “Думки та серце“, “Записки з майбутнього“, “ППГ-2266“, “Книга про щастя та нещастя” неодноразово видавалися у нас в країні і за кордоном.

М. М. Амосова відмічено багатьма високими урядовими нагородами СРСР і України. Микола Михайлович був талановитою, яскравою, різносторонньою людиною, блискучим хірургом, вченим і громадським діячем. Він ніколи не залишався байдужим до проблем держави, нації, окремої людини. Світла пам’ять про академіка М. М. Амосова назавжди залишиться в серцях його учнів, співробітників, багатьох тисяч врятованих хворих, всіх, кому пощастило зустрічатися з цією чудовою людиною.

Постановою Кабінету Міністрів України № 128-р від 12 березня 2003 року Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім’я академіка Миколи Михайловича Амосова.

Консультативна поліклініка
+380 44 350 08 35
Планова госпіталізація
+380 44 350 08 35
Довідка +380 44 350 08 35

Перед зверненням за телефоном ознайомтесь з інформацією на веб-сторінці НІССХ ім. М.М. Амосова

03038, Україна, м.Київ
вул. Амосова, 6