Над океанами річні значення сонячної сумарної радіації нижчі, ніж над суходолом. Це пов'язано з тим, що в повітрі над океанами завжди більше вологи, тому атмосфера має меншу прозорість. У грудні найбільші значення радіації до 80∙102 – 90∙102 МДж/м2 і навіть вище спостерігаються в пустелях південної півкулі.
На території України сумарна сонячна радіація збільшується з півночі на південь. Тому ті курорти, які розташовані найближче до екватора, тобто максимально на півдні, отримуватимуть сонячної радіації найбільше – Євпаторія, Саки, Судак.
Сонячна радіація вимірюється потужністю перенесеної нею енергії на одиницю площі поверхні за одиницю часу (Ват/м2) (див. Сонячна стала). Для вимірювання сонячної радіації використовують актинометри і піргеліометри.
Як Ви вже знаєте, кількість сонячної радіації, що отримує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячного проміння. На екваторі кількість сонячної радіації велика упродовж року. Біля полюсів земна поверхня отримує майже втроє менше сонячної радіації.
Річна кількість сумарної радіації перш за все залежить від кута падіння сонячних променів, прозорості атмосфери, абсолютної висоти місцевості, тривалості світлового дня та багатьох інших причин. Сумарна сонячна радіація,яка надходить на земну поверхню, частково відбивається нею й розсіюється.
Розсіяна радіація — сонячна радіація, що була розсіяна в атмосфері, надходить на земну поверхню з усього небокраю. У похмурі дні вона є єдиним джерелом енергії в приземних шарах атмосфери.