Чуваське весілля за традицією тривало протягом кількох днів. Починалася вона практично одночасно у домі нареченого та в домі нареченої. Перед нами двір батьків нареченої — багатий, з багатьма надвірними спорудами.
Наші давні пращури вірили, що в ключові моменти життя необхідний захист від злих сил та підтримка роду. Тому кожна значуща подія в долі людини супроводжувалася обрядами та ритуалами, що передавались із вуст у вуста протягом багатьох століть.
У Стародавній Русі весілля називалося «Свіятибою», а вже трохи пізніше стали вимовляти «свадьба». Саме в такій формі це слово й мало існувати до наших днів, але в результаті мовної асиміляції «свадьба» перетворилася на звичне «весілля».
Свататися ходили з пирогом, дівич-вечори влаштовували з особливими піснями, а перед весіллям ходили на ворожіння. В день весілля наречену чекав особливий обряд – повиття. Дівчину зачісували та міняли дівочий головний убір на заміжній. На стіл подавали весільний коровай та традиційні страви.