Повторюємо та узагальнюємо. § 34. Значення праці істориків

Ти вже маєш певне уявлення про те, як і з чим працюють історики та які науки їм допомагають. Уяви, що ти і є істориком чи історикинею. Допоможи визначити важливість цієї знахідки.

1. Ці предмети знайшли у дерев’яній скрині на горищі приватного будинку. Власники кажуть, що ці речі зберігаються в родині з XVIII ст. Знайди відповіді на такі запитання:

• Чи всі предмети належать до одного часового проміжку?

• Хто міг бути їхнім власником раніше? Як вони сюди потрапили?

• Фахівців з яких допоміжних історичних дисциплін ти залучиш до вивчення знахідки?

2. Як ти вважаєш, для чого можна використати результати твоєї розвідки?

Професійні історики та історикині, так само як і ти зараз, досліджують артефакти з минулого, намагаючись аналізувати події та процеси з наукового погляду. Наше розуміння минулого ґрунтується на їхніх дослідженнях, знаннях і наполегливій праці.

Ти можеш запитати: “Кому потрібне дослідження про якісь дрібниці з минулого? У чому його практична користь?” Це гарне запитання! Людству потрібно знати власне минуле, відчувати своє коріння — хто ми, звідки, що з нами сталося на шляху крізь століття. На цих знаннях ми будуємо своє бачення майбутнього й ухвалюємо рішення, які впливатимуть на наше життя.

А ще ті вміння, яких набуває людина, вивчаючи історію, допомагають не бути ошуканою. Чимало бід стається через невміння чи неспроможність аналізувати інформацію, зіставляти факти та відділяти їх від вигадок. Так люди потрапляють на гачок шахраїв і ворожої пропаганди.

3. Пригадаймо, що ми вивчали в першій частині підручника. Для цього добери поняття, потрібні для розповіді про ці теми. Поясни свій вибір прикладами зі сторінок параграфів.

Що таке минуле та хто і як його вивчає

Вплив простору на організацію суспільства

Історичний час як основа розуміння минулого

Як історики дізнаються про минуле

Роль простору в розумінні минулого і сучасного світу

Де зберігаються свідчення минулого

4. Переглянь назви § 8-33. Обери один із цих параграфів та уклади перелік з 5-6 ключових слів/словосполучень, щоб розповісти про його зміст. Поясни свій вибір.

• Примусові переселення (депортації)

• Історичний діяч/історична діячка

§ 6. Історичні джерела та їхні різновиди

1. Речові джерела. Археологія. Що може служити свідченням реальності подій, які відбувалися в минулому? За час свого існування й розвитку люди залишили чимало «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх і намагаються за ними відтворити життя минулого. Ці предмети називають історичними джерелами.

Найбільш численними джерелами є речові. Вони дають уявлення про всі періоди життя людства — від найдавніших часів до сьогодення. До них належать кістки тварин і людей, знаряддя праці, посуд, будівлі, гроші, печатки, прикраси — усе, що свідчить про життя та діяльність людей.

Значну частину речових джерел досліджує археологія. Завдяки цій науці було знайдено чимало знарядь праці, зброї, прикрас, будівель, якими користувалися дуже давно. Праця вчених-археологів є складною і тривалою. Розкопкам передує археологічна розвідка. Під час розвідки дослідники збирають інформацію за усними й писемними джерелами, здійснюють пробні розкопки. Якщо результати розвідки виявляються успішними, розпочинаються власне розкопки. Знявши верхній шар ґрунту, далі археологи працюють дуже обережно пензлями та ножами. Кожну знахідку записують у спеціальному щоденнику, де фіксують хід розкопок.

Після розкопок розпочинається етап вивчення знахідок у лабораторних умовах. Тут за допомогою відтворення зовнішнього вигляду, спеціальних аналізів встановлюють їхній вік, збирають і відновлюють пошкоджені предмети, намагаються відтворити перебіг подій того часу.

Історичні джерела — предмети життєдіяльності людини, що збереглися до наших днів. Вони дозволяють вивчати минуле людського суспільства та відображають його історичний розвиток.

Археологія — наука, що вивчає минуле людства за речовими джерелами, знайденими шляхом розкопок.

Вигляд кургану Переп’ятиха до початку розкопок. Малюнок Тараса Шевченка. 1846 р.

Археологічними дослідженнями здавна захоплювалося чимало українців. Зокрема, видатний український поет Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, брав участь у створенні програми збереження історичних пам’яток Криму. Він замальовував вигляд стародавніх курганів, пам’яток козацької слави, серед яких були руїни резиденції гетьманів козацтва — Чигирина. Поету належать слова: «Люблю археологію — таємничу матір історії».

Основні етапи роботи археологів

Розгляньте малюнки. Складіть за ними розповідь про роботу археологів.

Літописи — твори, у яких розповідається про історичні події за роками.

Літопис «Повість минулих літ» (Іпатіївський список).

Міф — оповідання про вірування давніх народів щодо походження Всесвіту, явищ природи, богів, героїв тощо.

Легенда — епічний фольклорний жанр, що подає історичні факти або вигадані події у формі фантастичної оповіді про давнє минуле.

Прислів’я — короткий народний вислів із повчальним змістом.

Етнографія — наука, яка вивчає походження, розселення, культуру й побут, суспільний устрій народів.

2. Писемні, усні та інші джерела. Багату інформацію надають і писемні джерела, незважаючи на те, що людство вперше почало робити записи лише близько 6 тисяч років тому. На українських землях писемні джерела мають ще коротшу історію. Перші окремі писемні згадки про українські землі, які залишили нам сусіди, мають вік у 3 тисячі років. Поширення писемності на території України розпочалося лише після запровадження християнства в X ст. Проте давніх писемних джерел збереглося мало. Наука, що вивчає писемні джерела, має назву палеографія.

ВИДИ ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ПЕРІОДІВ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Людина — це істота, яка може жити лише в колективі собі подібних, тобто в суспільстві. Спілкування допомагає людям жити в ньому. Воно є способом передачі інформації. Проте вже в давнину, коли устрій суспільства ускладнювався, виникла проблема передачі великих обсягів інформації не лише між членами колективу, а й між поколіннями. Усе це спричинило появу писемності. Оригінальну систему передачі інформації винайшов народ інків — вузликове письмо. Однак воно не знайшло свого продовження.

Вузликове (1) та піктографічне (2) письмо.

Основним джерелом походження писемності став малюнок. Проте малюнок стає писемністю лише тоді, коли він не просто зображує, наприклад, сонце, а позначає слово «сонце». Письмо малюнками називається піктографічним. Зараз цей вид письма не використовується, але піктограми мають значне поширення в дорожніх знаках, комп’ютерах, телефонах тощо.

Згодом малюнки перетворювалися на письмові символи, що не завжди були схожими на той предмет, який позначали. Так виникло ієрогліфічне письмо.

Єгипетське ієрогліфічне письмо.

До писемних джерел належать будь-які написи на будь-якій поверхні, що збереглися (на стінах, камінні, монетах, посуді тощо), літописи, книги, грамоти, документи, спогади (мемуари), листи, художні твори тощо.

Появі писемності в історії людства передувала дописемна доба. У цей період існували лише усні перекази про минуле. Свідченням подій тих далеких часів є легенди, міфи, народні пісні, казки тощо. Усі вони не тільки є витвором народної фантазії, а й розповідають про справжні події, що запам’яталися людям. Історики називають ці свідчення минулого усними джерелами. їхню значну частину складає фольклор — колективна художня літературна й музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи та вірування, а також думки, уявлення, почуття і переживання, народнопоетичні фантазії.

Розповісти про минуле можуть і етнографічні джерела — народні звичаї, обряди, традиції українців та інших народів. Вивчаючи їх, дослідники також можуть відтворити минуле. Так, досліджуючи традиції та звичаї племен, які ще перебувають на рівні розвитку Первісної доби, можна створити уявлення про давні часи нашої Батьківщини.

Фотографії та кіно, голосові записи, які з’явилися в XIX ст., також стали важливими джерелами інформації під час дослідження історичних подій. Вони, мабуть, є найбільш інформативними. Проте ці джерела охоплюють лише незначний відрізок життя людства.

3. Як працювати із джерелами. Поділ на зазначені типи джерел є умовним. Деякі джерела можна віднести одразу до кількох типів. Так, стародавні монети, зброя е речовим та одночасно писемним джерелом, якщо на них є напис. Книга також є і писемним, і речовим джерелом, а також може бути й усним або етнографічним, якщо описує традиції та звичаї. Велику кількість джерел (речові, етнографічні, писемні, фото- та кінодокументи тощо), які містять зображення, іноді виділяють у самостійний вид — зображальні.

Кількість джерел тим більша, чим ближче ми підходимо у своїх дослідженнях до сучасності.

Лише поєднання інформації з усіх типів джерел створює повну картину життя людини певної епохи. Кожне окреме джерело відображає лише якусь частину минулого й містить обмежений обсяг історичної інформації. Оскільки творцями всіх пам’яток минулого були люди, історичні джерела відображають їхнє бачення й сприйняття подій.

Історичне джерело не завжди є достовірним. Унаслідок цього повну картину життя людей у певний період можна відтворити лише способом поєднання й порівняння інформації з різних історичних джерел, їх критичного аналізу. Достовірну історичну інформацію, що існує в джерелах, можна використовувати лише після відповідного її опрацювання дослідником.

Ієрогліфічні види письма не лише передають зміст думки, а й містять зорові образи — малюнки. Однак піктограми та ієрогліфи не відтворюють звучання мови. Це робить звукобуквене, або абеткове письмо. Перший буквений алфавіт з’явився в XVI ст. до н. е. Це синайське письмо, але його не можна вважати досконалим.

Першим досконалим абетковим письмом стало грецьке. Зараз найбільш поширеними є латинська, арабська абетки, кирилиця. На основі кирилиці створено й українську абетку, яка налічує 33 букви. Для письма використовували різні матеріали. Наприклад, у Давньому Єгипті люди писали на папірусі — папері, який виготовляли зі стебел багаторічної водяної рослини. На Русі писали на корі берези — бересті. Згодом почали використовувати пергамент — спеціально оброблену шкіру тварин (телят, кіз). Перший папір винайшли в Китаї близько 2 тисяч років тому. Перші книги були рукописними, і їх написання потребувало багато часу.

Перші друковані книги з’явилися в XV ст.

Слов’янська кирилична абетка.

Запитання та завдання

1. Що таке історичні джерела?

2. На які типи поділяють історичні джерела?

3. Який тип джерел дає змогу створити уявлення про всі історичні періоди людства?

4. Як ви вважаєте, чому Т. Шевченко назвав археологію «таємничою матір’ю історії»?

5. У чому полягає складність роботи із джерелами?

6. Чи можуть історичні джерела бути неправдивими?

7. Обговоріть у групах. Що потрібно зробити, щоб, досліджуючи минуле, не піти помилковим шляхом?

8. Які труднощі можуть виникнути під час опрацювання писемних джерел?

§ 26. Різновиди історичних джерел. Пошук джерел історичної інформації

1. Пригадай, що є предметом вивчення археологів. Чим саме археологія допомагає у вивченні минулого? Що називають артефактом (§ 10)?

2. Що вивчають допоміжні історичні науки?

Твої фотографії, зошити, одяг, навіть чеки із крамниці у твоїй кишені — усе це є джерелом інформації про твоє життя. Якщо ти маєш вдома санчата, то, ймовірно, живеш у місці, де інколи падає сніг. Якщо користуєшся мобільним телефоном, то маєш доступ до електроенергії. Якщо зазирнути до документів, то можна дізнатися твій день народження і Батьківщину. Якщо переглянути листування — зрозуміти твої стосунки з іншими людьми. За твоїм взуттям та одягом можна з’ясувати, з чого вони виготовлені, яка існує промисловість, у якому кліматі ти живеш та які у тебе уподобання.

Людина всюди залишає за собою сліди, їх вивчають дослідники.

Усі свідчення минулого називають історичними джерелами.

3. Які ще поняття ти можеш вписати у порожню клітинку схеми 1?

Як з джерел води утворюються струмки та річки, так і з предметів, відомостей, будівель, описів людей і подій формується історичне знання.

Історичне джерело — це носій історичної інформації, пам’ятка, що містить відомості про минуле.

Свідчення з минулого і про минуле становлять основу історичних досліджень. Історики збирають інформацію з історичних джерел і на її підставі формують уявлення і знання про те, як жили люди, чим займалися, що виготовляли, як будували й облаштовували своє житло, як воювали, у що вірили, чим захоплювалися. Це називають реконструкцією минулого (відтворенням певної історичної епохи). Що більше різноманітних історичних джерел про подію, особу, явище, то повніша та яскравіша картина минулого.

Історичні джерела поділяють на кілька типів: текстові та візуальні, матеріальні (речові) та письмові.

4. Визнач, до якого типу належать такі джерела:

• фотографія однокласників під час спільного проведення дозвілля;
• документальний фільм про місто/село/селище, де ти живеш;
• розповідь учасника подорожі;
• твоє свідоцтво про народження;
• біографія президента, яку написали журналісти;
• розповідь історика про те, як будували єгипетські піраміди.

Цей поділ є умовним. Той самий предмет може належати до кількох категорій, тобто бути джерелом історичної інформації різних видів. Наприклад, старовинна книжка може бути одночасно і речовим джерелом, і писемним. Один дослідник може дізнатися, на якому папері її друкували, і зробити висновок про вартість видання, його доступність для покупців. Інший науковець зацікавиться вмістом і дізнається, наприклад, про особливості правопису та наукові уявлення авторів.

Зауваж, сам по собі знайдений документ не може бути єдиним джерелом інформації. Історики завжди порівнюють дані з різних першоджерел, щоби скласти повну картину. Також вони розрізняють первинні та вторинні історичні джерела. Розглянь схему 5, щоб зрозуміти відмінність між ними

Як здобувають інформацію з історичних джерел

Знайти історичне джерело мало, з нього ще необхідно здобути інформацію. Археологам недостатньо викопати артефакт, потрібно визначити його вік та походження, порівняти з подібними знахідками, щоб з’ясувати, наскільки це важлива й оригінальна річ. Дослідники з’ясовують, хто, коли і як його виготовив, для кого той чи інший артефакт призначався, які матеріали та способи обробки використовували.

Коли історик аналізує історичне джерело, йому цікаво дізнатися, був автор учасником події чи переказує почуте, створив він оригінальний твір чи скопіював чужий. Він хоче зрозуміти, в яких умовах автор діяв, які у нього були переконання тощо.

А втім, наші знання про минуле обмежені тим, що можна дізнатися з історичних джерел. Автори документів чи зображень можуть чогось не знати або помилятися. Деякої інформації в документах немає, бо вона здалася авторам очевидною. Наприклад, розповідаючи про Землю, ми не уточнюватимемо, скільки триває доба. Однак, якби колись випало листуватися з мешканцями інших планет, то довелося би писати і про 24 години, і про багато інших деталей. Розглядаючи картину, ми спираємося на власні знання того, яким було вбрання у ті чи інші часи, які предмети могли бути поряд з персонажами картини, запитуємо себе, що хотів зобразити художник і чому.

5. Випиши ключові слова з тексту та зроби з них ланцюжок порад для дослідника історичних джерел.

6. Чому джерела 1, 2 можуть бути не лише мистецьким витвором, але й історичним джерелом? Сформулюй запитання, які варто поставити та знайти відповіді, щоб ці картини розповіли про минуле.

7. З чого можна зрозуміти, що картини не лише створені у різний час, але й відображають різні історичні часи? Що ці картини розповідають про побут Голландії та України?

“Інтер’єр з жінками біля шафи з білизною”. Голландський художник Пітер де Гох. 1663 р.

“Бабуся з дівчинкою”. Український художник Іван Макушенко. 1936 р.

Підсумкові завдання

• 1. Що таке історичне джерело?
• 2. Чому історичні джерела є різних типів / видів? Які джерела потрібні історику, щоб уявити й відновити для нащадків історичну подію чи явище?
• 3. Чому історики не можуть проводити дослідження без історичних джерел?
• 4. Які запитання варто поставити дослідникові, щоб зрозуміти історичне джерело та використати його у своїй розповіді про минуле?

Домашнє завдання

• Уяви, що тобі треба розповісти про свою родину або про свою країну мешканцям іншої планети, які не розуміють жодної земної мови. Що саме можна взяти з собою на космічний корабель для того, щоб іншопланетяни уявили твоє життя? Уклади перелік предметів, які ти покладеш до валізки.