Обов’язковий аудит фінзвітності: актуальні питання

Буквально кілька років тому було розширено перелік підприємств, для яких є обов’язковим аудит фінзвітності. Їх лави поповнили, зокрема, всі великі та середні підприємства. Обов’язковим аудит для них став починаючи із фінзвітності за 2019 рік. А з цього року проаудировану фінзвітність платники податку на прибуток повинні будуть подавати й податківцям. Обговоримо!

Для кого обов’язковий аудит фінзвітності?

Для тих підприємств, які зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність. А хто зобов’язаний оприлюднювати фінзвітність, визначено в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік (див. таблицю нижче).

Категорія підприємства

оприлюднення

Порядок оприлюднення

Підприємства, що становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств — неемітентів цінних паперів (ЦП))

до 30 квітня

Разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці

(у повному обсязі) або в інший спосіб у випадках, визначених законодавством

Публічні акціонерні товариства

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

Суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях

Великі підприємства — неемітенти ЦП

до 1 червня

Разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (в повному обсязі)

Середні підприємства

Інші фінустанови, які належать до мікро- і малих підприємств

Як бачимо, оприлюднювати фінзвітність зобов’язані всі великі та середні підприємства. При цьому ролі не грає — складається фінзвітність підприємством за НПСБО чи за МСФЗ.

Категорію підприємства визначають на підставі критеріїв з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.

Мікро- і малі підприємства не повинні оприлюднювати свою річну фінзвітність, якщо вони не є: (1) публічними акціонерними товариствами; (2) природними монополістами; (3) видобувачами; (4) фінустановами; (5) страховими компаніями.

Тобто переважно малих і мікропідприємств аудитобов’язок не стосується .

Яка відповідальність загрожує, якщо не оприлюднити фінзвітність разом з аудиторським висновком?

За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено адмінштраф у розмірі від 17000 до 34000 грн (ст. 163 16 КпАП). При повторному протягом року порушенні штраф для осіб, що раніше вже притягувалися до адмінстягнення, зросте до 34000 — 51000 грн.

Застосувати цей адмінштраф до винних посадових осіб підприємства (крім банків, небанківських фінустанов та емітентів ЦП) може Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Податківці цей штраф застосувати не можуть.

Штраф можливий, коли фінансову звітність: не оприлюднили взагалі; оприлюднили з порушенням строків; оприлюднили без аудиторського звіту; оприлюднили з аудиторським звітом, але не в повному обсязі.

Подання проаудированої звітності податківцям

Цей обов’язок стосується платників податку на прибуток. Починаючи із цього року річну фінзвітність (тобто фінзвітність за 2020 рік) платники податку на прибуток, для яких є обов’язковим аудит фінзвітності, подають податківцям у два етапи (п. 46.2 ПКУ):

(1) разом з декларацією з податку на прибуток (не пізніше 1 березня 2021 року) — неаудитовані Баланс і Звіт про фінансові результати. Цей обов’язок уже має бути виконаний;

(2) разом з аудиторським висновком перевірений аудитором повний комплект фінзвітності за 2020 рік — не пізніше 10 червня 2021 року.

За неподання податківцям не пізніше 10 червня проаудированої фінзвітності платникові загрожує штраф як за неподання звітності — 340 грн, а за повторне порушення (якщо протягом року вже застосовувався такий штраф) — 1020 грн (абз. 4 п. 46.2 ПКУ). А ось не визнати прийнятою декларацію з податку на прибуток тільки через те, що платник не подав фінзвітності не пізніше за 10 червня 2021 року разом з аудиторським висновком (тобто коли не виконаний другий етап), виходячи з п. 46.2 ПКУ, у податківців немає підстав.

І, власне, податківці це теж визнають (див. лист ДПСУ від 19.03.2020 р. № 1157/6/99-00-07-02-01-06/ІПК).

Якщо аудитор знайшов у фінзвітності помилки і вони торкнулися показників раніше поданої декларації з податку на прибуток, то аудитзобов’язаний платник повинен уточнити декларацію з податку на прибуток. Зробити це потрібно теж — не пізніше 10 червня 2021 року. Причому потрібно подати саме уточнюючу декларацію (п. 50.1 ПКУ).

Обмеження на заборону подання УД під час документальної перевірки при цьому не працює (абз. 2 п. 50.2 ПКУ).

Платити при цьому 3 %-й «самоштраф» не доведеться, оскільки цей випадок (помилка в декларації за 2020 рік) покривається карантинним штрафним мораторієм з п.п. 52 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Але при цьому податківці висувають ще одну умову — виправитися потрібно до закінчення карантину (консультація в розділі 102.20.02 ЗІР).

Ризик включення до ризикових платників ПДВ для блокування податкових накладних

У разі неподання платниками податку на прибуток проаудированої фінзвітності не пізніше 10 червня 2021 року існує ще один ризик — присвоєння ПДВ-платникові ризикового статусу. Згідно з критерієм 7 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, наведених у додатку 1 до Порядку № 1165*, передбачається присвоєння ПДВ-платникові ризикового статусу, якщо він є прибутківцем і при цьому всупереч п.п. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ не подав контролерам фінзвітність за останній звітний період. І вважаємо, що якщо не подати податківцям не пізніше за 10 червня проаудировану фінзвітність, навряд чи податківці не скористаються можливістю зарахувати ПДВшника до розряду ризикових.

Аудит фінзвітності: для кого обов’язковий

ПОЗИЦІЯ
Аудиторської палати України – органу професійного самоврядування аудиторів щодо визначення випадків обов’язкового аудиту та кола суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит

Правові засади аудиту фінансової звітності визначає Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (далі – Закон № 2258).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2258:

«аудиторські послуги – аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту»;

«завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності – завдання з надання обґрунтованої впевненості, що приймається і виконується суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону та міжнародних стандартів аудиту шляхом перевірки фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та законів України»;

«обов’язковий аудит фінансової звітності – аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом».

Згідно з частиною п’ятою статті 363 Господарського кодексу України аудит фінансової звітності проводитися за ініціативою суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).

З урахуванням зазначеного вище, головним критерієм для визначення кола суб’єктів господарювання, які підпадають під обов’язковий аудит, є обов’язок, покладений на них законодавством, оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом.