§ 57. Механічний рух населення: основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні

Міграції населення. Збільшення чи зменшення населення якогось регіону чи країни світу пов’язані як з природним його рухом, тобто співвідношенням між народженими і померлими, так і з механічним, тобто переміщенням з однієї країни до іншої. Іншими словами — міграціями населення.

Міграції поділяють на внутрішні й зовнішні. Внутрішні міграції — це переїзд людей з однієї

частини країни (області, штату, провінції) до іншої. Зовнішні міграції поділяються на еміграцію та імміграцію. Еміграція — це виїзд людей зі своєї країни до іншої на постійне чи тимчасове проживання. Імміграція — це в’їзд до країни громадян іншої держави (мал. 154).

Міграції населення — це переміщення людей, пов’язані здебільшого зі зміною місця проживання назавжди або на тривалий період.

Розгляньте мал. 154. Спробуйте навести конкретні приклади для окремих видів міграцій.

Мал. 154. Класифікація міграцій

Причини, види та напрямки міграційних потоків. Міграції відбувалися на нашій планеті завжди. Поширення людства на Землі є наслідком саме міграційних процесів. Для того, щоб люди зрушили з місця, покинули батьківщину, потрібні вагомі причини. Ще вагомішими вони повинні бути для великої кількості людей. У наш час міграційні потоки мають переважно економічні та політичні причини. Так, пошук кращих умов життя, роботи й освіти викликає великий наплив мексиканців до США. У країнах Західної Європи живуть понад 15 млн іноземних робітників, які прибули сюди переважно з Туреччини і Північної Африки. Зростає кількість людей з України та інших країн Центральної і Східної Європи, які шукають роботу в країнах ЄС.

Що Ви знаєте про сучасну трудову міграцію українців?

У різних куточках світу виникають збройні конфлікти. Рятуючи життя, мільйони людей покидають свої домівки і вирушають до інших країн. Наприкінці ХХ ст. масові міграції були спричинені збройними конфліктами в колишніх республіках Югославії та СРСР, африканських країнах, Афганістані, Туреччині, Палестині. У наш час нові збройні конфлікти у світі викликають нові хвилі внутрішніх та зовнішніх міграцій.

Поширена також і політична еміграція. Тоталітарні режими змушували і змушують мільйони людей шукати притулку за кордоном. Такі міграції були характерними для комуністичних і фашистських держав — колишнього СРСР, Куби, В’єтнаму, Камбоджі, НДР, нацистської Німеччини. Зараз такі режими є в Латинській Америці, Африці і Азії. Немало людей покидають рідну землю і за принципом «де б не жити, аби нічого не робити».

Загалом основні міграційні потоки спрямовані тепер із Центральної і Південної Америки до США і Канади. Велику притягальну силу для жителів країн Африки та Азії має Західна Європа. Триває еміграція з країн Східної Європи до США, Канади, держав Західної Європи. Євреї виїжджають до США, Ізраїлю, Канади та Німеччини.

Опрацюйте мал. 155. Знайдіть на політичній карті Африки та Азії назви країн, де формуються, а на карті Європи — назви країн, куди спрямовуються потоки біженців.

Мал. 155. Потік мігрантів у Європу

Зростають і внутрішні міграції. Одні люди переїжджають із села до міста, інші переселяються з міст до приміської зони. Наприклад, в Аргентині і Бразилії, продовжується освоєння нових земель. У Росії, у східних її районах, населення покидає сільські території, переміщаючись до міст. Територія фактично спустошується, а міста стають такими собі островами в безлюдному океані.

Відбуваються і так звані маятникові міграції. Щодня мільйони людей у різних країнах світу вранці їдуть з приміської зони до міста, а ввечері повертаються назад. Наймасовіші внутрішні міграції відбуваються в США. Щодня понад 30 млн американців використовує авіаційний транспорт для здійснення маятникових міграцій. Чимало американців узагалі живуть у пересувних фургонах. На спеціально обладнаних стоянках до автофургонів підключають електроенергію, воду, каналізацію. Якщо робота і оплата праці не задовольняють, люди знімаються з місця і їдуть далі. У США також набула поширення міграція в «теплі» штати: Каліфорнію, Флориду, Техас — у зимовий період.

Чи поширені маятникові міграції у Вашій місцевості? Наведіть їх приклади.

Причини та види міграцій в Україні. В Україні теж поширена як зовнішня, так і внутрішня міграція населення. Значна частина людей виїздить на тимчасове місце проживання і роботу. Українські громадяни у зв’язку з економічною кризою та агресією Росії змушені шукати щастя за межами України. Вони видобувають нафту і газ у Росії, Єгипті і Норвегії, збирають цитрусові та оливки в Італії, Іспанії і Греції, зводять житлові будинки в Чехії, Польщі та Німеччині, працюють у тваринництві Ірландії і Великої Британії, на автомобільних підприємствах Німеччини і Франції, викладають в університетах США, Південної Кореї і Мексики тощо. За офіційними даними на 2015 р. обсяг таких мігрантів з України складав 1,4-2,7 млн осіб.

За допомогою мал. 153 класифікуйте перелічені вище міграційні потоки українців.

Після здобуття Україною незалежності до неї стали повертатися репресовані народи, військовослужбовці, переміщалися біженці із зон збройних конфліктів на теренах колишньої Югославії, Чечні, країн Закавказзя тощо. Наприклад, за період між переписами населення 1989 і 2001 рр. кількість кримських татар в Україні збільшилася в 5, вірмен — майже у 2, грузинів — у 1,5, азербайджанців — у 1,2 рази.

Сьогодні в Україні наявні як внутрішні, так і зовнішні міграції. Їх причини різні. Вони змінюються з часом.

Які види міграції населення найбільш характерні для вашої місцевості? Назвіть основні причини цих міграцій.

Зміни чисельності населення регіону чи країни світу пов’язані з природним і механічним рухом населення — міграціями, які поділяються на внутрішні й зовнішні.

Міграційні потоки викликані переважно економічними і політичними причинами. Здебільшого вони спрямовані з Центральної і Південної Америки до США і Канади, з Африки та Азії до Західної Європи, з країн Східної Європи до США, Канади тощо.

Здобуття Україною незалежності відкрило можливості для повернення репресованих народів, військовослужбовців тощо. Нова хвиля як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій пов’язана з нестабільністю на тимчасово окупованих територіях.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

• 1. Дайте визначення поняттям «еміграція», «імміграція», «маятникова міграція».
• 2. Поясніть, чому міграції відбувалися на Землі завжди.
• 3. Покажіть на карті і назвіть регіони світу, з яких і в які спрямовано найбільші потоки мігрантів.
• 4. Схарактеризуйте особливості механічного руху населення в Україні.

Міжнародна міграція у світі: сучасні тенденції розвитку та проблеми глобального управління

У статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку міжнародної міграції у глобальному просторі, здійснено оцінку формування основних міграційних потоків в розрізі окремих субрегіонів та країн світу. На основі вивчення результатів досліджень закордонних фахівців у галузі міжнародної міграції, визначено та узагальнено глобальні чинники зростання динаміки міграційних потоків. У ході дослідження сформовано основну групу країн, в яких, за довгостроковими прогнозами ООН, зростатимуть показники чистої швидкості міграції та чистої кількості мігрантів, що є важливими індикаторами для вчасного урядового реагування та внесення змін у діючі міграційні політики цих держав. Розглянуто інструментарій адаптації міжнародних мігрантів та їх інтеграції у національні суспільства приймаючих країн ЄС. Досліджено вплив пандемії COVID-19 на безпеку життя та здоров’я міжнародних мігрантів. Визначено основні проблеми розвитку міжнародної міграції, що потребують врегулювання на глобальному міжнародному рівні.

Related Papers

Мировая экономика и международные отноешения

The paper examines the phenomenon of global migration governance in its theoretical, institutional and political aspects. The author claims that the formula ‘global governance’ with regard to migration has sense only if it is applied to a set of administrative practices in various regimes of international mobility. This is the so-called “multi-level governance”, in which the managerial institutions of the subnational, national, macroregional and supranational levels coexist. As for the global migration governance in terms of the institutionalized process of supranational management of international migration, it is rather wishful thinking, represented by international bureaucracy, on the one hand, and civil society activists, on the other. As long as nation states remain the main actors in world politics, the appeal to supranational migration management will remain in the sphere of rhetoric. The contradictions between the interests of the states are too serious for them to pass on the transfer of competences in managing the sphere of migration to a supranational level

Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Випуск 35

ANALYSIS OF THEORIES OF INTERNATIONAL MIGRATION The purpose of the article is to determine the causality of labor and forced migration at the international and national levels based on the analysis of theories of international migration and interdisciplinary study of the relationship between the phenomenon of migration and changes in society (social, economic, political, and cultural). Methodology. The conceptual methodological core of the study is the culturological analysis of international migration as a system in the interdisciplinary space of the social sciences and humanities. The research strategy is based on a comparative analysis of the theories of the causality of labor and forced international migration as a system in the aggregate of its relations and connections with socioeconomical, political and cultural factors. Scientific novelty. The complex of factors of labor migration (the desire to maximize personal income; the need to minimize the risk to family income; the acquisition of capital for additional investments in the household; imbalance between supply and demand of workers at the lower level of the segmented structure of the labor market in economically developed countries; expansion of the world market system and the inclusion of underdeveloped countries in the world market economy). and of the forced migration (persecution, conflict, repression, natural and man-made disasters that threaten human life and freedom) are determined. Conclusions. The essence of international migration and the causality of its appearance as an objective social process at the individual, collective, national and international levels are revealed. The relationship between the phenomenon of migration and changes in society (social, economic, political, cultural) is established, which creates a theoretical basis for the formation of scientifically sound strategies and tactics in the field of international migration policy. Key words: international migration, labor migration, forced migration, human capital, social capital.

General theory of migration through the prism of interdisciplinary researches

У статті розглянуто проблему комплексності в рамках теорії міграції та наслідки міждисциплінарної взаємодії поміж різними гуманітарними науками з концептуальної площини. Актуальність питання полягає в тому, що сам концепт „загальна теорія міграції” є конотативною матрицею, яка об’єднує та структурує додаткові смислові навантаження у процесі зіткнення різних сфер дослідження, а отже, проблематизує вимір аналізу, зважаючи на ті чи інші варіації, які вчений обирає як фокус своєї уваги. Під час пошуку таких „точок дотику” була закладена можливість виділити конвергентні „мости” відповідної взаємодії для визначення цілісних теоретичних рамок для вивчення феномену. Як наслідок, метою статті є демонстрація, як розвивалися погляди дослідників з восьми напрямів аналізу міграційної теми на шляху до сучасного сформованого підходу — міждисциплінарного, що став основою для виокремлення „загальної теорії” в науковому дискурсі. Особливу увагу приділено аспекту відмінностей об’єктів вивчення за останні десятиріччя, що сприяло конструюванню відносно уніфікованої схеми на базі чотирьох критерій аналізу, зокрема, „дослідницького питання”, „рівня аналізу”, „домінуючої теорії” та „зразка гіпотези”. У статті досліджується сутність концептуальної різниці у визначенні „міграції” науковцями різних галузей знань, що, на думку автора, стало фактором міждисциплінарного зближення та взаємодії. Задля досягнення дослідницької мети автором були використані такі інструменти, як історіографічний (метод огляду літератури) та еклектичний, що акумулював позитивістський й інтерпретаційний підходи. Ключовим висновком став приклад сучасного стану міждисциплінарної наукової співпраці вчених щодо міграції як теми з восьми гуманітарних галузей знання. Стверджується, що формування та конвенційне прийняття „загальної теорії міграції” вже відбулося серед науковців, але в той же час відкрило нові перспективи для міграційних розвідок, що дотепер були менш популярні або не вивчалися взагалі. Визначено актуальні, на думку автора, напрями міждисциплінарних досліджень. Наголошено, що оптимальна форма реалізації останніх — це міжнародні порівняльні проєкти. Приділено увагу шляхам розв’язання практичних міграційних проблем. Вказано, що політики реалізують цю матрицю теж, аби зрозуміти різні проблеми якісніше і детальніше, що особливо необхідно і важливо з практичної точки зору на тлі загострення подій 2022 р., коли розпочалася широкомасштабна російсько-українська війна. The article examines the problem of complexity within the framework of migration theory and consequences of interdisciplinary interaction between different humanities from a conceptual level. The relevance of the issue lies in the fact that the very concept of „general theory of migration” is a connotative matrix that combines and structures additional semantic loads in the process of collision of different areas of research, and, consequently, problematizes the dimension of analysis, taking into account certain variations that a scholar chooses as the focus of his attention. During the search for such „points of contact”, it was possible to identify convergent „bridges” of relevant interaction to define a coherent theoretical framework for the study of the phenomenon. As a result, the purpose of the article is to demonstrate how the views of researchers from eight areas of analysis of the migration topic have evolved on the way to the current established approach — interdisciplinary, which has become the basis for the identification of a „general theory” in scientific discourse. Particular attention is paid to the aspect of differences in the objects of study over the last decades, which contributed to the construction of a relatively unified scheme based on four criteria of analysis, in particular „research question”, „level of analysis”, „dominant theory” and „hypothesis model”. The article examines the essence of the conceptual difference in the definition of „migration” among scientists of various fields of knowledge, which, according to the author, has become a factor of interdisciplinary rapprochement and interaction. In order to achieve the goal of the research, tools such as historiographical (literature review method) and eclectic, that accumulated positivist and interpretive approaches, were used by the author. The key conclusion was the case of the current state of interdisciplinary cooperation between scientists regarding migration as a topic from eight humanitarian fields of knowledge. It is argued that the formation and conventional acceptance of the „general theory of migration” has already taken place among scholars, but at the same time has opened up new perspectives for migration studies that have been less popular or not studied at all. The actual directions of interdisciplinary research, in the opinion of the author, are determined. It is emphasized that the optimal form of implementation of the latter is international comparative projects. Attention is paid to ways of solving practical migration problems. It is indicated that politicians also implement this matrix in order to understand various problems better and in more detail, which is especially necessary and important from a practical point of view against the background of the escalation of events in 2022, when a large-scale Russian-Ukrainian war began.