Гумористичні твори. Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки та ін.). Велика роль гумору в житті українців

Мета: дати поняття про гумор та сатиру, їхню роль у нашому житті; домогтися розуміння учнями ролі гумору в житті українців; виробляти вміння розрізняти жанри гумористичних творів; розвивати пам’ять, образне мислення; виховувати кращі людські якості.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: збірки творів письменників-гумористів, жартівливі малюнки, «Дерево пізнань». таблиця «Жанри гумористичних творів».

Теорія літератури: комічне, гумор, сатира, байка, гумореска, співомовка, усмішка, анекдот.

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь, навичок.

«Сміх — це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою». — говорять у народі. Українці завжди відзначалися дотепністю, розвиненим почуттям гумору, вмінням посміятися не лише над іншими, а й над самим собою.

2. Методичний прийом «Методика одного речення».

Учитель. Наш народ склав багато прислів’їв, приказок про сміх. Зачитайте ці перлини народної мудрості.

✵ учні по черзі зачитують підібрані вислови про сміх, коментують їх зміст;

✵ учні вибирають найвлучніше висловлювання, яке слугуватиме епіграфом до уроку;

✵ учень записує це висловлювання на дошці.

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Вивчення нового матеріалу.

«Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків». — так зазначав у своєму щоденнику Остап Вишня. І дійсно, сміятися треба вміти так, щоб не образити, не поранити людську душу, навіть говорячи про непривабливі речі. Творча натура будь-якого гумориста — зауважувати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливо покепкувати над ними. Завдання це нелегке: як же треба любити людину, щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров’я!

Із сумною іронічною посмішкою розкривають гумористи і менталітет українця, його негативні національні риси.

Але творче кредо письменника-гумориста — писати щось веселе; тому найвищий гонорар для гумориста — веселий блиск в очах народу.

2. Робота з таблицею «Жанри гумористичних творів».

Гумористичні та сатиричні твори дуже різноманітні за жанром. Це й анекдоти, і гуморески, і співомовки, і байки, і усмішки. До речі, жанр усмішка започаткував Остап Вишня.

Анекдот — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.

Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.

Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гумористичному плані.

Французький письменник Віктор Гюго якось сказав: «Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя». Здається, люди зрозуміли це задовго до Гюго. Тисячоліттями людство складало, зберігало і передавало наступним поколінням веселі казки, дотепні історії, жартівливі пісні, кумедні побрехеньки, анекдоти, гуморески. Та хіба все перелічиш? Сміх як сонце, має тисячі променів і промінців. Сміх має велику силу!

«Висміяти — значить вилікувати». — стверджував М. Горький.

Сміх може бути гострим і викривальним — це сміх сатири. А може бути добрим і співчутливим, а не злим чи глузливим. Саме такий сміх зустрінемо у гуморесках, усмішках, анекдотах.

(Учні записують в зошити визначення гумору і сатири).

Гумор — м’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явищ; добродушне висміювання.

Сатира — вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість.

Учитель. З’ясуйте значення поданих фразеологізмів і введіть їх у самостійно складені речення.

У доброму гуморі — у хорошому настрої.

Не в гуморі — у поганому настрої.

V. Первинне застосування нових знань.

Читання гумористичних творів, визначення в них засобів комічного.

— Про що ж ти думаєш, Семене?

— Щоб відчепився ти від мене!

Кажуть люди, що у жаби хитрість є така:

Заховається у травці, виткне язика…

А метелик тільки сяде на її язик,

Хитра жаба — цап зубами… і метелик зник.

Байка вся, але до цього думка в мене є,

Хто язик великий має, той не пропаде!

— Ти чому запізнився в школу?

— Я хотів порибалити, а батько не взяв мене.

— Правильно зробив. Він, мабуть, пояснив тобі, чому треба йти до школи, а не рибалити.

— Звичайно. Він сказав, що черв’яків мало, на дві вудочки не вистачить.

✵ На яке дерево сідає ворона під час дощу? (На мокре.)

✵ Де вода стоїть стовпом? (У склянці.)

✵ Якою хворобою на суходолі ніхто не хворіє? (Морською.)

✵ Коли руки бувають займенниками? (Коли їх ви-ми-ти.)

✵ Що в людини під ногами, коли він йде по мості? (Підошви чобіт.)

✵ По чому часто ходять і ніколи не їздять? (По сходах.)

✵ Як далеко в ліс може забігти заєць? (До середини лісу, далі він уже вибігає з лісу.)

✵ Що станеться з вороною через три роки? (їй піде 4-й рік.)

✵ Під яким деревом ховається заєць під час дощу? (Під мокрим.)

✵ У сімох братів по сестрі. Скільки усього сестер? (Одна.)

VI. Самостійне застосування учнями знань.

1. Методичний прийом «Асоціативне гронування».

Учитель. Охарактеризуйте гумор і сміх, розписавши кожну літеру цих слів.

Учитель. Беручи за основу записані асоціації, складіть власний гумористичний твір про комічний випадок із життя.

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Добрий сміх не б’є, не мучить,

Кажуть, сміх продовжує життя людини. Він приносить радість і задоволення. Тож смійтеся на здоров’я і даруйте своїм рідним, друзям ці світлі і щирі почуття.

Учні занотовують на клейких аркушах нову інформацію, отриману на уроці, і приклеюють їх на гілках намальованого дерева.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: вивчити теоретичний матеріал, вміщений у підручнику.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

♦ для учнів високого рівня навченості: скласти сенкан про гумор;

♦ для учнів достатнього рівня навченості: підготувати відомості про виникнення і розвиток байки.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Презентація “Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів. Велика роль гумору в житті українців”

Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки та ін.). Велика роль гумору в житті українців. Тема уроку:

Мета:домогтися розуміння учнями ролі гумору в житті україн­ців; виробляти вміння розрізняти жанри гумористичних творів, розповідати про особливість побудови байки; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння зіставляти описане в байці із сьогоднішнім реальним життям; грамотно ви­словлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої міркування; формувати активну життєву позицію.

Гумор –доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліків поведінки тощо. Сатира –гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

Анекдот. Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням. Н-д: Пряма мова— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!— Наприклад?— Я не вивчив уроку.

Байка. Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гуморис­тичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зве­дене до простих і умовних стосунків. Вівці та Собаки. Один заможний господар. Надумався Вовків злякати.«Що,— каже,— той вівчар. Собак дві сотні назбирати!»Здається б, і гаразд було: Вовки полохать перестали,—Так друге лихо підросло: Свої Собаки шкодить стали. Аж жаль бере, як розказать: З Овечок перше вовну драли,А далі м’яса забажали. Та й ну щодня Овець качать. До осені звели отару…Зосталось, може, з пару,Та й тих упорали під темну ніч,Щоб більше не кортіло. На се коротка річ: Дурний порядок — дурне й діло. Л. Глібов

Усмішка. Гумореска• Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.• Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жар­тівливою тональністю. Гумореска Аркадія Музичука “Два Миколи” На уроці два Миколи. Про майбутнє мріють:— Я відразу після школи. В фермери повіюсь. Цього я давно чекаю,Хочу жить в достатку. Продам м’ясо —і придбаю. Тракторця спочатку. Через рік на «мерседеса»Зароблю спокійно. Бо для фермера колеса —Це завжди надійно. Оженюся на Марічці, Будинок збудую. — Ну, тоді я стану слідчим І все. конфіскую.

Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудова­ний на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві. Свиня свинею. Несе мужик у ночовках. Додому свячене: Яйця, паску, і ковбаси,Й порося печене.І порося, як підсвинок,Та ще й з хроном в роті. Несе, бідний, та й спіткнувся. У самім болоті.І схибнулись нові ночви,Затряслось свячене,І в болото покотилось. Порося печене. Глянув мужик на болото,Посвистав до лиха,Одвернувся, набік плюнув. Та й промовив стиха: «Та свиня таки свинею!Правду кажуть люди: Святи її, хрести її —Все свинею буде!»Степан Руданський