Мило – це один із найнеобхідніших і найпоширеніших предметів гігієни, яким ми користуємося щодня. Воно дозволяє нам підтримувати чистоту тіла, видаляти бруд та бактерії, а також відчувати свіжість та приємний аромат. Але звідки виникла ця чудова річ?
Питання про походження мила хвилює уми людей вже багато століть. Існують різні теорії та легенди про те, хто і коли вигадав цей корисний засіб. Основна історія відноситься до Стародавнього Сходу, де в часи Сутінків Цивілізації, близько 2800 року до н.е., лікарі історичного міста Баблон виготовляли з попелу, оливкової олії та води спеціальну суміш, схожу на сучасне мило.
Таким чином, вже тисячі років люди насолоджуються користю мила, яке допомагає підтримувати гігієну та здоров'я, незважаючи на різні легенди та гіпотези про його походження. Сьогодні мило доступне кожному і є невід'ємною частиною щоденного ритуалу чистоти мільйонів людей по всьому світу.
| № | Ім'я | Рік |
|---|---|---|
| 1 | Клеопатра | 50 р. до н. |
| 2 | Фенеус Мітідат | 280 р. до н. |
| 3 | Гален | 131 р. н.е. |
| 4 | Жẩn Simone | 1660 р. |
Араби першими почали виготовляти та тверде мило.
Хто зробив перше мило?
Досі однозначної відповіді, хто був першим у створенні мила, немає. Найдавніша згадка про виготовлення мильного розчину була знайдена на шумерських табличках у стародавньому Вавилоні (Стародавній Близький Схід), приблизно 2500 до н. е. Його виготовляли із суміші золи та козлячого жиру, заливали водою та кип'ятили.
Де з'явилося перше мило?
Згідно з першою версією, мило вперше з'явилося в Шумерської цивілізації. Наприкінці ХIX століття, в результаті розкопок на території Месопотамії було виявлено древні міста, які згадуються в Біблії – Еріду, Вавилон, Аккада, Лагаш.
Яке було перше мило?
Перше мило з'явилося у Середземноморському регіоні приблизно 600 року до зв. е. Для виготовлення мила використовувався тваринний жир або оливкова олія, які кип'ятили із золою доти, доки вся волога не випаровувалася..
Що було до мила?
За часів Гомера мило ще не було відомим. Стародавні греки очищали тіло піском – особливо дрібним, привезеним із берегів Нілу. Стародавні єгиптяни вмивалися за допомогою пасти з бджолиного воску, розчиненої у воді. Тривалий час для миття використовували деревну золу.