Калина

Калина (Viburnum) – рід родини пижмівкові, який представлений чагарниками та невеликими деревами. Він поєднує більше 160 видів. Такі рослини в природних умовах можна зустріти в Україні, помірному поясі Північної півкулі, а також на Антильських островах, в Андах та на Мадагаскарі.

Листопадні дерева мають прості листові пластини, які можуть бути мутовчастими або супротивно розташованими. Вони бувають з суцільною кромкою або зубчасті. Також листя буває пальчасто-лопатевим, лопатевим або цілісним. Забарвлення квіток рожеве або біле, вони входять до складу верхівкових складних або простих суцвіть.

Зацвітає рослина в останні дні травня або в перші дні червня. Плід, як правило – їстівна кістянка червоного кольору. У середньому калина здатна прожити від 50 до 60 років. На сьогоднішній день ця культура все частіше вирощується садівниками, вона поширена практично так само як груша, вишня, яблуня.

Калина – український символ позачасового єднання нашого народу, чия творчість підкреслює значущість рослини, яка за довгі століття стала його вірним супутником.

1. Як посадити калину
2. Де правильно посадити
3. Посадка навесні
4. Як правильно доглядати за калиною
5. Догляд влітку
6. Догляд восени
7. Як поливати
8. Підживлення
9. Обрізка калини
10. Обрізка калини навесні
11. Яку користь приносить калина
12. Що лікує калина
13. Скільки калини можна їсти в день
14. Кому не можна вживати калину
15. Хвороби та шкідники калини

Як посадити калину

Посадити та виростити калину зовсім не складно. Для того щоб продовжити життя рослині і зробити її міцнішою і здоровішою, слід створити умови максимально наближені до природних.

Висадку саджанців калини проводять восени і навесні. Перед самою висадкою ділянку перекопують і видаляють всі бур’яни. Якщо ґрунт живильний, то внесення до нього органічних добрив буде зайвим. Якщо ділянка з бідним ґрунтом, то добрива вносяться безпосередньо до посадкової ями під час висадки саджанця.

Восени саджанець калини садять у відкритий ґрунт так само, як і навесні. Здійснити посадку необхідно в період листопада, при цьому потрібно встигнути до перших заморозків.

Де правильно посадити

Дерево потребує нейтрального або слабокислого (рН від 5,5 до 6,5) грунту. Для посадки не слід обирати ділянки з підзолистою, торф’яною або піщаною землею. Також треба звернути увагу на ґрунтові води, вони повинні залягати на глибині щонайменше 1м.

Культуру можна вирощувати на добре освяченому місці, проте півтінь підійде для цього краще. На думку деяких фахівців на кущі, що росте на затіненій ділянці, шкідники селяться набагато рідше.

Посадка навесні

Висадити калину слід до того, як розкриються листові пластини. Розмір посадкової ями має бути 0,5х0,5х0,5 метрів. У тому випадку, якщо висаджується кілька кущиків, то між ними слід дотримуватись дистанції від 2,5 до 3,5 метрів. При підготовці ями верхній шар ґрунту необхідно відкинути окремо. Його з’єднують з одним відром торфу чи перегною.

2/3 частини отриманої грунтосуміші необхідно засипати в посадкову яму і влити 40 літрів води. Яма буде готова до посадки за кілька діб. Через приблизно 7 днів той грунт, що залишився, потрібно висипати в посадкову яму горбком, при цьому він повинен підніматися над поверхнею ділянки на 10-12 сантиметрів.

Для посадки використовується саджанець трирічного віку. Його коріння слід встановити на горбик. Розправте коріння та заповніть яму залишками грунтосуміші. Пристовбурове коло висадженої рослини потрібно добре утрамбувати, потім його рясно поливають. Коли вода вбереться, слід засипати шар мульчі. Потрібно, щоб після посадки коренева шийка калини була на 5-6 см заглиблена у ґрунт.

Як правильно доглядати за калиною

В останні дні березня або перші – квітня слід провести очищення ділянки від опалого листя. Поверхню пристовбурового кола необхідно розпушити. Через деякий час потрібно провести профілактичну обробку чагарника фунгіцидами, які зможуть знищити всіх шкідників та патогенні мікроорганізми, що влаштувалися на зимівлю в корі стовбурів та гілок, а також у верхньому шарі ґрунту.

Для обробки можна використовувати розчин сечовини (7%), він не тільки знищить хвороботворні мікроорганізми та шкідників, а й стане джерелом азоту, який так необхідний калині навесні. Однак слід врахувати, що обприскувати рослину сечовиною не можна, якщо її бруньки почали розкриватися, інакше вони можуть згоріти.

Приблизно в середині травня підживлюють кущі калійними добривами. Коли калина закінчить цвісти, до ґрунту потрібно буде внести комплексне добриво.

Догляд влітку

Здійснюйте систематичний огляд рослини на наявність шкідників або ознак захворювань, при необхідності проведіть відповідне лікування. У перші дні літа рекомендується зробити обробку калини настоєм тютюну або з червня і до збору плодів систематично обприскувати рослини настоєм, приготованим з лушпиння цибулі, бадилля картоплі чи часнику.

Влітку калину необхідно систематично поливати, розпушувати поверхню грунту та видаляти бур’ян.

Догляд восени

Коли з куща опаде все листя, його потрібно буде згорнути. Потім рослину обробляють з метою профілактики від різних патогенних мікроорганізмів та шкідників. Далі поверхню ділянки засипають шаром мульчі (перепрілою органікою) або роблять внесення в грунт рідкого підживлення. Після того, як заморозки стануть стійкими, з рослин необхідно зібрати кисті плодів.

Як поливати

Калина потребує регулярних поливів, які рекомендується проводити 1 раз на тиждень, тим більше, якщо спостерігається спекотний посушливий період. На 1 кущ, який плодоносить, має йти за 1 полив 30-40 літрів води.

Молодому кущу не потрібно стільки води, проте поливати його треба так само 1 раз на тиждень. Якщо влітку спостерігається велика кількість дощів, то частота поливів, безумовно, зміниться, проте пам’ятайте, що ця рослина є вологолюбною, тому занадто довгі перерви між поливами робити не варто.

Підживлення

Так як рослині потрібен частий полив, підгодовувати рекомендується сухими добривами. Їх просто рівномірно розподіляють на поверхні стовбурового кола. Перший раз підживлювати рослину потрібно навесні, під час розкриття листя, для цього під кожен екземпляр висипають по парі великих ложок сечовини. Але роблять таке весняне підживлення тільки в тому випадку, якщо кущі не були оброблені сечовиною по сплячих бруньках.

Другий раз калину підгодовують до того, як вона зацвіте, і в цьому випадку використовують добрива, що містить калій. Так, під кожен кущ потрібно висипати по парі великих ложок сірчанокислого калію або 500 мл деревної золи.

Останнє підживлення рослині потрібне лише тоді, коли на зимівлю поверхня грунту не засипається шаром органіки. Для такого підживлення береться розчин, що складається з 1 відра води, в якому розчиняють по дві великі ложки суперфосфату і сірчанокислого калію. На 1 кущик береться 20 літрів такої живильної суміші.

Обрізка калини

Обрізання калини рекомендується проводити навесні до того, як почнеться рух соку. Провести обрізку можна і восени після листопада, але до морозів. При цьому слід врахувати, що восени фахівці рекомендують проводити тільки санітарну обрізку, а омолоджуючу і формуючу залишають на весну.

Для санітарної обрізки потрібно вирізати всі травмовані, хворі та засохлі стебла та гілки. Місця зрізів, товщина яких більше 0,7 см, необхідно промастити садовим варом. Обрізання потрібно проводити у сонячний теплий день.

Обрізка калини навесні

У природних умовах калина – чагарник чи дерево, тому й формувати її рекомендується як деревце чи кущ. Навесні, до того як почнеться рух соку, слід зробити санітарну обрізку. Після цього проводять формуючу стрижку. Так, щоб надати калині форму дерева, необхідно вирізати на кільце всі гілки крім однієї вертикально розташованої, при цьому всі бруньки, що є в нижній частині пагону, слід обірвати, так як там буде штамб.

Виводити стовбур доведеться протягом 2-3 років. Після того, як його висота дорівнюватиме 150–200 сантиметрам, потрібно зробити прищипку точки зростання, в результаті цього відбудеться стимуляція розгалуження. Регулярно вирізайте всю прикореневу поросль, інакше ви отримаєте не деревце, а чагарник. Не забувайте своєчасно видаляти зі штамбу бічні пагони.

З роками крона ставатиме все густішою і сильно розростеться, що ускладнить збирання плодів, при цьому їх якість теж погіршиться, а їхня кількість помітно зменшиться.

Гілки і стебла що ростуть в неправильному напрямку або всередину куща, потрібно обов’язково вирізати. Для омолодження чагарнику потрібно видалити 1/3 частину старих гілок, при цьому з прикореневої порослі слід вибрати і залишити найрозвиненіші стебла. Саме вони стануть заміною вирізаних старих гілок. Наступного сезону потрібно провести заміну іншої 1/3 частини старих гілок. Ну а на третій сезон замінюють 1/3 частину таких гілок, що залишилася.

Яку користь приносить калина

Незважаючи на те, що ягоди калини не дуже смачні, вони мають неймовірно корисні та лікувальні властивості. За своїми цілющими якостями вона перевершує малину, лохину, смородину, чорницю та бузину. До складу м’якоті плодів входить багато вітаміну C і P, органічні кислоти, каротин, пектини та дубильні речовини.

Калина використовується для виготовлення варення, напоїв, джемів, мусів, а також настоянок, кремів, шампунів, тоніків, а також косметичних засобів для шкіри обличчя.

Що лікує калина

Такі плоди рекомендовані при набряках, що з’являються через захворювання нирок, сечовивідних шляхів і серця, тому що вони відрізняються сечогінним ефектом. У ягодах є в’яжучі та антисептичні речовини, завдяки їм гояться виразки та рани органів ШКТ.

Такі плоди сприяють зміцненню імунної системи, тому їх радять їсти в період відновлення після тяжкої хвороби. Калина добре допомагає при терапії туберкульозу, внутрішніх кровотечах, діатезі, нервових розладах, судомах, захворюваннях печінки, нирок, органів ШКТ (гастрит, коліт, виразка), при атеросклерозі, склерозі, судинних спазмах та кашлі. Ще їх використовують як спазмолітичний і седативний засіб.

Цілющі властивості мають свіжі і сушені плоди, їх сік, відвар і настій, приготований з них, а також ягоди, зварені на меді. Відварені на меду плоди, наприклад, застосовуються при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, вони добре прибирають кашель. А ще цей засіб застосовують при набряках, пов’язаних із захворюванням серця.

З плодів такої рослини роблять поживні та очищаючі маски для шкіри обличчя. А відвар і настій, виготовлений з них, використовується при лікуванні фурункулів, карбункулів та екземи.

У квітках, листі та корі калини також містяться цілющі речовини. Настій, приготований з квіток, здатний усунути біль при місячних та вилікувати гастрит зі зниженою кислотністю. Відваром квіток калини рекомендується полоскати горло при зв’язках, що сів, і ангіні. Цей засіб також сприяє зупинці кровотечі, поліпшенню апетиту та посиленню потовиділення. Відвар, приготований з нирок і молодих пагонів, має протизапальну і жарознижувальну властивість, його застосовують при запущеній золотусі і діатезі.

Скільки калини можна їсти в день

Калина є дуже корисною та поживною ягодою, але вживати її великою кількістю не рекомендується, оскільки це може призвести до певних негативних ефектів. Зазвичай рекомендують не їсти більше ніж 1-2 столові ложки калини на день, що відповідає приблизно 50-100 грамам ягід. Проте, якщо у вас є певні медичні показання для вживання калини, то краще консультуватися з лікарем або дієтологом щодо оптимальної кількості її споживання.

Кому не можна вживати калину

У соку плодів калини є аналог жіночих гормонів, тому їх заборонено їсти вагітним. В іншому випадку це може стати причиною розвитку патологій у плода або призвести до передчасних пологів. Також у деяких вагітних калина спричиняє алергічну реакцію.

Людині з зниженим артеріальним тиском не можна їсти багато калини. Також її не можна їсти людям, які мають підвищену кислотність шлункового соку, які страждають на хронічні захворювання нирок, від лейкозу, тромбофлебіту та інших хвороб крові. Не рекомендована калина також людям з артритом, подагрою та сечокам’яним захворюванням.

Вживати можна лише плоди червоного кольору. Види калини із чорними ягодами можуть бути отруйними.

Хвороби та шкідники калини

Калина, що вирощується в саду, схильна до різних захворювань. Їх налічується порівняно небагато і впоратися з ними можна, проте фахівці рекомендують проводити своєчасні профілактичні обробки, щоб рослина завжди була здорова. В посиланні буде описано найбільш поширені хвороби.

Будемо раді, якщо наш сайт стане «подіумом» для вашої рослинки! Поділіться фото через пошту [email protected], вказавши хто виростив цю чудову рослину. Ми опублікуємо фото на нашому сайті (обов’язково зазначивши авторство) – можливо саме ваші старання спонукають інших виростити таку ж рослину! Це стане великим джерелом натхнення для нас та наших відвідувачів 💚

Калина (47 фото): сорти, посадка та догляд

Калина вирощувалась на присадибних ділянках споконвіку, будучи символом любові, вірності та благополуччя. Недарма є традиція прикрашати весільний стіл букетом із червоних калинових ягід! А сучасні сорти радують око відмінністю форм, розмірів, забарвлень листя і квітів – навіть найвибагливіших садівник знайде ідеальний варіант.

1. Калина: коротка характеристика
2. Сорти
3. Посадка калини
4. Підбір саджанців
5. Вибір ідеального місця
6. Підготовка посадкової ями
7. Пересадка
8. Калина: особливості догляду
9. Чи потребує калина в обрізці
10. Калина: способи розмноження
11. Насінням
12. Поділ куща
13. Живцювання
14. Відведення
15. Яким хворобам і шкідникам схильна калина

Калина: коротка характеристика

Калина (Viburnum) належить до листопадних культур із сімейства Адоксових. В основному є кущ, рідше дерево з різьбленим листям. Цвіте в кінці весни або на початку літа, бутони зібрані у великі суцвіття, мають білий або рожевий відтінок. Пізніше вони трансформуються в плоди-кістянки яскраво-червоного кольору. Ягоди дозрівають восени, але збір рекомендується проводити після перших заморозків, тоді вони стають солодкими та кориснішими.

Високодекоративний і сам кущ. Пишна крона яскраво-зеленого кольору з приходом осені забарвлюється в жовтий, помаранчевий, рожевий або багряний кольори. Є й сорти, що відрізняються оригінальним забарвленням, наприклад, золотим листям.

Варто зазначити, що калина є лікарською рослиною. У народній медицині використовують усі її частини – листя, кору, коріння, але найчастіше саме ягоди. Вони містять цілий набір вітамінів та мінералів, завдяки чому посилюють імунітет, допомагають знизити тиск, знезаражують, знімають запалення та допомагають зупинити кровотечу.

Сорти

Спочатку була дика калина, що росте у природі. Пізніше селекціонери вивели нові, більш врожайні або декоративні сорти, які значно відрізняються одна від одної. Усього зараз існує понад 150 видів культури, серед них є навіть лавролисті (вічнозелені) та зимово-кольорові! Розглянемо деякі з них.

• калина звичайна характеризується висотою до 4 метрів, у формі чагарника, стебла бурі, листя великі лопатеві світлого зеленого кольору. Суцвіття великі, до 10 см діаметром, яскраво-білі, пізніше перетворюються на великі червоні їстівні ягоди.

• Калина звичайна
• Калина звичайна
• Калина звичайна
• Калина звичайна

• Розеум – відрізняється кулястими суцвіттями, які змінюють забарвлення від зеленого до білого та рожевого у міру розпускання квітів.

• Калина Розеум
• Калина Розеум
• Калина Розеум
• Калина Розеум

• Нанум – карликовий сорт висотою не більше 100 см, характеризується пишним цвітінням і красивим ажурним листям, популярний серед садівників через декоративність.

• Калина Нанум
• Калина Нанум
• Калина Нанум
• Калина Нанум

• Ксантокарпум – чагарник заввишки до 1,5 м із оригінальними жовтими ягодами.

• Калина Ксантокарпум
• Калина Ксантокарпум
• Калина Ксантокарпум
• Калина Ксантокарпум

• Гордовина – виростає до 5 метрів, відрізняється компактною кроною і великим листям, цвітіння пишне, пізніше формуються великі ягоди, що при дозріванні набувають насичений бордовий відтінок. Невибагливий до умов зростання і може жити у великому місті, ягоди не обсипаються навіть узимку, прикрашаючи кущ яскравими гронами. Вид включає кілька сортів.

• Калина Гордовіна
• Калина Гордовіна
• Калина Гордовіна
• Калина Гордовіна

• калина Гордовина Ауреум відрізняється від своєї рідні оригінальним золотим забарвленням листя, саме дерево високе, до 2 метрів, плоди їстівні.

• Калина Гордовина Ауреум
• Калина Гордовина Ауреум
• Калина Гордовина Ауреум
• Калина Гордовина Ауреум

Посадка калини

Дикі види культури способи виживати практично в будь-яких умовах, але для збереження високої декоративності та врожайності доведеться дотримуватись простих правил агротехніки. Особливо це стосується оригінальних сортів, виведених шляхом довгої селекції, вони все ж таки не настільки стійкі до стресів, як дикорослі.

Найкраще садити кущі навесні чи восени, відповідно до розпускання бруньок або після скидання листя, але до морозів.

Підбір саджанців

Добре приживаються маленькі саджанці, вони зростатимуть швидше, ніж вже підрощені кущі. Ідеально, якщо рослина продається із закритою кореневою системою, прямо в контейнерах з торфу, що розчиняється в грунті, або інших подібних матеріалів. Але варті такі чимало. Тому частіше купують саджанці з відкритою кореневою системою, перед покупкою варто вивчити:

• чи є механічні ушкодження коренів;
• присутність/відсутність гнильних плям на кореневій системі;
• ступінь розвиненості коренів;
• свіжість саджанця (добре, якщо при легкому тиску нігтем на низ кореневища оголюється деревина зеленого кольору).

Вибір ідеального місця

Рослина віддає перевагу місцям з півтінню, з нейтральним або слабокислим, вологим грунтом. Може рости і на підзолистих, піщаних ділянках з неродючим ґрунтом, але тоді не варто чекати від куща рясного врожаю. Любить культура місця біля берега озера, річки чи ставка, але глибина залягання підземних вод має бути не менше метра. Добре, якщо раніше на ділянці росли бобові, вони насичують грунт азотом, що потрібно кущі.

Особливо рясна плодоношення відзначається при посадці поряд 2-3 кущів з відстанню близько 3-4 метрів.

Підготовка посадкової ями

Рекомендується заздалегідь скопати ділянку для висадки саджанця, попередньо внісши 1 відро компосту або торішнього гною, особливо це необхідно при низькій родючості ґрунту. Для ділянок з високою кислотністю показано внесення вапна, крейди або доломітового борошна.

Для стандартного саджанця знадобиться яма шириною, довжиною та глибиною близько півметра. При посадці кількох кущів потрібно дотримуватися дистанції в 3-4 метри (мінімум 2,5 м, інакше дорослі рослини заважатимуть одна одній).

Яму на 2/3 заповнити підготовленою грунтосумішкою з садової землі, перегною або торфу (1 відро) та 2 ст. нітрофоски, все це змочити 4 відрами води, залишити на кілька днів.

Потім встановити в ямку саджанець, розправити його коріння і присипати ґрунтом, що залишився, притиснути руками, полити і замульчувати приствольну ділянку перегноєм, торфом або компостом.

Потрібно стежити, щоб прикоренева шийка виявилася на 5-6 см вище за рівень землі.

Пересадка

Якщо кущ, посаджений давно, погано плодоносить і не збільшується в розмірі, варто подумати про пересадку. Можливо, спочатку було допущено помилку. Наприклад:

• кущі тісно поруч з іншими рослинами, спорудами та огорожами;
• невдало обрано ділянку по освітленості – надто багато сонця, що пересушує ґрунт, або не вистачає сонця через щільну тінь;
• ґрунт погано підходить культурі.

Такими ж правилами варто керуватися, якщо потрібно посадити саджанець, що вже підріс, наприклад, знайдений у лісі або викопаний у друзів.

При пересадці краще слідувати таким порадам:

• Видалити з куща пошкоджені пагони, обкопати його навколо стовбура на достатній відстані (близько півметра), намагаючись менше пошкоджувати коріння.
• Якщо необхідно розсікти товсті кореневі відростки, то місця ушкоджень потрібно обробити деревним вугіллям.
• На новому місці викопати яму достатнього розміру, засипати її на 2/3 грунтосумішчю (склад такий же, як і при посадці молодого саджанця), акуратно помістити в неї кущ, намагаючись максимально зберегти земляну грудку.
• Присипати яму землею, утрамбувати, щоб усередині не залишалося порожнеч.
• Обрізати пересаджену рослину, особливо при весняній перевалці (якщо пересадка проводилася восени, то процедуру можна перенести на весну), у процесі потрібно видалити травмовані та висохлі пагони під корінь, а всі інші – до довжини 20-25 сантиметрів.
• Якщо посадка проводиться восени, варто замульчувати грунт і вкрити дерево на зиму.

Калина: особливості догляду

Хоча культура досить невибаглива до догляду, кущ добре відгукується на нескладні агротехнічні прийоми. Так, у посушливі періоди його рекомендується поливати 2-3 рази на тиждень із розрахунку до 4 відер на дорослий кущ. Маленькі вимагають менше води, але частіше поливу. Особливо важливим є зволоження в період формування ягід. Потрібно домогтися того, щоб верхній шар ґрунту був добре зволожений, але не допустити утворення «болота» довкола стовбура. А після інтенсивного поливу пристволове коло рекомендується розпушити.

Любить культуру та підживлення:

• навесні після збирання торішнього листя добре внести під кущ 7% розчин сечовини, це підживить кущ після зими, допоможе швидко наростити зелену масу, а також запобігти розвитку хвороб;
• в середині травня показано підживлення калини калійними добривами або можна присипати пристовбурне коло 1 ст. деревної золи;
• влітку радять підживити кущі мінеральними складами, якщо в травні не вдалося провести процедуру, підійдуть фосфор (50г на 1 кв.м) і калій (25 грам на метр);
• восени після скидання листя проводять вологозарядний полив перед зимою, його краще поєднати із внесенням добрив на основі фосфору та калію, вони допоможуть кущу підготуватися до зимівлі;
• кожні 2 роки рекомендується скопіювати грунт під кущами з паралельним внесенням гною (відро на кущ).

Після застосування мінеральних добрив слід подбати про зволоження. Особливо якщо підживлення проводиться сухими препаратами, що розсипають біля коріння. Якщо встановилася посушлива погода, то краще удобрювати речовинами, заздалегідь розведеними у воді.

Чи потребує калина в обрізці

Враховуючи швидке зростання куща (до 50 см щороку), необхідне щорічне обрізування. Найкраще проводити її ранньою весною, до початку пробудження рослини. Дотримуватись потрібно простих правил:

• сухі, старі (більше 6 років) та пошкоджені гілки видаляються під корінь;
• частина пагонів у середині крони забираються для нормального освітлення майбутніх ягід

Також правильне обрізання допоможе сформувати гарну крону, регулювати її розмір.

Можна навіть змусити кущ рости, як маленьке дерево, для цього спочатку вибирають одну втечу, що відіграватиме роль стовбура, а решта бічних гілок регулярно видаляти разом з кореневою порослю. Коли стебло витягнеться до 2 метрів, з нього починають формувати крону, зрізавши верхівку – після цього вона почне гарно розгалужуватися.

Є деякі особливості окремих сортів. Наприклад, калина Бульденеж для гарного цвітіння потребує повного видалення суцвіть на першому році життя, надалі такі кущі краще обрізати восени, тоді до весни встигнуть сформуватися молоді квіткові нирки.

Калина: способи розмноження

Існує кілька способів розведення калини.

Насінням

Малопопулярний спосіб, оскільки займає щонайменше 2 років і гарантує збереження особливостей сорту материнського дерева. До того ж схожість насіння не перевищує 20%. Зате вирощені таким чином кущі дуже міцні, добре пристосовані до умов розвитку. Через рідкісне застосування не розглядатимемо його детально.

Поділ куща

Хороший варіант за наявності дорослого, міцного куща гарного сорту, що пересідатиме на інше місце. Після того, як рослину викопують, її гостро заточеним інструментом ділять на кілька частин, зрізи затирають деревним вугіллям. Кожну частину садять як окремий кущ у посадкову яму. Процедуру проводять навесні чи восени.

При розподілі необхідно стежити, щоб кожна частина мала не менше трьох здорових бруньок.

Живцювання

У середині літа, коли пагони калини особливо гнучкі, нарізають із них шматочки завдовжки 10-12 см, щоб у кожному було 3 і більше вузла. Нижній край роблять скошеним, прибирають все листя. Потім живці замочують у стимуляторі коренеутворення та заглиблюють у ґрунт (суміш піску та торфу 1:1) на 2 см. Варто підтримувати стабільну температуру повітря близько 30 градусів, тому рекомендується використовувати теплицю. Також потрібний регулярний полив грядки.

На зиму живці потрібно вкрити листям, тирсою або торфом. А вже навесні найздоровіші саджанці помістити на вибрані місця.

Відведення

Калина розмножується як вертикальними, і горизонтальними отводками.

Для формування вертикального відведення вибирають гілку, що розташована біля землі, обрізають її край і пригинають до ґрунту, закріпивши металевим або дерев’яним гаком. Втечу слід присипати землею на формування коренів. Процедуру проводять навесні, за літо гілка обросте корінням, а з нирок проростуть молоді пагони. Тоді відведення можна відокремлювати від батьківського куща, викопати разом із земляною грудкою і пересадити.

Вертикальні відведення робляться так:

1. Восени у молодого куща обрізаються нижні пагони після 4-ї нирки.
2. Рослина добре підгортають.
3. Навесні з гілок проростуть молоді пагони, їх теж треба присипати землею.
4. Коли вони виростуть висотою понад 20-25 см – можна відокремлювати відведення від батьківської рослини та висаджувати.

Яким хворобам і шкідникам схильна калина

Калина є досить міцною, але вона може втратити декоративність і врожай, якщо захворіє. Культура схильна до аскохітозної плямистості, морозного опіку, сірої та плодової гнилі. При опіку рекомендується замазування тріщин кори рідкою глиною, а за інших хвороб показана обробка бордоською сумішшю, оксихлоридом міді або спеціалізованими препаратами.

Боїться калина та шкідників, зокрема калинової попелиці та листоїда. Проблема проявляється деформацією та скручуванням листя, на ній утворюються великі дірки.

Знищити шкідників допоможуть препарати Карбофос, Фуфанон та Інтавір (застосування згідно з інструкцією).

Кущі калини – чудова прикраса ділянки в будь-який час року, до того ж корисна і невибаглива.