Хімічний опік рослиною

Хімічні опіки є результатом впливу різного роду хімічно активних речовин, які часто можна знайти вдома, на робочому місці та в оточуючому середовищі. Опік може бути очевидним, наприклад, від прямого проливання речовини на поверхню тіла, або більш прихованим, наприклад у дітей, після внутрішнього вживання побутової хімії. Хімічні опіки можуть мати короткочасні та довготривалі наслідки для здоров’я, особливо без належної першої допомоги та лікування.

Частота хімічних опіків за місцем отримання.
(Джерело: Hardwicke J, Hunter T, Staruch R, Moiemen N. Chemical burns–an historical comparison and review of the literature. Burns. 2012 May;38(3):383-7. doi: 10.1016/j.burns.2011.09.014.)

Розподіл хімічних опіків за частотою їх виникнення на різних ділянках тіла людини. Ділянки позначені зеленим уражуються в менш ніж 5% випадків, оранжевим позначено ділянки опіку в 5.1-10% випадків, і червоним – більше ніж 10% випадків. (Джерело: Hardwicke J, Hunter T, Staruch R, Moiemen N. Chemical burns–an historical comparison and review of the literature. Burns. 2012 May;38(3):383-7. doi: 10.1016/j.burns.2011.09.014.)

Літературні огляди демонструють, що хімічні опіки відповідають за 2.4-10.7% випадків в загальній структурі опіків, з переважанням серед пацієнтів чоловіків. І хоча навіть 10% від загальної кількості випадків, на перший погляд, може здатись незначним, саме хімічні опіки відповідають за 30% усіх смертей спричинених опіками.

Різновиди хімічних опіків

Хімічні опіки класично класифікують за об’ємом ураження:

• Поверхневі, або опіки першого ступеню – вражають лише поверхневий шар шкіри, епідерміс. Ділянка буде червоною, болючою, однак зазвичай без перманентних змін.
• Помірної глибини, або опіки другого ступеню – поширюються на другий шар шкіри – дерму. Можуть формуватися пухирі та набряки, часто залишаються рубці.
• Глибокі, або опіки третього ступеню – проходять через всю шкіру і можуть зачіпати нижче розташовані тканини. Ділянка ураження може набувати чорного або білого забарвлення. Через руйнацію нервових закінчень, можлива відсутність болю в такій ділянці.

Більшість речовин, що спричиняють хімічні опіки є кислотами або лугами. Зазвичай на таких речовинах можна побачити маркування про їх небезпечну хімічну природу та токсичність. Велика кількість продуктів домашнього вжитку можуть викликати хімічні опіки, серед них:

• Аміак
• Акумуляторна кислота
• Відбілювач
• Бетонна суміш
• Засоби для очищення унітазу та каналізації
• Очищувачі металу
• Хлоратори для басейнів
• Засоби для відбілення зубів

Токсикокінетика

Кислоти викликають коагуляційний некроз, що призводить до цитотоксичності. Окрім того відбуваються зміни слизових оболонок та шкіри, що можуть обмежити вплив кислої речовинина нижче розташовані структури, обмежити токсичність та абзорбцію.

Лужні речовини є більш токсичними ніж кислі, через незворотні зміни в білках та глибоке пошкодження тканин.

Сильний опік правого ока лугом (VanHoy TB, Metheny H, Patel BC. Chemical Burns. [Updated 2022 May 1]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022)

За рахунок своєї ліпофільності (спиртові залишки -ОН дають лугам хорошу розчинність у жирах, з яких утворені мембрани клітин організму) лужні розчини краще проникають в око та в глибину його тканин. Кислоти, з іншого боку, викликають осадження білків, що створює бар’єр та, в більшості випадків, попереджує подальше ушкодження.

Всі хімічні опіки повинні розцінюватись як стани, що потребують невідкладної медичної допомоги. Саме тому дуже важливо якомога швидше ідентифікувати такий опік.

Ознаки та симптоми хімічних опіків:

• Відомий факт контакту з речовинами, що мають високу корозивність
• Почервоніння, подразнення або печіння в місці контакту з речовиною
• Біль або оніміння в місці контакту
• Утворення пухирів або чорної омертвілої шкіри на місці контакту
• Порушення зору у разі потрапляння речовини в очі
• Кашель, або задишка

Окрім того, в сучасних реаліях хімічні опіки можна отримати за доволі непередбачуваних умов, наприклад, внаслідок протікання корозійних речовин після ураження будівель, де такі зберігаються. Звісно, нікуди не ділись діти, що продовжують перевертати на себе оцет, миючі засоби та інші високоактивні речовини. Отож знання чіткого алгоритму дій у випадку отримання хімічного опіку є вкрай важливим не лише для лікаря, а й для кожної свідомої людини.

Перша допомога:

• Припиніть дію агресивної речовини;
• За можливості одягніть захисні рукавички та фартух;
• Намагайтесь всіляко уникнути потрапляння корозивних речовин на своє тіло.

2. Промийте та очистіть ділянку опіку.

• Промивати уражену ділянку прохолодною водою не менше 20 хвилин або до прибуття кваліфікованої допомоги;
• Слідкуйте щоб вода під час промивання не потрапляла на інші ділянки тіла потерпілого або вас;
• За можливості уникайте використання сильного струменя води;
• Після того, як промиєте місце опіку (не раніше), зніміть прикраси або предмети одягу з хімічними речовинами, за умови, що вони не прилипли до тіла людини;
• Після промивання ділянки враження слідуйте вказівкам на етикетці хімічної речовини, якщо такі наявні;

! НЕ намагайтесь нейтралізувати опік кислотою або лугом, адже це може викликати хімічну реакцію та погіршити наслідки опіку.

! НЕ використовуйте на місці опіку мазь з антибіотиком.

Серед небагатьох хімічних агентів, які НЕ слід негайно зрошувати водою: сухе вапно, феноли та деякі метали (наприклад натрій, калій, оксид кальцію, магній, фосфор). Сухе вапно слід струсити зі шкіри перед промиванням, воно містить оксид кальцію, який реагує з водою з утворенням гідроксиду кальцію, сильного лугу. Лужні метали та деякі реакційноздатні сполуки металів горять або виділяють небезпечні побічні продукти під впливом води, серед прикладів: натрій, калій, магній, фосфор, літій, цезій і тетрахлорид титану.

Усі фрагменти таких матеріалів слід обережно видалити сухими щипцями та помістити в неводяний розчин (наприклад, мінеральне масло). Після цього уражену ділянку слід покрити мінеральною олією (або подібним розчином), щоб запобігти подальшому впливу повітря та вологи. Для видалення фенолу потрібно стерти його зі шкіри губками, змоченими 50% поліетиленгліколем.

Спеціалізована допомога:

• Для нормалізації артеріального тиску та частоти скорочень серця може знадобитись внутрішньовенна інфузія.
• Венозний доступ можна використати також для уведення ліків, зокрема для усунення болю та протимікробної терапії, за потреби.
• У разі необхідності використання антидоту для протидії хімічному агенту.
• Використання антибіотиків (у випадку обширних опіків).
• Очищення ран та накладання стерильних пов’язок.
• За необхідності, консультація з вузькими спеціалістами (токсикологи, офтальмологи, дерматологи, хірурги).
• Для лікування та попередження рубців можливе проведення реконструктивних хірургічних втручань.

Отож, хоча хімічні опіки й відрізняються залежно від природи речовини, тривалості експозиції, вони зазвичай викликають саме глибокі ураження. Своєчасне видалення агресивної речовини та нейтралізація водою є найважливішим етапом лікування. Окрім того, важливо враховувати метаболічні та системні ефекти, котрі можуть розвинутись при абсорбції речовини. А тому завжди пам’ятайте: будь-який хімічний опік є легітимно причиною для отримання кваліфікованої медичної допомоги!

Хімічні опіки необхідно лікувати як невідкладну медичну допомогу. Це пояснюється тим, що багато хімічних речовин, які зазвичай використовуються вдома, у школі чи на роботі, можуть спричинити серйозні опіки шкіри та можуть спричинити глибші опіки, ніж здається

Серйозність опіків залежатиме від типу хімікату, тривалості контакту зі шкірою та сили хімікату.

Якщо ви бачите, що хтось отримав хімічний опік, важливо якомога швидше змити хімічну речовину великою кількістю води.

Ось інші речі, які ви повинні знати про хімічні опіки.

Що таке хімічний опік?

Хімічні опіки – це пошкодження тканин агресивною або їдкою речовиною.

Зазвичай більшість людей знають про такий опік і його причину.

Але іноді ви можете не відразу розпізнати це, якщо це викликає більш м’яка хімічна речовина.

На відміну від теплових опіків, хімічні токсини можуть продовжувати спричиняти пошкодження тканин навіть після контакту з ними.

Тому необхідна негайна медична допомога, щоб запобігти утворенню рубців або ускладнень.

Пошкодження може розвинутися через години після впливу.

Значні хімічні опіки потребують екстреної медичної допомоги, тоді як незначні хімічні опіки зазвичай можна лікувати перша допомога.

Кому загрожує хімічний опік?

Робітники піддаються впливу хімічних речовин роботи, такі як будівельники та фабричні робітники, фермери, лаборанти, механіки та сантехніки, мають високий ризик хімічних опіків.

Немовлята та діти також піддаються ризику хімічних опіків, оскільки вони можуть випадково торкнутися або проковтнути хімічні речовини в будинку, такі як миючі засоби, відбілювачі або засоби для чищення.

Опіки хімічними речовинами часто трапляються випадково вдома чи на робочому місці, але іноді вони також можуть бути результатом нападу або самоушкодження.

Вони, швидше за все, вражають поверхню очей, обличчя, кінцівки, руки або стопи. У випадку самоушкодження хімічні речовини також можуть обпалити вас усередині, якщо їх проковтнути.

Що викликає хімічний опік?

Більшість хімічних опіків викликають сильні кислоти, такі як сірчана кислота, соляна кислота або сильні основи, які можна знайти в таких продуктах, як:

• бензин
• Бетонна суміш
• Хлоратори для басейнів
• Фосфор (міститься у феєрверках і добривах)
• Засоби для очищення каналізації або унітазу
• Засоби для чищення металу
• Відбілювач

Які симптоми хімічного опіку?

Симптоми хімічного опіку схожі на опік, викликаний сонячним або тепловим опіком.

Опік ока може викликати проблеми із зором, а опік легенів може спричинити кашель або задишку.

Інші поширені симптоми включають:

• Почервоніння і печіння на шкірі
• Біль або оніміння
• Бульбашки
• Почорніла шкіра

Симптоми важкої хімічної травми:

• Нерегулярне серцебиття
• Запаморочення і непритомність
• головний біль
• Захоплення
• Низький артеріальний тиск
• Серцевий напад

Перша допомога при хімічних опіках

Швидше за все, вас не госпіталізують у лікарню, якщо у вас незначний хімічний опік.

Однак ви повинні дотримуватися вказівок лікаря, щоб підтримувати рану в чистоті та запобігати її висиханню.

Крім того, ваш лікар порадить вам відповідне знеболення та які креми та пов’язки слід застосовувати.

Якщо у вас є опік, викликаний хімічними речовинами, негайно виконайте такі дії:

1. Наберіть номер екстреної допомоги
2. Одягніть рукавички та видаліть залишки сухих хімікатів. Уникайте впливу хімічних речовин.
3. Зніміть забруднений одяг або прикраси та промийте ділянку прохолодною водою щонайменше 20 хвилин. Зона затоплення або до прибуття допомоги з екстреної допомоги.
4. Не використовуйте сильний струмінь води, якщо це можливо; переконайтеся, що вода не потекла на іншу частину тіла людини або на вас.
5. Після промивання опіку дотримуйтесь інструкцій на етикетці хімічного продукту, якщо вона є.
6. Не намагайтеся нейтралізувати опік кислотою або лугом, оскільки це може викликати хімічну реакцію, яка погіршить опік.
7. Не наносьте на опік мазь з антибіотиком.
8. Накрийте місце опіку чистою тканиною або бинтом. Не замотуйте його туго, щоб не тиснути на пошкоджену шкіру.
9. Якщо ви відчуваєте сильніше печіння, знову промийте його великою кількістю води ще кілька хвилин.

Коли звертатися за екстреною медичною допомогою?

Сильна хімічна травма потребує медичної допомоги та невідкладної допомоги в лікарні, щоб зменшити біль і запобігти інфекції.

Медичні працівники також повинні впоратися з будь-якими проблемами з диханням або кровообігом, спричиненими опіком.

Наприклад, вони запитають вас про тип хімікату, скільки його було, як довго тривав контакт зі шкірою та яке лікування було зроблено.

Важливо негайно звернутися за медичною допомогою у разі важких хімічних опіків, які є глибокими, охоплюють усі шари шкіри, діаметром понад 3 дюйми, а також якщо опік охоплює руки, ноги, обличчя чи великий суглоб або оточує руку або ногу.

Це може спричинити шок із такими симптомами, як холодна, липка шкіра, слабкий пульс і поверхневе дихання.