Клас Плазуни або Рептилії

Питання 1. Хто є предками рептилій? Коли і від кого відбулися плазуни?

Що з’явилися в кінці кам’яновугільного періоду – 290-280 млн років тому, найдавніші плазуни по зовнішньому вигляду і внутрішньому організації були ще дуже близькі до стародавніх амфібіям. Величезну роль у розвитку класу зіграли змінилися кліматичні умови наступного, пермського періоду. Різке скорочення площі заболочених просторів з пишною рослинністю викликало необхідність переміщення на великі відстані в пошуках води, що незабаром відбилося на будові представників нової групи хребетних – плазунів.

Рептилії походять від стародавніх земноводних – стегоцефалів, про що свідчать численні риси подібності в їх будові, зокрема наявність у рептилій тім’яного, третього ока, типового також для древніх кістеперих риб і амфібій

Питання 2. Які особливості зовнішнього вигляду плазунів? Як пішла назва класу?

Плазуни – перші справжні наземні хребетні.

Загальні для плазунів особливості зовнішнього вигляду можна відзначити наступні:

• тіло розділене на голову, шию, тулуб (груди і черево) і хвіст;

• дві пари кінцівок розставлені з боків тіла так, що стегна і плечі розташовуються паралельно поверхні землі, в результаті чого тіло виявляється дуже мало піднесено над землею, і тварина пересувається, характерно звиваючись тулуб і майже волочачи черево по землі, т. Е. Плазує;

• на кінцях пальців є рогові пазурі;

• шкіра суха, позбавлена ​​залоз, покрита роговими щитками (захист від висихання); для багатьох представників, наприклад змій, характерна линька – періодичне скидання рогового покриву.

Питання 3. Які відділи головного мозку плазунів найбільш розвинені?

Півкулі головного мозку крупніше, ніж у амфібій; вони мають дуже тонку, без звивин кору з сірого мозкової речовини. Мозочок сильно розвинений. Довгастий мозок утворює у вертикальній площині виражений вигин, що характерно для всіх вищих хребетних. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів.

Питання 4. Який тип запліднення у рептилій? Як ви думаєте, що дозволило гадів розмножуватися на суші?

Статеві органи рептилій – насінники і яєчники. Запліднення внутрішнє, т. Е. Сперма вводиться в клоаку самки, саме воно й дозволило гадів розмножуватися на суші. Після запліднення самки відкладають яйця, багаті поживними речовинами. Більшість рептилій закопують яйця в добре обігріваються місця, купи гниючого сміття або пісок.

У деяких видів спостерігається живородіння, як, наприклад, у гадюки звичайної.

Питання 5. Яку роль відіграють сучасні рептилії в природі? Подумайте, змінювалося чи значення плазунів на різних етапах розвитку Землі.

Рептилії займають важливе місце в ланцюгах харчування багатьох біогеоценозів. Дрібні плазуни харчуються переважно безхребетними, головним чином комахами. Більші нападають на хребетних тварин. Є й нечисленні види рослиноїдних плазунів, що поїдають траву і плоди (наприклад, сухопутні черепахи).

Незважаючи на великі прогресивні перетворення, рептилії проте залишаються найбільш просто влаштованими представниками наземних хребетних. У ході подальшої еволюції плазуни дали початок численним формам, серед яких дві гілки призвели до появи більш високоорганізованих класів – птахів і ссавців.

Зараз налічують не більше 6 тис. Видів рептилій, що представляють лише незначні залишки потужного класу плазунів, що процвітало в мезозойську еру. Стародавні рептилії були представлені величезним числом форм. Деякі з них жили на суші, серед них були гігантські травоїдні бронтозаври і великі хижі тарбозаври. Інші, наприклад іхтіозаври, мешкали у водному середовищі, треті літали подібно птахам (птерозаври).

Сучасні плазуни утворюють загони: Лускаті (змії, ящірки і хамелеони), Крокодили (крокодили і алігатори), Черепахи і клювоголових (єдиний збережений до наших днів вигляд – гаттерия).

Питання 7. Узагальніть, які особливості зовнішнього вигляду і будови рептилій пов’язані з життям на суші.

Поява плазунів характеризується цілим рядом ароморфозов, що мають значення і для всієї подальшої еволюції хребетних:

1) прогресивний розвиток нервової системи – поява зачатка кори великих півкуль, зумовила виникнення пристосувального поведінки завдяки виробленню умовних рефлексів;

2) утворення вторинної (тазової) нирки, що забезпечує, на відміну від первинної, видалення продуктів обміну речовин тільки з крові і більш ефективне збереження води в організмі за рахунок зворотного всмоктування води в ниркових канальцях, а також велику концентрацію в сечі продуктів обміну;

3) поява ніздрюватих легких, поверхня яких значно перевищує внутрішню поверхню мешковидних легких предків – амфібій;

4) утворення сполучнотканинної діафрагми, що розділяє черевну і грудну порожнину і забезпечує разом з грудною кліткою всмоктуючий тип дихання на відміну від амфібій, заглативающих повітря;

5) прогресивні перетворення скелета: рухливе зчленування черепа і хребетного стовпа, формування грудної клітки, подовження кінцівок, що дозволяють швидко переміщатися по суші і здійснювати точні маневри;

6) розвиток неповної перегородки в шлуночку серця, що дозволило забезпечити постачання мозку і пояси передніх кінцівок чисто артеріальною кров’ю;

7) виникнення зародкових оболонок, що захищають зародок від висихання, механічних пошкоджень і таким чином забезпечують розвиток ембріона в наземних умовах.

29.4C: Еволюція рептилій

Рептилії виникли приблизно 300 мільйонів років тому в кам’яновугільний період. Одним з найстаріших відомих амніотів є Казинерія, яка мала як амфібійні, так і рептиліальні характеристики. Однією з найбільш ранніх безперечних рептилій був Hylonomus. Незабаром після появи перших амніотів вони розійшлися на три групи (синапсиди, анапсиди, діапсиди) протягом пермського періоду. У пермському періоді також спостерігалося друге велике розбіжність діапзідних плазунів на архозаврів (попередників крокодиліан і динозаврів) і лепідозаврів (попередників змій і ящірок). Ці групи залишалися непомітними до тріасового періоду, коли архозаври стали домінуючою земною групою через вимирання великотілих анапсид і синапсидів під час пермсько-тріасового вимирання. Близько 250 мільйонів років тому архозаври випромінювали в динозаврів і птерозаврів.

Хоча їх іноді помилково називають динозаврами, птерозаври відрізнялися від справжніх динозаврів. Птерозаври мали ряд пристосувань, які дозволяли для польоту, включаючи порожнисті кістки (птахи також демонструють порожнисті кістки, випадок конвергентної еволюції). Їх крила були утворені оболонками шкіри, які прикріплювалися до довгого, четвертого пальця кожної руки і витягнуті уздовж тіла до ніг.

Малюнок \(\PageIndex\) : Птерозаври: Птерозаври, що існували від пізнього тріасу до крейдяного періоду (210 – 65,5 мільйонів років тому), володіли крилами, але, як вважають, не були здатні до силового польоту. Натомість вони, можливо, змогли парити після запуску зі скель.

Динозаври представляли собою різноманітну групу наземних плазунів з більш ніж 1000 видів, ідентифікованих на сьогоднішній день. Палеонтологи продовжують відкривати для себе нові види динозаврів. Одні динозаври були чотириногими; інші – двоногими. Одні були м’ясоїдними, тоді як інші були рослиноїдними. Динозаври відклали яйце; знайдено ряд гнізд, що містять скам’янілі яйцеклітини. Невідомо, чи були динозаври ентотермами чи ектотермами. Однак, враховуючи, що сучасні птахи є ендотермічними, динозаври, які служили предками птахів, ймовірно, також були ендотермічними. Деякі викопні докази існують для батьківського піклування динозаврів. Порівняльна біологія підтримує цю гіпотезу, оскільки птахи архозаври та крокодиліани проявляють батьківську турботу.

Малюнок \(\PageIndex\) : Чотириногі динозаври: Едмонтонія, приклад вимерлої чотириногою рептилії, був броньованим динозавром, який жив у пізньому крейдяному періоді, від 145,5 до 65,6 мільйонів років тому.

Динозаври панували в мезозойську еру, яка була відома як «Епоха рептилій». Домінування динозаврів тривало до кінця крейдяного періоду, кінця мезозойської ери. Крейдово-третинне вимирання призвело до втрати більшості великотілих тварин мезозойської епохи. Птахи – єдині живі нащадки однієї з головних клад динозаврів.