Перша письмова згадка назви «Україна» (1187 р.)

За словами авторитетного українського дослідника Сергія Шелухіна, походження слова «країна», «вкраїна», «Україна» втрачається в пітьмі античних століть. Всі три назви «Країна, Вкраїна і Україна» можна зустріти в Іпатієвському літописі і набуло широкого вжитку серед українського народу в його живій і письмовій мові. У Іпатієвськой літописі під 1187 роком читаємо – Україна; під 1189 р. – Україна, а в Єрмолаєвському списку – Країна; під 1213 р. – Україна; під 1268 р. – Україняне; під 1280 р. – Вкраїна.

Отже, перша згадка в літописі назви «Україна» пов’язане зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича, який проявив себе наполегливим оборонцем не тільки Переяславщини, а й Київщини, Чернігівщини і українських земель взагалі від нападів половців. Таким чином, перша згадка назви «Україна» у Київському літописі відноситься до Південної Русі, тобто до Київщини, Переяславщини і Чернігівщини. В цій самій літописі під 1189 р. названо «Україну Галичську». «У не менш важливому джерелі – Галицько-Волинському літописі (під 1213 р.) відмічається, що коли галицько-волинський князь Данило Романович зі своїм військом звільнив і приєднав до своєї держави «Брестій, Угровеськ, Верещин, Столпе, Комів і усю Україну». Україною тут літописець назвав північно-західні землі Галичини й Волині». Під 1279 р. Галицько-Волинський літописець повідомляє, що галицький князь Лев Данилович, здійснив похід на Західний Буг, відвоював у Польщі українські землі. Отже, назва «Україна» застосовується і відносно Волинської землі.

Вважаючи усі три назви (Країна, Вкраїна та Україна) синонімами, які мають одне слов’янське і українське походження, С. Шелухін виділяє їх загальне коріння «кра». Зважаючи на те, що київський літописець вніс на початок своєї хроніки довідки із грецької хроніки Георгія Амартола в перекладі на слов’яно-українську мову, С. Шелухін вважає старослов’янське «кра» перекладом слова tmhma, що означає «відрізок», «шматок», «відрізаний шматок землі». Цей корінь можливо зустріти в українських словах «краяти», «кравець», на російській «кроить», словенському krajat, чеською krajeti. Отже, С. Шелухін тлумачить поняття «Україна» як «окрема, тобто відрізана земля», роблячи наголос, що ця назва має бойове походження, тобто свідчить про те, що нашим пращурам потрібно було відвойовувати землю у ворога – загарбника.

Іншої думки відносно походження назви «Україна» дотримується І.О. Мішина, Л.М. Жарова і О.О. Міхєєв. Вони тлумачать слово «Україна», яке згадується близько 1185 у Іпатієвському літопису, як позначення «степового порубіжжя», бувші південні території Київської Русі.

Що має знати та вміти дитина до 1 класу: поради від вчительки

Вже за два місяці 6-річні діти вперше сядуть за шкільні парти. І батьки вже почали готувати малечу до першого класу. Що має знати дитина до школи – читайте поради від вчительки початкових класів Ольга Єременко у статті.

Вчителька погоджується, що нелегко підготувати дитину до школи. Тому батькам варто набратись сил та терпіння для цього відповідального та тривалого періоду.

За словами Ольги Єременко, під час підготовки до школи батькам, крім соціальної та емоційної підготовки, варто звертати увагу й на інтелектуальну.

Вчителька початкових класів з Миколаївської школи №25 поділилася своїм досвідом про те, якими знаннями мають володіти майбутні першокласники.

Що мають знати учні до школи

1. Називати своє прізвище, ім’я, по-батькові, вік. Також знати імена батьків та найближчих рідних (ідеально – розповідати про їхні професії).
2. Знати домашню адресу, мобільний телефон мами, номер автобуса, зупинка якого знаходиться поруч із будинком.
3. Вміти розрізняти пори року, називати місяці, частини доби, природні явища.
4. Чітко вимовляти всі звуки мови.
5. Давати прості відповіді на прослуханий текст (2 – 3 слова), розповідати за сюжетним малюнком (3 – 4 речення).
6. Рахувати від 0 до 10 і у зворотному напрямку. Знати назви геометричних фігур. Розуміти значення понять: “більше”, “менше”, “попереднє”, “наступне”.
7. Розпізнавати та співвідносити цифру і число предметів (один – перший).
8. Вміти виокремлювати “зайве” відповідно до певної теми (наприклад, овочі, тварини, транспорт, одяг, їжа тощо).
9. Розмальовувати нескладні зображення у певних межах та вирізати їх ножицями.
10. Декламувати раніше вивчені вірші, фрагменти улюблених казок, називати героїв мультфільмів.

Що відомо про Ольгу Єременко

Вчителька має педагогічний стаж понад 10 років. Вона є авторкою конспектів уроків до шкільних підручників та зошитів, а також читає лекції в інституті післядипломної освіти у Миколаєві.

За сумісництвом педагогиня також є блогеркою-початківицею та ділиться на своїй сторінці корисною інформацією про освітнє середовище в “Новій українській школі”, поведінку дітей і дає відповіді на запитання учнів.

Водночас, як писав 24 канал раніше, психологиня Наталія Носаль вважає, що малеча готова до школи, якщо вона може бути спокійною, зосередженою на навчанні, слухати вчителя, взаємодіяти в колективі та виконувати домашні завдання.

Також важливий інтерес майбутнього першокласника до навчання, зокрема бажання писати і цікавість до цифр і літер. Окрім того, за кілька тижнів до початку навчання, варто почати раніше будити дітей, аби легше увійти до графіку у вересні.

До слова, школи вже мали зарахувати учнів до першого класу. Згідно з законом, заклади освіти не могли зараховувати дітей за конкурсом (тобто з перевіркою знань).