Суніти заперечують порядки й звичаї різних релігійних меншин, відрізняються від шиїтів підходами до прийняття юридичних рішень, ставленням до іновірців, особливостями молитов та іншими аспектами ритуалу, цивільного права.
Поширення шиїзму Більшість шиїтського населення живе в Іраку, Сирії, Лівані та Бахрейні, утворюючи так званий «шиїтський півмісяць» за формою.
Шиїзм (араб. شيعة — прибічники, послідовники): один з двох основних (поряд з сунізмом) напрямів, що існують в ісламі, послідовники якого визнають четвертого праведного халіфа і його нащадків єдиними законними спадкоємцями і духовними наступниками пророка Мухаммеда.
Суніти (від араб. سنة — звичай, приклад): прихильники ортодоксального напрямку в ісламі, які вважають, що халіфом може бути лише людина з хорошою репутацією, знаннями богослова і правознавця вищого рангу.
Ісла́м або Ісля́м, також Магометанство (араб. الإسلام, буквально означає смирення, сумирність, упокорення Єдиному Богу і Його волі) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії. Засновником вважається пророк Магомет (570—632 рр.).
Шиїти (аш-Ши‘а) // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 573-574.