О.Олесь.Драма-казка “Микита Кожум’яка”.Характеристика дійових осіб драми-казки.

Конспект містить розгорнутий матеріал із використанням сучасних технологій для проведення цікавого уроку у 5 класі.

Тема. Олександр Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка».

Характеристика дійових осіб драми-казки.

Мета: продовжити роботу над змістом драми-казки, охарактеризувати дійових осіб драми-казки; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, навички виразного читання, вміння аналізувати прочитане, формувати активну життєву позицію, позитивні риси характеру; сприяти вихованню любові до Батьківщини, патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Методи й прийоми: «Гроно очікувань», мозковий штурм, незакінчене речення, займи позицію, метод « Робота в групах», асоціативний кущ, установіть відповідність,інсценізація драми-казки.

Обладнання: відео проектор, комп’ютер, текст казки, презентація.

Після цього уроку учні зможуть:

-розуміти та знати поняття драма-казка як жанр твору;

-виділяти найнапруженіші епізоди;

-висловлювати власні міркування з приводу прочитаного;

-знаходити в тексті художні засоби- гіперболи;

-бути патріотами своєї країни.

Під час уроку розвиваються, удосконалюються мотиваційна, мовленнєва, соціально-культурна, діяльнісна компетентності учнів.

Вийшов сміло на борню за добро і проти зла

І. Організаційний момент.

– Доброго дня, діти! Привітайтесь з гостями, подарувавши їм усмішку.

Сьогодні у нас незвичайний урок

У казку сьогодні ми зробимо крок.

Із казкою ми зустрічались не раз,

І знову вона завітає до нас. (Музика)

Діти, усміхніться один одному, побажайте гарного настрою. Нехай на уроці панує атмосфера доброзичливості, пізнання та успіху.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

– Діти, пригадаємо, який розділ ми почали вивчати? (Історичне минуле нашого народу)

– З творчістю якого письменника ми познайомилися на попередніх уроках? (Олександра Олеся).

– А який прочитали з вами твір? (драму-казку «Микита Кожум’яка».)

Зараз пригадаємо вивчений матеріал.

– Діти, у мене є «Мішечок запитань». Ваше завдання дати правильну відповідь на питання, які є в мішечку.

1. Що називається казкою? Які ви знаєте види казок? Казка-усне оповідання про вигадані події, що сприймаються як реальні. Види казок- про звірів, побутові, фантастичні.

2. Який твір називається драматичним? Художній твір, що призначений для постановки на сцені.

3.Чим драматичний твір відрізняється від епічного? (Художній твір,у якому зміст розкривається у формі авторської розповіді).

4. Як називаються герої у епічних творах?(персонажі твору)

5. Як називаються герої у драматичних творах? (дійові особи)

6. Який художній засіб називається гіперболою? (художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності)

7. Що ми називаємо ремаркою? (коротка інформація про декорації, пору року, зовнішність дійових осіб, їхні інтонації, жести і рухи)

8. Що таке декорації в драматичному творі? (предмети, якими облаштовують сцену)

– Молодці, я від вас іншого й не чекала.

– Діти, ми з вами пригадали вивчений матеріал, а тепер розгорніть зошити й запишіть тему уроку.

1. Тема. Олександр Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка». Характеристика дійових осіб драми-казки.

– Ознайомившись з темою, скажіть, які завдання стоять перед нами на сьогоднішньому уроці?

2. Гроно очікувань

– свої очікування запишіть на кружечках. Зачитайте їх, прикріпіть до грони калини на дошці (перед цим зачитують).

– Діти, щоб ваші очікування справдилися, важливо на уроці добре працювати, бути уважними, активними, творчими та старанними.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Повідомлення теми і мети уроку

• продовжимо роботу над змістом драми-казки;
• характеризуватимемо дійових осіб драми-казки;
• виділятимемо найнапруженіші епізоди;
• висловлюватимемо власні міркування з приводу прочитаного;
• знаходитимемо в тексті художні засоби – гіперболи;
• з’ясуємо, хто ж рятував рідну землю від небезпеки;
• переконаємося, що у двобої добра і зла всеодномає перемогти добро.

Епіграфом уроку є слова «Вийшов сміло на борню за добро і проти зла»

– Як ви їх розумієте? (Тільки сильні духом люди виходять на борню зі злом).

Саме таким є герой твору О.Олеся «Микита Кожум’яка». Ви прочитали драму-казку і намалювали ілюстрації до твору, той епізод, який найбільше сподобався. Подивіться, будь ласка.

– Син кожум’яки став улюбленим героєм усної народної творчості. У народній казці він Кирило, який перемагає Змія, а в легенді – це хлопець-силач, що подолав печенізького велета, а в драмі-казці Олександра Олеся – це Микита Кожум’яка. Саме цей твір написано за мотивами народних казок, переказів, билин і тому на сьогоднішньому уроці визначимо, які найкращі риси втілено в образі богатиря Микити.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Діти, скажіть, будь ласка, хто ж такий богатир?

1. «Мозковий штурм».

(Богатир – герой, хоробрий воїн, людина-велетень із надзвичайною силою й відвагою).

Витязь (давньоруський воїн).

Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це слово?

2. Створення «асоціативного куща»

Богатир – мужній, хоробрий, воїн, борець за правду, справедливий.

Молодці! Добре виконали це завдання.

Народ складав про мужніх лицарів пісні, легенди, казки, у яких ці воїни хоробро боролися з ворогами-загарбниками, захищаючи рідну землю. Прагнули уславити Київську Русь, довести її могутність і велич.

– Яких ви знаєте безстрашних богатирів, які діють в українських народних казках? (Котигорошко, Вернигора, Кожум’яка). показ картинок

– Діти пригадайте, яких билинних богатирів ви знаєте? Називають. (Ілля Муромець, Добриня Нікітіч, Альоша Попович)

Не тільки в художній літературі письменники розповідали про лицарів, а й художники уявляли богатирів справжніми героями, здатними протистояти злу. Саме такими вони постають перед нами на картинках В .М .Васнецова

Перегляд картин В .М .Васнецова «Богатирі», «Витязь на роздоріжжі».

– Подивіться уважно на картину «Витязь на роздоріжжі» й скажіть:

– Чому, на вашу думку, богатир на картині зображений саме на білому коні? Що символізує білий колір?(Білий кінь – символ перемоги )

– А О.Олесь у казці-драмі «Микита Кожум’яка», творчо переробивши казковий сюжет, опоетизував образ одного з найулюбленіших героїв українського казкового епосу-богатиря Микиту Кожум’яку.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Бесіда за змістом твору

Діти, звернемося до змісту твору «Микита Кожум’яка». Пригадаємо:

– Чому сумував князь із княгинею на початку твору? Звідки ми про це дізналися? Ст.170

(Київський Князь сумував тому, що мав віддати Змієві свою дочку, бо прийшла її черга; ми про це дізнаємося з розповіді дівчини-служниці).

– Який вихід зі становища ,що склався ,запропонувала дівчина-служниця? Ст.171

(Знайти в державі хороброго й молодого юнака, який міг би перемогти Змія й сам повернеться у славі)

– Чи погодилася княгиня зі словами, які запропонувала дівчина?

– Якою була відповідь княгині на її слова? Ст.171

(Княгиня відповіла дівчині, що слід скоритися і не змагатися, а ще полишити свої химерні мрії).

Часу було мало і тому люблячі батьки не знали, що робити, який знайти вихід. Що ж у цей час трапилося?

– І хто ж прибув у палати князя? Чому? (Гонець)

– Яку звістку він приніс від Змія? ст.173

(Гонець сказав, що Змій дає Князю лише три дні, а потім той мусить віддати свою доньку «великому володарю землі й самого пекла царю»).

– Засумував князь, але не розгубився, і що ж він вирішив зробити після візиту посланця? (Зібрати воєвод).ст.173

– Як ведуть себе воєводи на раді?

– Що просить у воєвод князь? ст.176

(Князь просив у воєвод дати пораду, як врятувати державу і як «скрутити змія злість»; запрошував воєвод на двобій зі Змієм).

– Що пропонують воєводи князю? Ст.176-177

– У яку мить князь переконався, що сподіватись на вельмож у порятунку князівни він не може? Зачитати цитату. ст.177

– А хто в цей час, коли радяться воєводи, приходить до князя? (Батько Микити).

– Яку звістку приніс він князю, ми дізнаємося, прослухавши інсценізацію, яку підготували учні.

2. Інсценізація драми-казки

– Хто ж приходить до князя, коли радяться воєводи?

– Яку ж звістку приніс старий Кожум’яка? Ст. 179. (у нього є наймолодший син, який може побороти Змія)

– Скільки синів було в нього? 4 і найменший Микита

– Чим він відрізнявся від своїх братів? (а молодший щось страшне вже з трьох літ боров мене, раз колись коня мій син перекинув через тин)

– Який художній засіб використовує автор, описуючи Микиту Кожум’яку, щоб зобразити надзвичайну його силу та мужність? (перебільшення-гіперболу)

– Наведіть ще приклади з твору, де використовується цей художній прийом? (Дуги гне, рве 12 шкур, руки з криці куті і як звірі в гніві люті).

– Почувши про гарну звістку, князь вирішує послати до Микити кого і з яким проханням? (спочатку 12 парубків, 12 дідів, 12 дітей.)

– Чому саме число 12 використовує О.Олесь у творі? Бо це магічне число (3,7,9,12,40).

– Чому Микита залишився байдужим до прохання Князя, яке промовляли діди та парубки?( Парубків він вигнав, бо не хотів з ними розмовляти під час роботи; на дідів він розсердився, що його відірвали від роботи й відмовив їм).

– Що найбільше розчулило Микиту в проханні дітей? Ст.185 (Він послухав 12 дітей, бо для нього вони були наймиліші).

– Чому всі впевнені, що Микита обов’язково переможе? (Усі вірили в нього, бо був сильним, не таким як всі).

– Чи переміг Микита Змія? Як саме?(Вдарив Змія булавою декілька разів, він упав, а Микита сміється).

– Як ви думаєте ,чому О.Олесь змінив ім’я казкового героя Кирила на Микиту?

3. Що означає це ім’я?

Микита – ім’я грецького походження. Воно означає переможець. Зазвичай це ім’я має працьовита, наполеглива людина. Але іноді ця людина буває зарозумілою. Люди з цим ім’ям не звикли програвати, уміють досягати перемог у своєму житті.

А чи відповідає це ім’я головному герою? Доведіть свою думку? (бо головний герой переміг Змія, звільнивши всіх від лютого ворога)

– А чому Кожум’яка? У давнину кожум’якою називали майстра, що обробляв шкіру Далі її використовували для обтягування щитів, пошиття одягу, взуття. Цим ремеслом займалася вся сім’я.

4. А тепер за допомогою вправи «Установіть відповідність» з’ясуємо, чи уважно ви прочитали драму-казку. До дошки йде … а решта працюють на листках, що знаходяться на партах.

Ви були уважні, добре знаєте зміст казки і тому зараз попрацюємо в групах.

5. Робота в групах. Різнокольорові корони.

Охарактеризуйте дійових осіб драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка».

І група — Микита Кожум’яка.(жовта корона)

– Яким ви уявляєте героя-богатиря драми-казки О.Олеся «Микита Кожум’яка». Скласти сенкан.

Оборонець рідного народу, Києва.

(Скромний, працьовитий, співчутливий до людського горя, спритний, хоробрий, мужній, відважний, чуйний, безкорисливий)

– Діти, а чи з користю для себе Микита Кожум’яка пішов битися зі Змієм?

– Як ви розумієте слово безкорисливість ? (той, що не шукає користі для себе).

– Діти, мені хотілося б, щоб прозвучала така риса характеру М.Кожум’яки, як альтруїзм.

Хто ж такий альтруїст? Словникова робота

Альтруїст – людина, яка ставить інтереси іншої людини або загальне добро вище особистих інтересів.

Як ви думаєте, чому можна назвати Микиту Кожум’яку альтруїстом? (Пішов захищати свою країну, не боячись за своє життя).

ІІ група Княгиня. (біла корона)

– Що робить княгиня, коли дізнається про лихо?

– Знайдіть у тексті портрет Княгині. Що в ньому особливого?

(Люблячі батьки; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.) сенкан

ІІІ група – Князь(рожева корона)

– Охарактеризуйте вчинки князя? Чи хотілося йому віддавати свою доньку Змієві?

(Князь більш рішучий, упевнений, активно намагається протидіяти лиху.)

На допомогу Микити сподівається.

IV група – Дівчина-служниця (блакитна корона)

– Що свідчить про добре, співчутливе серце дівчини-служниці?

(Мужня, самовіддана, здатна навіть до самопожертви заради порятунку Князівни) сенкан

Міркує, пропонує, допомагає.

Мріє про охоронця держави.

V група – Воєводи. (зелена корона)

– Якими постають у вашій уяві Воєводи?

– Чим відрізняються позиції 1-го і 2-го Воєвод?

Вітром гнеться дуб у полі.

Гнулись ми, та досить гнутись:

– На чиєму боці більшість воєвод?

(Одні за те, щоб скоритися, зневірені; інші пропонують боротися, шукати вихід.) Сенкан

VI група – Змій (синя корона)

– Яке лихо приносив Змій на Руську землю? Які сили він уособлює? Сенкан

Ми з вами охарактеризували героїв драми-казки.

– А хто ж є головним героєм?

– Так як головним героєм твору є Микита Кожум’яка, автор підкреслює, що справжніми воїнами й захисниками рідного краю разом із князями були й прості люди.. Такий же й герой п’єси-казки Олександра Олеся — Микита. Так, ідучи на самопожертву, син кожум’яки перемагає.

– Діти, а яких сучасних богатирів України ви знаєте?

6. Перегляд слайдів та повідомлення учнів про сучасних богатирів

Діти, ви переконалися, що і в минулому житті, і в наш час є богатирі.

Ми з вами охарактеризували дійових осіб драми-казки, а тепер давайте доведемо, що цей твір відносимо до жанру драми-казки?

7. І складемо паспорт твору . (до казки, бо казковий персонаж, незвичайна сила, трикратні повтори, добро перемагає); (до драми ,бо висловлення героїв у діалогах і монологах, дія акторів, ремарки, картини, декорації).

Яка ж тема твору? Про що розповідається у творі?

Яка головна думка казки? Чому навчає нас цей твір?

Заповнення паспорту твору (учні роблять записи в зошити).

Тема: зображення боротьби добра і зла (Змій), у результаті якої перемагає добро, в образі богатиря, захисника правди й справедливості.

Основна думка: уславлення народного героя-богатиря. Сила дається тому, хто захищає народ від зла, несправедливості, жорстокості.

Зачин: тривога князя та князівни за життя своєї доньки, рада з воєводами.

Основна частина: боротьба Микити Кожум’яки зі Змієм.

Кінцівка: перемога Микити над силами зла, прославлення Кожум’яки.

8. Ми з вами довели, що твір О.Олеся за жанром відносимо до драми-казки, а зараз звернемось до скарбнички народної мудрості.

Найбільшим її скарбом є прислів’я. Спробуймо дібрати прислів’я, яке найбільше розкриває головну думку драми- казки. (Чия відвага, того й перемога).

У скарбничці всі прислів’я переплутались. Проте я знаю, що ви старанні діти й не залишите такий безлад. Отож, маючи початок прислів’я, знайдіть його кінець та виберіть одне прислів’я, яке на вашу думку. розкриває головну думку твору.

Батьківщина – мати, умій за неї постояти.

Мало перемоги чекати, треба перемогу взяти.

Чия відвага, того й перемога.

Сам гинь, а товариша виручай.

Перемога в повітрі не в’ється, а руками дістається.

Міцна рука у нашого богатиря.

Перша справа в житті – служити Вітчизні.

Вмілий боєць скрізь молодець.

Де мужність, там і перемога.

Крок вперед – крок до перемоги.

Як ви розумієте це прислів’я?

Молодці! У творі О. Олеся уславлюється герой-богатир.

9. Діти, «Займіть позицію».

– Чи можна в наш час зустріти таку людину, як Микита Кожум’яка, патріота своєї країни. Свою думку аргументуйте.

Під час війни серед простого народу завжди знаходиться багато справжніх патріотів, які захищають нашу землю від ворогів та здатні віддати життя за Україну та її народ. Це Воїни АТО, які захищають нашу землю від загарбників, поліцейські, волонтери й прості громадяни, які допомагають і не залишають воїнів і постраждалих людей у біді.

10. «Незакінчене речення».

▪ Олександр Олесь у казці «Микита Кожум’яка» прославляє…

▪ У казці «Микита Кожум’яка» письменник засуджує….

▪ Твір Олександра Олеся актуальний і сьогодні, бо вчить нас…

У драмі-казці в образі Микити Кожум’яки прославляється мужність народу, який до останньої краплини крові захищав свою Вітчизну від ворогів.

Дуже хочеться, щоб в нашій країні панував мир, та щоб наша держава процвітала та розвивалася.

11. Віночок добрих справ.

А що вже зараз може зробити кожен із вас для своєї країни?

Давайте складемо віночок добрих справ, які ви вже можете зробити для України.

Діти, візьміть квіти, які лежать у вас на партах, подумайте, що може вже зараз зробити кожен із вас для своєї Батьківщини? По три представники від групи прикріпіть на дошку свою квітку у вигляді віночка, називаючи добру справу, яку ви можете зробити для України. Таким чином, ми сплетемо віночок любові для Батьківщини. (Діти виконують завдання).

берегти природу рідного краю,

Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України! То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України.

Захищати свій народ, країну – покликання кожного громадянина. Микита Кожум’яка – гідний тому приклад, бо у скрутні часи захистив свій народ, не дозволив ображати далі. Перемога Микити над Змієм уособлює перемогу народу над будь-яким ворогом, над усяким злом взагалі.

Тож нехай благородство та хоробрість живе в кожному з нас.

Діти, сила і мужність країни в її синах – мужніх захисниках, представниках із народу; тільки віра в перемогу та любов до рідного краю надасть можливість подолати будь-якого ворога.

VІ . Рефлексивно – оцінювальний етап

– Діти, чи справдилися ваші очікування від уроку?

– Яке завдання для вас було найважчим, а яке – найлегшим?

– Над чим примушує нас замислитися драма-казка? Яку ж дійсність відобразив О.Олесь у драмі-казці? (Під час біди люди повинні єднатись, не ховатися від боротьби)

– Яку ж дійсність відобразив О.Олесь у казці? (Аби держава була міцною та процвітала, потрібно, щоб її громадяни були патріотами).

Народна казка про змієборця Микиту Кожум’яку зацікавила й сучасних митців – мультиплікаторів. Вони створили перший повнометражний мультфільм у 3D-форматі «Микита Кожум’яка», головними героєм зробили сина Кирила, Микиту – 12-річного хлопця, який не володіє надзвичайною фізичною силою батька, а тільки завдяки силі характеру повинен перемогти Дракона й врятувати світ.

-Чи сподобався вам трейлер?

2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання

Завдання середнього рівня:

скласти план до драми-казки

Завдання достатнього рівня:

скласти тестові завдання до змісту твору

Завдання високого рівня:

написати есе «Хто такий справжній патріот?»

Казки-п’єси

Твір «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся призначено для постановки на сцені. Його називають казкою-п’єсою. Такий твір складається переважно із реплік героїв. Це драматичний твір.

Які особливості казки-п’єси?

Увесь текст поділяється на дії, а ті — на картини.

У тексті немає розлогих описів, пейзажів, портретів, а письменник ніби перебуває за лаштунками. Він подає лише ремарки — короткі зауваження про зовнішність, жести, рухи персонажів, а також про декорації, пори року тощо.

Кожне висловлювання починається з нового рядка, а перед ним указують ім’я персонажа. Якщо герой озвучує власні думки або звертається до глядачів, його висловлювання називають монологом, розмову ж двох осіб називають діалогом.

Важливе художнє оформлення сцени — декорації, які в кожній картині чи дії можуть змінюватися.

У казках герої часто наділені надзвичайною силою. Події та явища описані так яскраво, що в них важко повірити. І в народних, і в літературних казках звичайні речі часто перебільшені. Автори це роблять зумисно — щоб привернути увагу, зробити людей чи події більш виразними. Такий художній засіб називається гіперболою.

Гіпербола — художній засіб, який передбачає перебільшення рис людини, предмета чи явища.

А найменший — щось страшне!

Вже з трьох літ боров мене!

Працюю над текстом

Ти здогадався/здогадалася, що тут є перебільшення. Адже дитина не може володіти такою силою. Під час прочитання віршованої казки спробуй знайти ще приклади гіперболи.

Микита Кожум’яка

Казка в чотирьох картинах

Сумний наш Князь, сумний наш Князь,

Неначе ждуть нас знов удари,

Ах, я так серцем не боліла,

Коли орда в степах кипіла,

А кров червоними квітками

Ах, краще б взяв мою він душу.

Ще, може, найдеться в державі

Що й сам повернеться у славі

І вславить трон ваш золотий.

Всьому на світі край свій є.

Прийшла черга — і смерть надії,

От так колись черга настане,

Чому ж увесь народ не встане

Нехай страшні народні муки, —

А ще страшніш народний гнів.

Мовчи. Бо й стіни мають вуха.

І що, коли нас Змій підслухав, —

Удвох загинем в одну мить!

Ах, в серці кров моя кипить!

Коли б Князівну врятувати,

Я б не боялась самострати.

Дівчина, угледівши на порозі Князя, виходить.

Чому?! Від сліз? Не спала ночі?

Тому моя й журба подвійна.

Ні, Князю мій! Ні, я спокійна.

Сидить в задумі край вікна

І в простір дивиться кудись.

Який би зваживсь на двобій,

Невже не знайдеться нікого

Що сталось, Джуро? Чийсь гонець?

Такий він чорний, як та ніч.

Прислав мене тобі сказати,

Що мусиш ти дочку віддати.

За три дні відповідь я дам.

Смерть зливається з життям,

Хтось навік розлучить нас.

Всі столи єдвабом вкрити,

Працюю над текстом

Чого боялися Князь з Княгинею? Чому?

Велика світлиця в палатах Князя. За столами сидять воєводи.

Ви згадайте, скільки кращих

Скільки в розквіті дівчат

За що кров з нас смокче Змій?

Вітром гнеться й дуб у полі.

Гнулись ми, та досить гнутись —

Правда! Час підставить груди:

Досить тих борців хвалити.

Дід там. Справу пильну має,

Що ж, гаразд! Зови в палати.

Щоб віддав дочку наш Князь.

Треба з лютим Змієм биться,

Щоб не жер він більше нас.

А найменший — щось страшне!

Вже з трьох літ боров мене!

Сміх і сльози. Чулий, добрий,

Тільки б завтра був двобій!

Та не тут, не в цій палаті,

А в мужицькій простій хаті!

Князь встає і виходить. Разом з ним встають і воєводи з ніяково похиленими головами.

Працюю над текстом

Яку вдачу мав найменший син Кожум’яки? Коли проявилася його надзвичайна сила?

Подвір’я Кожум’яки. Сини при роботі.

Вхопить шкуру та як трісне —

Не з заліза — з криці лита!

Входять дванадцять парубків.

Парубок (до старого Кожум’яки)

Щоб він відповідь нам дав.

Князь довідавсь, що твій син

Отже, Князь хотів би знати,

Будеш ти з тим гадом биться.

Микита (рве дванадцять шкур)

Розмовлять під час роботи.

Бо не спустить він нікому!

Бач, дванадцять шкур роздер.

Парубки з похиленими головами пішли.

Князь послав нас до Микити

Довго Князь марнів від суму,

Хто б міг з гадом потягатись.

Згляньсь на Князя, край спаси!

Хоч покинь та з двору йди.

Знов набилось повний двір.

Через вас дванадцять шкір

Йдіть, бо станеться пригода!

І коли темніше неба її віченьки ясні,

Зробить Князь для тебе все,

Що б робив я з скарбом тим?

Йдіть скажіть ясному Князю,

Йдіть скажіть, що за хвилину

Ще не вмерла правда в світі,

Виконую складне завдання

Як гадаєш, чому насправді Микита погодився піти на двобій?

Майдан за містом. Удалині, на горі, химерний замок Змія з різнокольоровими, освітленими огнями, вікнами. Ліворуч попід горою частина міста. Ледве починає розвиднятись. Юрба, яка щохвилини збільшується.

Князь! Князь! Шапки з голів.

Князь із Княгинею пішли наперед.

Ну що ж? Хоч боки розім’яли!

Люди весь час ворушаться, деякі пробують вилізти на дерева, матері піднімають угору дітей.

ЗБАГАЧУЙ МОВЛЕННЯ

Джура — зброєносець.

Єдваб — коштовна шовкова тканина.

Днесь — сьогодні.

Криця — дуже міцна сталь.

Працюю над текстом

Як Микиті вдалося перемогти Змія?

Мистецька скринька

Знайди в інтернеті та переглянь мультфільм «Микита Кожум’яка». Яким зображено головного героя? Чи таким ти уявляв двобій Микити і Змія?

Працюю над текстом

Яким є Микита Кожум’яка і в п’єсі-казці, і в мультфільмі?

ПОЗНАЙОМСЯ З АВТОРОМ

Олександр Олесь

(1878-1944)

• Переглянь відеоурок про Олександра Олеся. Визнач, які події у житті митця були особливими? Що вплинуло на його вибір стати письменником?

З дитинства Олександр Олесь захоплювався театром. Щоб подивитися якусь українську п’єсу, він пішки ходив багато кілометрів. А згодом і сам став актором: талановито зіграв десятки ролей в аматорських виставах.

Письменник є одним із творців української драматичної казки. Він працював над інсценізаціями народних і літературних казок — «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник». За сюжетом однойменної народної казки було створено п’єсу-казку «Микита Кожум’яка».

НОВЕ Й ЦІКАВЕ

Чи бував/бувала ти в театрі? Театральне мистецтво виникло дуже давно. Адже завжди були люди, які вміли співати чи розповідати цікаві історії. Із цих співців та оповідачів і вийшли актори. Спочатку в театрі грали лише чоловіки, які мусили виконувати всі ролі, і жіночі теж. Для цього вони вдягали маски. Саме маска допомагала перевтілюватися актору в те, що вона відображала — в доброго героя чи злого. Найпершими масками були сумна і весела, а також добра (світла) і зла (темна). Нині в театрі маски рідко використовують, бо актори повинні вміти зображати всі настрої людини: смуток, радість, подив, захоплення чи розпач. Але дві маски — комедії і трагедії — залишаються символом театру і донині.

1. У драматичному творі немає:

2. Слова «Дівчина, угледівши на порозі Князя, виходить» — це:

3. Кому вдалося вмовити Микиту піти проти Змія?

Працюю над текстом

4. З’ясуй, які ознаки драматичного твору є в казці «Микита Кожум’яка». Чим вона відрізняється від прозової казки?

5. Чи не ідеалізує автор свого героя? Знайди у п’єсі-казці приклади гіперболи.

Працюємо разом

6. Обговоріть, чи може в реальному житті людина мати таку силу?

Виконую складне завдання

7. Схарактеризуй Микиту Кожум’яку та запиши риси його вдачі.

8. Перекажи події твору, скориставшись підказкою.

Виконую домашнє завдання

9. Знайди в інтернеті інформацію про те, хто з українців належить до найсильніших людей світу. Досліди, як цій людині вдалося розвинути таку силу, що їй у цьому допомогло.