Ходова частина колісних тракторів

Остов колісних тракторів може бути рамним та (або) напіврамним.

Рамний остов колісного трактора загального призначення являє собою клепану або зварну раму із стального прокату, на якій кріпляться всі агрегати. Складається з двох напіврам, з’єднаних між собою подвійним шарніром, що дозволяє напіврамам повертатися відносно одна одної в горизонтальній площині на ±30°, у вертикальній — на ±18°.

Вертикальний шарнір призначений для повороту трактора шляхом «зламу» двох напіврам, а горизонтальний — для пристосування ходової частини до рельєфу дороги, завдяки чому рама не навантажується крутними зусиллями при русі трактора по нерівній дорозі. До напіврам кріпляться ведучі мости.

Напіврамний остов колісного універсально-просапного трактора — це об’єднана конструкція окремих корпусів трансмісії і балок напіврами. Складається з литого корпусу (або корпусів), в якому розміщені механізми трансмісії (коробка передач, головна передача і диференціал) і двох брусів, з’єднаних в передній частині поперечним брусом. Поздовжні та поперечний бруси утворюють напівраму, на якій кріпиться двигун, радіатор, передня вісь або передній ведучий міст.

Колісний рушій

Колісний рушій служить для перекочування трактора. У ролі рушія у колісних тракторів застосовують напрямні і ведучі колеса з пневматичними шинами. Такі колеса добре амортизують поштовхи та удари, чим забезпечують можливість підвищення швидкості руху трактора. Пневматичні шини, маючи значні розміри і невеликий внутрішній тиск, деформуються, внаслідок чого їх опорна поверхня збільшується. Це поліпшує зчеплення коліс з ґрунтом і зменшує їх буксування. Навантаження на задні і передні колеса більшості тракторів, за винятком Т-150К і К-700, розподіляється нерівномірно. Задні колеса сприймають 70. 75%, передні колеса — 30. 25% загальної ваги трактора.

Для зменшення витрат потужності на перекочування задні колеса, за винятком коліс тракторів типу Т-150К і К-700, мають більші діаметри і ширину, ніж передні. Внаслідок цього тиск на ґрунт зменшується, прохідність трактора поліпшується, зменшуються витрати потужності на самоперекочування, а відповідно зростає тягова потужність трактора.

Колеса, на які через трансмісію передається крутний момент від колінчастого вала двигуна, називаються ведучими. Колеса, за допомогою яких змінюють напрямок руху трактора, називають напрямними.

У тракторів Т-40А, МТЗ-82, ЮМЗ-8280, Т-150К, К-700 напрямні колеса, змінюючи напрям руху трактора, одночасно і ведучі. Такі трактори мають підвищену прохідність.

Для зручності класифікації колісних тракторів за ходовою частиною прийнято колісну формулу, яка складається з двох цифр, з’єднаних між собою буквою К. Перша цифра означає загальне число коліс трактора, друга — число ведучих коліс. Універсальні — це просапні трактори з чотирма колесами, з яких 2 — ведучі (позначається 4К2), а якщо у такого трактора всі колеса ведучі, то позначення буде 4К4.

Передній міст

Передній міст трактора залежно від призначення може мати різні конструкції. Найбільше розповсюдження мають мости з регульованою колією коліс, які встановлюються на універсально-просапних тракторах.

Такий міст складається із трубчастої балки 1 і двох висувних поворотних кулаків 2, в яких розміщено осі 3 поворотних цапф 4. Трубчаста балка шарнірно з’єднана з вушками переднього бруса остова трактора.

Щоб збільшити стійкість трактора при його русі і полегшити керування ним, колеса встановлюють не перпендикулярно до опорної площини, а під певними кутами:

• α — кут, який утворює розвал коліс (1,5. 4°), необхідній для появи осьової сили Р, яка притискує маточину колеса до внутрішнього підшипника та розвантажує зовнішній підшипник переднього колеса і гайку його кріплення від осьових зусиль;
• β — кут поперечного нахилу осі цапфи (0. 60) разом з кутом а зменшують відстань X між продовженням осі 3 цапфи і точкою дотику коліс з ґрунтом, що полегшує поворот колеса. Наявність кута Р при повороті коліс в той чи інший бік зумовлює деяке підняття передньої осі трактора. При цьому, під дією сили тяжіння трактора, колеса прагнуть повернутися в початкове положення;
• γ — кут поздовжнього нахилу цапфи (3. 120). Таке розміщення осі збільшує стійкість коліс при прямолінійному русі трактора.

Передні колеса встановлені так, що передня їх частина наближена відносно задньої частини: утворюється сходження коліс, тобто відстань А декілька менше відстані Б. Під час руху трактора сходження зменшує ковзання передніх коліс, і, як слід, зношування їх шин зменшується. Сходження передніх коліс регулюється зміненням довжини поперечної рульової тяги.

На передніх і задніх колесах тракторів різних марок застосовуються пневматичні шини, які відрізняються розмірами та внутрішнім тиском.

На бічній поверхні кожної покришки позначено основні розміри; товарний знак, або назву заводу-виготівника; модель покришки; серійний номер.

Основні розміри покришки мають метричне або дюймове позначення. Наприклад; 72-665; 15.5К-38; 16.9К-30. Перша цифра – ширина профілю шини, мм або дюйм; друга — посадочний діаметр шини, обід колеса, в мм або дюймах; К. — умовний знак шини з радіальним напрямом ниток корду.

Серійний номер шини має скорочене позначення заводу-виготівника, місяць і рік виготовлення та номер покришки. Наприклад, Д 10 03974320 розшифровується так: Д — Дніпропетровський шинний завод, 10 — жовтень, 03 — рік виготовлення покришки, потім — номер покришки. На боковинах покришок тракторних шин додатково вказується число шарів корду, знак напряму обертання, найбільше допустиме навантаження на шину, допустимий мінімальний і максимальний внутрішній тиск.

Пневматичні шини складаються з двох частин — покришки і камери.

Покришка складається із каркаса 1, подушкового шару (брокера) 2, протектора 3, двох бортів 4, дротяних кілець 5.

Каркас—основна частина покришки. Його виготовляють з кількох шарів міцного корду—особливого виду тканини із кручених ниток бавовни, віскози, капрону. У шинах які називають діагональними, нитки корду лежать під кутом одна до одної, а в радіальних шинах—паралельно. Число шарів корду в каркасі від 4 до 18 залежить від навантаження, на яке розраховується пневматична шина. Подушковий шар (брекер) 2 з гуми або гумового корду захищає каркас від поштовхів і ударів.

Протектор 3 призначений для зчеплення покришки з дорогою. Гума протектора міцна і стійка до стирання. Для кращого зчеплення з ґрунтом на поверхні протектора ведучих коліс виготовлено ґрунтозачепи.

Борти 4 — жорсткі частини покришки, призначені для закріплення покришки на ободі колеса.

Камера — це замкнута кільцева трубка з еластичної гуми товщиною 1,5. 5 мм, залежно від розмірів покришки.

Через вентиль, встановлений в камері, накачують або випускають стиснуте повітря. Вентиль складається з корпуса і золотника 7, зверху закривається ковпачком 6. Від тиску повітря в пневматичній шині залежить її довговічність.

Підпружна дія пневматичної шини залежить від навантаження на неї і внутрішнього тиску повітря. Нормальний тиск — це тиск, рекомендований заводом-виготівником, забезпечує найвигіднішу деформацію шини в період роботи трактора, зменшує руйнування ниток каркасу і забезпечує добре зчеплення колеса з ґрунтом. Від підвищення тиску шина стає чутливішою до ударів і порізів на перешкодах, прискорює процес утомленості каркасу, що призводить до його передчасного розриву. При цьому погіршується зчеплення колеса з ґрунтом. Знижений тиск збільшує підпружність і деформацію шини і каркас швидко виходить з ладу, зчеплення з дорогою на твердому ґрунті погіршується. Тому, залежно від виду роботи трактора і його марки, необхідно змінювати і величину внутрішнього тиску в шинах.

Підвіска

Підвіска з’єднує остов з колесами і пом’якшує поштовхи і удари, що виникають під час руху трактора, а також застосовується для підвищення плавності руху.

Незалежна підвіска не має жорсткого зв’язку осей коліс з балкою передньої осі, тому основну силу поштовхів сприймають колеса, а не остов трактора.

Пружні пристрої, пом’якшуючи поштовхи і удари, які сприймаються колесами трактора, складаються з листових ресор або амортизаційних пружин.

Листова ресора 6 виготовлена з пружних вигнутих стальних листів різних розмірів. Кінці ресори встановлюють в гумові подушки, закріплені в кронштейнах 3, приклепаних до рами трактора. Ресора за допомогою підкладок 5 і хомутів 1 закріплена до корпусу переднього моста. Хід ресори при поштовхах обмежується гумовим буфером 2. Для покращення плавності ходу трактора на підвіску переднього мосту тракторів Т-150 і К-700 встановлюють телескопічні гідравлічні амортизатори двосторонньої дії 4, які «гасять» коливання ресор при наїзді колеса на перешкоду.

Їх робота заснована на тому, що при відносних переміщеннях підресорених і непідресорених мас трактора масло в амортизаторі перетікає з однієї його порожнини в іншу через невеликі отвори, внаслідок чого створюється опір, який поглинає енергію коливальних рухів.

На тракторах МТЗ-80, МТЗ-82 в кронштейнах наконечників передньої-осі діють циліндричні амортизаційні пружини, які внизу спираються в упорні кулькові підшипники 9, а зверху — в стінки наконечників. Для зменшення ударного навантаження при повному стискуванні пружини на вісь цапфи надівають гумовий буфер або тарілчасту пружину 10. В конструкції незалежної підвіски тракторів Т-40А встановлюють дві циліндричні пружини.

Ходова частина гусеничних тракторів

Остов гусеничних тракторів може бути рамним та (або) напіврамним.

Рамний остов гусеничного трактора складається із рами з двома поздовжніми 4 і двома поперечними брусами 3 і 5 з цапфами 7. На рамі закріплено чотири цапфи 7 для встановлення кареток з опорними котками. На передній рамі розміщено напрямні колеса 1, на задній — на кронштейнах кріпиться задня вісь 6, призначена для установки причіпних і начіпних машин. Поздовжні бруси спереду замикаються важким литим брусом, який зрівноважує трактор під час роботи з начіпними машинами або знаряддям, навішеним позаду.

Напіврамний остов гусеничного трактора складається з корпусів муфти зчеплення 12, коробки передач 11, механізмів заднього мосту і напіврами, яка має два поздовжні бруси 13 і приєднаний до їх кінців передній брус 14.

Гусеничний рушій

Гусеничні рушії бувають різних конструкцій. Складаються з гусениці 4, ведучого колеса (зірочки) 1, напрямного колеса 3 з натяжним амортизаційним пристроєм, опорних котків 2 і підтримуючих роликів 13, встановлених на рамі трактора.

Схема роботи гусеничного рушія. При рухові трактора ведуча зірочка перемотує замкнутий гусеничний ланцюг. Його ланки безперервно укладаються перед опорними котками. Ґрунт, що знаходиться під опорною поверхнею гусениці, «опирається» зсуву ланками ланцюга. Цей опір у вигляді штовхаючого зусилля передається остову трактора, примушуючи його переміщуватись. Ланки, по яких уже пройшли опорні котки, безперервно піднімаються з поверхні ґрунту і спрямовуються до підтримуючих роликів.

Каретка складається із котків 2 і двох балансирів 10, з’єднаних шарніром 11. Зверху між балансирами затиснута розпірна пружина 12. Сила тяжіння С від остова трактора передається на котки каретки і через її балансири сприймається пружиною. При наїзді одного з котків на нерівність ґрунту тиск від котка через балансир також сприймається пружиною. Під дією таких поштовхів пружина постійно стискується і розтискується (як показано на рисунку).

Напрямне колесо встановлене на колінчастій осі 5, з’єднаній з механізмом натягування і амортизації. Гусеничний ланцюг натягують обертанням гайки 8, повертаючи колінчасту вісь вперед. Колесо 3, наштовхуючись на перешкоду, стискує пружину 6 і відходить назад. Удари по колесу амортизуються пружиною, пружність якої регулюють гайкою 7.

Підтримуючі ролики запобігають значному провисанню і поперечним коливанням гусеничного ланцюга. Нормальний натяг його визначають за величиною h — провисанню середньої частини гусениці.

Будову ходової частини розглянемо по складових одиницях.

Гусениця 2 — основна частина рушія. Вона являє собою замкнуту металеву стрічку, яка складається з окремих ланок, з’єднаних між собою за допомогою пальців 9.

Ланки відливають з міцної, стійкої проти спрацювання, високо-марганцевої сталі. З одного боку ланка має три, з другого — чотири вушка з отворами, у які встановлюють пальці. Середнє вушко має потовщення і служить цівкою для зачеплення із зубцями ведучої зірочки. Під кожним вушком розміщено ґрунтозачепи. Частина ґрунтозачепів має вигин, що сприяє стійкості під час руху і кращому зчепленню, особливо по снігу. На внутрішній поверхні ланки мають напрямні реборди (гребені) і бігові доріжки. По доріжках під час руху трактора котяться опорні котки балансирних кареток. Реборди проходять поміж ободами напрямного колеса і утримують гусеницю, щоб вона не спадала під час руху трактора. Ланки гусениць по краях (знизу і зверху) мають ребра. У зчленуваннях бігових доріжок передбачено перекриття опорних поверхонь. Перекриття забезпечують плавне безударне перекочування опорних котків.

У тих випадках, коли гусениця робиться вузькою (200 мм), що необхідно для тракторів, які виконують роботи на вузьких міжряддях, питомий тиск на вушка гусениці і на пальці різко зростає. Тому у вушка ланок гусениці запресовують змінні гумові втулки.

Пальці, які з’єднують ланки гусениці, виготовляють зі сталі або біметалевого прокату з поверхневим шаром із високостійкої сталі проти спрацювання; від осьового переміщення пальці утримуються шайбами із стопорними кільцями 12, гайками 19 або шплінтами.

Гусениці виконують з відкритими, гумометалевими або закритими шарнірами. Гусениця із гумометалевими шарнірами має ресурс більше 4000 мотогодин, проти 900. 1200 мотогодин у гусениць з відкритим шарніром.

Ведуча зірочка 4 являє собою зубчасте колесо. Обертаючись, зірочка зачеплюється своїми зубцями за цівки ланок гусениці, які надійно зчеплені з ґрунтом, перемотує гусеницю і перетворює крутний момент, що передається від двигуна через силову передачу, в тягове зусилля, необхідне для переміщення трактора з машинами або знаряддями.

Ведучі зірочки хоч безпосередньо і не стикаються з ґрунтом, але працюють у надзвичайно важких умовах, тому їх виготовляють способом лиття із спеціальної вуглецевої сталі.

Ведуча зірочка трактора Т-150 має 13 зубців. Крок зубців в два рази менший від кроку гусениці, тому при кожному оберті зубці працюють поперемінно, що зменшує їх спрацювання.

Напрямне колесо, натяжний і амортизаційний пристрій.

Напрямне колесо виготовлене із сталі і призначене для спрямування руху гусеничного ланцюга, а також для регулювання його натягу під час експлуатації трактора.

Завдяки вікнам між шпицями на колесі не налипає бруд і воно має полегшену конструкцію.

Колесо обертається на роликових конічних підшипниках, зовнішні обойми яких запресовані в розточки маточини. Внутрішні обойми підшипників насаджені на шийки нижнього коліна осі і утримуються від бокового зміщення шайбою і двома гайками 8. Цими гайками регулюють зазор в конічних підшипниках. Підшипники змащуються маслом, яке заливається через отвір у кришці напрямного колеса.

Щоб запобігти витіканню масла, під кришку кладуть картонну прокладку, а із зворотного боку колеса встановлюють ущільнювальний пристрій, який складається із корпуса ущільнення, двох кілець — рухомого 9 і нерухомого 10 і пружини 13.

Шийки верхнього коліна осі 12 при роботі трактора і натягуванні гусениць можуть вільно повертатися в чавунних втулках, запресованих в опору, приварену до лонжеронів рами.

Амортизатор застосовують для утримання напрямного колеса в передньому положенні та для його захисту, а також для захисту гусеничного ланцюга від перенавантаження. Основні деталі амортизатора — пружини 4, встановлені між упорами в затягнутому стані. Упор 2 має фасонну вилкувату форму і з’єднаний з вушком 1 колінчастої осі, яке встановлене в отвір і закріплене гайкою. Натяжний болт 3 через яблуко сферичної опори спирається на кронштейни рами. При переїзді трактора через перешкоду натяг гусеничного ланцюга збільшується, і напрямне колесо відходить назад, а колінчаста вісь повертається у втулках рами трактора. Упор 2 переміщується назад — натяжний болт залишається нерухомим і пружини стискуються, пом’якшуючи поштовх, одержаний трактором. Подолавши перешкоди, пружини через упор і колінчасту вісь повертають напрямне колесо у попереднє положення. Стискування пружин регулюють гайкою 5 на болті 3.

Натяг гусеничного ланцюга регулюють гайкою 6. Гайка при скручуванні з натяжного болта, спираючись через сферичну опору в кронштейн рами, переміщує болт, а разом з ним напрямне колесо, вперед. Після регулювання натягу гусениці гайку 6 фіксують контргайкою.

Підтримувальні ролики призначені для підтримування верхньої ланки гусениці, щоб вона не провисала, та для спрямування гусениці від зірочки до напрямного колеса, щоб вона не спадала. З кожного боку рами трактора встановлюють по два підтримуючі ролики, які виготовлені у вигляді пустотного чавунного відливка з двома ободами. На ободи одягаються змінні гумові бандажі. Ролик обертається на двох кулькових підшипниках, напресованих на вісь, яка в свою чергу запресована в кронштейн.

Для мащення підшипників в отвір кришки заливають масло. Цей же отвір служить для зливу масла і контролю його рівня. При заливанні масла отвір повинен бути розміщений вище центра кришки, при контролі — на рівні осі ролика, а при зливі масла — повернутий вниз.

Підвіска гусеничного трактора

Підвіска призначена для з’єднання остова трактора з гусеничними рушіями. Вона передає вагу трактора на опорні котки і гусениці і зменшує поштовхи та удари, які виникають під час його руху по нерівностях ґрунту або дороги. Підвіски гусеничних тракторів поділяють на еластичні і напівжорсткі.

У напівжорстких підвісках осі опорних котків і напрямного колеса з амортизуючим пристроєм встановлюють на рамі гусениці, яка задньою частиною шарнірно закріплена на остові трактора, а спереду з’єднана з остовом за допомогою ресори або пружини. Вісь кочення рами гусениці відносно остова співпадає з віссю ведучих коліс або розміщується перед нею. Напівжорсткі підвіски застосовують на тракторах Т-100, Т-130, Т-4 та ін.

В еластичних підвісках осі опорних котків з’єднуються з остовом трактора за допомогою пружин і важелів. Еластичні підвіски поділяють на незалежні і балансирні.

У незалежної підвіски кожний опорний коток має окремий пружний зв’язок з остовом, а у балансирної два або група опорних котків з’єднані з остовом за допомогою пружного зв’язку. Найпоширеніші на тракторах еластичні балансирні підвіски.

У балансирних підвісках осі опорних котків з’єднані системою балансирів і пружин у каретки, кожна з яких з остовом трактора зв’язана шарнірно через осі. Такі підвіски застосовують на тракторах Т-150, ДТ-75 та інших.

Еластична підвіска, порівняно з напівжорсткою, забезпечує кращу плавність ходу при русі трактора на підвищених швидкостях.

Балансирні каретки відлиті із сталі і мають складну форму.

Внутрішній, коротший балансир балансирної каретки трактора ДТ-75М з одним вушком встановлюють при монтажі каретки ближче до середини трактора, між двома вушками зовнішнього балансира. Балансири шарнірно з’єднані між собою пустотною віссю 3. На зовнішньому балансирі, на відміну від внутрішнього, є центральний отвір) в який запресовані стальні цементовані втулки. Цим отвором балансир вільно надітий на цапфу б поперечного бруса рами. Зовнішній балансир, а разом з ним і вся каретка утримуються від зміщення на цапфі рами упорною шайбою, притиснутою до торця цапфи цанговою гайкою 7.

Поверхні тертя цапфи і втулок змащуються маслом, яке заливається в центральну порожнину зовнішнього балансира через отвір, закритий пробкою 4. Рівень масла перевіряють через контрольний отвір, який закривається пробкою 12.

У верхній частині балансирів є два литих чашоподібних заглиблення, куди входять кінці спіральної пружини — ресори. Пружина прагне розвести верхні кінці балансирів навколо осі коливання і опустити опорні котки вниз, а маса трактора опускає вісь і стискає пружину. Таким способом вага трактора передається на котки і гусеницю через спіральну ресору, забезпечуючи еластичність підвіски трактора.

У нижній частині балансирів розміщені приливки з розточеними отворами, в яких на конічних роликових підшипниках встановлено осі 8 опорних котків. На кінці осей, які виступають, напресовано опорні котки із сталі. Осі обертаються в конічних підшипниках, зазор в яких регулюють прокладками 9, встановленими під фланцями корпусів ущільнення.

Підшипники змащують маслом, яке нагнітається через канал в осі, вихідний отвір якого закрито пробкою 13.

Особливості ходової частини трактора Т-150

Рама трактора складається з двох поздовжніх швелерних балок, з’єднаних між собою поперечними брусами. Гусеничні рушії тракторів ДТ-75МВ і Т-150 за схемою аналогічні, але розрізняються конструкцією кареток, механізму натягу ланцюгів і амортизації.

Підресорювання ходової частини трактора Т-150 покращено.

Каретка складається з двох балансирів 10, але вони не пов’язані віссю кочення, кожен балансир вільно надітий на свою цапфу 15, прикріплену до рами.

У кожній каретці є дві пружини. На пальцях передніх кареток паралельно пружинам змонтовані гідроамортизатори 16, що гасять коливання балансирів.

Коли пружини каретки розсовують верхні плечі балансирів, шток 9 з поршнем висувається з циліндра 8 вліво. Поршень витісняє рідину з порожнини Б через дроселюючий отвір Е в порожнину А. Сюди ж перетікає рідина з компенсаційного бачка 2 в обсязі тієї частини штока, яка в даний момент виводиться з циліндра.

Коли каток каретки набігає на перешкоду, пружини стискаються, шток 9 рухається у зворотний бік, і рідина витісняється з порожнини А через отвір Е в порожнину Б (рис. в), а та частина рідини, яка не вміщується в цій порожнині, витісняється поршнем назад в компенсаційний бачок. Опір перетіканню рідини через дроселюючий отвір поглинає енергію коливань балансирів і цим підвищує плавність руху трактора.

Щоб уберегти деталі амортизатора від поломок, встановлений перепускний клапан 5. При великих зусиллях стиснення клапан відкриває додаткові отвори для виходу рідини з порожнини Б в порожнину А.

Амортизатор направляючого колеса складається з двох пружин 6, стиснених на гвинті до розміру 525 мм. Між ними і колінчатою віссю розташований гідравлічний натягувач.

Через маслянку 2 в робочу порожнину циліндра натягувача нагнітають шприцом солідол, який тисне на шток і через нього повертає колінчату вісь вперед. Щоб відвести направляюче колесо назад, вигвинчують корпус 14 клапана 13, випускаючи солідол назовні. При надмірних навантаженнях на гусеничний ланцюг тонкий пластинчастий клапан 13 продавлюється солідолом, оберігаючи ланцюг від розриву.

Гусеничний ланцюг складається з 47 ланок з біметалічними пальцями (їх оболонка виготовлена з зносостійкого сталі), які стопорять пружинним розрізним кільцем.

Щоденник тракториста: Як підготувати трактор до посівних робіт

Хоча сам я і виріс у селі, але, на жаль, у мене не було на подвір’ї трактора John Deere чи комбайна Claas. Самі ж добре знаєте, скільки це коштує. Щоб проїхатися на тракторі ми з друзями бігли до місцевого тракториста, який на той час мав трактор МТЗ-82, зранку до вечора з ним орали городи і слухали цікаві історії з робочих буднів. У мене завжди була мрія хоч раз потрапити на машинно-тракторну станцію, розібрати трактор і відчути себе справжнім трактористом.

Тепер у Traktorist.ua накопичився достатній досвід, ми подружилися з багатьма господарствами, тож я міг не просто попроситися на будь-яке з них, а ще й вибрати, куди саме хочу поїхати.

І ось я поїхав на практику у господарство ДПДГ «Шевченківське» Київської області, де проводився ремонт тракторів — до посівної активно готували вісім тракторів John Deere 8400. Мене зустріла команда таких «матьорих» мужиків, які з будь-якого недосвідченого хлопця зроблять справжнього тракториста. Тепер я повністю відповідаю посаді керівника сайту Traktorist.ua.

Підприємство, у яке я потрапив, не є типовим. ДПДГ «Шевченківське» входить до складу Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків при НААН України. Державне підприємство ще з 1927 року зберігає свою структуру та надбання. «Шевченківське» займається тваринництвом, славиться неабиякою врожайністю українських сортів пшениці та на сьогодні є єдиним в Україні господарством, що вирощує насіння цукрових буряків.

Планування та дорога до машинно-тракторної станції

Ну що, почнемо проходити практику разом?

День у ДПДГ «Шевченківське» починається з планування, яке проводить директор господарства Олег Вікторович Балагура. Саме на такому ранковому зібранні почався й мій перший день практики. Коли всі плани та задачі на день були визначені, Олег Вікторович відправив мене разом з головним інженером Володимиром Миколайовичем Денцюрою до майстерні, де саме ремонтували трактори.

Як розповів головний інженер, у господарстві є 16 тракторів John Deere 8400. Трактори ще 1997 року, але в них ще є «порох у порохівницях». Володимир Миколайович пояснив, що використання однієї моделі спрощує ремонтні роботи та забезпечення запасними частинами. Така система була запроваджена ще за радянських часів. Значно легше формувати ремонтний фонд, оскільки одна запчастина підходить до 16 тракторів.

Володимир Миколайович розказав, що час ремонту 8 тракторів John Deere 8400, при наявності запасних частин, займає два тижні, а затрати на їхній ремонт сягають близько 250 тис. грн.

«Бувають такі моменти, що під час оранки у полі виходить з ладу трактор, наприклад, «вистрілює» колесо. Щоб процес оранки не затягувався — зняли колесо з іншого трактора та замінили прямо на полі. Процес ремонту проходить швидко, робота триває, а зіпсоване колесо до весни відновлюємо», — додає Володимир Миколайович.

На вході на територію МТС нас зустрів справжній український раритет — гусеничний трактор ХТЗ Т-74. Мені розказали, що трактор не на ходу, він як пам’ятник українському тракторобудуванню милує око кожного та стоїть на варті порядку ДПДГ «Шевченківське».

Щойно прибули до майстерні, мені негайно видали справжню «спецівку» й почалося життя тракториста.

У майстерні кипіла робота, трактористи ремонтували техніку.

Тут кожен із працівників має свою історію: хтось ще зі школи мріяв про цю професію, хтось після армії пішов працювати, але кожен по-справжньому любить свою роботу.

Ремонт бортової та бортування коліс трактора

Ну що ж, потрібно приступати до ремонту, посівна не за горами!

Для початку разом з Василем Євгеновичем Кінзельським взялися ремонтувати його «годувальника».

«Ремонт трактора — це справа неважка, головне знати, що і як ти маєш робити. Я на тракторі працюю вже понад 13 років», — говорить дядько Василь.

Чоловік розповідає, що трактор John Deere 8400 має 6-ти циліндровий двигун об’ємом 8,1 л та номінальною потужністю 220 к.с. Вага трактора більша 8.5 т. John Deere 8400 має напівавтоматичну коробку передач 16*4 та може рухатись зі швидкістю до 40 км/год.

Трактор, легко кажучи, вже не новий, тому підшипники зношені й потребують заміни. Почали з ремонту бортової, оскільки кардан там вже спрацьований і є шат у колесі. Процес ремонту у нас зайняв декілька годин. Потрібно було розібрати бортову, вибити старі сальники, підшипники та замінити все на нове. Збирання ж пройшло «на ура» — нам на допомогу прийшли інші трактористи, як кажуть, «гуртом і батька добре бити». Бортову зібрали, залили мастило та приступили до бортування колеса. Більшість людей думає, що бортувати колесо від трактора важко й процес потребує багато часу. Як виявилось, не так це й важко. А ще коли біля тебе трактористи з 20-річним стажем, колесо бортується за 10 хвилин.

Заміна термостатів трактора

Оптимальна робоча температура двигуна трактора повинна складати близько 87 градусів, але може досягати і 97 градусів, при цих температурах двигун працює нормально. Як розказує Василь Євгенович, останнім часом у тракторі почав перегріватися двигун, причин цьому може бути кілька.

З самого початку потрібно перевірити термостат — пристрій, що забезпечує сталість температури двигуна. Коли термостат виходить з ладу, двигун буде перегріватись. Термостати ремонту не підлягають — потрібно проводити заміну. У тракторі John Deere 8400 їх стоїть два. При огляді термостату ми помітили, що він деформований. Це й стало причиною перегріву двигуна. Швиденько проводимо заміну та переходимо до налаштовування форсунок.

Ремонт та налаштування форсунок трактора

Майстер-клас по ремонту форсунок для мене проводив Микола Миколайович Строцинський — завмайстернею. Він детально розповів та показав, як потрібно проводити ремонт та налаштування форсунки двигуна трактора John Deere 8400.

Пан Микола розказав, що розпилення дизпалива повинне бути різке, у вигляді туману. Якщо розпилення плавне — потрібно ремонтувати та налаштовувати форсунки. Ремонт проводиться методом підбору спеціальних шайб (0,1 мм товщини шайби відповідає 10 атмосферам). Форсунки повинні розпилювати під тиском 290 атмосфер, але можна збільшити до 300, тому що після дня роботи тиск нормалізується.

«Багато залежить від того, яке дизпаливо залити. Коли дизельне паливо неякісне, форсунки можуть приклинити, потім почнуть «лити». Тиск розпилення у них порушиться, що призведе до зменшення потужності двигуна, він почне диміти, витрати палива збільшаться, трактор буде заводитись гірше», — додає Микола Миколайович. Для налаштування форсунок використовують спеціальний пристрій. Сам пристрій має просту конструкцію, але без нього форсунки правильно не налаштуєш. Виявляється, конкретної назви він не має, так і називається «пристрій для налаштовування форсунок».

Виставлення розвал-сходження коліс трактора

Також трактористи поділилися зі мною своїм досвідом і щодо виставлення розвалу-сходження коліс трактора.

Як розповів тракторист Олександр Володимирович Кащук, розвал-сходження у John Deere регулюється за допомогою тяг, які потрібно плавно з обох боків підкручувати так, щоб похибка не перевищила 3 мм.

«У книжках пишуть, що похибка не повинна перевищувати 2 мм, але за роки мого досвіду роботи трактористом скажу, що вона може допускатись до 3 мм, більше 3 — буде «гризти гуму», — вважає Олександр Володимирович.

Виміри розвалу-сходження потрібно проводити як спереду так і ззаду колеса (від центу до центру). Наприклад, якщо спереду буде 150 см, то і ззаду колеса повинно бути 150 см — похибка може складати не більше 3 мм.

Підсумки практики

Ну що ж, підведемо підсумки моєї практики разом?

Можу з впевненістю сказати, що мрії таки збуваються. Я побував на МТС, зі справжніми трактористами ремонтував трактори, а найголовніше — отримав величезний трактористський досвід.

За час мого перебування у господарстві я ремонтував бортову, бортував колеса, отримав навички у ремонті форсунок, навчився замінювати термостат, регулював розвал-сходження коліс і познайомився з супертрактористами, біля яких і я відчув себе трактористом. Можливо я ще не зовсім досвідчений, але все попереду. І не даремно я так написав. Трактористи запросили мене випробувати відремонтовану техніку на ділі, приїхати навесні на посівну. Тому невдовзі читайте, як я буду приймати участь у посівні, яка проходитиме в ДПДГ «Шевченківське».