Перстач: вирощування, властивості, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 жовтня 2015 🕒 15 хвилин 👀 37948 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за перстачем
• Квітка перстач – опис
• Посадка перстачу
  • Перстач трав’янистий з насіння
  • Посадка чагарникового перстачу
  • Вирощування перстачу
  • Розмноження перстачу
  • Обрізування перстачу
  • Шкідники і хвороби перстачу
  • Перстач восени
  • Перстач взимку
  • Перстач апеннінський (Potentilla apennina)
  • Перстач білий (Potentilla alba)
  • Перстач гусячий, або гусяча лапка (Potentilla anserina)
  • Перстач непальський (Potentilla nepalensis)
  • Перстач прямостоячий, або прямий, або калган (Potentilla erecta)
  • Перстач сріблястий (Potentilla argentea)
  • Перстач гібридний (Potentilla х hybrida)
  • П’ятилисник давурський (Pentaphylloides davurica)
  • П’ятилисник чагарниковий (Pentaphylloides fruticosa)
  • Корисні властивості перстачу
  • Перстач – протипокази
  • Коментарі

  Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен.

  Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав’янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач. Перстач чагарниковий у нас називають гусятником, гусячими лапками, золототисячником, золотником, підбілом, пов’язком, а стародавній переказ оповідає про те, що сам Ілля Муромець вдихав пахощі перстачу, щоб знайти силу небувалу. Здавна відвари і настої з могущника, як називали перстач знахарі на Русі, використовувалися для лікування різних хвороб і для відновлення сил.

  Сьогодні перстач здебільшого декоративна рослина, широко використовується ландшафтними дизайнерами як солітер на зеленому газоні, а також для прикраси живоплотів, бордюрів, альпійських гірок.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за перстачем

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – восени або навесні, посів насіння на розсаду – у лютому або березні, пересадка сіянців у ґрунт – у кінці літа.
  • Цвітіння: з липня, близько двох місяців.
  • Освітлення: зранку – яскраве світло, після полудня – притінок.
  • Ґрунт: пухкий, добре дренований, поживний, слабкокислий з незначним умістом вапна.
  • Полив: тільки в посуху один раз на два тижні. Витрата води – відро на кущ.
  • Обрізування: напровесні в санітарних цілях.
  • Підживлення: тричі за сезон мінеральними добривами для квітучих рослин: у травні, липні, серпні або вересні.
  • Розмноження: насінням, зокрема самосівом, і вегетативно – поділом куща в квітні-травні або на початку вересня, а також відсадками та живцями в липні або серпні.
  • Шкідники: совки та їхня гусінь.
  • Хвороби: борошниста роса, іржа, плямистості.

  Квітка перстач – опис

  Квітка перстач представлена як багаторічними, так дворічними і однорічними трав’янистими рослинами і напівчагарниками. Стебла у представників цього роду найчастіше прямостоячі, розширені або висхідні, іноді повзучі. Листя багатороздільне або перисте, зеленого або сіро-зеленого кольору. Чагарникові види перстачу досягають у висоту півтора метрів, розростаючись у ширину приблизно на один метр. Квітки у більшої частини видів зібрані в несправжньопарасолькові або щитковидно-волотисті суцвіття, але є види з поодинокими квітками. Забарвлення квіток різноманітне – червоне, золотисто-жовте, помаранчеве, рожеве, кремове, біле. Цвітіння перстачу триває довго – із травня по вересень. Плід складається з великої кількості сім’янок – від 10 до 80, зазвичай голих, але іноді волосистих, причому що екзотичніший вид рослини, то більший плід.

  Посадка перстачу

  Усі перстачі невибагливі до умов вирощування, за винятком декількох примхливих видів, до яких належить, наприклад, перстач білий, що полюбляє рости в затінку, або перстач блискучий, який найкраще почувається у південній експозиції на сухих піщаних ґрунтах. Усі інші види люблять світлі ділянки, затінені у післяполуденні години іншими рослинами, і розпушений, слабкокислий, поживний і добре дренований ґрунт, що містить невелику кількість вапна. Винятком є перстач арктичний, якому потрібен кислий ґрунт.

  Перстач трав’янистий з насіння

  Розмножують перстач різними способами, у тому числі і насінням. Професіонали стверджують, що можна сіяти насіння трав’янистих видів перстачу просто в ґрунт восени, щоб воно за зиму пройшло природну стратифікацію, після якої навесні сіянці дружно сходять, і їх залишається тільки розсадити. Можна сіяти насіння в ґрунт і навесні. Але ми пропонуємо не ризикувати посівним матеріалом і виростити розсаду, посіявши насіння в лютому або березні та проростивши його під поліетиленом при температурі 15-18 ºC. Як тільки у сходів з’являться справжні листочки, їх потрібно пікірувати по окремих скляночках або торфоперегнійних горщиках. Сіянці ростуть повільно, проте у кінці літа їх висаджують у відкритий ґрунт на постійне місце. На зиму молоді рослини необхідно вкривати. Зацвітають перстачі з насіння на другий рік. Перстач часто розмножується самосівом.

  Посадка чагарникового перстачу

  Напровесні, коли зійде сніг і ґрунт відтане, саджанці чагарникових сортів перстачу висаджують у ями, які повинні бути удвічі глибшими і ширшими, ніж земляна грудка або розмір контейнера з коренями перстачу. Відстань між двома кущами має бути не менше 30 см. На дно ями насипають дренаж – шар вапняного гравію, потім яму до половини заповнюють сумішшю перегною, листової землі і піску у співвідношенні 2:2:1, в яку додають 150 г комплексного мінерального добрива. Саджанець опускають до ями таким чином, щоб його коренева шийка була трохи вище рівня поверхні ділянки, потім яму заповнюють доверху садовою землею, утрамбовують її і поливають. Протягом трьох тижнів після посадки стежте за тим, щоб перстач чагарниковий не мав нестачі води. Замульчуйте ділянку соломою, корою або тирсою – це запобіжить занадто швидкому висиханню ґрунту. За необхідності посадка перстачу здійснюється наприкінці літа або на початку осені.

  Догляд за перстачем

  Вирощування перстачу

  Вирощування чагарникового перстачу, як і перстачу трав’янистого, не вимагає великих зусиль. Догляд за рослинами полягає у прополюванні, розпушуванні ґрунту, поливі, підживленні, видаленні зів’ялих квіток і мульчуванні ґрунту на ділянці. Поливати перстач доведеться тільки в період відсутності дощів раз на два тижні відром теплої води під кожен кущ, а якщо ви навесні замульчуєте ділянку торфом або тирсою, то прополювати і розпушувати ґрунт вам теж доведеться нечасто. Влітку потрібно буде два-три рази додавати мульчу на ділянку. Підживлювати перстач мінеральними добривами для квітучих рослин потрібно тричі за сезон – у травні, липні і в серпні або вересні. Така обов’язкова програма з догляду за перстачем, але якщо задушливими літніми вечорами наприкінці спекотного дня ви обприскаєте перстач водою, він віддячить вам за це рясним цвітінням.

  Розмноження перстачу

  Крім насіннєвого способу розмноження перстачу, використовують способи вегетативні – поділ куща, живцювання і відсадки. Живцювання і розмноження відсадками здійснюють у липні-серпні, а поділ куща – навесні, у квітні-травні, або восени, на початку вересня. Щоб розділити кореневище перстачу, кущ, який досяг чотирирічного віку, викопують, кореневище промивають і розрізають гострим стерильним ножем на частини, кожна з яких повинна мати 2-3 бруньки. Коріння частинок обробляють стимулятором коренеутворення і висаджують у ґрунт, намагаючись не заглибити бруньки. Дотримуйтесь при посадці дистанції між рослинками 20-40 см.

  Живці завдовжки 8-10 см нарізають із кінців пагонів, видаливши квіти. Укорінюють пагони у вологому перліті протягом місяця-півтора у теплому приміщенні. Можна посадити їх для вкорінення просто в ґрунт десь у тінистому куточку саду, накривши банкою або обрізаною пластиковою пляшкою, обприскуючи пагони кілька разів на день. Якщо з’являться бутони, їх необхідно обривати, щоб цвітіння не послабило живець, що вкорінюється. На зиму живці вкривають ялиновим гіллям.

  Найпростіший спосіб розмноження – відсадки. Як розмножити перстач відсадками? Виберіть навесні низько зростаючий пагін, надріжте його по зовнішній стороні, укладіть пагін у прориту канавку надрізом униз, прикріпіть його до землі саме в цьому місці і присипте землею. До осені у відсадка утворюється коренева система, і його можна буде відокремити від материнської рослини й пересадити на постійне місце.

  Обрізування перстачу

  Вирощування і догляд за чагарниковим перстачем, крім перерахованих процедур, вимагає також обрізування рослини, яке проводять ранньою весною, до розкриття бруньок, і восени. Якщо перстач не стригти, рослина стає кошлатим неохайним кущем. Обрізування перстачу переслідує санітарні цілі, заради яких із куща видаляють поламані, сухі і зростаючі всередину гілки, а також служить формуванню куща – найчастіше рослині надають форму кулі або подушки. Навесні тогорічні прирости обрізують на третину, а восени видаляють старі пагони і ті, що занадто витягнулися. Зрілі рослини піддають омолоджуючій обробці кожні п’ять років або у разі появи великої кількості сухих гілочок. Для цього протягом трьох років поспіль на кущі обрізують третину сухих гілок. У результаті відбувається повне оновлення куща.

  Шкідники і хвороби перстачу

  Як бачите, посадка і догляд за перстачем зовсім не обтяжливі, і боротись із захворюваннями або шкідливими комахами вам навряд чи доведеться, оскільки шкідники та хвороби вкрай рідко турбують перстач. Іноді його вражають іржа, плямистості або борошниста роса. Якщо зараження зазнав однорічний вид перстачу, то особливої біди в цьому немає – декоративності своєї рослина не втратить, а восени вона все одно підлягає утилізації. Багаторічні ж сорти і види перстачу потрібно обробити фунгіцидом – бордоською рідиною або колоїдною сіркою, наприклад. Зі шкідників на перстачі іноді зустрічаються совки, яких знищують обробкою рослини інсектицидами типу Фуфанон, Децис Профі, Фітоверм.

  Перстач після цвітіння

  Перстач восени

  Однорічний перстач, коли він втратить декоративність, видаляють, ділянку перекопують із добривами. Пагони чагарникового перстачу після закінчення цвітіння обрізують на третину, як превентивний захід боротьби із хворобами кущики обприскують бордоською рідиною.

  Перстач взимку

  Перстач багаторічний, трав’янистий він чи чагарниковий, не потребує укриття на зиму, оскільки відрізняється високим ступенем холодостійкості. Вкривати слід лише вкорінені живці та посаджені восени молоді саджанці.

  Види і сорти перстачу

  Сортів і видів перстачу так багато, що навіть їх перерахування займе повноцінний розділ, тому ми познайомимо вас тільки з найпопулярнішими видами. Отже, серед трав’янистих видів найбільш відомі:

  Перстач апеннінський (Potentilla apennina)

  – багаторічник із трійчастим сріблястим опушеним листям, зібраним у розетку, з рожевими або білими квітками.

  Перстач білий (Potentilla alba)

  родом із центральних районів європейської частини Росії, Кавказу, Балкан. Цей багаторічник заввишки від восьми до двадцяти п’яти сантиметрів зі складним пальчасто-лопатевим прикореневим листям із бурими прилистками. Квітки в нього білі, до трьох сантиметрів у діаметрі, зібрані по кілька штук у пухкі парасолеподібні або гроноподібні суцвіття. Квітконоси досягають заввишки 25 см, стеблового листя у рослини немає.

  Перстач гусячий, або гусяча лапка (Potentilla anserina)

  – прикоренева розетка цього виду утворена перистоскладним листям завдовжки до 20 см, опушеним зі споду. Квітконоси безлисті, на них поодинокі квітки жовтого кольору діаметром до 2 см.

  Перстач непальський (Potentilla nepalensis)

  – багаторічна рослина заввишки до 50 см із розгалуженими прямими стеблами пурпурного кольору. Листя пальчасте, темно-зелене, велике – до 30 см завдовжки. Квітки, теж великі – до 3 см у діаметрі, червоні або світло-рожевого кольору з темно-рожевими жилками – зібрані у волоті, цвітуть від початку липня майже два місяці. Найпривабливіші сорти:

  • Роксана – із квітками лососевою-помаранчевого кольору в темних прожилках;
  • Міс Вільмотт – рожево-вишневі квіти з темним вічком, квітнуть рясно і тривало;
  • Флоріс – ніжно-лососевого відтінку квітки з червоно-помаранчевим вічком.

  Перстач прямостоячий, або прямий, або калган (Potentilla erecta)

  зростає в тундровій і лісовій зоні на узліссях, галявинах по берегах річок і боліт. Це багаторічна рослина з нерівномірно потовщеним дерев’янистим кореневищем. Прямостояче стебло не вище 20 см, гіллясте у верхній частині й облистяне, листя трійчасте – стеблове сидяче, прикореневе, що відмирає до початку цвітіння – на довгих черешках. Квітки, одиночні, правильні, до 1 см у діаметрі, на тонких довгих квітконіжках, цвітуть у червні-серпні.

  Перстач сріблястий (Potentilla argentea)

  – багаторічник із великим бульбоподібним кореневищем, стрункими дугоподібно висхідними стеблами заввишки до 30 см, довголусковим п’яти-семироздільним прикореневим і нижньостебловим листям та три-п’ятироздільним середнім і верхньостебловим листям, зі споду густо вкритими білим ворсом. Пухке щитковидно-волотисте суцвіття складається із дрібних квіток до 12 мм у діаметрі. Цвітуть рослини цього виду в червні-липні.

  Перстач гібридний (Potentilla х hybrida)

  – цей вид об’єднує в собі сорти і садові форми гібридного походження. У більшості рослин кореневище косе або вертикальне, стебла опушені, сильно розгалужені, прямостоячі, заввишки до 90 см із листям, зібраним у прикореневу розетку – нижнє листя трійчасте або пальчасте на довгих черешках із гострими зубцями по краях, стеблове листя трійчасте, сидяче. Оксамитуваті квітки до 4 см у діаметрі, червоні, жовті, темно-пурпурні або рожеві, складають пухке гроноподібне або щитковидне суцвіття. Відомі сорти:

  • Майстер Флоріс – рясно і довго квітучий перстач із простими великими квітками жовтуватого відтінку;
  • Єллоу Квін – перстач до 30 см заввишки із жовтими блискучими квітками;
  • Вулкан – махровий перстач яскраво-червоного кольору.

  Крім описаних видів, із трав’янистих перстачів набули поширення перстачі двоколірний, золотистий, довголистий, волохатий, Кранца, оманливий, пижмолистий, темно-криваво-червоний, срібнолистий, Тонга, тризубчастий, блискучий, безстебельний, білосніжний, арктичний та інші.

  З чагарникових видів у культурі вирощується перстач курильський, він же перстач жовтий, він же курильський чай, він же п’ятилисник (Pentaphylloides fruticosa). У спеціальній літературі цей вид належав до перстачів, однак віднедавна його виділено в окремий рід – курильський чай, Dasiphora (Dasys – густоволосистий, phoros – несучий). Цей рід включає в себе десять видів, на основі яких було виведено безліч культурних садових форм і сортів, які є медоносами і часто використовуються дизайнерами для створення гарного живоплоту.

  П’ятилисник давурський (Pentaphylloides davurica)

  – чагарник, що досягає заввишки 60 см, із віддаленими голими пагонами, п’ятироздільним, майже шкірястим листям, з верхньої сторони блискучим, а з нижньої сизим. Білі квітки діаметром до 2,5 см, найчастіше одиночні, але іноді складають небагатоквіткові парасолькові суцвіття, цвітуть вони понад три місяці. У культурі вид із 1822 року.

  П’ятилисник чагарниковий (Pentaphylloides fruticosa)

  в природі має великий ареал, що захоплює ліс і лісостеп Західної Європи та Росії, Кавказ і Середню Азію. Це надзвичайно витривала рослина, що дуже гілкується, заввишки до півтора метрів, із сірою або коричневою корою, що відшаровується, і густою напівкулястою кроною. Ланцетне цілокрає листя до трьох сантиметрів завдовжки і одного завширшки три-п’яти-семироздільне, у молодому віці воно ніжно-зелене, потім стає сріблясто-зеленим через опушення. Одиночні або зібрані у пухкі верхівкові щитки чи китиці золотаво-жовті квітки діаметром до 2 см цвітуть із середини червня до початку жовтня. У культурі з 1700 року, однак і в Європі, і в Америці частіше вирощують культивари виду, ніж дикоростучий курильський чай, оскільки вони більш стійкі для нашого клімату.

  З низькорослих сортів найбільш популярні: Дакота Санрайз, Ебботсвуд, Голдстар, Джолайна, Голдфінгер, Рейзенберг із квітками у помаранчево-жовтій гамі та Фаррерз Вайт і Родокелікс із білими квітками.

  Високорослі зимостійкі чагарники заввишки понад метр представлені сортами Елізабет і Кетрін Дайкс із жовтими квітками.

  Зимостійкі сорти зі сріблясто-сірим листям: Дартс Голддіггер, Голдтерппіх, Бісі.

  Компактні, низькі сорти, що вимагають укриття на зиму: Клондайк, Кобольд із жовтими квітками, Парвіфолія, Ред Айс, Ред Роббін із мідно-жовтими квітками, Сансет із квітками від жовто-помаранчевих до червоно-цегляних, Істлей Крім із кремово-білими квітками та Дейдаун, Ройал Флеш, Прітті Поллі і Блінк із рожевими квітками.

  Крім описаних видів чагарникових перстачів, безсумнівний інтерес становлять п’ятилисники маньчжурський, дрібнолистий, Фрідріхсена і дріадоквітковий, можливості яких ще недостатньо вивчено селекціонерами.

  Властивості перстачу і протипокази

  Корисні властивості перстачу

  Цілющі властивості мають переважно три види трав’янистого перстачу – білий, гусячий і прямостоячий, або калган. Їхні властивості відрізняються незначно, і якщо ви застосовуєте препарати з перстачу зовнішньо, то за великим рахунком не має значення, який вид для лікування ви використовуєте, оскільки, як показали дослідження, екстракти з коренів і трави нетоксичні і мають майже однакову цілющу силу. Пероральне застосування препаратів із надземних частин перстачу білого стимулюють центральну нервову систему, а екстракти з коренів підсилюють фільтруючу здатність нирок на 28 %.

  Перстач білий, як і калган, використовується при лікуванні дизентерії, колітів та інших розладів шлунково-кишкового тракту, супроводжуваних діареєю. Лікують перстачем і захворювання печінки, що проявляються жовтяницею, зокрема гепатит. Крім того, перстач білий при запаленні щитовидної залози застосовується сьогодні навіть традиційною медициною: спиртова настоянка перстачу білого, уживана в краплях за певною схемою паралельно з медикаментозним лікуванням, дає гарні результати. Готують настоянку дуже просто: подрібнений сухий корінь перстачу настоюють на горілці, потім настій фільтрують.

  Унікальність перстачу білого полягає в тому, що він містить майже всю таблицю Менделєєва, так багато в ній макро- і мікроелементів: галлотанін, фенолкарбонові кислоти, крохмаль, сапоніни, флавоноїди (рутин, кверцетин, ціанідин, кемпферол), іридоїди, йод, магній, мідь, цинк, залізо, кобальт, кремній, алюміній, причому коріння рослини містить більше біологічних речовин, ніж надземна частина.

  Цілющі властивості перстачу прямостоячого, або калган-трави, відомі здавна. Хімічний склад перстачу прямостоячого включає дубильні речовини, ефірні олії, флавоноїди, елагову, яблучну і хітинову кислоти, віск, крохмаль і камедь, а також вітамін C. Калган має в’яжучу, бактерицидну, протизапальну дію. Ефірна олія з рослини використовується при лікуванні деяких жіночих хвороб, настоянки і відвари – зовнішньо при екземі, атопічних дерматитах, як полоскання при запаленні порожнини рота і гортані, для спринцювання при гінекологічних хворобах. Відвар і настій зі стебел, листя і суцвіть калгану використовують при лікуванні гострого та хронічного гепатитів, цирозі із застійними явищами для зниження рівня білірубіну у крові і зняття набряків. Однак не можна забувати, що при прийомі препаратів з калгану перорально вони можуть викликати запори через вміст великої кількості дубильних речовин.

  Перстач гусячий теж містить дубильні речовини, ефірні олії, флавоноїди, крохмаль, а також гіркоти, аскорбінову та хінну кислоти, холін, цинк та інші необхідні людині речовини. Для виробництва цілющих складів використовують усі частини перстачу: відваром кореня зовнішньо лікують рани, садна, гематоми, удари, а також мокнучу екзему і нейродерміти. Непоганий результат дає лікування ним геморою і спринцювання піхви відваром при гінекологічних запаленнях. Так само ефективний він при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гепатиту та гострих кишкових інфекцій. Відвар з насіння на молоці застосовують при гастроентеритах, болісному місячному і спастичних колітах. Водний відвар трави і кореневища знімає судоми в литкових м’язах. Свіжий настій трави лікує запалення слизової оболонки ротової порожнини, ангіни і фарингіти, а також при зовнішньому застосуванні непогано справляється із гнійничковими ураженнями шкіри та трофічними виразками. Свіжий сік перстачу наполовину із соком зеленого жита приймають по десертній ложці тричі на день як жовчогінний засіб для виведення піску і невеликих каменів.

  Із чагарникових видів перстачу цілющі властивості мають верхівки молодих пагонів перстачу курильського. Курильський чай застосовують як жовчогінний, сечогінний, протипроносний, противиразковий, заспокійливий, кровоспинний, протидіабетичний, противірусний, антиалергенний, знеболювальний та імуностимулюючий засіб при шлунково-кишкових і жіночих хворобах, при лікуванні фурункулів, наривів та інших ран, для полоскання при ангінах, стоматиті й інших запаленнях порожнини рота. Він ефективний при запорах і діареї, дисбактеріозах, виразці шлунка, колітах, ерозії шийки матки та маткових кровотечах.

  Перстач – протипокази

  Приймати препарати з перстачу гусячого і калгану не рекомендується людям із підвищеним згортанням крові, схильним до тромбоутворення, а також гіпотонікам, оскільки зазначені препарати мають властивість знижувати тиск, як і перстач білий. Виводити пісок і камені з проток за допомогою перстачу потрібно обов’язково під наглядом лікаря. Препарати з перстачу можуть подразнювати слизову шлунка. Від лікування калганом варто утриматися вагітним і тим, хто потерпає від індивідуальної незносності рослини.

  Усе, що потрібно знати для вирощування перстача чагарникового

  У природі існує близько 500 видів перстача, серед них і трав’янисті, і кущі. У ландшафтному дизайні використовуються і ті, і інші. Адже окрім своїх корисних лікарських властивостей, перстач і декоративна рослина.

  Посадка перстача чагарникового в саду

  Перстач чагарникова не вередлива у відході, посадка і вирощування рослини також не складуть великих труднощів.

  Коли і де краще посадити

  Кращим часом для посадки буде початок весни, після танення снігів. Грунт при цьому має бути прогрітий. Вибираючи місце для рослини, врахуйте, що кущі багато років живуть на одному місці без пересадок. Оптимальним будетосвещенныйучасток, але прямі сонячні промені бажані в уранішній або вечірній час, коли сонце менш агресивне. Яскраві пелюстки деяких видів під впливом ультрафіолету вигорають. У повній тіні є ризик не дочекатися цвітіння перстача.

  Як підготувати грунт до посадки

  Посадку перстача чагарниковою весною краще робити в родючі грунти, полегшені дренажем. Посадочну лунку готують заздалегідь. На дно засинають гравій або будь-який інший матеріал для дренажу, потім засипають приготованим грунтом. Склад готують з перегною, листової землі і піску в пропорції 2:2:1, туди ж додають комплексний мінеральний склад-150 р. Грунт повинен заповнити лунку до половини.

  Важливо! Прийнятніше для дренажу використати вапняний гравій, в нім міститься кальцій, необхідний рослинам для росту і розвитку.

  Схема і процедура посадки

  Глибина лунки-близько 50 см, укладіть саджанець на дно, розпряміть корені і присыпьте, залишивши на поверхні кореневу шийку. Засипте грунтом, рясно полийте і мульчуйте тирсою. Якщо ви саджаєте декілька кущів, між лунками зробіть відстань від 60 до 80 см

  Поєднання з іншими рослинами

  Вузькі листя-пальчики формують візерунчасту пухнасту крону і зберігають соковитий зелений колір до глибокої осені, що дає можливість поєднувати перстач в ландшафтному дизайні з ранньоквітнучими рослинами і що цвітуть пізно. Перстач добре є сусідами з гейхерою, барбарисом, кизильником і хостою. Рослина прекрасно доповнює композиції з вересом, спіреєю і рододендроном листопадним. Цікаво виглядають комбінації з ялівцем. Яскравими і нарядними будуть клумби з перстачем і котівником, лавандою і ісопом.

  Чи знаєте ви? Лікувальні властивості перстача допомагають не лише людям, перстач дуже активно використовують і у ветеринарії, зокрема, як кровоспинний засіб.

  Особливості відходу за перстачем чагарниковим в саду

  Відхід за перстачем чагарниковим буде зведений до мінімуму, якщо після посадки ви мульчували пристволовий круг рослини. В цьому випадку бур’яни рясно не ростимуть. Обов’язковим у відході є розпушування грунту, але робіть це гранично акуратно, щоб не зачепити корені рослини..

  Як поливати

  Молоді рослини після посадки треба поливати раз на тиждень, близько 3 л води під кущ. У жарку погоду збільшуйте полив до 2 раз на тиждень з великим об’ємом води. Дорослій рослині зазвичай вистачає дощових опадів. Головна умова-грунт має бути помірно вологим. Після поливу проведіть розпушування до 10 см глибиною і мульчуйте пристволовий круг.

  Як часто і чим підгодувати

  Як і чим підгодувати перстач:

  • В період розвитку і росту, навесні, вноситься калій (сірчанокислий) і фосфат. Розводять склади по 30 г на відро води (на один кущ).
  • Під час формування бутонів рослину підгодовують калійно-фосфорним добривом. Склад можна придбати будь-кому для квітучих рослин.

  Підгодівлі проводять 4 рази в сезон. Якщо є можливість, використайте настій коров’яку із золою.

  Як обрізувати чагарниковий перстач

  Обрізання перстача чагарниковою проводять або навесні, або осінню. З куща видаляють поламані, сухі і слабкі гілки. Для надання певної форми видаляють гілки, які виступають із загальної форми крони. Старі кущі (більше 7 років) омолоджують, зрізуючи старі пагони до третини їх довжини. Омолоджують щороку до повного оновлення куща.

  Морозостійкість перстача багаторічного

  Саджанці перстача в першу зиму необхідно уберегти від замерзання. Кущ підгортають, укриваючи голі стебла біля основи, утепляють шаром торфу або перегною, потім кладуть ялинове гілля або спеціальний покривний матеріал.

  Дорослі рослини перстача чагарникової зими укриття не потребують, кущі стійкі до морозів. З таких рослин треба видалити висохлі квітки і прибрати опале листя.

  Цікаво! Перша письмова згадка про перстач є в трактаті “Про властивості трав” середньовічного лікаря Одо з міста Міна. Запис датований 1477 роком, що відмітно, є і детальний малюнок перстача.

  Стійкість до хвороб і шкідників

  Перстач не занадто піддається нашестю шкідників, найбільше докучають гусениці. Щоб позбавитися від шкідника, обробіть рослину інсектицидами. Процедуру проведіть двічі, з перервою в 2 тижні.

  Хвороби також обходять перстач стороною. Єдине, що може згубити рослина-це іржа (грибкове захворювання). В цьому випадку окропіть кущ водними розчинами бору або марганцю.

  Увага! Щоб не лікувати перстач від іржі, не саджайте її поблизу від хвойних дерев і кущів. Ці рослини є переносниками захворювання.

  Вегетативні способи розмноження перстача

  Самий не витратний за часом спосіб розмноження перстача-вегетативний. Живцюють і розмножують відведеннями у кінці липня-початку серпня. Діленням куща займаються по весні, з квітня по початок травня, або восени у вересні.

  Розмноження відведеннями

  Для цього способу виберіть найближче до землі стебло, зробіть на нім надріз. Викопайте неглибоку канавку і помістіть втечу розрізом вниз. Щоб гілка не піднімалася, пришпильте дротяними скобами. Засипте відгілок і помірно полийте. Якщо процедура проводилася навесні, то до осені втеча укоріниться. Акуратно відокремите його від куща-донора і посадите на постійне місце.

  Як розмножується перстач живцями

  Наріжте живці завдовжки до 10 см Виберіть в саду затінену ділянку. Посадіть живець в грунт і накрийте пластиковою пляшкою. Після посадки потрібне 3-4 обприскування в день. Якщо посадка перстача чагарниковою проходила навесні, то бутони, що з’являються, необхідно видаляти: вони заважатимуть коренеутворенню. На зиму обов’язково укрийте саджанець.

  Як розділити дорослі кущі

  Для розмноження діленням куща вибирають 4-річний екземпляр. Кущ викопують (краще вилами, щоб не пошкодити кореневу систему), корені обтрушують, промивають і ділять на частини. Кожна частина-частинка повинна мати близько 3 бруньок. Корені обробіть будь-яким препаратом, сприяючим коренеутворенню. При посадці не поглиблюйте бруньки в грунт. Між посадками зробіть відстань близько 40 см

  Прикрашаючи свою ділянку декоративними рослинами, не забувайте про перстач. Ця багаторічна і довго квітуча рослина-справжня знахідка для ландшафтного дизайну.