Червоний ‒ то любов. Як і навіщо ставати донорами крові

Як і коли варто здавати кров? Чи можна бути донором, якщо ви перехворіли на ковід чи вакцинувалися? З’ясовуємо сьогодні!

Бригада екстреної медичної допомоги доставила до хірургічного відділення пацієнта з проникаючим пораненням грудної клітки. Його систолічний артеріальний тиск низький і падає далі, тоді як частота серцевих скорочень невпинно збільшується. Коли він потрапив до стаціонару, вона становила вже 120 ударів на хвилину.

Всі ознаки вказують на те, що у чоловіка масивна кровотеча. Якщо терміново не виконати переливання крові, він загине.

У цю саму мить спокійно спить п’ятирічна Марлі. Коли їй було три, дівчинці діагностували аутоімунний енцефаліт та епілепсію. Це означає, що власні антитіла атакують головний мозок Марлі, а з періодичністю від декількох годин до декількох тижнів у дівчинки трапляються напади судом. Найдовший епізод тривав 39 годин, і тоді Марлі потрапила у відділення інтенсивної терапії; її ввели в штучну кому та інтубували.

Зархворювання Марлі – аутоімунне, тому судоми не вилікувати звичайними протисудомними препаратами. Але лікарі знайшли вихід.

Єдине, що дозволяє тримати стан Марлі під контролем – це регулярні внутрішньовенні інфузії імуноглобулінів 1 . Їх виготовляють з великої кількості плазми крові, яку отримують від сотень донорів 2 . Якби не донори крові, Марлі б не змогла отримувати лікування.

Чому переливання крові – одне з найважливіших відкриттів у медицині?

У 1901 році австрійський лікар Карл Ландштайнер відкрив існування груп крові у людини. Наразі відомо про понад 30 систем групування крові, але найбільше клінічне значення має саме система Ландштайнера – AB0. Вона ґрунтується на наявності певних антигенів на поверхні еритроцитів та антитіл у плазмі крові. Вже через шість років лікарі провели перше переливання крові, використовуючи знання про групи крові та проби на сумісність донора і реципієнта. Ще трохи згодом, у 1939–1940 роках, той самий Ландштайнер з групою науковців відкрив існування резус-фактора. Це створило стійку основу для вивчення трансфузії крові.

Дуже важко підрахувати, скільки життів врятували ці відкриття. Але щороку люди у всьому світі здають 18,5 мільйона доз крові (450 мл) 3 , а кожні дві секунди хтось потребує її переливання 4 , тож можна хоча б приблизно уявити загальний стан.

Препарати крові

Наука про переливання крові пішла далі, й у 1940 році американський вчений Едвін Кон відкрив холодне фракціонування етанолом, що дозволило отримувати з цільної крові окремі елементи, зокрема альбумін. Суть методу полягає у тому, що альбумін, порівняно з рештою складових плазми крові, має іншу розчинність і випадає в осад, якщо підвищити концентрацію етилового спирту та знизити pH. Збільшуючи концентрацію спирту та знижуючи температуру, можна отримати заморожену плазму, розділену на п’ять фракцій. П’ята, остання, і буде альбуміном 5,6 . Відкриття вченого врятувало тисячі життів під час Другої світової та після неї. Річ у тім, що альбумін відіграє важливу роль в утриманні рідини всередині кровоносного русла, яке забезпечує повноцінну доставку крові до органів та тканин, що особливо важливо під час кровотеч.

Трохи пізніше, у 1972 році, з’явилася технологія аферезу: кров донора по закритій системі надходить до апарату, який відділяє окремі компоненти крові, після чого залишок цільної крові повертається назад в організм донора 7 .

Окрім просто цільної крові, від донора можна отримати:

Плазму (рідку частину крові без формених елементів) або її компоненти (альбуміни, фактори згортання, імуноглобуліни). Також існує кріопреципітат – препарат крові, що виготовляється зі свіжозамороженої плазми та особливо багатий на фактори згортання.

Еритроцити (еритроцитарну масу). Це червоні кров’яні тільця, основна функція яких – транспорт кисню. Донор може здавати еритроцити один раз на 16 тижнів (рідше, ніж здавати цільну кров, тому що за допомогою аферезу еритроцитів забирається більше).

Тромбоцити (тромбоконцентрат) – однією з основних функцій цих формених елементів є згортання крові.

Гранулоцити – клітини імунної системи, які захищають організм від чужорідних агентів.

Поділ крові на окремі складові дозволяє надати пацієнту лише ті елементи, яких він потребує, а також використати одиницю крові для допомоги кільком людям 8 .

Наприклад, пацієнт із гострим лейкозом (злоякісним новоутворенням крові) може потребувати переливання лише тромбоконцентрату, а пацієнт з важкою анемією – лише еритроцитарної маси. Сьогодні цільну кров переливають не часто, хіба що у випадках, коли пацієнт з масивною кровотечею потребує переливання великої кількості еритроцитарної маси 9 .

фінансова вигода* . Мотиви осіб, які хотіли б вперше здати кров у майбутньому, мало чим відрізнялися від мотивів осіб, які кров вже здавали.

Деякі центри забору крові можуть пропонувати інші «привілеї» людям, які хочуть здати кров – наприклад, безкоштовне проведення лабораторного тестування. У 1980-ті роки, на початку епідемії ВІЛ, це була велика проблема, адже багато хто хотів здати кров лише з метою безкоштовно пройти тестування на ВІЛ 12,13,14,15 .

Резолюція Асамблеї Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я закликає всі держави-члени до розвитку національної системи донорства, заснованої на добровільному донорстві крові без будь-якої винагороди.

Протипоказання

Отже, людина вирішила стати донором крові. Чи підходить вона на цю роль?

Згідно з Наказом МОЗ України, бути донором крові може будь-яка особа, яка досягла віку 18 років (з 60 років – з дозволу лікаря), має масу тіла понад 50 кг та не має критеріїв відсторонення від донорства (вони також є в тексті закону).

Існує цілий перелік як постійних, так і тимчасових протипоказів до донорства, але якщо дуже коротко, то їх можна звести до двох основних принципів:

1. Донор має почувати себе достатньо добре, аби здача крові або її компонентів не нанесли йому шкоди (наприклад, не мати важкої серцево-судинної патології, респіраторних захворювань з порушенням газообміну, патології системи згортання крові тощо). Під час вагітності та протягом шести місяців після пологів здавати кров також не дозволяється (за винятками екстраординарних обставин).

2. У донора не повинно бути захворювань, які можуть передатись реципієнту під час трансфузії (гепатит B, гепатит С, ВІЛ, малярія, хвороба Кройцфельда-Якоба та інші). 16

ВООЗ рекомендує перевіряти всю кров на наявність вірусу гепатиту B, C, вірусу імунодефіциту людини та збудника сифілісу перед трансфузією. 17

Якщо критеріїв для відсторонення немає, людина може бути донором. Безпосередньо перед здачею крові донору зазвичай проводять опитування про ризики наявності у нього певних інфекційних захворювань, що можуть становити загрозу для реципієнта, а також для захисту донора від можливих побічних реакцій.

Для деяких інфекційних захворювань (наприклад, для варіанту хвороби Кройцфельда-Якоба або малярії) опитування донора – це єдиний спосіб підвищити безпеку трансфузії. Також донорів можуть запитати про нещодавні подорожі, вакцинації.

До слова, навіть одразу після вакцинації проти COVID-19 можна здавати кров. В Україні відстороненню від донорства крові (за відсутності інших протипоказань) на чотири тижні підлягають лише особи, які отримали «живу» (атенуйовану) вакцину 18 . Це, наприклад, щеплення проти туберкульозу (БЦЖ) та кору, краснухи, паротиту (КПК). Всі зареєстровані в Україні (та й у світі) вакцини проти COVID-19 не є атенуйованими. Рівень антитіл до COVID-19 не знижується після донації крові чи її компонентів 19 .

Чи можна здавати кров після захворювання на COVID-19? Так, якщо симптоми зникли більше ніж 14 днів тому або (якщо хворіли безсимптомно) з моменту отримання позитивного тесту на COVID-19 пройшло більше ніж 14 днів.

Потенційні ускладнення

Процес здачі крові – це медична процедура. Ускладнення після неї вкрай рідкісні, але можливі. Через прокол вени може виникнути, наприклад, синець у місці ін’єкції. У разі забору цільної крові можуть виникнути вазовагальні (такі, що пов’язані із розширенням периферійних судин, зниженням їхнього опору та падінням артеріального тиску) та/або гіповолемічні (такі, що пов’язані із втратою рідини) реакції – втрата свідомості, нудота, запаморочення. Зазвичай вони виникають у людей, які під час здачі крові мають дискомфорт, пов’язаний із застосуванням голок, появою крові, можливим болем, а також у молодих осіб, які здають кров вперше та мають малу масу тіла. Аби запобігти появі таких реакцій, варто випити 1,5–2 л води за день до здачі крові, а за 15–30 хвилин перед здачею – ще 300-500 мл. Корисно з’їсти солону закуску або випити ізотонічний напій (наприклад, спортивний ізотонік): сіль (зокрема, іони Na+) допомагає утримувати рідину всередині організму та зменшує виділення рідини нирками. Під час процедури здачі корисно скорочувати м’язи: схрещувати ноги, часом напружувати м’язи стегон і живота протягом п’яти секунд. Так можна швидко підвищити артеріальний тиск 20 . Варто також відмовитись від здачі більше ніж 15% об’єму циркулюючої крові та особам молодшим за 23 роки із приблизним об’ємом циркулюючої крові меншим за 3500 мл.

Також після процедури у донора може виникнути анемія – стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів та, як наслідок, гемоглобіну – молекул всередині еритроцитів, які транспортують кисень до тканин. Одна донація призводить до тимчасового зниження концентрації гемоглобіну в середньому приблизно на 10% (приблизно 14 г/л). Зазвичай таке зниження є безсимптомним, а рівень гемоглобіну відновлюється протягом наступних тижнів. Згідно з критеріями Міністерства охорони здоров’я України, здавати кров можуть жінки із концентрацією гемоглобіну не менше ніж 125 г/л, а чоловіки – щонайменше 135 г/л . Така концентрація забезпечує не лише безпеку донора, але й гарантію того, що реципієнт отримає достатню кількість еритроцитів та гемоглобіну.

У 25–35% донорів, частіше – в молоді, трапляється дефіцит заліза без анемії. До складу кожної молекули гемоглобіну входить чотири іони заліза (феруму – Fe), кожен з яких може зв’язати одну молекулу кисню. Тобто зменшення кількості заліза призведе до зменшення можливості еритроцитів (гемоглобіну) переносити кисень. Вживання глюконату заліза (40 або 20 мг на добу) після здачі крові може пришвидшити відновлення рівня гемоглобіну та феритину (індикатор запасів заліза в організмі). Але даних поки недостатньо, тому це не є загальною практикою у багатьох країнах. У США, де в багатьох штатах дозволено здавати кров з 16 років (у деяких з 17), можуть виміряти рівень феритину особам 16–19 років та відсторонити від донорства на 6–12 місяців, якщо показники низькі. В Україні для запобігання розвитку залізодефіцитних станів рівень феритину в сироватці або плазмі крові вимірюють у регулярних донорів крові чи еритроцитів після кожної четвертої послідовної донації. Якщо виявляють дефіцит, донора мають тимчасово відсторонити. До донацій можна повернутися, коли рівень феритину крові більший за 15 мкг/л, а рівень гемоглобіну – щонайменше 125 г/л для жінок та 135 г/л для чоловіків.

Ускладнення, що можуть виникнути після здачі крові методом аферезу, пов’язані з втратою донором окремих формених елементів крові.Наприклад, може знизитися рівень тромбоцитів у крові, хоча за одну донацію цього статися не повинно. Також ймовірне зниження рівня лімфоцитів (клітин, які відіграють важливу роль у роботі імунної системи та захисті організму). Але ці проблеми можуть стати клінічно значущими, тільки якщо здавати кров дуже часто. Саме тому максимальна кількість донацій тромбоцитів – не частіше, ніж один раз на два тижні.

Щоб кров не згорталася, використовують цитрат, тому може виникнути цитратна токсичність 21 . Внаслідок цього у донора можуть з’явитися відчуття поколювання в тілі, спазми м’язів та нудота. Лікування – зменшення швидкості інфузії цитрату та/або вживання продуктів із високим вмістом кальцію 22 .

Ну що ж, кров здали, побічні реакції якщо й були, то швидко зникли, і донор зі спокійною душею може повернутися до буденних справ. Можливо, якби не він, чоловік з пораненням загинув би. Хоч би якими вправними були хірурги, без донорів у них немає шансів врятувати життя пораненого. А можливо, без цієї крові Марлі б не змогла отримувати лікування. Дівчинка та її батьки залишились би без надії. Але чоловік виживає, а Марлі посміхається.

Посилання:

1. Історія Марлі
2. Імуноглобуліни з плазми крові
3. ВООЗ про донорство
4. Компоненти крові
5. Що таке альбумін
6. Історія переливання крові
7. Донорство: посібник для пацієнтів
8. ВООЗ про переливання крові
9. Компоненти крові: показання та дозування у дорослих
10. Безпека переливання крові
11. Чому німці стають донорами
12. Що треба знати про донорство крові
13. Донорство плазми
14. Факти про донацію плазми
15. рекомендації щодо оцінки придатності донора до здачі крові
16. Скринінг донора крові: історія хвороби
17. Доступність і безпечність крові
18. Порядок медичного обстеження донорів крові та компонентів крові
19. Вакцинація і донорство
20. Як вдало здати кров
21. Рекомендації з переливання крові від Червоного хреста
22. Як захистити реципієнта та донора

Відповіді на часті питання

Підготували відповіді на питання, які у тебе можуть виникнути перед донацією крові.

З 18 років. Верхньої вікової межі для донорства немає — все залежить від вашого самопочуття.

50 кг. Але деякі центри крові мають власні внутрішні правила. Наприклад, Львівський обласний центр крові приймає донорів з вагою від 60 кг. Також медики звертають увагу не лише на вагу, а й на співвідношення зросту й маси.

За 72 години до донації не вживайте ліки. За 48 годин до процедури відмовтеся від спиртних напоїв. За добу — дотримуйтеся дієти донора. Вона виключає молочні продукти, яйця, жирне м’ясо, фастфуд, напівфабрикати тощо. Основа цієї дієти — вуглеводи: каші, хліб, макарони, варена або печена картопля, фрукти та овочі, нежирні ласощі (печиво, солодкі сухарики).

Все залежить від характеру препарату, механізму його дії та хвороби, яку він лікує. Якщо йдеться про антибіотики, здавати кров можна через 14 днів після повного завершення курсу. Якщо це прийом ліків на постійній основі, переривати його не можна — отже, бути донором теж. Якщо мова про курс лікування, потрібно його завершити, перш ніж здавати кров. Деякі центри крові не приймають донорок, що вживають оральні контрацептиви, хоча такі препарати не заважають донорству. Зазвичай коли нас запитують про медикаменти та донорство, ми просимо написати, які саме людина вживає ліки та який має діагноз, щоб ми могли дати точну і правильну відповідь.

Так — за умови, що ви вживаєте БАДи чи інші добавки профілактично, а не у складі лікування. Однак перед донацією потрібно зробити перерву на 72 години. Такі препарати можуть містити алергени та бути несумісними з основним лікуванням пацієнта, який отримає кров.

Так, але після нанесання тату має пройти щонайменше 6 місяців. Те ж саме стосується пірсингу, перманентного макіяжу, ін’єкційних косметологічних процедур, оперативних втручань тощо.

Через 7-10 днів, якщо не виникло ускладнень, ви не вживали антибіотики, а з моменту останнього прийому знеболювального минуло більше 72 годин.

Слабкий зір не є затвердженим протипоказанням до донорства. Проте різні центри крові мають щодо цього свої правила. У багатьох випадках донорів з міопією більше -5 не допускають до здачі крові.

Менструація не є протипоказом до донорства. Однак більшість центрів крові рекомендують утриматися від донації за 5 днів до початку менструації, під час неї та протягом 5 днів після її завершення.

Вагітним категорично не можна здавати кров. Повернутися до донорства можна лише через 6 місяців після пологів або переривання вагітності, крім виняткових обставин і на розсуд лікаря.

Допустимі показники артеріального тиску: систолічний — у межах 100-180 мм рт. ст.; діастолічний — у межах 60-100 мм рт. ст. Якщо тиск вищий/нижчий від норми, до здачі крові не допустять

Перед донацією у всіх донорів щоразу беруть загальний аналіз крові з пальця. Під час самої донації медики забирають ще 20 мл венозної крові, аби підтвердити групу та резус-фактор, перевірити зразок на наявність інфекцій. Тож донація крові — це можливість провести базове обстеження організму.

Так, групу та резус-фактор донорської крові перевіряють у лабораторії й повідомляють донорам.

Здавати кров можна не раніше, ніж через місяць після повної відміни антидепресантів, і лише за умови, що ви добре почуваєтеся.

Сезонна елергія є тимчасовим протипоказом на період активної фази симптоматики. Якщо симптомів алергії немає і ви не вживаєте ліків, то ви можете бути донором крові.

Перенесений гепатит А не є перешкодою до здачі крові, але в багатьох центрах крові можуть не приймати донорів, що перехворіли на Гепатит А (жовтуху).

Якщо вакцина не викликала побічних ефектів, здавати кров можна вже наступного дня, якщо ж спостерігається реакція — через 14 днів після вакцинації.

1. Користуватися бонусами від наших партнерів
За кожну донацію ви отримуєте 100 бонусних балів і можете обміняти їх на подарунки та знижки від наших партнерів.

2. Отримати нагороду від ДонорUA
Якщо у вас уже є 40 чи більше донацій в особистому кабінеті ДонорUA, ви можете отримати нагороду на щорічній церемонії ДонорUA Awards. Головне — не забутьте додавати довідку про кожну донацію.*

3. Поділитися кров’ю з конкретним пацієнтом
У вашому кабінеті в розділі «Реципієнти» можна побачити людей з вашого міста, які потребують переливання і яким підходить саме ваша кров. Але, щоб людина її отримала, обовʼязково після донації слід прикріпити довідку в особистому кабінеті.

4. Якщо ви зареструєтесь і додасте свою останню донацію в особистий кабінет, наш розумний календар вирахує для вас дату наступної процедури автоматично.

* Після того, як ви запланували донацію і здали кров, слід зайти в особистий кабінет і додати довідку. Це дуже просто: лише зробити фото довідки і прикріпити її.

Зібрали інформацію ось тут. Також за виїзними донаціями від ДонорUA ви можете слідкувати на нашому телеграм-каналі.

Ви можете заповнити форму і долучитися до волонтерської команди ДонорUA, а також підтримати донорський рух фінансово.