Зміст:
На які будівельні роботи не потрібно отримувати дозвіл?
Не так давно, а саме в 2017 році, був розроблений перелік простих будівельних робіт, які не потребують оформлення спеціального дозволу на будівництво і реконструкцію. У список увійшли такі заходи, як: установка пандусів, заміна віконних блоків, перепланування маленьких об’єктів з несуттєвим класом наслідків тощо.
Власники нерухомості можуть виконувати деякі будівельні роботи без оформлення дозвільних документів. Список цих заходів затверджено постановою Кабміну України №406 від 07.06.2017 р При цьому, жодна з них не має потреби й у введенні об’єкта в експлуатацію. Однак, не варто забувати, що деякі з перерахованих нижче заходів ведуть до обов’язкової технічної інвентаризації та оформлення нового технічного паспорта на нерухомість.
Завдяки цьому документу, тепер кожен власник нерухомого майна може виконувати нескладні роботи без витрат часу на попереднє оформлення дозвільних документів на будівництво. Повний перелік таких заходів включає:
1. Заміну покрівельного покриття. Всі заходи пов’язані з реконструкцією покрівлі будівель і споруд повинні відповідати нормам будівництва. При цьому, спеціального дозволу не вимагають тільки ті роботи, які не передбачають втручання в несучі конструкції.
2. Перепланування або переобладнання. Перепланування житлового або нежитлового будинку може здійснюватися без дозволу в тому випадку, якщо під час робіт не будуть зачеплені несучі або огороджувальні конструкції, а також інженерні системи. Тобто, до таких об’єктів будівництва відносяться тільки ті, клас небезпеки яких включений в категорію незначних.
3. Заміну дверних, віконних і балконних блоків.
4. Деякі форми технічного переоснащення. Якщо такі відповідають нормам будівництва. Роботи можуть стосуватися вентиляційної або опалювальної систем, водопостачання, водовідведення, силових установок і т. д.
5. Зведення тимчасових будівель. Деякі нескладні конструкції, будівництво яких не вимагає організації фундаменту, можуть бути зведені без спеціального дозволу. До таких споруд відносять: свердловину, літній душ, туалет, навіс і інші нескладні споруди.
6. Розширення інженерних комунікацій. Так, якщо ви вирішили для створення більш комфортних умов підключити до інженерних мереж гараж або господарські споруди, то дозвіл на проведення таких робіт не потрібно.
7. Демонтаж споруд. У випадках, якщо знесення однієї конструкції не передбачає зведення на її місці інша.При цьому, в процесі демонтажу не повинна бути порушена цілісність сусідніх будівель.
8. Будівництво тимчасових споруд. До цієї категорії відносяться лише ті споруди, які призначені для ведення підприємницької діяльності.
9. Роботи пов’язані з відновленням дитячих і спортивних майданчиків.
10. Відновлення об’єктів благоустрою. Об’єкт будівництва може бути віднесений до цієї категорії лише на законодавчому рівні.
11. Монтаж телекомунікаційних засобів.
12. Облаштування доступу до споруд для інвалідів.
13. Установку систем для попередження надзвичайних ситуацій. До даної категорії відносять: обладнання, що реагує на високий рівень концентрації вибухонебезпечного газу, системи пожежогасіння, установку блискавковідводів або протипожежних воріт та ін.
14. Реконструкцію споруд після аварій. Ця категорія робіт включає також відновлення функціонування об’єктів для населення. Однак, не можна змінювати параметри будівлі.
15. Заміну технічного оснащення, експлуатаційний термін якого вичерпаний.
16. Піднесення до придорожній зоні технічних і санітарних пунктів.
17. Установку захисних споруд оборонного характеру (цей пункт затверджений відповідними нормативно-правовими актами сфери будівництва).
18. Знесення самовільних будівель (після винесення відповідного рішення суду).
19. Роботи в сфері залізничного сполучення.
Перераховані вище пункти не поширюються на об’єкти історичної та культурної спадщини. Всі заходи повинні бути виконані відповідно до чинних законодавчих норм будівництва. І не забувайте, що після реалізації деяких робіт буде потрібно оформити новий техпаспорт БТІ. Для цього достатньо звернутися в компанію «Нове БТІ», яка спеціалізується на наданні юридичних та консалтингових послуг з комплексного оформлення нерухомості в Одесі і Одеській області.
Дозвіл на виконання будівельних робіт
Право на виконання будівельних робіт надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Як отримати і що для цього потрібно
Де отримати
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://diia.gov.ua/services/dozvil-na-vikonannya-budivelnih-robit.
Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію
Копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою)
Копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд
Копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників) на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту
Результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”
Умови і випадки надання
Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 26 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” документи на отримання дозвільних документів для об’єктів, що належать до класу відповідальності СС2/СС3, приймаються виключно в електронній формі.
Подання заяви для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт здійснюється через електронний кабінет користувача Єдиного державного вебпорталу електронних послуг Портал Дія. Після подання заяви на видачу дозволу її статус можна перевірити в кабінеті громадянина. Повідомлення про видачу дозволу або відмову у видачі дозволу також з’явиться у кабінеті громадянина і буде відправлено на електронну пошту.
Після видачі дозволу запис про це з’явиться в Реєстрі будівельної діяльності, а в кабінет громадянина буде направлено електронну копію дозволу або відмову у видачі дозволу. Перевірити реєстрацію дозволу можна за допомогою Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/permits_doc_new у розділі “Реєстри”.
Результат та способи отримання результату
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, електронною поштою чи на сайті: https://diia.gov.ua/services/dozvil-na-vikonannya-budivelnih-robit.
Строк та вартість надання послуги
Звичайне надання
Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?
Підстави для відмови у наданні послуги
Результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження
Міністерство розвитку громад та територій України
Строк для подання скарги: У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 рік, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням)
Граничний строк розгляду скарги: У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 місяць від дня надходження. Якщо в місячний термін розглянути скаргу неможливо – строк може бути подовжено, при цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати 45 днів)
Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником
Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача
До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.