терору. Репресії стали масовими після пленуму ЦК ВКП(б) в лютому—березні 1937. У промові на пленумі Й. Сталін заявив, що країна опинилась у надзвичайно небезпечному становищі через підступну діяльність саботажників, шпигунів і диверсантів.
Періодизація масових репресій 30- рр. ХХ ст. в Україні : Перший (1929-1931 рр.) – це так звана «шахтинська справа», харківські політичні процеси над українською інтелігенцією, «шкідниками» і «саботажниками», насильство над селянами, початок розкуркулення і депортацій під час колективізації;Другий (1932-1934 рр.)
Інша поширена назва цього історичного періоду, «Єжо́вщина», пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов. Сигналом до початку масових репресій послужило вбивство Сергія Кірова 1 грудня 1934 р.
Роковини трагедії Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
У цей період жертвами репресій стали понад 2,5 мільйони громадян СРСР, серед яких приблизно 40 тисяч були українцями. Наслідком масових репресій стало фізичне винищення духовної еліти нації, насадження страху та почуття незахищеності у населення, рабська залежність та покора «великому вождеві».
Максимуму своєї інтенсивності сталінські репресії сягають у 1936—1938 роках, коли НКВС очолив Микола Єжов. Цей період в історії став відомим під назвою «Єжовщина», або «Великий терор».
Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930—1950-ті роки та пов’язані з ім’ям організатора й ідеолога репресій Йосипа Сталіна, диктатора Радянського Союзу в цей період. До репресивних акцій можна віднести геноцид українців, чистки в рядах правлячої ВКП(б) …