Правильне використання коми у російській є однією з найскладніших завдань у граматиці. Особливо це стосується випадків, коли необхідно коректно ставити кому при зверненні. У цій статті ми розглянемо правила та особливості використання коми у зверненнях.
Насамперед слід зазначити, що кома ставиться перед і після звернення, якщо воно вводиться в пропозицію. Така кома є своєрідним сигналом, що вказує на перехід від загальних слів до конкретних адресатів. Поводження може бути як прямим, так і непрямим. Але, незалежно від форми, кома є обов'язковим елементом.
Однак варто звернути увагу на одне правило: якщо звернення в повідомленні вжито не на початку пропозиції, то кому перед зверненням ставити не слід. У разі звернення вводиться без коми, відразу після загального слова. Це правило має бути застосоване у випадках, коли звернення виділяється за допомогою вставних конструкцій або залежних речень.
З'єднувати звернення та ім'я або прізвище комою в російській мові слід у таких випадках:
1. При простому зверненні до когось:
– Привіт Анна!
– Вітаю любий друже!
2. При поводженні з додаванням по батькові:
– Добрий вечір, Олександре Іванівно!
– Здрастуйте, Анатолію Петровичу!
3. При зверненні до посадової особи чи осіб:
– Шановний пане Директоре!
– Дорогі колеги!
в) звернення не виділяється розділовими знаками; г) звернення з двох сторін виділяється комами, якщо воно стоїть у середині пропозиції; д) звернення може виділятися знаком оклику.
У якому разі при зверненні ставиться кома?
Якщо звернення стоїть у середині пропозиції, воно виділяється комами з обох сторін. Якщо звернення стоїть наприкінці пропозиції, то перед ним ставиться кома, а після нього – той знак, який потрібен за змістом: точка, знак оклику або знак запитання.
Коли при зверненні не ставиться кома?
Якщо вигук О в пропозиції стоїть перед зверненням, то кома або знак оклику між вигуками і зверненням не ставиться. Порівняйте: О, навіщо я не птах, не ворон степовий! (Лермонтов).
Як зрозуміти, що це звернення?
Звернення – це слово чи поєднання слів, що називає того, до кого чи чого звертаються з промовою. Використовують звернення, щоб привернути увагу. Звернення завжди стоять у називному відмінку. Вимовляють поводження з особливою інтонацією – кличною.