Астільба: опис вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 червня 2022 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 травня 2014 🕒 9 хвилин 👀 49990 разів 💬 7 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за астільбою
• Квітка астільба – опис
• Вирощування астільби з насіння
• Посадка астільби
• Догляд за астільбою
• Астільба після цвітіння
• Види і сорти астільби
  • Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)
  • Астільба китайська (Astilbe chinensis)
  • Астільба японська (Astilbe japonica)
  • Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)
  • Коментарі

  Шукаєте яскраві та цікаві рослини для тінистого саду – астільба ідеальний претендент.

  Якщо організувати цій рослині правильний догляд (спойлер: це не складно, впорається і новачок!), астільба без проблем може рости і цвісти на одному місці без пересадки до 20 років! Потрібно тільки це місце правильно вибрати.

  • Як звичайний шприц допоможе вирішити проблеми з розсадою екзотичної рослини?
  • Що робити, якщо у астільби постійно оголюються корені?
  • Що означають пінисті згустки на листі?
  • Чи правда, що хости можуть «вилікувати» слабку астільбу?

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за астільбою

  • Посадка: травень-червень.
  • Цвітіння: кінець червня-серпень.
  • Освітлення: притінок або затінок.
  • Ґрунт: вологий суглинок із pH 5,5-6,5.
  • Полив: частий і рясний, у спеку – двічі на день.
  • Підгортання: регулярне.
  • Підживлення: навесні при підгортанні вносити перегній, у середині червня – калійні добрива, перед завершенням цвітіння – фосфорні.
  • Розмноження: насіннєве, вегетативне – поділом куща, відділенням кореневища з брунькою без викопування куща.
  • Шкідники: слиняві пінниці, галлові та суничні нематоди.
  • Хвороби: коренева гниль, бактеріальна плямистість, фітоплазмові та вірусні захворювання.

  Астільба (лат. Astilbe), або Астильба – представник роду трав’янистих багаторічників родини Ломикаменеві, що об’єднує за різними свідченнями від 18 до 40 видів. «А» – без, «стільбе» – блиск, тобто лорд Гамільтон, ботанік із Шотландії, котрий дав ім’я рослині, мав на увазі, що в астільби листя матове, тьмяне, без блиску. Родом астільба зі Східної Азії, Північної Америки та Японських островів. Росте в широколистяних лісах, на берегах струмків, у місцях, де влітку волого. В Європу з Японії астільбу наприкінці XVIII або на початку ХІХ століття привезли мисливці за дивовижними рослинами Карл Тунберг і фон Зібольд, і відтоді вона є фаворитом усіх тіньових садів.

  Квітка астільба – опис

  Астільба є кореневищною рослиною, надземна частина якої на зиму відмирає. Стебла у астільби прямостоячі, заввишки від 8 до 2 м залежно від виду чи сорту. Листя довгочерешкове, іноді просте, іноді двічі або тричі перисте, зубчасте. Колір – темно-зелений або червонувато-зелений. Кореневище астільби дерев’янисте і залежно від виду дірчасте або щільне. Щороку у верхній частині кореневища утворюються нові бруньки, нижня ж частина поступово відмирає. Щорічний вертикальний приріст становить приблизно 3-5 см, тому перед зимою до оголеного кореневища підсипають родючий ґрунт.

  Квіти астільби – це верхівкові суцвіття з дрібних ажурних квіток білого, червоного, бузкового, рожевого, лілового відтінків, що зацвітають у червні-липні-серпні. Суцвіття бувають волотисті, ромбічні й пірамідальні. Дуже красиві види з суцвіттями, що никнуть. Плід астільби – коробочка. За термінами цвітіння астільби бувають ранні (кінець червня-початок липня), середні (липень) та пізні (серпень).

  Вирощування астільби з насіння

  Розмножуються астільби вегетативним шляхом (поділом куща і відокремленням кореневища з брунькою) та насінням. І хоча недосвідчені квітникарі віддають перевагу вегетативним способам, ми розповімо вам, як виростити астільбу з насіння, адже саме насіннєвий спосіб розмноження дозволяє займатися селекцією та отримувати нові сорти. Насіння астільби висівають у березні: в широку посудину заввишки 15 см поміщають суміш торфу з піском (1:1), а зверху – шар снігу завтовшки в 1 см (у безсніжну зиму можна нашкребти сніг у морозилці), на який розсипають насіння. Сніг тане, зволожуючи ґрунт, занурює в нього і насіння. Після того, як сніг розтане, помістіть посудину в прозорий пакет і поставте в холодильник днів на двадцять (це називається стратифікація) до появи сходів, а потім перенесіть у світле тепле (18-22 ºС) місце. Будьте обережні з поливом, інакше ви погубите розсаду: поливайте під корінь або шприцом впорскуйте воду в ґрунт. Коли у сіянців з’явиться 2-3 листочки, їх пікірують у маленькі горщики, щоб висадити в ґрунт. Коли саджати астільбу з сіянців, ми розповімо в наступному розділі.

  Посадка астільби

  Вирощування астільби і догляд за нею особливих труднощів не передбачають, тому почнемо з головного: посадка астільби здійснюється в травні-червні з північного боку будинку, в тіні дерев або кущів, хоча деякі сорти можуть пристосуватися і до більш сонячного місця і цвістимуть рясніше, але менш тривало. Якщо поруч буде фонтан або басейн – взагалі ідеально. Ґрунт найкраще підходить суглинний, з високим заляганням ґрунтових вод. Оптимальна кислотність – рН 5,5-6,5. Астільба в саду чудово росте з хостами: листя хост зберігає вологість ґрунту і не дає йому перегріватися у спеку.

  Посадка астільби навесні розпочинається перекопуванням ділянки і видаленням кореневищ бур’янів та інших рослин із подальшим удобренням клумби компостом, перепрілим гноєм або перегнилим торфом з розрахунку 2 відра добрива на 1м2. Перед тим, як посадити астільбу, підготуйте ямки завглибшки та завширшки 20-30 см на відстані 30 см одна від одної і вкиньте в кожну по півсклянки золи і 1 столову ложку мінерального добрива, потім добре полийте. Помістіть розсаду, вірніше, корінь астільби, так, щоб над бруньками росту шар ґрунту був не менш 4-5 см. Засипте землею, ущільніть її й замульчуйте посадку шаром перегною або торфу товщиною 3-5 см.

  Догляд за астільбою

  Головна особливість астільби – наростання кореневища вгору і поступове відмирання нижньої його частини. Тобто з часом коренева система опиняється без живлення, тому особливого значення набуває підгортання астільби. Не дозволяйте ґрунту пересихати: своєчасний полив – одне з обов’язкових правил, яке включає догляд за астільбою. Крім того, мульчування дозволить вам не лише захистити кореневу систему від перегріву, а й довше зберегти вологість ґрунту, а також позбутися бур’янів і необхідності часто розпушувати ґрунт. Потреба астільби у воді – від середньої до високої залежно від виду і сорту, але всі різновиди потребують регулярного і рясного поливу в період формування суцвіть. У сильну посуху поливайте астільбу двічі на день – рано-вранці і ввечері.

  Без пересадки астільба може рости 5-7 років, але якщо ретельно за нею доглядати і вчасно вносити добрива, то термін її життя на одній і тій самій ділянці може тривати до двадцяти років. Підживлюють астільбу навесні азотними добривами (внесення перегною при підгортанні), в середині червня – калійними (по півлітра на кущ розчину 2 столових ложок калійної селітри на 10 л води), а перед закінченням цвітіння – фосфорними (20 г суперфосфату на кущ). Після внесення добрив ґрунт розпушують і знову мульчують. Астільба, як і багато інших інтродукованих рослин, своїх специфічних «ворогів» залишила в місцях походження. У наших широтах її іноді вражає слинява пінниця і дві нематоди – сунична і галова. Пінниця селиться в пазухах листків і утворює пінисті слиноподібні виділення, усередині яких живуть личинки-цикадки. Що більше пінниць, то більше викривлюється листя, вкриваючись жовтими плямами. У результаті рослина в’яне частково або повністю. Позбутися слинявої пінниці можна шляхом обробки рослин конфідором, рогором, карбофосом або актарою. Сунична нематода – листовий шкідник, вона паразитує на бруньках, листі і квітках, від чого ті деформуються і вкриваються жовтими або бурими некротичними плямами. Ріст рослин уповільнюється. Галова нематода вражає коріння, утворюючи на ньому дрібні нарости (гали) з нематодами всередині. Явно помітними гали стають у другий період вегетації. Заражені рослини погано розвиваються і цвітуть, іноді навіть гинуть. Потрібно вчасно відбракувати рослини з явними ознаками зараження і видалити їх. Крім того, стежте за появою бур’янів у першій половині вегетації і відразу видаляйте їх. У другій половині коріння астільби, розростаючись, заглушає бур’яни, і в сапанні вже не буде потреби. Рослини на ділянці обробіть фітовермом.

  Астільба після цвітіння

  Коли астільба відцвіте і квітконоси почнуть засихати, не поспішайте їх зрізати, оскільки і в напівсухому вигляді ефектні суцвіття астільби прикрашатимуть ваш сад. Але наприкінці сезону, коли доведеться наводити лад у квітнику перед зимовим спокоєм, стебла астільби потрібно зрізати на рівні з ґрунтом, а ділянку замульчувати. Особливо якщо перед цим ви розсаджували астільбу шляхом розподілу кореневища. Робиться це з метою омолоджування астільби, адже коли корінь здерев’яніє, його важко буде розділити. Тому ранньої осені кореневища ділять так, щоб на кожній частині була брунька росту, тоді наступного року пересаджена астільба зазвичай уже зацвітає.

  Слід лише замульчувати ділянку, а на свіжопересаджені кореневища добре б ще накидати ялинового гілля, щоб захистити нові рослини від зимового морозу і бути впевненим у тому, що астільба навесні не загине від різкого перепаду температур.

  Види і сорти астільби

  У культурі використовується 10-12 видів рослини, які в результаті селекції дали багато гібридних сортів. Сьогодні кількість сортів досягла двохсот. Найпопулярнішими гібридними групами є гібриди Арендса (Arendsii Hybrida), японські гібриди (Japonica Hybrida), астільба китайська (Astilbe Chinensis) та її різновиди, а також астільба простолиста (Astilbe simplicifolia).

  Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)

  Представлена сорока сортами, які є результатом схрещування базового виду – астільби Давида – з іншими видами. Це потужні, розлогі, високі кущі (до 100 см) кулястої або пірамідальної форми з темно-зеленим листям і кінцевими суцвіттями білого, бузкового, червоного і рожевого кольорів. Цвіте довше за інші види, протягом 30-40 днів з липня по серпень. Культивується з 1907 року, але найкращі сорти було створено Г. Арендсом. Популярними сортами є астільба Глорія, Діамант, Вайс Глорія, Рубін, Глют та інші. Аметист, Вайс Глорія і Рубін досягають висоти 80 см, Діамант – 90 см. Але якщо у Діаманта, Глюта і Рубіна суцвіття волотисте, то у Глорії і Вайс Глорії – ромбоподібні.

  Астільба китайська (Astilbe chinensis)

  Рослина висотою до 1-1,1 м, прикореневе листя велике, довгочерешкове, стеблове – дрібніше, на коротких черешках, блискуче й ажурне. Суцвіття щільні, 30-35 см завдовжки, квітки дрібні, зазвичай бузкового кольору, але бувають сорти із рожевими та білими квітками. Культивується квітникарями з 1859 року, має низькорослі форми (var. pumila hort.) від 15 до 25 см і форми з конусоподібними суцвіттями var. Taquetii. Астільби цього виду чудово ростуть на сонячних ділянках. Красивими сортами астільби китайської є Astilbe chinensis taquetii «Purpurlanze» неймовірного бузкового кольору, рожева Astilbe chinensis «Vision in Pink», Astilbe chinensis (Pumila Hybrida) «Vision in Red» темно-пурпурового кольору.

  Астільба японська (Astilbe japonica)

  Представлена рослинами невисокими (до 80 см) і компактними, з блискучим, переважно орнаментальним листям. Волотисті суцвіття складаються з рожевих або білих квіток, що розпускаються раніше, ніж у інших видів, до того ж, навіть засохнувши, вони прикрашають сад до глибокої осені. Культивується астільба японська з 1837 року, і перші сорти створив той самий Г. Арендс. Сучасні сорти мають чудову холодостійкість і прекрасно приживаються. З найбільш популярних: сорт Дойчланд (Astilbe japonica Deutschland) з білими квітками, дуже красива рожева Рейнланд (Astilbe japonica Rheinland), блідо-бузкова елегантна Європа (Astilbe japonica Europe) і, нарешті, астільба Монтгомері (Astilbe japonica Montgomery) з пухнастими волотями яскраво-червоного або бордового відтінку.

  Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)

  Погано зносять сухе повітря і високу температуру простолисті гібриди (Simplicifolia Hybrida) та гібриди Тунберга (Thunbergii Hybrida), і це потрібно враховувати. Пониклі, дуже ефектні суцвіття роблять невисокі рослини (20-50 см) повітряними. Серед найбільш вишуканих сортів простолистих – Praecox Alba з білими пухкими «свічками» суцвіть, рожевувата Bronze Elegans, що отримала свою назву за бронзовий відтінок листя, а також кораловий Straussenfeder заввишки 90 см і білий Professor van der Wielen з гібридів Тунберга.

  Чи потрібно обрізати астильбу на зиму: терміни, правила, поради

  Астильба – красива багаторічна рослина, що зустрічається в різних регіонах України. Завдяки чудовій витривалості та морозостійкості, цей чагарник все частіше використовується садівниками для прикраси ділянок. Щоб рослина тішила своїм гарним цвітінням, слід дотримуватись деяких правил догляду. Потрібно обрізати астильбу на зиму, щоби правильно підготувати її до холодів.

  Підживлення, мульчування та осіння обрізка допоможуть рослині набратися сил для ефективного росту та цвітіння навесні

  Особливості догляду за астильбою восени та при підготовці до зими

  Як ви вже зрозуміли, цей багаторічник відрізняється витривалістю та гарною стійкістю до морозів, тому є спокуса і зовсім нічого не робити восени. То які ж заходи все ж таки слід провести в осінні місяці, щоб правильно підготувати астильбу до холодної пори року?

  У догляді ця квітуча рослина особливо потребує першого року після посадки . Щоб молодий кущик зміцнів і чудово переніс зиму, не варто першого сезону давати розпускатися його бутонам. Тому слід видаляти квітконоси відразу ж, ще до утворення на них суцвіть. І тут всі поживні речовини підуть активне зростання кореневої системи.

  Грунт навколо молодої астильби слід регулярно поливати і розпушувати , щоб до коріння надходило більше кисню (краще повітрообмін). При цьому не забувати видаляти бур’яни, які заважають молодим рослинам розвиватися. Коли чагарник розростеться, він сам витіснить все бур’яни, і потреба у боротьбі з ними відпаде.

  До речі! Про те, як правильно посадити і доглядати астильбу. докладніше читайте у цій статті .

  Особливо чутливі до осіннього догляду рослини, яким більше 5 років – їх кореневища сильно розростаються (у тому числі вгору) і стають більш чутливими до холоду, якщо взимку снігу випало мало (або зовсім ні). У цьому випадку вам просто необхідно не тільки замульчувати ствол, але і вкрити рослину нетканим матеріалом (лутрасилом, спанбондом) або лапником, щоб коренева система точно не постраждала від сильних морозів.

  Важливо! Восени також можна розмножувати та пересаджувати астильбу за допомогою поділу куща. Особливо це актуально для кущів старше 5 років.

  Таким чином, восени догляд за цим багаторічником зводиться до таких процедур:

  • підживлення;
  • обрізування квітконосів та засохлих стебел;
  • мульчування ґрунту навколо рослини – укриття на зиму.

  На кожній із цих процедур слід зупинитися докладніше, щоб садівники-аматори, які бажають вирощувати цю квітку на своїй ділянці, щороку могли милуватися її активним цвітінням.

  Осіннє підживлення

  В осінній період (після цвітіння) слід обов’язково подбати про внесення добрив під кожен кущик астильби.

  Важливо! Слід знати, що органічні добрива, що вносяться в осінній період, повністю розкладуться лише навесні. Тому всі поживні речовини, отримані в процесі розкладання, до рослини надійдуть тільки тоді, коли вона піде навесні в ріст.

  Щоб підгодувати астильбу восени (після цвітіння), під них вноситься добриво, що містить калій та фосфор. Ці мінеральні речовини дозволяють кореневій системі відновити свої сили після рясного цвітіння і підготуватися до морозів. Під кожен кущ слід вносити трохи більше 1-2 ст. ложок такого комплексного добрива (30-40 г кожного на 1 кв. метр грядки). Щоб добриво швидше проникло до коріння, восени краще робити це не в сухому вигляді, а в рідкому (розчинити у 10 літрах води). Якщо ж удобрення вноситься в сухому вигляді, то після цього кущики слід рясно полити.

  Допускається застосовувати як мульчу звичайну траву, попередньо висушену

  Обов’язковим етапом подальшого догляду є підживлення. Процедура дозволяє зміцнити астильбу після обрізки. Віддавати перевагу слід калію, фосфору: по 20 г кожної речовини на кущ.

  Внесення підживлення можливе декількома способами:

  • розкидати в межах пристовбурного кола і закласти в ґрунт під час розпушування;
  • Розчинити поживні речовини у воді для поливу.

  Судячи з фото, можна помітити, що не завжди після обрізки восени астильбу вкривають.

  Нехтування укриттям астильби можливе, якщо кущ молодий

  Рослини, чий вік більше п’яти років, потребують захисту: їх коріння достатньо виступає над землею, щоб їх могли пошкодити морози.

  Після обрізки укриття для астильби потрібно організувати так:

  1. Від кореневища відступити 10-15 см, спорудити навколо нього квадрат, встромивши в землю чотири бруски, скріплені між собою дощечками.
  2. Каркас, що вийшов, заповнити сухим листям.
  3. Поверх коробки укласти нетканий матеріал.
  4. Останнім шаром розстелити поліетиленову плівку, притиснути до землі цеглою.

  Верхній шар укриття можна зафіксувати ціпками або присипати землею
  У різних регіонах існують особливості підготовки астильби до зими. У Скандинавії навіть молоді кущі вкривають. Для цього садівники споруджують каркаси, поверх яких укладають солому чи лапник. Можливе і вирощування астильби у великих горщиках. Після обрізки чагарник разом із контейнером переміщають у прохолодне приміщення, де немає надлишку вологи.

  На території середньої смуги пагони перед настанням заморозків видаляють, ґрунт мульчують та вкривають рослину, використовуючи підручні засоби.

  У Поволжі після обрізки астильба не потребує захисту. Достатньо замульчувати пристовбурне коло.

  У південних регіонах садівники вважають за краще видаляти тільки квітконоси, а листя і пагони залишають недоторканими. Весною досить провести косметичну обрізку, надавши кущу красивої форми.

  Перед обрізанням слід підготувати необхідний інвентар щодо цієї процедури. Зазвичай обрізання стебел проводять садовим секатором. Щоб не піддавати кущики можливого зараження, перед початком процедури інструмент поміщають на півгодини в рожевий марганцевокислий розчин калію.

  Навіщо обрізати астильбу восени

  Бажано встигнути виконати обрізання квітконосів до того, як рослина закладе насіння, так як подібна процедура часто буває марною (якщо, звичайно, ви не хочете збирати насіння і розмножувати таким способом), а рослина витрачатиме на це свої сили.

  Інша думка! Деяким садівникам, навпаки, здається, що сухі суцвіття відцвілої астильби псують естетичний вигляд саду. Куди краще, якщо чагарник ще постоїть зеленим без сухих мітелок.

  Тому найчастіше після цвітіння астильбу не обрізають повністю, лише видаляють ті квітконоси, які закінчили цвітіння.

  Трохи пізніше, вже після перших заморозків, обрізають і решту надземної частини куща, адже багаторічник, що обрізає, легше вкрити на зиму.

  Коли краще обрізати астильбу – восени чи навесні

  Як правило, обрізати астильбу слід восени: суцвіття – після цвітіння, а надземну частину куща, що залишилася, – вже після заморозків. Але, в принципі, це можна зробити і навесні, якщо рослині не потрібне складне укриття.

  Терміни обрізання астильби восени

  Терміни обрізки рослин в осінній період відрізняються в різних регіонах країни в залежності від конкретних кліматичних умов. Справа в тому, що надземну частину астильби обрізають вже після того, як пройдуть перші осінні заморозки (засохлі пагони та листя від морозу потемніють і поникнуть). У різних областях України обрізку здійснюють із перших чисел жовтня до середини листопада.

  Порада! Якщо вам не хочеться морочитися, то разом з надземною частиною можна зрізати і сухі суцвіття (які вже до цього моменту закладуть насіннєві коробочки), а не робити це відразу після того, як вони відцвітуть.

  Як правильно обрізати астильбу восени

  Іноді квіткарі-початківці обрізають цю квітку неправильно – залишаючи занадто високі пеньки (10-15 сантиметрові). Пелюшки, що стирчать, стебла будуть виглядати дуже некрасиво, а вкривати їх не надто зручно.

  Тому всі засохлі та пониклі стебла обрізаються тільки під корінь. Потім, щоб захистити від морозів, кущики підгортають, насипаючи шар мульчі. Для цієї мети можна взяти верховий торф або гній, що перепрів, перегній. Товщина шару мульчі має бути від 5 до 10 см.

  Відео: обрізка астильби восени

  Як розсадити астильбу і коли

  Астильба – культура, яку можна пересаджувати протягом усього сезону. Влітку кущ пересаджують у разі, якщо він забиває сусідні рослини. При цьому сам процес проводиться разом із грудкою землі. Пересадивши рослину, слід забезпечити рясний полив.

  Для пересадки квітів слід вибрати тіньове місце, переважно на північній стороні ділянки, поряд із водоймою. Росте практично на будь-якому ґрунті, особливо добре приживається на суглинці.

  Перед посадкою слід підготувати місце. Для цього ґрунт потрібно розпушити, прополоти бур’яни, зволожити і удобрити (перепрілим гноєм, золою, перегноєм). Лунки для посадки викопують з відривом 30 див і глибиною 20 див.

  Після висаджування коріння засипають землею і утрамбовують так, щоб пішли повітряні прошарки. Потім потрібен рясний полив. Зверху коріння присипають мульчею, що допомагає рослинам пережити заморозки та посуху. У спеку мульча не дозволяє волозі швидко випаровуватися.

  Як пересадити астильбу? Кущі розмножують двома методами: насіннєвим та вегетативним. Більш легкий метод – пересаджування за допомогою ділок. Корінь слід розділити так, щоб на кожному фрагменті було щонайменше 4 нирки. Розрізати коріння потрібно гострим предметом, щоб не зашкодити рослині. Молоді кущі легко діляться вручну. Далі коріння садять у підготовлену землю на відстані 30 см. При щільній посадці рослина погано цвіте, і листя не розростається.

  Для пересадки кольорів слід вибрати тіньове місце

  При розмноженні астильби розсадним методом який завжди зберігаються сортові ознаки. У березні сіють насіння у поживний субстрат. Після появи третіх листочків у паростків їх пікірують по одному окремі стаканчики. У відкритий ґрунт висаджують у травні. Насіннєвий метод розмноження зазвичай використовують селекціонери для отримання нових видів рослини.

  Після висадки квітів ґрунт потрібно регулярно прополювати. Зі зростанням астильби необхідність у прополюванні поступово відпадає.

  Обрізка флоксів

  На питання новачків, чи треба обрізати флокси після цвітіння, професіонали відповідають однозначно – кущі після усихання квітів необхідно зрізати.

  Чи потрібно робити обрізання флоксів після цвітіння

  Обрізання квітучих кущів необхідне для:

  • • Мінімізація ризиків зараження. Більшість суперечок, вірусів та комах на зимовий період ховаються у сухі пагони рослин. І пишні кущі їм підходять найкращою мірою. Але як тільки сонечко пригріє, починається активний розвиток «неприємностей садівника». Літня обрізка рослини допоможе мінімізувати ризики зараження клумби.
    • Безпроблемне проведення осінніх робіт: профілактична обробка, мульчування поверхні землі на клумбі, внесення поживних складів. Сухі стебла стануть справжньою проблемою під час виконання садових робіт.
    • Збереження декоративності клумби у будь-який період року. Ділянка із сухими гілками флоксів зовні виглядає неестетично.
    • Наповнення силою кореневої системи у період спокою. У зимовий період рослині не доведеться втрачати поживні компоненти на сухі кущі пагонів.
    • Збереження кореневища у зимовий період. Особливістю коренів флоксів є поверхневе залягання, а сухі стебла призводять до оголення, що неприпустимо в період заморозків.
    • Збереження імунітету, який сприяє проростанню сильних та здорових пагонів навесні.

    Обрізка квітучої рослини є не лише декоративною процедурою, а й чудовою профілактикою у зимовий період.

    Терміни обрізки

    Вивчаючи питання, коли обрізати флокси після цвітіння на зиму, слід керуватися. Різні різновиди кольорів цвітуть у різний період, відповідно вимагають індивідуального підходу. У будь-якому випадку процедуру проводять після усихання квітів, як правило, вересень-жовтень.

    При визначенні коли обрізати флокси восени, слід враховувати кліматичні особливості регіону. Оптимальний час, коли стебла усохли, поживні компоненти скупчилися в корені, почалися перші заморозки. Але в будь-якому випадку до настання регулярних морозів всі процедури саду припиняють.

    Деякі професійні квітникарі рекомендують проводити обрізання сухих стебел навесні. Це стосується регіонів із мало засніженими зимами. Експерти стверджують, що сухі стебла збиратимуть сніг і тим самим сприятимуть його осіданню поверх кореня.

    Як правильно обрізати флокси

    Перш ніж вивчити процес, як обрізати флокси після цвітіння, слід визначити особливості регіону. Якщо зими сніжні, флокси краще обрізати восени. Якщо рослини вирощуються у сухому кліматі, де випадає мало снігу, флокси обрізають навесні.

    Підготовка флоксів до зими, час обрізання та способи виконання техніки:

    • • За допомогою секатора обрізати всі стебла лише на рівні поверхні землі. Цей спосіб допоможе запобігти розмноженню шкідників та інфекцій.

      Порада! Після проведення процедури всі сухі стебла слід забрати з клумби і спалити. Процедура допоможе видалити всіх шкідників та суперечки грибків, які встигли розмножитися під час вегетації.

      Після проведення обрізання ґрунт навколо куща обробляють системними фунгіцидами.

      Підживлення та підготовка рослини до зимівлі

      Для збереження сорту та запобігання можливому вимерзанню кореневої системи флокси необхідно підгодувати в зимовий період. Поживні склади вносять поверхнево на вже замерзлий ґрунт. Використовують суперфосфат або інше комплексне мінеральне добриво (1 ст. л. препарату розтрощують у стволовому колі).

      Порада! При проведенні осіннього перекопування ґрунту вносять деревну золу, яка не тільки наповнить рослину поживними компонентами, а й допоможе відлякати шкідників.

      Підготовка рослини до зимового періоду передбачає процедуру мульчування. Її проводять через 7-14 днів після зрізання наземної частини рослини. Як мульчу застосовують:

      • • Сухий слабокислий ґрунт.
        • Багаторічний перегній.
        • Сухе листя, яке забирається відразу ж, як розтане сніг.

        Мульчу укладають шаром 7-12 см, а при зникненні ризиків заморозків весни її прибирають.

        Мульчування вкрай необхідне, тому що механізм догляду допомагає не тільки зберегти рослину в зимовий період здоровим, а й наповнити її поживними компонентами навесні.

        Флокси – декоративні рослини, які радують око витонченими шапками квітів різного забарвлення. Одного разу в саду садівник зможе довгий час милуватися витонченим цвітінням у теплий період року.

        Процес мульчування можна починати відразу після підгортання та обрізання. Такі заходи слід вживати для того, щоб захистити від холоду нові нирки та кореневу систему. Під мульчею мається на увазі свого роду «ковдра», якою вкривають коріння та нижню частину рослини. Завдяки такому процесу грунт, що знаходиться біля коріння, залишається пухким. Мульчування дозволяє дихати кореневій системі, захищаючи її і від загнивання. Для мульчування найчастіше застосовують гній, кору, торф або тирсу.

        Укриття матеріалами

        Повне укриття астильби на зиму має на увазі використання не тільки мульчі, а й спеціальних покривних матеріалів. Найкраще закривати астильбу лапником, сухою соломою та іншими природними утеплювачами. Тільки вони можуть зберегти тепло та не пропускати зайву вологу. Це гарантія того, що рослина успішно переживе холодну пору року.

        Але якщо зима в регіоні відрізняється перепадами температур, частими опадами у вигляді дощу чи мокрого снігу, то дерев’яний каркас із накриттям із плівки — оптимальний варіант. Можна використовувати різні тканини і неткані полотна, які є у продажу спеціалізованих магазинів.

        • https://vosaduly.ru/articles/astilba-podgotovka-k-zime.html
        • https://grow-me.ru/sadovye/podgotovka-astilby-k-zime-10694/
        • https://countryhouse.pro/uhod-za-astilboj-osenyu-i-podgotovka-k-zime/
        • https://ZnaySad.ru/sadovye-cvety/mnogoletnie/kogda-peresazhivat-astilbu.html
        • https://plodovie.ru/tsvetnik/podgotovka-astilby-k-zime-26721/
        • https://dachadizain.ru/cvety/mnogoletnie/kak-obrezat-astilbu.html

        Типові помилки догляду за астильбою восени та при підготовці до зими

        Багато новачків вважають, що астильба чудово переносить холодну пору року і восени не потребує жодних заходів. В результаті наступного сезону ці квіти гірше ростуть, а цвітіння може бути слабким.

        Основні помилки , які допускають квіткарі-початківці під час осіннього догляду та підготовки астильби до зими:

        • не вносяться добрива в осінній період;
        • неправильно обрізають (або не обрізають зовсім);
        • не мульчують чи не вкривають на зиму.

        Проведення заходів щодо догляду за цією багаторічною квіткою в осінній період важливе, якщо садівник хоче насолоджуватися його цвітінням протягом кожного наступного сезону. Адже насправді немає нічого складного у тому, щоб правильно підготувати астильбу до зими.

        Шкідники та хвороби

        В основному всі види астильби є стійкими до захворювань. Зі шкідників рослина може уражатися слинною пенницею і суничною або галовою нематодою, але досить рідко.

        У пазухах листя можна виявити пінисті виділення, в яких розвиваються личинки слинової пінниці. Вони харчуються листям, тим самим послаблюють розвиток та зростання квітконосів.

        Сунична нематода дуже небезпечна, тому що вражає нирки та листя, і позбутися її непросто. Потрібна повна ліквідація заражених рослин. Галова нематода живе в корінні. З нею можна боротися шляхом видалення ураженого коріння.

        Хворі рослини відразу можна розпізнати на їхній зовнішній вигляд. Вони погано розвиваються та нерівномірно цвітуть.