Посадка віоли терміни

Віола – це дворічна рослина, що відрізняється великими квітками різного забарвлення з темною плямою. Існують сорти із гофрованим краєм. Віола по-іншому називається братки. Це дуже невибаглива, рясно квітуча і зимостійка рослина. Росте віола дуже швидко, починає зацвітати вже у травні, до глибокої осені рослина радує своїм чудовим зовнішнім виглядом.

Посів віоли на розсаду здійснюють за допомогою насіння. Насіння можна висаджувати в ґрунт у червні або липні, а на основне місце пересаджують у серпні. В цьому випадку цвітіння віоли відбудеться навесні наступного року. Посів віоли на розсаду за допомогою насіння можна здійснити у лютому, тоді цвітіння відбудеться цього року. Для цього насіння замочують і готують спеціальну ємність із ґрунтом. Насіння укладають на поверхню і злегка присипають ґрунтом. Потім посіви обприскують та накривають склом. Періодично насіння потрібно провітрювати. За два тижні з’являються перші сходи. На етапі утворення двох перших листків сіянці потрібно пікірувати. У відкритий ґрунт сходи можна висаджувати лише після закінчення весняних заморозків. Це буде кінець травня чи червень.

Саджанці висаджують у ґрунт на відстані 10 сантиметрів. Віола віддає перевагу родючому, пухкому, зволоженому грунту. Для рослини важливим є полив, який стимулює цвітіння. Догляд за віолою полягає в прополюванні та розпушуванні ґрунту. Відцвілі квітки видаляють продовження цвітіння. Для віоли бажано використовувати комплексні мінеральні добрива, які також сприяють кращому цвітінню.

Вирощування віоли з насіння виробляють декількома методами

Красива садова рослина, що має кілька назв одна звучна за іншу, полюбилася багатьом квітникарам. Віола, триколірна фіалка (Viola tricolor), у народі поетично називається братками. Щоб рослина довго радувала своїм плямистим, контрастним або яскравим однотонним забарвленням, необхідно знати про особливості його проростання. Віолу можна вирощувати різними способами залежно від кліматичних умов та намічених термінів цвітіння.

Віола як однорічна рослина

Деякі сорти віоли погано переносять умови знижених температур у середній смузі. Тому садівникам доводиться прикладати більше зусиль для прикраси власної ділянки та використовувати метод однорічного вирощування культури.

Провесною, приблизно з кінця лютого до середини березня, коли середньоденна температура становить +10 градусів, проводиться поверхневий рівномірний посів насіння на закритий грунт з обов’язковим зволоженням. Ємності закривають целофаном або скляним ковпаком і забирають у темне прохолодне місце.

При надмірно високій температурі (вище +20 градусів) насіння може «заснути». Через 5–14 днів насіння проросте і з появою перших листочків його можна пікірувати, залишаючи відстань близько 5 см між молодими рослинами. Ближче до початку літа розсаду пересаджують вже у відкритий ґрунт. Пересадку віола переносить чудово навіть у процесі цвітіння.

З кінця червня і до кінця літа братки радуватимуть дружним цвітінням. Деякі гібридні рослини віоли можуть цвісти до заморозків.

Віола як дворічна рослина

При цьому способі вирощування посіву насіння відбувається в червні – початку липня у відкритий ґрунт. Це може бути холодна парник або розвідувальні грядки. У термін від 10 до 21 днів рослини дають сходи, їх пікірують. З появою двох повноцінних листочків молоді рослини висаджують місце постійного вирощування з проміжками 20-25 див друг від друга. Трапляється це зазвичай у серпні чи на початку вересня. Рослини повинні встигнути добре розвинутися і набратися сили до приходу холодів, але не зацвісти.

Для того щоб рослини благополучно перенесли зиму, їх мульчують тирсою, соломою або лапником. Цвітіння розпочнеться не раніше, ніж у середині травня. Наступну зимівлю перенесуть вже не всі рослини, а ті, що залишилися, стануть дрібнішими, з подовженими стеблами. Щоб підвищити декоративність віоли на наступний рік, рекомендується в жовтні обрізати квітконоси, залишаючи тільки найщільніші з них.

Віола як багаторічна рослина

Якщо хочеться, щоб рослини прожили кілька років, потрібно проводити коротке обрізання кущиків, що розрослися і втратили декоративність, залишаючи не більше 5 см від кореня. Після цієї процедури рослини удобрюють.

При дотриманні цих нескладних рекомендацій можна досягти рясного цвітіння віоли протягом декількох років.

Вирощування живцюванням

Дуже простим та ефективним способом розмноження віоли є живцювання, яке проводиться у відкритому ґрунті. Наприкінці травня – на початку червня з дорослих кущиків зрізають молоді зелені пагони, висаджують їх у темному місці з високою щільністю і неглибоко.

Живці активно пускають коріння через 3,5 тижня, а до кінця літа вони вже будуть цвісти. Якщо проводити живцювання пізніше червня, віола зацвіте лише наступного року навесні. Спосіб розмноження живцями не дає кущикам віоли зайве розростатися, відбувається омолоджування, що сприяє бурхливому цвітінню. За один літній сезон одна доросла рослина здатна дати близько 40 живців. Такий спосіб розмноження застосовують особливо цінних сортів.

Вирощування самосівом

Коли рослина відцвітає, утворюється тригніздна насіннєва коробочка. Якщо відцвілі частини рослини вчасно видаляти, віола продовжуватиме цвісти. В іншому випадку визрівають насіння, вони самостійно розсіюються і дадуть сходи на наступний рік. Рослина при цьому відмирає, від нього залишається лише засохлий кущ.

Грядки можна очищати від сіянців, пересаджуючи в інші місця саду. Самосів не дає таких чудових результатів цвітіння, як інші методи вирощування віоли, але здатний полегшити працю садівника. Ознаки сорту при самосіві зберегти не вдасться, тому потрібно намагатися дотримуватися відстані між різносортними посадками віоли не менше 100 м.

Особливості догляду

Віолу можна висаджувати не тільки на добре освітлених ділянках, а й у півтіні. При цьому цвітіння її більш тривале, але страждає на декоративність рослини.

При посадці братків потрібно намагатися уникати низинних ділянок із застоюванням талих вод і ділянок з сухим піщаним грунтом. Рослина добре росте на вологих родючих суглинках. З добрив краще використовувати комплексне калієве, азотне та фосфорне, для розсади – аміачну селітру та суперфосфат. Віола не переносить підживлення свіжим гноєм.

Анютини очі дуже ефектно виглядають як бордюрна рослина. Ними часто прикрашають альпійські гірки, вони чудово ростуть на балконах у ящиках або вазонах, радують око вони вдома на підвіконні у горщику квітки. У зрізаному вигляді стоять досить довго і символізують квіти закоханості.

Вирощування віоли: коли садити віолу на розсаду

Віола чи фіалка – численний рід рослин із сімейства Фіалкові. Поширені фіалки на всіх континентах. Їх налічується понад п’ятсот видів.

У садовій культурі найчастіше вирощуються сорти та гібриди, отримані від фіалки триколірної та її підвидів. Для того, щоб фіалки зацвіли на рік посадки, найчастіше їх вирощують із попереднім посівом насіння на розсаду.

Коли краще садити віолу на розсаду і чи можна її вирощувати іншими способами?

Ботанічний опис квітки віоли

У садовій культурі найпоширенішими фіалками є братки або фіалка триколірна. Отримані від диких підвидів цієї квітки сорти та гібриди не піддаються точному обліку. Здебільшого – це дворічні чи багаторічні рослини. Можуть зустрічатися напівчагарникові різновиди.

Корінь у віоли тонкий, довгий практично без відгалужень, стрижневий. Від кореня, як правило, відходить один або кілька прямих стебел. Висота рослини може бути від 10 до 50 см. Зустрічаються віоли, що стеляться. На стеблах розташовано два види листя. Нижні листочки округлі, верхні – вузькі, витягнуті. Листя найчастіше мають голі або опушені черешки.

Квітки розташовуються на загнутих донизу квітконосах. Квітки віоли утворені п’ятьма пелюстками. Два верхні відрізняються за кольором. У дикорослих фіалок вони сині або фіолетові. Середні пелюстки злегка прикривають верхні і можуть бути як одного з ними кольору та розміру, так і відрізнятися забарвленням та бути меншим за розміром. Нижня пелюстка має дещо іншу форму і майже завжди пофарбована у світліші кольори, хоча є й однотонні сорти. Квітки мають подвійні зелені приквітки.

Розмір квітки у віол у дикій природі 1-2 см у діаметрі, у садових сортів та гібридів зустрічаються квітки, що в діаметрі досягають 3 – 4 см, є великоквіткові сорти віоли з діаметром квіток у 7 – 8 см.

На місці квітки утворюється плід коробочки, округлої або яйцевидної форми, розміром до 1 см. Насіння дрібне. У довжину – до 1,5 мм, завширшки – до 1 мм. Насріле насіння найчастіше коричневого або жовтого кольору.

Дозрівають вони у другій половині літа. Кожна коробочка містить понад три тисячі насіння. При збиранні насіння для вирощування розсади важливо пам’ятати, що з насіння гібридних фіалок можуть вирости екземпляри, що відрізняються від материнського за своїми зовнішніми даними, це може статися і при перехресному запиленні близько зростаючих сортів і що насіння фіалки придатне до посіву протягом двох років після збору. Після цього вони втрачають здатність до проростання. Тому найкраще посіяти їх або в ґрунт після збирання і тоді молодим кущикам доведеться перенести зимівлю, або виростити з насіння розсаду.

Терміни посіву насіння віоли на розсаду, основні правила

До збору насіння для посіву приступають відразу після їх дозрівання, не допускаючи пересихання насіннєвої коробочки та висипання їх на землю. Найкращий час для збору насіння віоли цей ранок, поки насіння волога від роси і насіння не висипається з неї.

Зібрані коробочки на два-три дні можна залишити на аркуші паперу далеко від сонячного проміння. Після цього помістити в паперовий пакетик або мішечок тканини і зберігати в ньому до кінця зими.

Наприкінці лютого – на початку березня можна дістати насіння та приступати до вирощування розсади віоли. Для раннього отримання квітучих кущиків можна посіяти насіння і в січні, але в цьому випадку потрібно додаткове освітлення для розсади. Крім того, посіяні на початку січня фіалки можуть почати цвітіння вже у квітні, коли в більшості регіонів висаджувати їх у ґрунт ще рано, тому що не скрізь ґрунт відтанув і прогрівся. Тому посів насіння віоли на розсаду в січні доцільний у м’якшому кліматі південних регіонів.

У аматорському квітникарстві в помірному кліматі середньої смуги та півночі оптимально посіяти віолу кілька разів. Першу партію можна сіяти наприкінці лютого, другу за два тижні, а третю – наприкінці березня. Такий підхід допоможе не тільки отримати кущі фіалок квітучих протягом усього літа, але й у разі невдалого вирощування все ж таки отримати потрібну кількість розсади.

Щоб отримати осіннє цвітіння віоли, посіяти насіння потрібно у травні, з першого по двадцяте число. Саджанці почнуть цвісти у серпні, і за сприятливої ​​погоди їх цвітіння триватиме і у вересні.

У липні сіють насіння на розсаду, яка зимуватиме у відкритому грунті, а зацвіте вона вже наступного року.

Таким чином, якщо посіяти віолу на розсаду:

1. у січні, то можна отримати квітучі кущики до початку квітня
2. у лютому – березні, то цвісти віола буде з середини травня і до кінця літа
3. у травні, то цвісти буде у серпні – вересні
4. у липні, то зацвіте наступної весни

Якщо немає можливості посіяти фіалку на розсаду, то готову до посадки можна придбати в спеціальних розсадниках або торгових центрах.

Догляд за розсадою віоли

Для посіву насіння віоли на розсаду їх за добу потрібно замочити у воді з епіном. Заповнити розсадні ящики або стаканчики землею, придатною для квітів, при цьому не забувши про дренажні отвори та шар дренажу. Розкласти насіння по поверхні і злегка втиснути їх у ґрунт. Засипати шаром пухкої землі завтовшки до 0,5 мм. За тиждень почнуть з’являтися сходи. Щоб сходи були дружні, потрібно підтримувати температуру не нижче +21 градуса і не давати ґрунту пересихати, накривши посіви склом.

Як тільки на сходах з’явиться перша пара листя, полив зверху потрібно замінити на полив через піддон, підливаючи воду один раз на три – чотири дні.

У міру зростання саджанці необхідно пересадити в ємності більшого розміру або одночасно в грунт, зробити це необхідно разом із земляною грудкою. Раз на десять днів розсаду можна підгодувати.

Висадку в ґрунт здійснювати після відтавання та прогріву ґрунту, у більшості регіонів – це перша декада травня. Фіалки підходять і для вирощування в кашпо та вазонах на лоджиях, балконах.

Віола добре росте на сонячних місцях, допустима легка тінь. Рослина любить пухкий зволожений грунт з добрим вмістом органіки. Якщо ґрунт бідний, то квітки у фіалок дрібнішають, втрачають сортові властивості.

В іншому рослина невибаглива, достатньо протягом сезону видаляти бур’яни, розпушувати землю та поливати у посушливі періоди. В даний час є зовсім невибагливі у догляді сорти.

Найкращі сорти віоли

Завдяки старанням селекціонерів, давно позаду часів коли колірні гами фіалок обмежувалися синіми, фіолетовими та жовтими фарбами.

В даний час є квіти всіх відтінків від білих до темно-бордових та темно-фіолетових майже чорних, а поєднань різних кольорів неможливо підрахувати.

Найбільш декоративні сорти, які можна рекомендувати квітникарам – любителям

• серія сортів Універсал F 1, відрізняється раннім рясним цвітінням
• серія сортів Хемаліс, зимуючі сорти з забарвленням від білої до пурпурової
• сорт Рококо, пелюстки у квітів із сильно вираженим гофруванням
• сорт швейцарський велетень, низькі кущі з великими квітками

Щоб сорти віоли відповідали заявленим характеристикам, купувати посадковий матеріал потрібно у перевірених виробників та продавців, і тоді весь сезон на ділянці цвітимуть чудові віоли.

Віола (братки): вирощування розсадним способом

Фіалка Віттрока – така наукова назва має віол. Її дуже люблять дачники та садівники за довге цвітіння, різноманітне забарвлення та невибагливість у догляді. У народі віолу любовно називають Анютиними очима. Іноді любителі-квіткарі-початківці нарікають на те, що віола примхлива і не завжди виправдовує їх надії на пишне цвітіння, а то й зовсім не бажає цвісти.
Фіалка Віттрока – така наукова назва має віол. Її дуже люблять дачники та садівники за довге цвітіння, різноманітне забарвлення та невибагливість у догляді. У народі віолу любовно називають Анютиними очима. Іноді любителі-квіткарі-початківці нарікають на те, що віола примхлива і не завжди виправдовує їх надії на пишне цвітіння, а то й зовсім не бажає цвісти. Насправді, братки, як і кожна квітка, вимагає до себе підходу та знання деяких нехитрих секретів, які дозволяють милуватися їхньою красою з ранньої весни до глибокої осені.
Що ж являють собою братки?
Рослина відноситься до сімейства фіалкових. Воно широко поширене й у Азії, й у Європі. Прижилися ці квіти й в Україні. Віола – багаторічник. Це видно з її біологічних особливостей. Але садівники воліють вирощувати братки як дворічна рослина. Квітка віоли – трав’янистий кущик заввишки від 15 до 30 см.
Селекціонери ділять сорти на низькорослі, середньорослі та високорослі. Відрізняються також віоли і за суцвіттям. Найдрібніші в діаметрі квітки бувають лише 4 см, великі – до 6 см, а окремі сорти дарують чудові квітки до 10 см у діаметрі! Терміни посадки віоли.
Віолу можна висаджувати у різні терміни. Все залежить від того, в яку пору року хочеться отримати цвітіння. Це може бути кінець зими: у цей час братки садять на розсаду. Це може бути і літо, коли насіння сіє прямо в землю.
Посадка у відкритий ґрунт проводиться у червні-липні. Насіння сіє на пухкі, вологі грядки. Сходи з’являються приблизно за два тижні. У серпні рослини розсаджують на незмінне місце. Віоли зміцнюються, набираються сили. Цвісти віола буде тільки наступної весни, але досвідчені садівники говорять про те, що за пишнотою і тривалістю цвітіння дворічні братки перевершують своїх побратимів, які виросли з розсади.
Однак і розсадний спосіб користується великою популярністю, тому зупинимося на ньому більш детально.
Як виростити розсаду віоли
1.

Кінець лютого – початок березня – час таїнства вирощування розсади віоли. Звичайно, ідеальним місцем посадки насіння буде теплиця або парник із певним мікрокліматом. Але й удома виростити розсаду віоли буде нескладно. Потрібно лише дотримуватися деяких правил догляду за сіянцями.
Насіння братків охайно розкладають на пухкому, вологому, добре дренованому грунті. Зверху їх присипають невеликим шаром землі та знову зволожують з пульверизатора. Скриньки з розсадою накривають склом або плівкою і ставлять у тепле місце. Волога, пухка земля, тепло – ось основа успіху у вирощуванні розсади віоли. Днів за десять з’являються дружні сходи. Коли рослинки обзаведуться двома справжніми листочками, настає час для пікірування.
Розсаду пікірують з відривом 5 див друг від друга. Догляд за сіянцями простий: все те ж тепло, вологість і пухкий ґрунт. Дуже важливо дотримуватися балансу цих компонентів і не допускати надлишку сонячних променів або поливу. Активне сонце може обпекти ніжні листочки, тому рекомендується сходи злегка притіняти фольгою або картоном. Дуже важливо також, щоб не застоювалася вода: тендітне коріння сіянців починає гнити, і утворюється «чорна ніжка».
Наприкінці травня, на початку червня розсаду віоли висаджують у відкритий ґрунт.
Де садити віолу?
Більшість сортів братків – світлолюбні рослини, тому садять їх найчастіше там, де багато сонця. Але віола непогано переносить і півтінь, правда, квіти в цьому випадку можуть бути трохи дрібнішими.
Вимога до ґрунту – пухкість, вологість, гарне провітрювання.

Як доглядати за братками
2.

Віоли постійно потребують вологи. Без поливу рослини не цвітуть. Однак, перезволоження та застій води призводить до того, що рослина може загинути або захворіти на «чорну ніжку». Тому не лінуйтеся розпушувати землю, давати доступ кисню до коріння цих дивовижних кольорів.
Чуйна рослина і до комплексних мінеральних добрив. Подобається їм суперфосфат та аміачна селітра (по 20 г на 1 квадратний метр). Щоб рослина пишно цвіла, достатньо провести дві підживлення. Одну – перед викидом бутонів, а другу – під час початку цвітіння. Підживлення проводять під корінь. Пам’ятайте: віола не любить свіжий гній! Він для неї згубний.
Не забувайте видаляти сухі квіти. Це дозволить рослині цвісти довше і рясніша.
Браки, посаджені влітку, на зиму слід прикрити соломою, сухими гілками або лапником. Це вбереже ніжне коріння квітів від вимерзання.

Трохи терпіння, тепла рук та любові подарують вам пишну красу різнокольорових братків, які прикрасять бордюри та доріжки, альпінарії та балкони, клумби та садові вази.
Віола розсаду якої вирощувати можна не тільки за класичною дворічною технологією, коли братки сіють влітку і залишають зимувати у відкритому грунті, але й за однорічною технологією. Цей спосіб вимагає великих витрат, але часом є єдиним можливим при вирощуванні великоквіткових сортів віоли, які в умовах середньої смуги погано переносять зимівлю у відкритому ґрунті.
При вирощуванні віоли в однорічній культурі, насіння братків сіють з грудня по лютий. Як грунт можна використовувати торф з ph 5,5-5,8, краще не заправляти торф добривами, а використовувати підживлення при кожному поливі, починаючи з появи першого справжнього листя. Насіння віоли присипають тонким шаром вермикуліту або торфу, ящики слід накрити плівкою та уникати зайвого перезволоження.
Найкраща температура для проростання насіння 18-20ºС, при температурі більше 23ºС насіння віоли може піти на «спокій» (довго не проростати). Період проростання насіння віоли від 5 до 14 днів.
При вирощуванні сіянців віоли необхідно підтримувати вологість субстрату в діапазоні 40-70%, вища вологість перешкоджає проникненню кисню до коріння рослини, що призводить до витягування сіянців братків.
Для отримання міцних рослин віоли температура вирощування розсади повинна бути не більше 20ºС (вирощування за високої температури може бути причиною того, що розмір квітки буде меншим, ніж заявлено оригінатором сорту), братки добре переносять зниження температури до +5ºС. Віолу важко виростити в тому самому приміщенні, де вирощують теплолюбні квіти.
Гарний розвиток братків можливо тільки при високому рівні освітлення, лампи денного світла як для петунії не допоможуть, потрібно використовувати лампи Днат (які світять так що працювати з ними поруч неможливо).
Співвідношення N:P:K на початковій стадії підживлення становить 14:1:4, збільшуючи до 14:4:14. Обов’язково потрібно проводити підживлення мікроелементами. Концентрація добрив по азоту на початку 75 пропроміле по азоту, поступово збільшуючи до 100 пропроміле.
Пікірують віолу у віці 5 -9 тижнів у горщики діаметром 10 см. Концентрацію добрив можна збільшити до 100-150 пропроміле. Поливи помірні, температура не висока, підійде навіть теплиця, що не опалюється, з подвійною плівкою і додатковим укриттям агроволокном на дугах.
Якщо розсада віоли витягується, можна застосовувати регулятор зростання алар 2500-3000 ррm , одну дві обробки.

Віола: як і коли садити, правила догляду

Яскраві фарби, багата палітра, незвичайні поєднання кольорів – ніжні віоли стануть окрасою будь-якого саду. Рослина невибаглива, добре витримує спекотну погоду, а головне – радує цвітінням протягом усього літа. Віолу часто використовують для оформлення ділянок уздовж бордюрів, альпійських гірок, декоративних чагарників. Це невисокі рослини, що в залежності від сорту досягають у висоту 15-30 см. Форма і забарвлення бутонів найрізноманітніша – з переважанням певного відтінку, смугасті, плямисті, з рівною або хвилястою окантовкою. Цвітіння пишне та рясне. Рослина швидко і добре приживається. Допускає пересадку навіть у період цвітіння.

Залежно від сорту, можна купити насіння квітів однорічників, дворічників чи багаторічної культури. Для багаторічної рослини важлива регулярна – раз на три роки – пересадка на нову локацію. Поєднувати цей процес слід з розподілом кущів. Інакше активно розростається листяна маса. Бутони стають дрібними.

Коли садити віолу

Період посадки залежить від типу.

Однорічні.

Оптимальним є розсадний метод. Посів насіннєвого матеріалу на розсаду проводиться у другій половині лютого-березні. Перенесення молодих кущиків у відкритий ґрунт – через 2 місяці.

Дворічні, багаторічні.

Допускаю дві схеми посіву насіння віоли. Перший варіант передбачає висів насіння в ґрунт під зиму – у серпні-вересні. За 2-3 місяці тепла культура встигає прорости, укорінитися та зміцніти. Рослина легко переносить зиму і вже у квітні тішить цвітінням. У другому випадку посів насіння можна провести відразу, як прогріється ґрунт – у травні. Цвітіння таких кущів вдасться спостерігати у серпні-вересні. Рослина йде з бутонами під сніг, а з приходом весни знову цвіте.

Великою популярністю користується не тільки кущова, а й ампельна віола. Рослини ефектно виглядають у підвісних кашпо. Культура переносить прохолоду, не потребує ретельного догляду. Цвітіння починається за два тижні після посіву.

Посадка у відкритий ґрунт

Віола допускає два типи вирощування – розсадний та насіння. Рослині потрібен в міру зволожений ґрунт із гарним дренажем та достатньою кількістю поживних речовин. Для підвищення дренажних властивостей ґрунту підійде добре подрібнене вугілля (1/5). Стільки ж (по 20%) варто додати перегною та пташиного посліду (у сухому вигляді). Альтернативний склад грунтосуміші – пісок, торф, перегній, дернова земля. Співвідношення 1:2:2:2. Для суглинних ґрунтів використовуйте торф із перегноєм (1:1), пісок. Уникайте занижених ділянок. Близьке проходження ґрунтових вод може призвести до загнивання кореневої системи віоли.

Перед посадкою у відкритий ґрунт насіння віоли проходить обробку. Посівний матеріал замочують у розчині Циркони або Епіну. Склади активують проростання зернят, підвищують відсоток схожості, стимулюють зростання та розвито к. Зверніть увагу, якщо купити насіння з нашого магазину, обробка не потребується.

Висаждення розсадою

Також можливе висадження віоли розсадою. Вік саджанців – два місяці після проколювання сходів. Для вирощування розсади краще використовувати магазинний ґрунтовий субстрат, призначений для фіалок. Молоді кущики поміщають у підготовлені лунки у відкритому ґрунті з кроком 10-15 см. Основу рослини присипають землею. Далі ґрунт слід ущільнити і полити.

Полив та догляд

Анютини очі відносяться до категорії невимогливих культур, але і вони потребують турботи. Правильний догляд включає розпушування ґрунту, полив, підживлення, прополювання. Успіх садових робіт багато в чому залежить від освітленості території, якості ґрунту. Вибираючи локацію для посадки, віддавайте перевагу добре освітленим ділянкам. Краще, якщо це буде розсіяне світло, а не сонячне проміння. Якщо територія знаходиться під прямим сонцем, кілька годин на день там має бути тінь. В іншому випадку є ризик пересихання ґрунту та в’янення квітів. Зростає віола також у тіні. Але сформуються менші за розмірами і яскравістю бутони.

Полив

Характер поливу визначили особливості кореневої системи віоли. Коріння рослини залягає неглибоко – до 20 см. Рослина любить вологу, але в помірній кількості. Оптимальні умови для неї – пухкий, трохи вологий ґрунт. Якщо літо не спекотне та посушливе, досить природної вологи від дощу. У спекотну погоду потрібен додатковий полив. Зрошення має бути частим, але не рясним. Краще це робити потроху, але щодня – вранці та ввечері. При цьому слідкуйте, щоб не почалося загнивання коріння.

Догляд: прополювання, розпушування

Підтримувати ґрунт у розпушеному стані дозволяють регулярні прополювання. Ця процедура сприяє насиченню ґрунту киснем. Також під час прополки знищуються бур’яни. А боротьба з ними має бути регулярною. Сміттєва трава – серйозний конкурент віолі у боротьбі за воду, сонце та поживні речовини. Для підтримки стабільної інтенсивності цвітіння слід видаляти бутони після в’янення. Бутон знімається разом із насіннєвою коробочкою.

Живлення

Регулярне внесення підгодівлі – важливий фактор цвітіння. Для цього використовують мінеральні добрива. Залежно від родючості землі може бути 1 чи 2 десь у місяць. Для приготування складу використовують 25-30 г суперфосфату із розрахунку на 1 кв. м. Також можна використовувати аміачну селітру. Органічні склади рослині шкодять. Не варто їх використовувати. Особливо небезпечним може бути свіжий коров’як.

Захист від шкідників

Найчастіше віоли страждають від борошнистої роси. Факторами служать надлишок азотистих сполук, недостатнє зрошення. Перші ознаки поразки – сіро-білий наліт. Може покривати стебла, листя, бутони. Для лікування підійде кальцинована сода, з додаванням господарського мила. Обприскайте підготовленим розчином уражені кущі. В якості альтернативи можна використовувати розведення Фундазолу або меленої сірки. За збереження ознак захворювання слід повторити обробку через 14 днів.

Підготовка до зими

Щоб виключити самосів та неконтрольоване поширення культури, коробочки слід збирати. Робити це варто до того, як зернятка опинилися на землі. Ознака “готовності” – розворот коробочки догори.

Дворічники та багаторічні культури для успішного проходження зими слід укривати. Як мульчу можна використовувати соснові або ялинові гілки, сухе листя. З настанням весняного тепла укриття необхідно прибрати. Однорічні сорти на завершення сезону прибираються із ділянки.