Штучний інтелект і літаючі таксі в містах майбутнього: які амбіції у священного королівства

Багаті країни Перської затоки зіштовхнулися з проблемою – диференціацією доходів і зростанням ненафтового сектору економіки. Чому концепція модернізації в Саудівській Аравії наштовхується на величезний опір владних і навколовладних кланів та родів?

Публіцист Юрій Мариняк на платформі IQ проаналізував, яка ситуація з розподілом нафтових доходів у лідера арабського Сходу та ісламського світу – Саудівської Аравії.

Зверніть увагу! Гіди в ОАЕ часто полюблять розповідати, що продаж нафти складає лише 5% ВВП країни. Насправді це аж ніяк не так. Залежно від вартості бареля та кон’юнктури ринку коливається від 30 до 50% ВВП.

Доволі успішно диференціація вдалося Еміратам – нафтопереробка, авіація та туризм приносять суттєвий дохід в державну скарбницю.

Яка ситуація в Саудівській Аравії

• Аравійське королівство – це другий за величиною постачальник нафти після США. Нафтогазовий сектор складає 70 – 80% усіх експортних надходжень.
• Saudi Aramco є найбільшою державною нафтовою компанією. У 2020 році Aramco отримала 229,9 мільярда доларів США доходу і разом з Apple та Microsoft входить в трійку найбільших компаній світу за рівнем капіталізації.
• Десятиліття високих нафтових доходів перетворили цю країну на дуже заможний куточок світу. Середня заробітна плата в державному секторі коливається від 6 до 10 тисяч доларів на місяць, у приватному – від 5 до 8 тисяч доларів на місяць.

Плани уряду щодо диверсифікації полягають у збільшенні іноземних інвестицій, збільшенні кількості малого та середнього бізнесу та створенні робочих місць шляхом розвитку того, що уряд називає мегапроектами.

Саудити стверджують, що невикористаних родовищ корисних копалин в країні є сумарно на 1,3 трильйона доларів, включаючи мідь, літій, цинк, фосфати та золото. Але в країні не вистачає досвіду в гірничодобувній галузі, і потрібно мати партнерів, які добре розуміють цей сектор і знають, як використовувати ресурси.

Тому королівство шукає інвестиції для підтримки свого першочергового плану вартістю 170 мільярдів доларів із створення гірничодобувної промисловості. Ймовірно, близько 60% надійде від приватних компаній, а решта – від державних організацій. Для цього саудити прагнуть залучити австралійського гіганта Rio Tinto.

Окремою перлиною VISION 2030 є дітище його королівської величності Мохаммеда бін Салмана бін Абдулазіза – NEOM. Це нове величезне місто на березі Червоного моря навпроти єгипетської Хургади. Попередньо його планується помпезно відкрити як туристичний і технологічний центр у 2025 році.

NEOM – це мегапроект відпочинку і розваг в серці кам’янистої пустелі. Це має бути передовий центр з новітніми технологіями в усьому: від стовідсоткової відновлювальної енергії до штучного інтелекту. Літаючі таксі та роботи-консьєржі також повинні стати його органічною частиною.

Амбітний план передбачає будівництво мосту через Червоне море, який з’єднає NEOM з Єгиптом та рештою Африки. Близько 26 000 квадратних кілометрів було виділено для розвитку території, яка простягнеться до Йорданії та Єгипту.

Яким місто майбутнього бачать саудити: дивіться відео

Також запланована розбудова промислового порту, але враховуючи завантаженість Суецького каналу і відсутність промислової бази, це, ймовірно, не реалізують найближчим часом.

Такі проєкти трансформації супроводжуються дуже високими витратами на реалізацію. Вартість NEOM оцінюється в 500 мільярдів доларів США. Країна також планує перетворити столицю Ер-Ріяд на економічний, соціальний і культурний центр до 2030 року вартістю декілька сотень мільярдів доларів. Хоча влада розраховує на залучення іноземних інвесторів до участі в розвитку цих проектів, фінансовий тягар для державних фінансів буде величезним.

Щоб підтримувати фінансування мегапроєктів, уряд відновив плани приватизації державних активів, таких як державні компанії та транспортні вузли.

Що вдалося?

Первинне публічне розміщення акцій (ІРО) нафтової компанії Saudi Aramco відбулося наприкінці 2019 року і було дуже успішним. За 5% акцій королівство отримало 25,6 мільярда доларів прибутку, що є найкращим показником в світовій історії.

Термінал в аеропорту Ер – Ріяда став приватною власністю відомого ірландського концесіонера. Аеропорт Ріяда щорічно приймає понад 22 мільйони пасажирів та після терміналу в Джидді є другим повітряним вузлом в країні. Цей вдало реалізований бізнес-проєкт відчули навіть українці в 2021, коли вулиці Одеси, Львова та Києва заполонили сотні туристів, які з цікавістю знайомилися з нашою країною.

На полях Міжнародної гірничої конференції, що проходила в Ер –Ріяді 10 січня цього року підписано п’ять угод щодо створення об’єктів у промислових містах Рас-ель-Хайр та Янбу, зокрема, заводу з виплавки і прокату алюмінію та створення комплексу з виробництва активних матеріалів для літій-іонних акумуляторів.

Але подальша лібералізація наштовхується на спротив консервативного релігійного істеблішменту королівства та деяке нерозуміння, куди рухатися далі.

Король декларує, що країна має не лише видобувати літій, але й виробляти електромобілі. Не тільки будувати готелі, але й бути лідером біотехнологій та зеленої енергетики. Навіть маючи велетенські гроші, але не маючи промислової бази та технологій, декларації так і залишаться деклараціями.

Крім того, король є хранителем двох священних мечетей Мекки та Медини – центрів світового ісламу. Понад 20 мільйонів паломників щороку відвідують країну. Тому засмага у бікіні і бокал вина на березі моря, як концепція наштовхується на величезний опір владних і навколовладних кланів та родів, які керують країною.

Саудівська Аравія шукає своє місце у світі, де нафта не відіграє ключову роль. Чи дасть це очікувані плоди – покаже час.

Нафта за кордон, зелена енергія для себе. Як Саудівська Аравія планує перебудувати свій енергетичний сектор. Розбір FT

Саудівська Аравія оголосила про грандіозний проєкт із будівництва сонячних та вітряних електростанцій. Боротьба зі змінами клімату – не єдина і, схоже, не головна мета. Королівство хоче експортувати більше нафти, а для цього її слід перестати спалювати на електростанціях, які обслуговують внутрішніх споживачів.

29 лютого буває раз на 4 роки.💸 Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Коли 2007-го гендиректор державної енергетичної компанії ACWA Power з Ер-Ріяда Педді Падманатан вперше озвучив ідею використовувати в Саудівській Аравії поновлювані джерела енергії, держава визнала її дивною. Саудівські виробники електроенергії отримували паливо для ТЕЦ за дуже низькими цінами: палити нафту на електростанціях та опріснювальних установках було набагато дешевше, ніж будувати сонячні електростанції.

15 років по тому ACWA – учасник найсміливішої програми зеленої енергетики на Близькому Сході. Один із головних емітентів вуглекислого газу на планеті Саудівська Аравія обіцяє стати зеленою.

Мета королівства – до 2030 року виробляти половину електроенергії на зелених потужностях. Для цього йому доведеться за сім років збільшити виробництво сонячної та вітрової енергії з сьогоднішнього 1 ГВт до 58 ГВт. ACWA розробляє для держави проєкти впровадження відновлюваних джерел енергії.

«Так, це смілива мета, але Китай зміг запровадити зелену енергетику, можна сказати, миттєво. Індія теж далеко просунулася. Значить, і ми можемо, – каже Падманатан. — Гроші не проблема. Дефіцит обладнання? Так, це проблема. Але її можна вирішити.

Якщо державний план впровадження зеленої енергетики спрацює, то для королівства це стане радикальною зміною. Саудівська Аравія залежить від викопного палива, але, за словами її чиновників, серйозно налаштувалась на боротьбу зі змінами клімату. Крім того, вона давно думає, як адаптуватися до енергетичного переходу, коли вуглеводні перестануть бути основним джерелом енергії.

Експерти з клімату скептично ставляться до того, що королівство виконає свої обіцянки. Принаймні попередні заяви уряду про інтерес до відновлюваних джерел енергії не давали практичного результату. І навпаки, історично склалося, що Саудівська Аравія перешкоджала міжнародним переговорам щодо зміни клімату. А на останньому саміті щодо кліматичних змін COP27 вона разом з іншими країнами домоглася того, щоб із підсумкової декларації прибрали формулювання про поступову відмову від усіх видів викопного палива.

Фабрика з виготовлення сонячних батарей у селищі аль-Уяйна, Саудівська Аравія. Фото Getty Images

Потрійна вигода

Держчиновники в Ер-Ріяді стверджують, що цього разу говорять про поновлювані джерела енергії цілком серйозно. І що на кону стоїть набагато більше, ніж намагання догодити міжнародному зеленому лобі.

Більшість країн прагнуть перейти на чисту енергію, щоб уповільнити кліматичні зміни. Саудівська Аравія стверджує, що для неї це також важливо. Але важливим є й те, що при переході на зелену енергетику вивільниться багато сирої нафти для експорту. Чим менше королівство спалює нафти для внутрішнього споживання, тим більше зможе експортувати за світовими цінами, отримуючи більше нафтодоларів для фінансування грандіозних планів розвитку економіки.

«Це потрійний виграш», – каже міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман: економія грошей королівству, підвищення доходів від нафтового експорту та зниження шкідливих викидів. За його оцінками, до 2030 року завдяки впровадженню відновлюваних джерел енергії та вивільненню нафти для світового ринку країна може заробити $130 млрд.

Сьогодні близько половини електроенергії в Саудівській Аравії виробляється шляхом спалювання нафти та нафтопродуктів. Решта припадає на газ. За день енергетики спалюють у середньому 1 млн барелів нафти.

Незважаючи на те що Ер-Ріяд прагне знизити залежність від нафтодоларів, нафта залишиться важливою частиною економіки країни. Компанія підтримує програму «стійкого споживання» та шукає нові способи використання вуглеводнів у виробництві не тільки палива, а й різноманітних матеріалів – від пластику до будівельної плитки.

На частку домогосподарств припадає близько 40% споживання електроенергії країни, причому понад дві третини споживають кондиціонери. 2020-го країна з населенням близько 34 млн осіб стала 11-м найбільшим споживачем енергії на планеті, підрахувало Енергетичне агентство США.

Дванадцять років тому Халід аль-Фаліх, тодішній глава нафтового гіганта Saudi Aramco і нинішній міністр інвестицій, попередив, що до 2028 року внутрішній попит на електроенергію в нафтовому еквіваленті зросте приблизно з 3,4 млн до приблизно 8,3 млн барелів на день. Якщо нічого не робити, нафти для експорту стане на 3 млн барелів на добу менше, передбачив він.

Тоді уряд серйозно задумався про розвиток зеленої енергетики.

Поворотна точка

Гендиректор ACWA Падманатан згадує, що розпочалися дебати, чи зможуть поновлювані джерела конкурувати з нафтою за вартістю енергії. Часом було незрозуміло, яка організація стане рушійною силою програми. Переломним моментом, за його словами, став 2015 рік, коли ціни на сонячну енергію сильно впали. Особливо помітним падіння стало у Перській затоці, де зараз діють одні з найнижчих у світі тарифів.

Наступного року спадкоємний принц Мухаммед бін Салман оприлюднив план Ер-Ріяда щодо реорганізації економіки. Він поставив початкову мету – наростити виробництво з допомогою відновлюваних джерел до 9,5 ГВт і розпочати розвивати місцеві сервісні компанії обслуговування цього сектора.

Фабрика з виготовлення сонячних батарей у селищі аль-Уяйна, Саудівська Аравія. Фото Getty Images

За словами Падманатана, політики швидко зрозуміли, що буде важко досягти своєї мети без відомства, яке візьме на себе управління планом та його фінансування. Ним став Державний інвестиційний фонд – суверенний фонд добробуту з капіталом $620 млрд. Він відповідає за досягнення 70% цільового показника генерації за допомогою поновлюваних джерел. Решту потужностей буде побудовано за допомогою тендерів.

ACWA, яка на 44% належить Державному інвестиційному фонду, стала основним інструментом будівництва 42 ГВт потужностей до 2030-го. Зараз у королівстві будуються сонячні та вітроелектростанції потужністю близько 3 ГВт. На тендер виставлено будівництво генеруючих підприємств потужністю ще 7,1 ГВт. Цього та наступного року фонд може провести тендер ще на 15 ГВт потужностей.

У що вірити

Багато хто сумнівається в тому, що королівство вкладеться в графік. Нік Мейбі, співзасновник організації «Екологія третього покоління», каже, що цілі Саудівської Аравії технічно здійсненні, але ставить під сумнів «політичну волю». «Ніхто не думає, що Ер-Ріяд стане прихильником Грети Тунберг і затятим борцем зі змінами клімату», – говорить він. Але королівство може похвалитися величезними ділянками пустелі – ідеальним місцем для розміщення сонячних ферм.

«Перевага Саудівської Аравії у сонячній енергетиці майже така сама, як і у видобутку нафти. Це найдешевше місце для виробництва сонячної електроенергії у світі», – каже Джим Крейн, експерт з енергетики Перської затоки в Інституті державної політики Бейкера при Університеті Райса. – Поруч із містами просто безліч порожніх земель, які контролюються державою».

Але, додає він, «словам чиновників краще не довіряти». 2018-го принц Мухаммед підписав попередню угоду з SoftBank на суму $200 млрд про розробку проєкту цілих парків сонячних електростанцій для вироблення 200 ГВт. Він обіцяв, що ця угода є «величезним кроком в історії людства». Але ніякого поступу за цим проєктом так і не було.

Падманатан, навпаки, абсолютно впевнений: до 2030-го енергопідприємства Саудівської Аравії не спалять «ні краплі» рідких вуглеводнів.

«Для Саудівської Аравії збудувати 40 ГВт або 60 ГВт потужностей за 10 років – не проблема. Ця країна вміє реалізувати мегапроєкти, – каже він. – Потрібен час, щоб стартувати, але темпи почнуть зростати дуже швидко».