Ріпа

Ріпа – однорічна або дворічна трав’яниста рослина, сімейства капустяних. Гладкий жовтий коренеплід, в діаметрі може досягати від 8 до 20 см. І важити 10 кг.

Всі види ріпи дуже скоростиглі, готовий коренеплід формується за 40 – 45 днів, пізні сорти – за 50 – 60 днів. Листова розетка досягає висоти 40 – 60 см.

Ріпа як овочева і лікарська рослина відома з глибокої давнини. Ріпу можна запікати, відварювати, фарширувати, з неї готують запіканки і рагу, вона підходить для приготування салатів. Вона може довго зберігатися в прохолодному місці, не втрачаючи своїх цілющих якостей; легко засвоюється організмом і рекомендована для дитячого харчування.

Ріпа була одним з перших овочів, які удостоїлися пильної уваги людства. Греки, єгиптяни і перси годували ріпою рабів, вважаючи цей овоч грубою, але ситною їжею; римляни вважали ріпу їжею простолюдинів; але з початком нашої ери овоч вийшов з розряду «рабських» – в раннє середньовіччя запечену у вугіллі ріпу вважали делікатесом і часто подавали до м’яса в якості гарніру.

Ріпа була основним овочем в слов’янській кухні. І не тільки у простого народу, а й у більш багатого купецтва і дворянства. Говорячи «основним», ми ставимо ріпу на місце картоплі, яка зараз – і гарнір, і в суп, і пюре; варена, печена і обсмажена вживається в дуже великій кількості страв.

У 20 столітті готувати з ріпи було вже чимось простонародним, навіть непристойним. З переходом ріпи в розряд простацьких овочів були загублені багато секретів її обробки, приготування та рецептів страв на основі ріпи.

Корисні властивості ріпи

Ріпа з давніх-давен вважалася чудовим засобом очищення організму від шлаків. У сирої ріпі міститься до 9% цукрів, дуже високий вміст вітаміну С (удвічі більше, ніж в будь-якому корнеплоді), В1, В2, В5, РР, провітамін А (особливо у жовтій ріпі), легко засвоювані полісахариди, стерин (елемент , необхідний при лікуванні атеросклерозу).

У ріпі міститься рідкісний елемент глюкорафанін, рослинний аналог сульфорофану, що має протиракові властивостями. Цей елемент міститься тільки в ріпі і різних видах капусти: брокколі, кольрабі та цвітній.

У ріпі містяться рідкісні мікроелементи і метали: мідь, залізо, марганець, цинк, йод і багато інших. Фосфору в ріпі міститься більше, ніж в редисці і редьці, а сірки, необхідної для очищення крові і розчинення каменів у нирках і сечовому міхурі, не зустріти в жодному іншому звичному овочі. Присутній у великій кількості магній допомагає організму накопичувати і засвоювати кальцій. У ріпі навіть міститься антибіотик, що затримує розвиток деяких грибків, в тому числі і небезпечних для людського організму (не діє, правда, на кишкову паличку і стафілококи).

Ріпа активізує діяльність печінки і виділення жовчі, що перешкоджає утворенню жовчних каменів. Целюлоза підтримує активацію перистальтики кишечника і запобігає застою поживних речовин. Це має багато позитивних моментів для зниження рівня холестерину, що, в свою чергу, відмінно підходить для попередження атеросклерозу. Ріпа містить лізоцим – речовину з дуже сильною антимікробною активністю. Цікаво відзначити, що ріпа є природним антибіотиком, здатна знищити або запобігти ознаки різних захворювань, особливо шкіри і слизових оболонок.

Ріпа – продукт низькокалорійний, багатий вітамінами. Ріпа насичує, але не дає заводитися зайвій вазі. Мінеральні солі і ефірні масла, що містяться в ріпі, можуть служити універсальним комплексом, що регулює стан здоров’я. Неспроста з’явилася така кількість казок і приказок про ріпу. Цей коренеплід має ранозагоювальну, сечогінну, протизапальну, антисептичну та знеболювальну дії. Крім того, що правильно приготована ріпа дуже смачна, вона ще й неймовірно корисна.

Для хворих на діабет ріпа прекрасний загальнозміцнюючий засіб, лікарі особливо рекомендують її взимку. Однак варто контролювати кількість з’їденого, оскільки цей коренеплід містить дуже багато цукру.

Сік ріпи п’ють при кашлі, болях в горлі (від простої застуди до відновлення повністю «сівшого» голосу). Він полегшує симптоми астми, покращує сон і заспокоює серцебиття. Варену ріпу перетирають в кашку і прикладають до хворих місць при подагрі. І навіть зубний біль знімали відваром ріпи. Велика кількість клітковини в ріпі стимулює моторику кишечника.

Відвар з коренеплодів ріпи покращує сон, заспокоює серцебиття, має проносну дію, допомагає при астмі і бронхітах. Щоб приготувати відвар вам знадобляться одна-дві столові ложки подрібнених коренеплодів ріпи. Потрібно залити 200 мл окропу, варити п’ятнадцять хвилин і процідити. Приймати відвар по 1/4 склянки чотири рази на добу або один стакан перед сном.

Можливо, вирішальну роль у витісненні ріпи зіграло те, що на приготування ріпи по відношенню до картоплі потрібно більше часу. Картопля варилася значно швидше, ставала розсипчастою і м’якою, з неї можна було робити більшу кількість страв. Відчуття ситості від ріпи і картоплі схоже, в той час не було прийнято розбиратися в причинах відчуттів. «Картопляна ситість» була наслідком важкого перетравлення великої кількості крохмалю. Вуглеводи, що становлять основу картоплі, давали велику кількість калорій, але сама вуглеводна їжа відповідальна за зайві жирові відкладення. Ріпа, як і часто ігноровані сьогодні селера, корінь петрушки і пастернак, може з таким же успіхом використовуватися в супах замість картоплі і навіть розварюються до наймягчого стану. Так, приготування ріпи вимагає більше часу, але по балансу корисних речовин і особливих оздоровчих властивостей ріпа залишає картоплю позаду, а в умілих руках досвідченого кухаря стає делікатесом.

Шляхом тушкування і запікання можна приготувати масу чудових страв з ріпою. Наприклад, з яблуками і родзинками. Ріпа в цій страві – основний інгредієнт, але можливі варіанти з соусами, підливками і добавками. Ріпа може бути гарніром до м’яса, дичини або риби.

Небезпечні властивості ріпи

Ріпа – продукт дуже корисний, але надмірне її вживання може погіршити ситуацію при деяких хворобах. Так, сира ріпа протипоказана хворим з проблемами шлунка і 12-палої кишки, колітом і гострим гастроентеритом. Не радять також вживати цей коренеплід в сирому вигляді при запаленні печінки і нирок, а також при інших кишкових захворюваннях.

Крім того, не рекомендується додавати в свій раціон страви з ріпою при деяких захворюваннях ЦНС. Тому маючи проблеми з нервовою системою, треба проконсультуватися з лікарем, який підкаже, чи можна саме вам вживати в їжу ріпу і страви з неї.

Тоді як вагітним корисно з’їдати по 200-300 гр. ріпи 1-2 рази в тиждень, мамі з немовлям їсти ріпу не рекомендується: у малюка може бути непередбачувана реакція – алергія, пронос, кольки, запори. Тому радять вводити ріпу в раціон дитини з 2-річного віку.

Ріпа – користь та шкода для здоров’я. Лікувальні властивості, протипоказання білого, зеленого та чорного коренеплоду

Щавель через свій непоказний вигляд більше нагадує бур’ян. Але це не заважає бути йому одним із популярних овочів у український кухні. З давніх-давен з нього готували супи, салати та другі страви.

Навесні він з’являється одним із перших на городі серед іншої листової зелені, тому може стати чудовим способом урізноманітнити меню вітамінами після довгої зими. Розкажемо, яку користь несе щавель і кому може бути протипоказаний.

Які вітаміни в ріпі

Здавна коренеплід цінувався не лише як продукт харчування – рослину широко застосовували як лікувальний засіб. На відміну від дорогих ліків, цілюща сила ріпки для зміцнення здоров’я доступна всім. До переваг рослини можна віднести те, що її можна з’їсти сирим, зберігши всі корисні речовини. У складі ріпки містяться рідкісні елементи, які необхідні здоров’ю людини. Потрібно відзначити велику кількість аскорбінової кислоти, яка в плоді зберігається весь рік, тому коренеплід використовують для лікування авітамінозу. Інші мінерали та вітаміни:

• залізо;
• фосфор;
• натрій;
• магній;
• кальцій;
• калій;
• бета-каротин, РР, Е, С, В1, В2 А.

Характеристика рослин

Батьківщиною ріпи городньої вважаються різні регіони Азії, звідки культура поширилася до країн Середземномор’я, а згодом – по всій Європі. Тепер ріпу обробляють скрізь, де дозволяють кліматичні умови. Популярність її цілком обґрунтована – ріпа універсальний та поживний харчовий продукт, що вражає своєю врожайністю навіть за несприятливого збігу кліматичних обставин. Вона чудово витримує «нашестя» бур’янів, не вимагає рясного поливу, зате відмінно розвивається під теплим сонячним промінням, нарощуючи смачну підземну частину.

Ботанічні ознаки

Рослина належить до сімейства капустяних, хоча з звичних представників цієї групи культур відрізняється радикально.

• Корінь. Видозмінене потовщене кореневище, що служить для запасання вологи та корисних речовин. Має незначну кількість бічних коренів та подовжене закінчення. Покрито коричневою, жовтою, бежевою чи темно-бурою корою. Форма кореневища буває овальною і плескатою, що характерно для столових сортів. Кормові сорти ріпи відрізняються більш важким і довгастим кореневищем. М’якуш може бути сніжно-білим, бежевим, навіть рожевим. Все залежить від сорту рослини. Саме кореневища ріпи мають основну харчову та лікарську цінність.
• Стебла. Виростають на другий рік вегетації культури, а також на перший – у разі невдалого посіву чи непридатних для зростання культури кліматичних умов. Стебла щільні, високі, циліндричної форми, густо вкриті листям.
• Листя. У першому році вегетації з кореневища виростає прикоренева розетка. Вона складається з великого зеленого листя, що має жорстке опушення. Листя кріпиться в розетку за допомогою довгих черешків. Листова пластина перистонадрізана, загалом має ліроподібну форму. Стеблове листя, що з’являється на другий рік розвитку ріпи, сидяче. Форма листової пластини широко яйцеподібна. Верхні голі мають зубчастий край. Нижні – коротко опушені.
• Квіти. Мають золотисто-жовтий, або матове блідо-жовте забарвлення. Відгин утворений, як у віх капустяних, чотирма пелюстками. На початку цвітіння квітки утворюють суцвіття – щиток, який у міру розпускання стає кистевидним.
• плоди. Представлені вузлуватими короткими стручками, характерною особливістю яких є довгі носики конічної форми. Найчастіше їхня довжина коливається від чверті до половини довжини стручкової стулки. Усередині розміщене насіння, з гладкою, червонувато-бурою поверхнею, а також помітними неозброєним оком місцями виходу майбутнього кореня.

Всім відома казка про ріпу, яку не могли висмикнути з ґрунту всією родиною. Казка недалека від істини – коренеплід при достатній кількості світла, вологи та поживних речовин у ґрунті може виростати до значних розмірів та мати вагу близько 8 кг.

Харчова цінність

Вгамувати голод за допомогою картоплі і ріпки можна однаково, але перший коренеплід має занадто багато крохмалю і вуглеводів, які в шлунку важко перетравлюються і на талії позначаються не найкращим чином. Хоча харчова цінність ріпи схожа, але вона набагато безпечніша для зайвої ваги і приносить велику користь для здоров’я. Вуглеводи, жири, білки рослинного походження в ній збалансовані: енергетична цінність – 6,2/0,1/1,5 грама, крохмалю взагалі мало – 0,3 г, а калорійність всього 32 ккал на 100 г. Картоплі ріпка поступається лише в тривалість приготування.

Склад та калорійність

• Жири:
  0,1 г
• Білки:
  1,5 г
• Вуглеводи:
  8,1 г
• Вода:
  89,6 г
• Зола:
  0,7 г
• Клітковина:
  1,6 г

Корисні властивості

Багатий вміст корисних макро та мікроелементів обумовлює цінність цього коренеплоду для забезпечення нормальної роботи людського організму. Овочі використовують для лікування патологій дихальної системи, суглобів, шлунково-кишкового тракту. Корисні властивості ріпи сприяють очищенню нирок та крові, сприятливо позначаються на функціональності травної системи, покращуючи перистальтику.

У складі коренеплоду міститься целюлоза, яка сприяє очищенню кишківника від шкідливих речовин, запобігаючи засміченню організму токсинами. Лікувальні властивості:

• активізує виділення жовчі, що перешкоджає утворенню каменів;
• швидко справляється із вірусними, простудними захворюваннями;
• полегшує симптоми бронхіальної астми та болі в горлі;
• сік бадилля усуває зубний біль, запалення ясен;
• збільшує чоловічу силу.

Жовтий

Коренеплід жовтого кольору при регулярному застосуванні зменшує ризик ракових пухлин, рекомендований як загальнозміцнюючий засіб людям, які страждають на цукровий діабет. Корисні властивості жовтої ріпи дозволяють застосовувати овоч у дієтології та косметології. Ця королева городу є ще продуктом краси: робить гладкою шкіру, густим волоссям, здоровими нігті, покращує стан зубів, корисна для ясен.

Для профілактики висипу вугрів потрібно з’їдати по одній ріпці щодня. Рослина заповнює дефіцит сірки, що відповідає за чистоту шкірних покривів. Сира жовта ріпа у зимовому раціоні підвищує імунітет. Сік пареного коренеплоду вважається природним заспокійливим засобом, що діє як снодійне. Жителі північних районів використовують свіжу жовту ріпку для профілактики та лікування цинги.

Чорної

Багато мами цікавляться, чи можна їсти сиру ріпу діткам? Для лікування застуд та бронхітів вже багато століть застосовується чорний коренеплід із медом. Поєднання цих двох продуктів допомагає боротися із хворобами нервової системи, сечокам’яною патологією, зубним болем. Корисні властивості чорної ріпи допомагають дорослим і дітям швидко впоратися з сухим кашлем, має протизапальну, антисептичну, жарознижувальну та відхаркувальну дію.

Білий

Біла ріпа – користь і шкода для здоров’я такі ж, як і в інших, має делікатніший смак і майже не гірчить. Цей вид корисного коренеплоду дуже швидко розварюється і за 5 хвилин ріпка повністю готова. Корисні властивості овочів допомагають боротися із зайвою вагою. Якщо її вживати разом з іншою їжею, швидше активуються обмінні процеси, що сприяє схуднення. Відвар ріпи – відмінний проносний засіб.

Позитивний вплив овочів на організм

Користь ріпи підтверджена сучасними дієтологами. Цей дар природи повністю насичений вітамінами, мінералами та іншими корисними для людського організму речовинами. Першим плюсом для всіх бажаючих скинути вагу є низька калорійність овочів. Ріпа містить лише 30 ккал на сто грамів продукту. Але в цих ста грамах є безліч поживних мікроелементів, таких як цинк, йод, мідь, марганець, залізо та інші. До того ж ріпа насичена безліччю полісахаридів, які засвоюються без особливих труднощів, а також багата на клітковину, що сприяє очищенню шлунка. Завдяки вмісту корисних компонентів коренеплід відмінно підходить до дієтичних страв і допомагає роботі кишечника, адже харчові волокна, що перетравлюються, що знаходяться в ріпі, позбавляють стінки шлунка і кишечника від холестерину і токсинів.

Ріпа – лідер за наявності вітаміну С серед коренеплодів, а як відомо, цей вітамін відповідає за гнучкість шкірного покриву та судин. Також овоч збагачений вітамінами групи В, провітаміном А, фолієвою кислотою, фосфором, якого в ріпі набагато більше, ніж у редьці або редиску, та сірої, що міститься в ріпі у найбільшій кількості серед усіх існуючих овочів.

Неоціненна користь ріпи при боротьбі чи профілактиці ракових пухлин. Свіжі листочки коренеплоду містять природні антиканцерогенні речовини, наприклад, глюкорафанін. Ця рослинна речовина має протиракову властивість. Елемент можна зустріти виключно в ріпі та деяких різновидах капусти.

Чим корисна ріпа для жінок

Щоб довше зберігався естетичний ефект обличчя, а шкіра виглядала здоровою, фахівці радять жінкам харчуватись салатами з додаванням ріпки будь-якого кольору. Запіканки, перші та другі страви з цією унікальною рослиною допоможуть з легкістю розлучитися із зайвими кілограмами в найкоротший термін. Користь ріпи для жінок полягає в тому, що вона знижує рівень емоційних перепадів, сприяє стану рівноваги. Вживання коренеплоду прибирає набряклість обличчя, оскільки він є добрим сечогінним засобом.

• Чим корисна хурма
• В’язання шкарпеток на 5 спицях: покроковий майстер-клас
• Як зі Стіма перевести гроші на КИВІ

При вагітності

Користь та шкода ріпи завжди обговорюються під час очікування малюка, оскільки лікарі радять вагітним жінкам включати її до раціону. Вся річ у вмісті таких мікроелементів, як марганець, йод, фосфор і мідь, які важливі для здоров’я в цей період, а те, що овоч низькокалорійний – це чудова можливість зберегти стабільну вагу. Червона, біла, зелена ріпа при вагітності є чудовим противірусним засобом. Рослина знімає біль, сприяючи загоєнню тріщин і дрібних ранок, що виникають на сосках під час годування дитини.

Як приготувати ріпу

Вираз «простіше пареної ріпи» не дарма узвичаївся. Дійсно, приготувати її дуже просто, якщо говорити про гастрономічний бік цього продукту. Готувати її можна в різних видах: відварювати на пару, запікати, гасити, робити пюре з ріпи або їсти у сирому вигляді, додаючи до салатів.

Приготування полягає в очищенні коренеплоду та розрізанні його на шматочки. Після чого він запікається чи вариться. Як правило, його поєднують з іншими овочами чи продуктами.

Якщо дивитися на цей коренеплід як лікувальний продукт, то в цьому випадку важливі пропорції та регулярність прийому: неправильне вживання може призвести до дискомфорту в шлунково-кишковому тракті або газоутворенні.

Ріпа відварена

Наприклад, рецепт підвищення потенції.
Кроки 5 інгредієнтів

• коренеплід 1шт.
• морква 1шт.
• вода 500 мл
• сіль 1 ч. л.
• мед 1 ст. л.

1. Чистимо і нарізаємо ріпу невеликими шматочками.
2. Варимо її у підсоленій воді до м’якості.
3. Після варіння потрібно злити воду.
4. Як охолоне, натерти її на тертці.
5. Додати сиру моркву, також натерту, у пропорції 2:1.
6. Після цього додати мед.

Цю суміш вживати за півгодини до їди 3 десь у день, по 3-4 столові ложки. Можна додати сметану або вершки, щоб отримати максимум користі з цього рецепту, оскільки вітаміни, що містяться в моркві – жиророзчинні. Зберігати суміш можна у скляному посуді у холодильнику.

Для цих цілей можна вживати відварену ріпу масою 200 г через 2 дні. Доповнити ріпу можна нежирним м’ясом.

Просто відварену ріпу у вигляді кашки прикладають при подагрі.

Чи знаєте ви? У Стародавній Русі була професія — плювальник ріпи, яка полягала в тому, що люди набирали в рот реп’яхове насіння цього овочу і потім випльовували, висіваючи так своєрідним чином.

Ріпа відварена на молоці

Ще один рецепт для чоловічої сили.

• коренеплід 1шт.
• молоко 0,5 л
• мед 3 ст. л.

1. Ріпу відварити у молоці.
2. Після цього перетерти у блендері до стану пюре.
3. Додати мед.

Вживати слід 3 рази на день за півгодини до їди по 100 г. Курс повинен тривати не менше місяця. Для посилення ефекту можна запивати морквяним соком.

Салат

У салат ріпу додають у сирому вигляді. Овочі натирають. При цьому інгредієнти салату можуть бути найрізноманітнішими, виходячи з ваших уподобань. Заправляти слід рослинною олією: соняшниковою, кунжутною або оливковою. Вживати краще перед основним блюдом 1-2 десь у день.

Замість коренеплодів можна використовувати і реп’яхове листя, яке буде також корисним.

Вживання насіння ріпи

У насінні міститься найбільша кількість корисних речовин, тому для потенції слід щодня приймати по половині чайної ложки сухих цільних зерен. При цьому можна вживати як у чистому вигляді, так і додавати до різних страв.

Ще один варіант – чайну ложку насіння замочують на 30 хвилин. Приймати потрібно щодня протягом місяця, а потім зробити перерву.

Чи знаєте ви? За рішенням ВООЗ 2004 був названий роком ріпи.

Свіжий сік

• Сік для сечостатевої системи має цілу низку корисних властивостей:
• протизапальні властивості;
• знеболення;
• сечогінна властивість;
• виведення каміння.

2 варіанти рецептів для покращення потенції у вигляді свіжого соку:

1. Додати морквяний, яблучний, гарбузовий соки до реп’яхового соку з розрахунку 1:1. Варто пити сік тричі на день по 100 мл (це також рекомендується при камені) між прийомами їжі.
2. Ще один дієвий спосіб – змішувати реп’яховий сік з червоним натуральним вином у пропорції 1:1. І пити по 25-30 мл по 3 рази на день за півгодини до їди.

Сік можна вичавлювати не лише з коренеплодів, а й із листя.
Його також ефективно використовують і при багатьох інших захворюваннях:

• при остеопорозі . Щодня приймають по 200 мл соку з ріпи та 2 ч. л. морквяного та кульбабового соків протягом місяця;
• сік цього овочу є хорошим антисептиком , тому може застосовуватися для полоскання ротової порожнини при болю в зубах та мигдаликах, наприклад, при стоматитах, ангіні, ларингіті. Полоскати слід кілька хвилин по 3 десь у день;
• при зниженій кислотності шлунка . За 20 хвилин до їди потрібно випивати 100 мл соку з плодів і листя жовтої ріпи 2 рази на день. Курс лікування – 2 тижні;
• проблеми зі шкірою . Антибактеріальні властивості соку ріпи добре використовуватиме боротьби з лупою. Для приготування складу використовують реп’яхову олію, цибульний та реп’яховий соки у співвідношенні 1:1:4. Приготовлену суміш наносять на шкіру голови та розподіляють по волоссю. За півгодини потрібно помити голову від цієї маски. Процедуру проводити 3 рази на тиждень. Кількість процедур – до 10;
• для зволоження шкіри використовують наступну маску: жовток та по ложці сік ріпи, сметану, мед. Суміш наносять на шкіру та змивають через 10 хвилин. Процедуру проводити 2 рази на тиждень;
• хвороби верхніх дихальних шляхів Коренеплід ріжуть на шматки та посипають цукром, після чого ставлять у духовку на маленький вогонь. Коли почне виділятися сік, його проціджують та приймають по столовій ложці 4 рази на день.

Отже, ріпа для організму – ціла криниця мікроелементів, вітамінів та інших корисних речовин, а варіанти її застосування широкі. Дуже дарма її дуже рідко вживають у їжу. Вона буде гарною для всіх: чоловіків, жінок і дітей, незалежно від віку.

Користь ріпи для чоловіків

Корисні властивості ріпи та протипоказання розглядаються чоловіками, адже вона сприяють покращенню сексуальної функції. Якщо щодня включати до раціону цей коренеплід, то потенція збільшиться без медикаментів, оскільки активніше синтезується тестостерон. Корисні властивості ріпи для чоловіків, які активно займаються спортом, полягають у зменшенні болю при запальних процесах у суглобах. Для цього існує народний рецепт: варений коренеплід розминається до кашоподібного стану, потім прикладається на болючі ділянки на ніч у вигляді компресу.

Запечена ріпа з чебрецем

складові

• 500 г ріпи;
• 1 столова ложка оливкової олії + трохи для змащування;
• 1 столова ложка бальзамічного оцту;
• ½ чайної ложки сушеного чебрецю;
• сіль за смаком;
• мелений чорний перець – за смаком;
• кілька гілочок петрушки.

Приготування

Очистіть ріпу, наріжте невеликими шматочками та викладіть у миску. З’єднайте масло, оцет, чебрець, сіль та перець. Полийте сумішшю, що вийшла, овочі і перемішайте.

Змастіть лист маслом і викладіть туди ріпу в один шар. Запікайте при температурі 230 °C 25 хвилин. Потім переверніть шматочки ріпи та запікайте ще 10 хвилин. Ріпа має пом’якшитися і підрум’янитися.

Перед подачею приправте її сіллю та перцем і посипте дрібно нарізаною петрушкою.

Для схуднення

Через невисокі калорії, ріпку використовують при боротьбі з ожирінням. Спеціальних дієт на її основі за описами немає, але дієтологи рекомендують замінювати низькокалорійним коренеплодом усі продукти, що завдають шкоди фігурі: картопляні гарніри, солодощі, а також чергувати вживання коренеплоду у сирому та вареному вигляді. Ріпа для схуднення підходить усім, якщо немає протипоказань. Рослина відмінно запікається із сиром, іншими овочами, смачно виходить у поєднанні із сухофруктами, медом, горіхами та крупами. Не завдає шкоди і у поєднанні з усіма видами м’яса.

Використання в кулінарії та косметології

За відгуками, вживати ріпу можна сирою у вигляді пікантних салатів. Смак сирого коренеплоду чудово поєднується з усіма відомими заправками:

• будь-якою рослинною олією;
• всіма видами оцту;
• лимонним соком;
• вершками;
• сметаною;
• майонезом;
• соєвим соусом.

З коренеплоду виходять смачні гарніри до м’яса та риби. Для цього його можна гасити, проварювати, подрібнювати до стану пюре. Правильно приготувати ріпу не важко, достатньо користуватися принципами, звичними для картоплі.

Насичений склад м’якоті дозволяє використовувати коренеплід у косметології. Велика кількість антиоксидантів та вітамінів покращує колір шкіри, зміцнює волосяні цибулини. Корисні речовини регулюють жирність, лікують та запобігають появі висипань.

Маска для жирного типу шкіри

Особливості. Маску використовують для обличчя та шиї, щоб усунути жирний блиск, закрити пори, омолодити та злегка відбілити шкіру.

Приготування та застосування

• Дві столові ложки дрібно натертої м’якоті ріпи змішують із чвертю склянки кислого молока або нежирного кефіру.
• У суміш додають п’ять крапель свіжого лимонного соку.
• Ретельно перемішують склад.
• Наносять на обличчя та шию на 15 хвилин, після чого змивають теплою водою або настоєм череди.

Зволоження при сухості покривів

Особливості. Підходить для зволоження чутливої ​​шкіри. Важлива особливість – не повинно бути алергії на мед.

Приготування та застосування

• Змішують пару столових ложок подрібненої м’якоті ріпи, пару столових ложок будь-якої рослинної олії та ложку рідкого меду.
• Склад наносять на обличчя та шию, змивають теплою водою через чверть години.

Зміцнення волосся

Особливість. Робити маски з ріпою для волосся в домашніх умовах простіше простого. Вона не тільки активізує ріст волосся, усуне його ламкість і насичить корисними речовинами цибулини, а й подолає лупу, а також відрегулює жирність шкіри голови.

Приготування та застосування

• Очищену ріпу труть на дрібній тертці.
• Отриману масу наносять на волосся по всій довжині, активно втирають у шкіру голови кінчиками пальців.
• Укутують волосся харчовою плівкою, зверху рушником, залишають засіб на півгодини.
• Добре промивають волосся водою, після чого миють з шампунем.

Шкідливість ріпи для здоров’я може проявитися при непомірному її вживанні. Якщо вводити коренеплід у раціон поступово, але вживати його регулярно, користь здоров’ю проявиться вже за кілька тижнів. Застосування ріпи рідко провокує алергію, але до раціону дитини вводити її краще починаючи з невеликих кількостей.

При цукровому діабеті

Основна запорука підтримання нормальної життєдіяльності при цукровому діабеті будь-якого типу – правильне харчування. З його допомогою можна зміцнити фізіологічні функції, нормалізувати у крові рівень цукру. Ріпа при діабеті незамінна, адже в ній є глюкорафанін, якому характерні такі якості, як нормалізація обміну речовин та оздоровчий вплив на функції підшлункової залози. Дисахариди та моносахариди, які завдають шкоди при діабеті, є в ріпці в низькому вмісті, тому вона є чудовим дієтичним продуктом.

Суп-пюре із ріпи з яблуком

складові

• 2 столові ложки оливкової олії + трохи для прикраси;
• 1 цибулина;
• 2 зубчики часнику;
• 680 г ріпи;
• 220 г кисло-солодких яблук (найкраще підійдуть яблука сорту «грені сміт») + небагато для прикраси;
• 2 столові ложки коричневого цукру;
• 1½ чайної ложки солі;
• ¾ чайної ложки меленого чорного перцю;
• ¾ чайної ложки меленої кориці + трохи для прикраси;
• 950 мл курячого або овочевого бульйону;
• 3 столові ложки жирних вершків + небагато для прикраси.

Приготування

У великій каструлі або сотейнику розігрійте олію на середньому вогні. Викладіть нарізану кубиками цибулю та подрібнений часник і обсмажуйте, помішуючи, близько 5 хвилин.

Очистіть ріпу та яблука і наріжте невеликими шматочками. Викладіть їх до овочів, додайте цукор, сіль, перець, корицю і готуйте кілька хвилин.

Влийте бульйон і доведіть до кипіння. Зменшіть вогонь, трохи прикрийте каструлю або сотейник кришкою і варіть приблизно 20 хвилин. Ріпа та яблука мають стати м’якими.

Зніміть з вогню та пюруйте суп блендером. Додайте вершки та ретельно перемішайте. Розлийте суп по тарілках, прикрасьте вершками, олією та невеликими шматочками яблук і посипте корицею.

Протипоказання

Коренеплід може завдати шкоди здоров’ю, якщо в людини схильність до печії або присутні такі захворювання, як панкреатит, виразка, коліт. Сік овочів агресивний, тому вживати рідину слід за певною дозою, щоб не було алергії. Сирий коренеплід може спричинити загострення хвороб нирок, тому людям з нирковими патологіями ріпку слід вживати у запеченому чи вареному вигляді. Протипоказання:

• гостра серцева недостатність;
• холецистит;
• хвороби щитовидної залози;
• хронічні проблеми стравоходу;
• літній вік;
• гепатит.