§ 21. Що відомо про Сонце і Місяць

1. Наведи приклади відомих тобі небесних тіл. Які з них тобі доводилося бачити на небі?

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ

Завдання 1. Заповніть у таблицю характеристики трьох небесних тіл: Землі, Сонця і Місяця. Виконати завдання допоможуть наведені нижче характеристики:

• до якої групи належить небесне тіло (астероїд, планета, комета, зоря, супутник);
• радіус небесного тіла (696 000 км, 6371 км, 1740 км);
• здатність випромінювати світло (випромінює світло, не випромінює світла);
• температура на поверхні небесного тіла (денна і нічна температура не надто відрізняються, від +120-130 °С вдень і до -170 °С вночі, постійно близько 6000 °С);
• форми руху небесного тіла (обертається навколо своєї осі, обертається навколо Сонця, обертається навколо Землі);
• наявність твердої оболонки на поверхні небесного тіла (є, немає);
• тривалість доби (24 години, приблизно 672 години).

Характеристики небесного тіла

Земля

Сонце

Місяць

До яких небесних тіл належить

Здатність випромінювати світло

Температура на поверхні

Наявність твердої оболонки на поверхні

Завдання 2. Порівняйте розміри Сонця, Землі та Місяця.

Завдання 3. Порівняйте тривалість доби на Землі, Місяці й на Сонці.

Завдання 4. З’ясуйте, чи однакові результати ваших порівнянь з результатами інших груп.

2. Розкажи, що тобі відомо про Сонячну систему.

НАУКОВА ДОВІДКА. ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЗЕМЛІ Й СОНЦЯ

Земля — це планета. Серед інших планет Сонячної системи п’ята за розмірами та третя за відстанню до Сонця. Тільки атмосфера Землі містить кисень, і завдяки цьому існує життя на нашій планеті. Земля не випромінює світла.

Сонце — одна із мільярдів зір. Діаметр Сонця становить 1 392 000 км. Порівняно із Землею це у 109 разів більше. І хоча Сонце є найближчою до Землі зорею, відстань між ними дорівнює 150 мільйонів кілометрів. Тому на небі воно і має вигляд невеликого диска. Цей диск оточений сяючою сонячною короною.

Світло від Сонця досягає Землі за 8 хв. А від наступної найближчої до Землі зорі світло долає космічний простір за 4 роки.

Як і всі зорі, Сонце — це розпечена куля, у складі якої найбільше газів — водню та гелію.

Температура на поверхні Сонця близько 6000 °С, а з наближенням до центру вона сягає понад 15 000 000 °С!

Сонце, як і Земля, обертається навколо своєї осі. Сонячна доба становить близько 24 годин. Також Сонце рухається серед зір по великому колу та проходить його за 365,24 доби. Таким є рік на Сонці.

Тобі відомо, що Сонце, що розташоване в центрі, й небесні тіла, які рухаються навколо нього, утворюють Сонячну систему. Маса Сонця значно більша за масу небесних тіл Сонячної системи.

Зараз достеменно відомо, що всі небесні тіла Сонячної системи рухаються навколо Сонця. Проте були часи, коли люди вважали: Сонце рухається навколо Землі. Видимий рух Сонця по небесній сфері є наслідком твого сприйняття добового обертання Землі, а не руху Сонця. Такий рух можна порівняти з поїздкою на автомобілі, що мчить з великою швидкістю. Тобі здається, що рухаються дерева й будинки, а не автомобіль.

Завдання 2. Що для тебе було новим чи несподіваним у науковій довідці? Запиши в нотатник.

НАУКОВА ДОВІДКА. МІСЯЦЬ-СУПУТНИК ЗЕМЛІ

Як тобі відомо, найближче до Землі розташований Місяць (мал. 69).

Мал. 69. Місяць

Відстань від нашої планети до Місяця приблизно у 400 разів менша, ніж до Сонця. Маса Місяця приблизно у 81 раз менша за масу Землі.

Місяць обертається навколо своєї осі та навколо Землі. Тіла, що обертаються навколо інших тіл, називають супутниками. Отже, Місяць — супутник Землі, що створений природою. Відомо, що він має кулясту форму. Через відсутність на Місяці атмосфери, подібної до атмосфери Землі, його поверхня вдень нагрівається до+130 °С, а вночі охолоджується до -60-170 °С.

Ніч і день на Місяці тривають приблизно по 15 земних діб. Тобто доба на Місяці дорівнює 720 годин.

Один оберт навколо Землі Місяць здійснює за 27,8 доби. Через те, що тривалість обертання Місяця навколо Землі й навколо своєї осі приблизно однакова, а обертається він у той самий бік, що й Земля, ми бачимо лише одну півкулю Місяця. Часом вона набуває вигляду вузенької скибочки, а часом — повного диска. Бувають ночі, коли Місяця взагалі не видно.

Видимі із Землі форми Місяця назвали фазами Місяця. Розрізняють 4 фази Місяця: новий Місяць, перша чверть, повний Місяць, остання чверть (мал. 70).

Мал. 70. Фази Місяця

У фазі нового Місяця його зовсім не видно. Появу освітленої тоненької скибочки з правого боку місячного диска називають молодиком. Половину диска Місяця ми бачимо у фазах, що мають назву перша й остання чверть. Приблизно через два тижні після нового Місяця вся його сторона, яку видно із Землі, повністю освітлюється Сонцем. Тоді це небесне тіло має вигляд диска. Цю фазу названо повний Місяць.

Місяць впливає на Землю. Під його впливом рівень води в морях і океанах щодоби періодично то підвищується, то понижується. Так з’являються припливи і відпливи. Їх спостерігають жителі узбереж морів та океанів.

Завдання 3. Склади два запитання до тексту наукової довідки про Місяць, постав їх однокласницям/однокласникам.

НУМО ДОСЛІДЖУВАТИ. ФАЗИ МІСЯЦЯ

Дослідження виконуй у позаурочний час разом з дорослими протягом одного календарного місяця.

Для цього дослідження бажано мати бінокль або монокуляр.

Виконай спостереження за фазами Місяця.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. З’ясуй, в які дні у твоїй місцевості Місяць перебуває у фазі нового Місяця. В один із цих днів з настанням темряви спостерігай за зоряним небом. Чи видно на ньому Місяць? Зафіксуй результати й дату спостереження.

Крок 2. Через тиждень повтори спостереження. Який вигляд має Місяць? Як називається ця фаза? Зафіксуй результати й дату спостереження.

Крок 3. Ще через тиждень виконай чергове спостереження і переконайся, що Місяць перебуває у фазі повного Місяця. Краще роздивитися його допоможе збільшувальний прилад. Зафіксуй результати й дату спостереження.

Крок 4. Через тиждень виконай заключне спостереження за Місяцем. Який вигляд він має на зоряному небі?

ДОСЛІДИЛИ й ДІЗНАЛИСЯ

Зовнішній вигляд Місяця на зоряному небі поступово змінюється. Якщо почати спостереження у фазі нового Місяця, то кожного наступного тижня (у той самий день тижня) ми будемо спостерігати іншу фазу Місяця.

ПІЗНАВАЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Чому планети Сонячної системи, обертаючись навколо Сонця, не віддаляються від нього? На ці запитання відповів Ісаак Ньютон. Приблизно 300 років тому він відкрив закон всесвітнього тяжіння. Згідно із цим законом, усі тіла притягуються між собою. Силу їх притягання науковець назвав тяжінням. Ньютон довів, що сила притягання між тілами залежить від їхньої маси та відстані між ними. Отже, всі планети Сонячної системи перебувають на своїх орбітах завдяки величезній силі сонячного тяжіння.

Природний супутник Землі — Місяць — утримується на своїй орбіті силою земного тяжіння. Ця сила утримує і штучні супутники Землі. Перший з них було виготовлено в Україні, його запуск здійснено в 1957 році.

Зараз на навколоземній орбіті рухається кілька тисяч штучних супутників. Їх використовують для розвідки, навігації, радіозв’язку, наукових досліджень і спостереження за погодою.

МЕДІАПОШУК

Нині масово поширені смартфони й інтернет. Здійсни пошук інформації про те, як пов’язані смартфон, інтернет і штучні супутники Землі.

ТОБІ ДО СНАГИ

1. Назви один природний супутник Землі, два види рухів Місяця, три фази Місяця.

2. До яких небесних тіл належать Земля, Місяць, Сонце?

3. Склади три запитання про найближчу до Землі зорю, щоб поставити їх однокласницям і однокласникам.

4. Опиши послідовність зміни фаз Місяця.

5. Напевно, тобі доводилося чути вислів «світить Місяць та не гріє». Розтлумач його на основі набутих тобою знань.

6. Дві групи учасників дискусії обговорювали розміри Сонця і Місяця. Перша, посилаючись на свої спостереження за Місяцем, виголошувала, що Сонце і Місяць приблизно однакових розмірів. Друга група не погоджувалась і говорила, що Сонце значно більших розмірів, ніж Місяць. А що із цього приводу думаєш ти? Чому?

Крот до якої групи належить

Іменники першої та другої відмін (див. Поділ іменників на відміни) за характером закінчень поділяються на групи: тверду, м’яку і мішану.

Групу іменників І і II відмін (крім іменників II відміни на -ар, -иp, -яр) визначаємо за такою схемою.

На який приголосний кінчається основа іменника?

на твердий не шиплячий

на твердий шиплячий

на будь-який м’який

На який приголосний закінчується основа іменника?

Можливі три відповіді:
а) на — тверда група: сирот-а, степ, батьк-о;
б) на * — мішана група: круч-а, плащ, плеч-е;
в) на будь-який — м’яка група: мрій-а, день, збіж’ж’-а .

Належать до твердої групи слова звір, пазур та снігур, хоч у називному відмінку множини ці іменники мають закінчення -і, невластиве для іменників цієї групи: звірі, пазурі, снігурі.

Крім того, до м’якої групи належать з основою на нешиплячий (поле, море, сонце, серце, віконце), бо в них при відмінюванні кінцевий приголосний основи стає м’яким: полˊ-а, морˊ-а, сонц́ˊ-а, серцˊ-а, віконцˊ-а.

* шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш] (“ще їжджу”);

Групу іменників II відміни на -ар, -иp визначаємо за такою схемою.

Чи в Р. відмінку однини -ар, -ир наголошені?

Чи в Р. відмінку однини -ар, -ир наголошений? Відповідь може бути двояка:
а) — тверда група: саніта́р — саніта́ра, корса́р — корса́ра, бригади́р — бригади́ра, букси́р — букси́ра;
б) — м’яка група: кобза́р — кобзаря́, апте́кар — апте́каря, пусти́р — пустиря́, ко́зир — ко́зиря.

До твердої групи, як виняток, належать також іменники (хоч у них в родовому відмінку однини -ар, -ир і не наголошені) комар, варвар, долар, панцир, пластир (комара́, ва́рвара, до́лара, па́нцира, пла́стиру).
До твердої групи віднесено й прізвище Гончар — Гончара (хоч би мало бути Гончаря, як Бондар — Бондаря).

До м’якої групи, як виняток, належать також іменники (хоч у них і немає частини -ар, -ир) Ігор, Лазар, якір, кучер (волосся), єгер (Ігоря, Лазаря, якоря, кучеря, єгеря).

Слово хабар, згідно з Правописом 2019 року, належить до іменників ІІ відміни м’якої групи чоловічого роду. Правильно його відмінювати так: однина – хабар, хабаря, хабареві (хабарю), хабарем, (у, на) хабарі; множина – хабарі, хабарів, хабарям, хабарями, (у, на) хабарях.

Групу іменників II відміни на -яр визначаємо за такою схемою.

Чи в Р. відмінку однини наголос з -яр переходить на закінчення?

Чи в Р. відмінку однини наголос з -яр переходить на закінчення? Відповідь може бути двояка:
а) — мішана група: школя́р — школяра́, бджоля́р — бджоляра́ , бетоня́р — бетоняра́, човня́р — човняра́;
б) — тверда група: ювіля́р — ювіля́ра, капіля́р — капіля́ра, сто́ляр — сто́ляра.

Іменник маляр залежно від наголосу належить то до твердої групи (ма́ляр — ма́ляра, ма́ляром, ма́ляри), то до мішаної (маля́р — маляра́, маляре́м, малярі́).

Можна групу іменників на -яр визначати й за їхнім лексичним значенням:
усі (за винятком іменників муляр, столяр, ювіляр, мадяр, ма́ляр, монтаньяр) належать до мішаної групи: зброяр, сміттяр, картяр;
(разом з винятками) — до твердої групи: футляр, перпендикуляр, екземпляр, окуляр.

Визначте, до якої групи належить кожен іменник.
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення для груп: тверда – тв, м’яка – мк, мішана – мш.