Закон України про аліменти

При розірванні шлюбу подружжя має врахувати інтереси дитини. Зазвичай, він залишається проживати з одним із батьків, який узяв на себе всі зобов’язання щодо його виховання та утримання. Той з батьків, який проживає окремо від дитини, буде зобов’язаний виплачувати аліменти на користь останнього.

Від такої ситуації ніхто не застрахований. Щоб гідно вийти з неї, необхідно знати законодавчі аспекти.

Юридичне роз’яснення

Аліменти – це одна з форм утримання дитини з боку батька, який проживає окремо від неї, та не бере участі у виховних процесах. Їх виплата здійснюється у грошовій формі, із встановленою сторонами або судом періодичністю. Згідно зі статтею 180 Сімейного Кодексу (далі СК) України, аліменти виплачуються до моменту досягнення дитиною 18-річного віку.

Але так буває не завжди. Наприклад, згідно зі статтею 199 СК, якщо після досягнення повноліття, син чи дочка продовжують навчання (це за умовчанням потребує фінансових витрат), аліменти виплачуються до моменту, коли їм виповниться 23 роки. Згідно зі статтею 198 СК, якщо син чи дочка є непрацездатними, вони можуть розраховувати на довічне утримання, що тягне за собою і довічну виплату аліментів.

Порядок, згідно з яким встановлюються виплати

В Україні виплата аліментів, адресованих дитині, здійснюється згідно з одним із наведених нижче варіантів:

1. Добровільно. Виплата відбувається повністю з ініціативи платника на підставі його заяви.
2. На підставі договору, який в установленому порядку укладається між батьками, та засвідчується нотаріусом. У цьому випадку виплата здійснюється за взаємною згодою сторін.
3. На підставі рішення суду. Воно виноситься після розгляду позову, що подається одержувачем аліментів.

Зі списку бачимо, що перші два варіанти є найбільш оптимальними для обох сторін. Щодо позовної заяви, до неї вдаються при відмові від сплати аліментів.

1️⃣ Як здійснювати добровільну виплату?

Якщо перед вами виникла потреба виплачувати аліменти, і ви готові робити це добровільно, слід подати заяву за місцем отримання доходу (наприклад, до бухгалтерії підприємства, на якому ви працюєте) про відрахування аліментів. Відповідно до 1 частини статті 187 СК, у заяві зазначаються дані:

Переваги добровільної виплати на підставі заяви полягає у швидкості реалізації процедури. Вона не вимагає ні додаткових витрат, ні зусиль, відбувається автоматично. Одержувачу коштів залишається лише контролювати їх своєчасне надходження.

Однак при реалізації такого, здавалося б, надійного варіанту, є і підводне каміння. Суть у тому, що платник в односторонньому порядку може відкликати заяву на відрахування аліментів, що призведе до припинення виплат. Імовірність такого розвитку подій є досить високою. Справа в тому, що платник може звільнитися з роботи, знятися з обліку в службі зайнятості тощо. Внаслідок цього він втрачає дохід із суми якого робляться відрахування.

З іншого боку, одержувач не обмежений у правах звернення до суду, навіть якщо гроші надходять у повному обсязі та без прострочень. Виходячи з цього, якщо розглядати добровільну виплату у довгостроковій перспективі, сторони мають ризик зіткнутися з проблемами.

2️⃣ Інструмент упорядкування виплат

Щоб мінімізувати ймовірність колізій у процесі виплати та отримання аліментів, доцільно укладання договору у письмовій формі. У ньому сторони відображають порядок та розмір виплат. Відповідно до ч. 1 ст. 189 СК України договір має бути обов’язково завіреним нотаріусом.

За послуги останнього потрібно буде сплатити держмито – 1% від суми договору, але не менше одного доходу, що не оподатковується. Це правило діє, якщо працюєте з державним нотаріусом. Регламентується воно частково. 1, ст. 31 закону України «Про нотаріат». Співпрацюючи з приватним нотаріусом, ви оплачуєте його послуги згідно з тарифом. У складанні беруть участь обидва батьки, що передбачає дотримання інтересів обох сторін. Нотаріально завірені умови виплат знижують можливість свідомого ухилення від них.

Важливою перевагою договору про сплату аліментів є можливість застосувати «напис нотаріуса». У разі ухилення платника від зобов’язань вона дозволить вчинити примусове стягнення коштів у позасудовому порядку. Така нагода регламентується ч. 2 статті 189 СК України. Для того щоб цей механізм запрацював, необхідно надати оригінальний договір про сплату аліментів та документів, що вказують на безперечність простроченої заборгованості (банківська виписка, вимога про сплату та інше). Цього ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

3️⃣ Як домогтися рішення суду про стягнення аліментів, що зробити для цього?

Частина 3 ст. 181 СК України дає можливість особі, яка зацікавлена ​​у отриманні аліментів, звернутися до суду. Робиться це тоді, коли сторони не дійшли згоди щодо питань порядку виплат та їх суми. Розгляд таких справ здійснюється за спрощеною процедурою згідно зі статтею 19 Цивільно-процесуального кодексу України.

Щоб запустити процес, одержувач аліментів подає позов. Заява заповнюється відповідно до статей 175 та 177 ЦПК України. Стягувач має право обрати суд за місцем проживання або за місцем проживання платника.

Отримувач також має право запросити стягнення аліментів за судовим наказом, якщо:

• заявлено стягнення, розмір якого становить 50% встановленого в Україні прожиткового мінімуму, з урахуванням віку дитини (це мінімальна сума аліментів, встановлена ​​законом, регламентується ч.2 ст. 182 СК України);
• заявлено стягнення ¼ доходу на одну дитину; 1/3 – на двох; ½ – на трьох та більше дітей.

Потрібно врахувати, що згідно зі статтею 161 ЦПК України сума, що виплачується на дитину відповідного віку, повинна становити не більше 10 прожиткових мінімумів. Оскільки ці виплати належать до безумовних, запит на них підлягає задоволенню за промовчанням. Для цього одержувач відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦК України, подає заяву на видачу судового наказу. Вона замінює стандартну позовну заяву, яка подається в інших випадках.

4️⃣ Яким чином визначаються розміри виплат?

Аліменти на дітей можуть виплачуватись у фіксованій сумі (її часто називають &lquo;твердою») або у вигляді частки від доходу, який отримує платник. Призначаючи суму, суд керується ч. 1 статті 182 СК України, враховується стан здоров’я, матеріальне становище, платник, та дитина, якій адресовані аліменти. Враховується наявність у платника дорогого майна та майнових прав на нього.

Важливим фактором при судовому визначенні суми аліментів є придбання нерухомого майна вартістю понад 10 прожиткових мінімумів за рахунок коштів невстановленого походження. Суд враховує факт наявності у платника утриманців.

Сума не повинна бути меншою за 50% прожиткового мінімуму по Україні. При її призначенні враховується вік дитини – від 0 до 6 років, і від 6 років до 18 років.

5️⃣ Як відбувається стягнення аліментів з доходу?

Ще на початку 1993 р. Кабінет України склав перелік доходів, із частки яких сплачуються аліменти. Він затверджений спеціальною Постановою № 143, що вийшла 26 лютого 1993 р. Крім зарплати, до неї входять пенсія, стипендія, допомога безробіттю та ін. У той же час, судом може бути призначена виплата аліментів з доходів, що не входить до цього переліку. Розмір сум індивідуальний залежить від факторів, зазначених вище, а також від рівня самого доходу.

Якщо платник не працює і не перебуває на обліку в службі зайнятості, розмір аліментів визначається як ¼ частину від середнього заробітку, встановленого у регіоні, де прописано платника.

6️⃣ Яка може бути відповідальність, якщо ігнорувати сплату аліментів?

За кожен прострочений день сплати одержувач має право на пеню 1% від призначеної суми. Допустивши заборгованість за аліментами, ви потрапляєте до Єдиного реєстру боржників, що обмежує вас у правах. Знаючи про такий ваш статус, будь-який нотаріус не стане з вами співпрацювати – це не дозволить ч. 1 ст. 49 закону України «Про нотаріат». Якщо заборгованість перевищує суму платежів за 4 місяці, відповідно до ч.9 статті 71 закону України про виконавче провадження, ви можете бути обмежені у таких аспектах, як:

Якщо ви продовжите ігнорувати зобов’язання, на вас чекають відчутні штрафні санкції, залежно від терміну несплати, аж до 50% від суми заборгованості, накопиченої протягом 3 років. В особливих випадках в Україні за несплату аліментів може бути кримінальна відповідальність, порушення карається громадськими роботами, арештом або навіть обмеженням волі.

Аліменти – 2021: способи утримання, розміри, обмеження, бухоблік та звітність

На підставі чого бухгалтеру утримувати аліменти із заробітку працівника, в якому розмірі та як відображати в обліку та звітності – про усе це в нашій консультації.

Коли мова заходить про поняття «аліменти», то виникає асоціація із розлученим подружжям з дітьми та виплатою одним із них коштів на утримання дітей. І це не дивно, бо найбільше судових суперечок та виконавчих листів саме у справах із «дитячими» аліментами. Саме із таким видом аліментів найчастіше зустрічаються роботодавці, яким доводиться їх утримувати із заробітку працівників на користь одержувачів аліментів. Розповімо саме про них в деталях.

Способи утримання (сплати) аліментів на дитину

На батьків покладено обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. І за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СКУ). Але, якщо один з батьків відмовляється платити аліменти, то за позовом іншого із батьків дитини спосіб стягнення аліментів визначає рішення суду. Тому розрізняють два способи сплати аліментів: добровільно або ж примусово.

Добровільна сплата аліментів

Її проводять на підставі заяви одного із батьків про відрахування аліментів на дитину з його зарплати, пенсії, стипендії (ч. 1 ст. 187 СКУ). Розмірі та строк стягнення аліментів вказують у заяві, яку дозволено відкликати будь-коли. Подає її батько (мати) за місцем роботи, навчання, органу ПФУ, які проводять виплати, із яких відраховуватимуть аліменти.

Добровільною також уважають сплату аліментів у випадках, коли:

• загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину зарплати, пенсії, стипендії;
• вже стягуються аліменти на іншу дитину.

У таких випадках один із подружжя може подати заяву про відрахування аліментів у більшому (додатковому) розмірі.

Також батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати (ч. 1 ст. 189 СКУ). Такий договір укладають у письмовій формі і нотаріально посвідчують. Якщо ж одним із батьків не виконає свій обов’язок за договором, аліменти з нього можуть стягнути на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тоді їх сплата перейде в примусовий характер.

Примусове стягнення аліментів

В примусовому порядку аліменти відраховують із заробітку (доходу) одного із батьків за судовими документами та документами державних або приватних виконавців. Для цього один із батьків, із ким проживає дитина, подає позов до суду, отримує позитивне судове рішення та виконавчих лист.

Заяву про примусове виконання рішення суду подають до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (п. 3 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5, далі — Інструкція № 512).

Про звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яку надсилає для виконання підприємству, установі, організації, фізособі, ФОП за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копію зазначеної постанови залишають у виконавчому провадженні на контролі.

• повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові фізособи чи ФОП, якій надсилають постанову, та її місце проживання;
• порядок стягнення суми боргу;
• розмір відрахувань;
• реквізити рахунку органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти;
• вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.

Якщо боржник працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то на підставі окремо винесених виконавцем постанов проведуть відрахування із заробітку за кожним місцем роботи.

Якщо боржник працює у фізособи або ФОП, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку боржника перераховують на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця безпосередньо ці особи.

Також може видаватися судовий наказ, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів (ст. 161 ЦПКУ):

1. у розмірі на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
2. на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Це відбувається у тому випадку, коли сплату аліментів та їх суму не оспорюють та стягують у розмірах, обумовлених СКУ. Судові накази віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню (пп. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, далі — Закон № 1404).

Можливий і варіант, коли виконавчий документ про стягнення періодичних платежів стягувач (один із батьків, на користь якого присуджено аліменти) самостійно надсилає безпосередньо підприємству, установі, організації, ФОП, фізособі, які виплачують боржнику відповідно зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 1 ст. 7 Закону № 1404). Одночасно з виконавчим документом стягувач подає заяву, в якій має бути зазначено:

1. реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти;
2. прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу.

Підприємства, установи, організації, ФОП та фізособи за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із зарплати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом.

Цей спосіб хоч і називають добровільним, проте все ж відправною підставою для стягнення аліментів є виконавчий документ, а значить право стягувача на відрахування аліментів із доходу боржника. Тому його розглядатимемо все ж як примусовий спосіб стягнення.

Також в особи, на користь якої присуджено аліменти на дитину, є право самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із зарплати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів доходу (ч. 4 ст. 187 СКУ). На підставі такої заяви аліменти відраховують у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в 30-денний строк перераховують особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.

Із судовою практикою допоможе система VERDICTUM, яка містить більш ніж 70 млн. судових рішень. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM – тисніть сюди.

Розміри аліментів

Аліменти на дитину присуджують або у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СКУ).

Частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначає суд (ч. 1 ст. 183 СКУ).

Проте, як уже зазначалося, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на: одну дитину — 1/4, на двох дітей – 2/3, на трьох і більше дітей — 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СКУ).

За заявою одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СКУ). Але такий розмір аліментів щорічно індексуватимуть відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Водночас ч. 2 ст. 182 СКУ передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

1. мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
2. мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину — 1 прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При стягненні виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СКУ (ч. 1 ст. 71 Закону № 1404).

Тож окреслимо мінімальні та максимальні обмеження розмірів аліментів на дитину (див. таблицю 1).

Мінімальні та максимальні обмеження розмірів аліментів на дитину

Місяці 2021 року

від 6 до 18 років

від 18 до 23 років

Мінімальний гарантований розмір, грн.

Мінімальний рекомендований розмір, грн.

Максимальний розмір, грн

Проте ці цифри швидше орієнтир для роботодавців, адже передусім потрібно керуватися цифрами з розміром аліментів, які вказані у виконавчих документах: постанові виконавця, виконавчий лист.

Зокрема, ч. 6 ст. 71 Закону № 1404 вказує, що при стягненні аліментів як частки заробітку (доходу) боржника відрахування здійснюють із фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Досить часто і в рішенні суду, і в постанові виконавця прописують, що суму аліментів утримують у певній сумі або частці доходу платника, проте із доповненням “… але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку”. Таким чином суд дотримується мінімальних гарантованих розмірів аліментів, визначених законодавством.

Тому бухгалтеру потрібно керуватися передусім виконавчими документами і утримувати суми, вказані у них, зважаючи, звісно, на законодавчі обмеження щодо утримання сум із заробітку працівника.

Але, якщо мова йде про добровільну сплату аліментів за заявою працівника (одного із батьків), коли їх сума іншим із батьків не оскаржується, тоді не застосовують ані мінімальні, ані максимальні розміри, вказані вище.

Також Мінсоцполітики у листі від 01.03.2019 р. № 247/0/206-19 пояснювало, що оскільки виконавчий лист є обов’язковим для виконання, то про утримання аліментів із зарплати працівника видавати окремий наказ по підприємству не потрібно. Але у випадку із утримання аліментів за заявою працівника, роботодавець видає відповідний наказ.

Отримайте доступ до професійних видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН в єдиному рішенні. А ще тут можна налаштувати персональну стрічку новин з улюблених ресурсів. Дізнайтесь про всі можливості LIGA360: Бухгалтер за посиланням.

Індексація аліментів

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно індексують відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч. 2 ст. 184 СКУ).

Індексується розмір аліменти у твердій грошовій сумі, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, щороку виконавцем, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів (ч. 1 ст. 71 Закону № 1404).

Якщо ж стягувач самостійно надсилає виконавчий документ безпосередньо роботодавцю, то індексація розміру аліментів у твердій грошовій сумі проводиться роботодавцем, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину (ч. 2 ст. 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 р. № 1282-XII. До того ж індексацію розміру аліментів у твердій грошовій сумі проводять за рахунок коштів платника аліментів. Водночас розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів.

Обчислюють індекс споживчих цін для індексації розміру аліментів у твердій грошовій сумі з місяця, в якому призначено аліменти (п. 10-4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078).

З яких доходів утримують аліменти

Перелік видів доходів, які враховують при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, визначений постановою КМУ від 26.02.1993 р. № 146 (далі — Перелік № 146).

Роботодавці утримують аліменти з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Для наочності види виплат, з яких роботодавці утримують або не утримують аліменти, покажемо в таблиці 2.

Перелік виплат працівникам, з яких утримують (НЕ утримують) аліменти на дитину

НЕ УТРИМУЮТЬ

Основна зарплати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо

Вихідна допомога при звільненні та сума неоподаткованого розміру матеріальної допомоги

Усі види доплат і надбавок до зарплати

Компенсація працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років

Грошові і натуральні премії

Оплата за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні

Допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Зарплата, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку

Компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість

Зарплата, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, і в інших випадках збереження середньої зарплати

Польове забезпечення, надбавки до зарплати й інших сум, які виплачують замість добових і квартирних

Винагорода за загальні річні підсумки роботи підприємств й організацій

Компенсаційні суми, які виплачують за амортизацію інструментів і зношеність одягу

Винагороди, які виплачують штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення з фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, які підлягають державному соцстрахуванню

Вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг

Одноразова винагорода (відсоткові надбавки) за вислугу років

Державна допомога на поховання

Допомога по державному соцстрахуванню, а також із допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах

Допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14-ти років

Доплата до допомоги по державному соцстрахуванню, виплачувана за рахунок підприємств, установ, організацій

Вартість речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації

Інші види заробітку

Дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, які надаються за рахунок коштів підприємств й організацій

Як бачимо, деякі складові зарплати або виплат від роботодавців у п. 1 Переліку № 146 прямо не виписані, приміром, допомога на оздоровлення або допомога при народженні дитини за умовами колдоговору. Проте це не означає, що із них не утримують аліменти. Адже пп. 19 п. 1 Переліку № 146 передбачає утримання аліментів із інших видів заробітку, окрім тих, які викладені у п. 2 Переліку № 146.

Також спірним є питання утримання аліментів із допомоги по тимчасовій непрацездатності, яку виплачують за рахунок коштів Фонду соцстраху (лікарняні). З однієї сторони — вона є у п. 1 Переліку № 146, а ст. 72 Закону № 1404 передбачає можливість стягнення аліментів за рішенням суду на допомогу з державного соцстрахування, яку виплачують в разі тимчасової непрацездатності. Проте із іншої сторони — ч. 2 ст. 34 Закону № 1105 передбачає, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або казначейський рахунок, можуть використовуватись виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Їх не можна спрямувати на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими стягують відповідно до закону.

Тому роботодавцям доводиться утримувати аліменти лише із оплати за перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, які проводять коштом підприємства.

Військовим формуванням та правоохоронним структурам треба враховувати, що з військовослужбовців ЗСУ, інших військ, Держспецзв’язку, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів провадять з усіх видів грошового забезпечення, яке надають щомісячно: оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби (п. 3 Переліку № 146). А перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають обліку при відрахуванні аліментів з військовослужбовців ЗСУ, затверджений наказом Міноборони від 15.05.2013 р. № 316.

Які є обмеження на утримання аліментів із зарплати

По-перше, розмір відрахувань із зарплати боржника обчислюють із суми, яка залишається після утримання податків, зборів та ЄСВ (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404, п. 13 Переліку № 146). Тобто, із суми заробітку “до виплати”.

По-друге, із зарплати боржника можна утримати за виконавчими документами при стягненні аліментів не більше, аніж 50% (ч. 2 ст. 70 Закону № 1404). Це ж стосується випадку, коли відраховують за кількома виконавчими документами. Водночас передбачене обмеження не поширюється на відрахування із зарплати під час стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Тоді розмір відрахувань із зарплати не може перевищувати 70% (ч. 3 ст. 70 Закону № 1404). Аналогічні обмеження виписані в ст. 128 КЗпП.

Якщо ж стягнути аліменти в розмірі, визначеному постановою виконавця, неможливо, тоді роботодавець нараховує боржнику заборгованість із сплати аліментів (ч. 6 ст. 71 Закону № 1404).

У випадку, коли аліменти відраховують добровільно на підстави заяви працівника, тоді обмеження щодо частки заробітку не діють, адже платник аліментів в такому разі самостійно визначає розмір утриманих аліментів.

Звісно, розмір аліментів із часом може змінитися, але для цього роботодавцю повинні надійти нові документи:

1. Нова заява від працівника про добровільне утримання аліментів із новими сума та термінами, а попередня відкликана.
2. Рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів і як наслідок нові виконавчі документи, які надійдуть на підприємство. Адже розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено при зміні матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених СКУ (ст. 192 СКУ).

Також треба врахувати, якщо стягувачів декілька (кілька дітей у різних шлюбах) і виконавчих документів про стягнення аліментів декілька, тоді вимоги задовольняють пропорційно до належної кожному стягувачу суми (ч. 2 ст. 46 Закону № 1404, п. 2 розділу XVI Інструкції № 512/5).

Аналітика від ЛІГА:ЗАКОН, правова підтримка, персональні консультації та подання звітності. Усе це ми об’єднали в комплексному рішенні LIGA360: Бухгалтер для професіоналів своєї справи. Працюйте продуктивно – замовляйте доступ вже сьогодні.

Куди і в який спосіб перераховувати аліменти

В цьому питання знову також керуємося виконавчими документами, якщо аліменти присуджено примусово, або ж заявою працівника, якщо їх утримують добровільно.

Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), треба перераховувати на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця (ч. 1 ст. 47 Закону № 1404).

Стягнуті аліменти згідно із ч. 2 ст. 47 Закону № 1404 виконавець:

• перераховує на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі);
• або надсилає на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Водночас не допускається виплата стягувачу, тобто отримувачу аліментів, стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (ч. 5 ст. 47 Закону № 1404).

Тому роботодавці відраховують примусово із зарплати працівника аліменти і перераховують їх на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для їх виплат, а в разі якщо такий строк не встановлено, — до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюють стягнення. Реквізити рахунку вказують у виконавчих документах.

У випадку добровільного утримання аліментів на підставі заяви одного з батьків, їх відраховують не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати зарплати (ч. 2 ст. 187 СКУ).

В аналогічні строки на підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються із зарплати у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, і перераховують особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві (ч. 4 ст. 187 СКУ).

Тобто, у разі добровільного утримання аліментів кошти перераховують на рахунок отримувача аліментів або ж поштовим переказом. Відповідний спосіб, рахунок або поштову адресу вказує працівник у поданій заяві на утримання аліментів.

Враховуємо, що доставку стягувачу грошовим переказом утриманих аліментів через відділення зв’язку провадять за рахунок платника аліментів (п. 14 Переліку № 146). Але додатково утримані суми комісії банку або поштового переказу не можуть виходити за межі обмежень на утримання із заробітку (50% або 70%).

Цифровому рішенню LIGA360 виповнюється рік, і ми даруємо щедрі подарунки. До 28 квітня ви можете безкоштовно протестувати преміум-пакети LIGA360 для вашої робочої ролі. Дізнавайтеся про акцію за посиланням.

Бухоблік та оподаткування аліментів

ПДФО та військовий збір. Суми аліменти, які виплачують за рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених СКУ, у т. ч. аліменти, які виплачує нерезидент, не включають до оподаткованого доходу платника податку (пп. 165.1.14 ПКУ). Зважаючи на цей факт, аліменти не об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

В оновленому податковому розрахунку (додаток 4 ДФ) аліменти показують окремим рядком за ознакою доходу “140”. Вказуємо реєстраційний номер облікової картки платника податків — отримувача аліментів (одного із подружжя, на користь якого виплачують аліменти, який виступає стягувачем).

У графах, де показують суми ПДФО та військового збору, ставимо прочерки.

Також додамо, що сплата аліментів означає утримання дітей. Тож працівник, який має двох і більше дітей, може скористатися ПСП, яка передбачена пп. 169.1.2 ПКУ.

ЄСВ. Суми аліментів не відносяться до бази нарахування ЄСВ, яка передбачена в ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Тож ЄСВ на суму утриманих аліментів не нараховують.

Бухоблік. Нарахування аліментів відображають на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” із відкриттям додаткового рахунку аналітичного обліку.

Як показати утримання аліментів у бухобліку продемонструємо на прикладі 1.

Приклад 1. Підприємство отримало виконавчий лист про утримання аліментів на дитину у розмірі 25% від зарплати Іванова А.А., який працює на посаді водія. Його місячна зарплата складає 8000 грн. Суму аліментів перераховують на рахунок державної виконавчої служби.

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Нараховано зарплату працівнику