Кукурудза — яким буде урожай, ціна сушки та прогнози

Торік, за даними UBTA, понад 15% кукурудзи на зовнішніх ринках прийшло з України. Це робить нашу країну одним із найбільших експортерів кукурудзи у світі. За вартістю експортних постачань ми посіли 4 місце у світі — випереджають нас лише США, Бразилія та Аргентина.

Тож погляньмо, як склалися умови поточного сезону для культури, що має величезне значення для українського сектору, яка врожайність кукурудзи в регіонах та що буде з ціною на зерно в найближчій перспективі.

Вегетаційний період та погодні умови сезону

Лише на середину червня сівбу кукурудзи було завершено майже у всіх регіонах країни. Цьогоріч площі під цією культурою склали 5,3 млн га.

Цьогорічна посівна кампанія мала свої нюанси. Так, на Житомирщині через перезволоження ґрунту господарствам довелося чекати з сівбою — техніка просто не могла виїхати в поле.

Посіви більшості інтенсивних гібридів кукурудзи цього сезону випробовували пізня весна і посів в холодний грунт. Тож в LNZ Group впевнені, що грунтові гербіциди мають складати основу захисту кукурудзи, особливо значних масивів.

«Тому основу захисту складає ґрунтова схема. Страхові ж гербіциди мають тільки «підправляти» частину площі (холодно чи жарко, багато опадів чи посуха, вітер, швидко проходять фази розвитку, а з ними й регламенти більшості селективних гербіцидів)», — каже Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group.

Рясні дощі в кінці весни та на початку літа на Одещині теж змусили місцевих аграріїв понервувати — частину полів підтопило. Та, на щастя, до масштабних втрат не дійшло.

Дісталося і Луганщині. Підтопило поля і побило градом кукурудзу у ФГ «Барабашово Плюс».

«Градом побило 50 га кукурудзи та близько 80 га соняшнику. І це лише попередні підрахунки», — розповів керівник господарства Олег Барабаш.

Потоки води затопили пасіку та вимили городи місцевих жителів, затопили погреби й хліви.

Весняному перезволоженню на зміну прийшла, на жаль, вже традиційна літня спека. Від неї потерпали не лише південні регіони. Так, аграрії Сумщини влітку понад місяць не бачили опадів — сонце просто випалювало землю.

«Не вистачає вологи ні в ґрунті, ні в повітрі. Рання пшениця показала на 20% менше, ніж торік. Що чекає на кукурудзу — вже зрозуміло», — розповідав керівник СФГ «ім. Шевченка» Анатолій Мороз ще в кінці липня.

В таких умовах все більше аграріїв дивляться в сторону зрошувальних систем. У Variant Irrigation оцінюють розширення площ під зрошенням в 5-6 тис. га/рік.

«Порівнюючи з результатами продажів зрошувального обладнання з минулим сезоном, станом на серпень 2021 р. ми фіксуємо зростання в 3,5 раза. Проте період контрактації ще не завершено, тож очікуємо на кінець року результат зростання продажів у 4,5–5 разів», — розповів керівник проєктів зі зрошувальної техніки Variant Irrigation Василь Бабіцький.

Експерт зазначив, що на половині полів, де встановлена зрошувальна техніка ТМ Variant Irrigation у 2021 р., вирощувалася кукурудза, а врожайність культури на зрошенні збільшується втричі.

На Полтавщині з весни і до кінця червня проблем із вологою не було. А потім прийшла різка спека і повна відсутність опадів.

«Кукурудза погоріла добряче — всього 4 т/га зібрали. Понадіявшись на те, що снаряд не падає в одну воронку двічі, я цьогоріч не зменшив густоту посіву, про що пошкодував», — ділиться неприємним досвідом агроном господарства «Златопіль» Дмитро Колісник.

Сьогодні у господарстві під зрошенням є 74 га і вже готується обладнання під полив ще 64 га.

Жнива, кондиції зерна та врожайність

З середини вересня обмолот кукурудзи вже стартував у більшості регіонів і станом на кінець жовтня в Україні обмолочено понад 32% площ під кукурудзою. Намолочено понад 11 млн т врожаю з середньою врожайністю 6,3 т/га.

Рекордсменами поки що є аграрії Хмельниччини — тут врожайність складає 11 т/га. Антирекорд встановила Луганщина — 2,8 т/га.

Разом із тим, у поточному сезоні кукурудза на елеватори надходить із дуже високою вологою. Так, завідувачка лабораторії вінницького елеватора «Летичів Агро» Інна Синицька розповіла, що аграрії зараз активно везуть соняшник і кукурудзу, і зазначає, що вологість останньої сягає 35%.

На Київщині теж відмічають високу вологість кукурудзи, хоч і не таку значну.

«Збирати кукурудзу ми ще не почали, та візуально виглядає краще, ніж торік — очікуємо на врожайність 8-10 т/га. Вологість зерна зараз 20-23%», — розповів Василь Река, директор ТОВ «Маки ім. О. П. Сем’янівського», що на Київщині.

Подібна картина й у ФГ «Геркулес». Тут теж були проблеми з вологою, хоча і менші, ніж торік.

«Почали збирати кукурудзу ще місяць тому, та частина ще стоїть, бо висока вологість. Очікували на врожайність понад 10 т/га, але все ж нестача вологи не на всіх полях дала зібрати такий врожай», — каже керівник ФГ «Геркулес» Віктор Шеремета.

У господарстві зерно сушать своїми силами, проте, за словами Віктора Шеремети, сьогодні колеги аграрія сушать зерно за мінімум вдвічі вищою ціною.

«Якщо на Нібулоні торік було 40 грн за тонно-відсоток, то зараз — близько 150 грн. Звісно, можна й за 100 грн знайти, але ціна зросла мінімум вдвічі», — розповідає аграрій.

Вологовіддача — показник, який останні 4-5 років не мав особливого значення в центральній частині кукурудзяного поясу. Частково це було наслідком глобальних змін клімату, які відобразилися у високих щорічних температурах.

«Пізня весна, затягування із розвитком кукурудзи, і на фініші ми отримали ще й дощі. Не можна сказати, що це проблема саме цього року. Просто зараз «масла у вогонь» додало ще й суттєве подорожчання газу, до якого ніхто не був готовий. Думаю, що все ж кукурудза буде обмолочуватися, а невеликі господарства можуть згадати практику «зимуючої кукурудзи», — зазначив Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group.

Експерт наголосив, що нерівномірні опади у регіонах й системна та затяжна спека змушують аграріїв постійно зважати на кількість вологи в ґрунті. Та якщо агроном досі не зрозумів, що накопичити і зберегти вологу — це «дві великі різниці», то, на жаль, недоотримає потенційний врожай.

Купуй зрошувальну техніку та отримуй державну компенсацію

Хочеш ефективно боротися із посухою? У Variant Irrigation точно знають, як це робити

Довідки за тел. +38 (050) 411-11-80

Зберігання

Питання зберігання зерна додатково ускладнює ситуація з цінами на енергоносії, зокрема на газ, який використовується для сушки зерна.

Як наслідок, деякі потужні елеваторні комплекси відмовляються брати на зберігання зерно у незаконтрактованих компаній та дрібних фермерів.

Фермери, які не мають власних сушарок і складів, змушені продавати урожай відразу, оскільки везти зерно на більш віддалені елеватори невигідно.

Тарифи на сушку зерна вже виросли втричі і це ще не межа, впевнені в компанії G.R. Agro, яка надає послуги зі зберігання зерна. Компанії надійшла пропозиція закупити газ у жовтні по 38 грн/куб, який раніше закуповували за ціною від 19 до 28 грн/куб.

«Ситуація для нас дуже гнітюча. Це може стати катастрофою, сушити можемо лише газом. Є в країні елеватори, які працюють на альтернативних джерелах енергії, але їх дуже мало», — розповів операційний директор компанії G.R. Agro Артем Ремпен.

Попри проблеми з енергоносіями, у G.R. Agro запевнили, що не відмовляють сільгоспвиробникам у завезенні на зберігання. Тож, як тільки з’являється місце після відвантаження зерна — приймають на зберігання незалежно від розміру господарства.

Зважаючи на таку ситуацію, багато аграріїв запускають в роботу сушарки, що працюють на дизелі.

«Сьогодні ними сушити вдвічі дешевше, ніж на газу. Якщо навесні ситуація з цінами не стабілізується, то перекладатимемо всі наші потужності на дизель. Частина кукурудзи також закладатиметься на зберігання в полімерні рукави, у них вона не зіпсується до весни», — зазначив засновник агрокомпанії «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка.

Ціни на газ можуть вплинути і на посівні площі під кукурудзою, вважає Євген Дудка.

«Кукурудза найбільш затратна культура за використанням міндобрив, які стрімко дорожчають. Якщо газова криза протримається до весни, аграрії можуть відмовитися від кукурудзи і перейти на сою, адже частка витрат на міндобрива при вирощуванні кукурудзи становить 40%, а в сої — всього 25%», — пояснив він.

Лише глибокий аналіз поточного та попередніх років і побудова стратегії вирощування кукурудзи на наступний сезон допоможуть виробникам кукурудзи побороти несприятливі обставини, впевнений Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group.

«Наступний рік буде не менше цікавим за попередні, адже ми маємо космічні ціни на добрива, а особливо азотну групу. Ми можемо мати суттєвий дефіцит ЗЗР, при цьому ми не можемо зробити точний прогноз по вологозабезпеченню на наступний рік», — вважає експерт.

Канал для реальних фермерів

Агроновини, лайфхаки, секрети високих врожаїв, інновації у сільському господарстві

Підписуйтесь та першими дізнавайтесь все про світ агро

Внутрішній та зовнішній ринки

Від початку 2021/22 МР Україна експортувала вже 13,1 млн т зернових та зернобобових культур, з яких кукурудзи — 1,3 млн т, що на 769 тис. т (56%) більше, ніж торік.

На рівні країн головним імпортером української кукурудзи був Китай — на $1,38 млрд (28,3%). А до Єгипту та Нідерландів обсяги експорту виявилися практично ідентичними — трохи більше, ніж на $500 млн (по 10%).

Цього року структура експорту кукурудзи практично не відрізняється від попереднього. Левова частка експорту припадає на ЄС, Китай, Єгипет, Туреччину, Іран та Корею. У 2021 році Китай ще більше наростив свою частку — до 32,5% і сьогодні є головним імпортером нашої кукурудзи.

На українському ринку ціни залишаються стабільними, попри збільшення пропозиції зерна нового урожаю. Станом на кінець жовтня, за даними Zernotorg.ua, ціна кукурудзи в портах Миколаєва та Одещини становить 7 401 грн/т.

Водночас торік лише за жовтень вартість кукурудзи зросла майже на 2000 грн/т, що свідчило про стрімку висхідну динаміку. Цьогоріч від початку місяця подорожчання склало всього 300 грн/т, що є незначним зростанням порівняно з показниками минулого року.

Тож загалом для ринку кукурудзи спостерігається позитивна динаміка. Зважаючи на особливу вразливість сільського господарства до кліматичних змін, щоб зберегти цю динаміку, аграріям потрібно в авральному режимі адаптуватися. Сюди входить перехід на більш ощадливі засоби і технології обробітку ґрунту, збільшення посівних площ під зрошенням та вибір гібридів, що дозволять отримувати високий врожай кукурудзи незважаючи на несприятливі кліматичні умови.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

В Україні знижуються ціни на фуражну кукурудзу

Після довготривалого підвищення цін в Україні почала дешевшати фуражна кукурудза. Протягом минулого тижня спостерігалося зниження її вартості на рівні від 100 до 300 грн за тонну.

Станом на 20 лютого вартість зерна стабілізувалася на позначці 4600 – 5800 грн за тонну.

Зазначається, що здешевлення обумовлене зниженням цін на експортному ринку та зменшенням інтересу з боку трейдерів. Крім того, на цінову ситуацію впливає і підвищена пропозиція кукурудзи від виробників.

В “АПК-Інформ” додають, що максимальні ціни попиту фіксували лише поодинокі покупці.

Читайте також

В Україні різко зростають ціни на продовольчу пшеницю

Додамо, що фуражна кукурудза — це тип кукурудзи, який вирощується переважно для використання в якості корму для тварин, а не для прямого споживання людиною. Вона використовується в різних формах, таких як зерно, силос або сухе зерно, для годівлі різних видів тварин, включаючи свиней, корів, курей та іншу худобу. Фуражна кукурудза має важливе значення в тваринництві.

Останні новини

Поїдуть на ТОТ або за кордон: Уряд закликають переглянути зміни у виплаті допомоги ВПО

NovaPay запустила продаж своїх облігацій у мобільному застосунку

В Apple заявляють, що подвоїли час служби акумулятора iPhone 15

В Україні можуть скоротити посівні площі для зернових

В Українському клубі аграрного бізнесу прогнозують, що за песимістичного сценарію у 2024 році посівні площі під олійні культури можуть скоротитися на 16%, а під зернові на 17%.

“Маємо оптимістичний та песимістичний сценарій їх скорочення. При оптимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними скоротяться на 3% до 18,6 млн т, при чому під зерновими планується зменшення на 3% до 10,2 млн га. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% до 16,0 млн т, водночас зернові скоротяться на 17% до 9,1 млн га, а олійні – на 16% до 6,9 млн т”, – розповіла керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.

Слід зазначити, що станом на кінець 2023 року світові ціни на кукурудзу впали майже до трирічного мінімуму. Ф’ючерси на кукурудзу впали до трирічного мінімуму, через прогнози стосовно рекордного урожаю кукурудзи в США, який перевершив попередні рекорди.

Польські фермери висипали українське зерно на колії – фото, відео

Польські протестувальники перекрили залізницю поблизу пункту пропуску “Медика-Шегині” на кордоні з Україною і висипали на колії українське зерно з вантажного вагона. Про це з місця події повідомило Суспільне.

Організатори акції вважають, що люди “в розпачі” через “наплив збіжжя з України”, тож висипають зерно “через емоції”.

“Це реакція на наплив збіжжя з України. Це дуже погано. Люди в розпачі і не можуть стриматись. Ніхто цього не контролює: ні польська влада, ні українська”, – передає Суспільне слова співорганізатора протесту польських фермерів Романа Кондрува.

За словами Кондрува, організатори нібито не мають впливу на протестувальників.

“Не маємо впливу на людей, вони не можуть витримати і висипають. Ми є банкрутами, бо все звозять з України неконтрольовано”, – заявив поляк.

Згодом на місце події приїхала поліція, і польські фермери приблизно через півтори години розблокували залізницю.

Фото: Суспільне Фото: Суспільне Фото: Суспільне

Це вже принаймні другий інцидент з українським зерном під час загальнонаціонального страйку фермерів у Польщі.

11 лютого з’явились відео, на яких польські протестувальники біля пропускного пункту “Ягодин – Дорогуськ” зрізають пломби з українських вантажівок і розсипають зерно, яке мали транзитом везти через Польщу до Литви. Тоді на дорозі опинилося три тонни зерна.

Попри те, що польська сторона в особі міністра сільського господарства Чеслава Секерського перепросила “за такий акт розпачу”, а прокуратура розпочала розслідування інциденту, поведінка протестувальників не змінилася.

ОНОВЛЕНО о 14:51. Як уточнило українське Міністерство інфраструктури, близько опівдня польські протестувальники висипали на колії станції Медика близько чотирьох тонн зерна з двох вагонів зерновозів, які очікували перевантаження на вузьку колію. Агропродукція йшла транзитом до Німеччини.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков назвав інцидент із зерном черговою політичною провокацією, що спрямована “на розкол між нашими народами”.

“Від зіпсованого зерна не виграє ніхто. Такі “акції” – програш для всіх, окрім росіян, які зацікавленні у знищенні наших країн та розбраті цивілізованих країн”, – заявив Кубраков.

Про несанкціоноване втручання в роботу залізниці поінформовано польські правоохоронні органи, Польські залізниці та посольство України в Польщі.

Мінінфраструктури нагадало, що всі вагони Укрзалізниці на кордоні перевіряють контролюючі органи Польщі, їх опломбовують. Це унеможливлює потрапляння українського зерна на ринок Польщі.

Україна рішуче засуджує форми протесту польських протестувальників, які вони чинять на польсько-українському кордоні, заявив міністр сільського господарства Микола Сольський.

“Кукурудза, яку польські протестувальники висипали з вагону, йшла в Німеччину. В Польщу кукурудза з України не експортується. Перешкоджання торгівлі України з іншими країнами світу неприйнятно і суперечить спільним українсько-польським цілям”, – цитує міністра пресслужба відомства.

• Україна негативно відреагувала на інцидент із зерном 11 лютого – були заяви як від Мінагрополітики, так і від Міністерства закордонних справ.
• Президент Володимир Зеленський відреагував на дії польських фермерів, заявивши, що вони схожі на знущання.