6 сортів і різновидів лука: назви, який буває, де росте, який краще садити

Лук використовується для приготування багатьох страв, тому будь-яка господиня при виборі культур для вирощування на своїй ділянці віддає перевагу відразу декільком сортам. Різноманітність на грядках дозволяє створювати на кухні нові шедеври, а заодно вдосконалюватися в садівництві. У даній статті ми дізнаємося, які бувають види цибулі, родинної злагоди і дикорослого, поговоримо про їх описі і дізнаємося основні характеристики.

Сортове різноманіття лука: які види бувають?

Переймаючи досвід своїх предків, часто перевага віддається одним і тим же сортам цибулі при висадці городу. Прийшла пора міняти стереотипи, удосконалюватися і досягати нових результатів, адже страва може заграти новими смаковими нотками, якщо замість звичайного ріпчастої використовувати Сеттон або Порей. Тим більше що в середній смузі Росії можна садити велика кількість різновидів, як показала практика. Хоч салатний, хоч зелений. І далі дізнаємося, де який вид може рости.

Лук на садовій ділянці Щоб визначитися з вибором насіння цибулинних рослин, потрібно ознайомитися з особливостями різних видів, їх перевагами і нюансами посадки. Також варто звернути увагу на відповідність умов зростання культури і клімату регіону. Про це і піде мова в даній статті.

Найпопулярніші сорти цибулі

Всі різновиди культури відрізняються не тільки смаковими якостями, але і правилами висадки, терміном дозрівання, врожайністю.

лук севок

• Халцедон зростає на відкритому грунті, користується великою популярністю серед садівників південних регіонів Росії. Годиться для вирощування пера і коренеплоду. Період визрівання (від посадки до зняття врожаю) складає 95-110 днів. З метра квадратного знімається в середньому 4 кг при товарному вазі одного дрібного екземпляра 85-100 гр. Іноді зустрічаються цибулини вагою до 400 гр. Відзначається хороший імунітет до пероноспорозу, вразливість до гнилі шийки. Смак: приємний з невеликою острінкой.
• Штуттгартер ризен раннього дозрівання, від посіву до збору врожаю проходить близько 3-х місяців. Округло-плоскі цибулини в середньому завішують 150-250 гр., Але зустрічаються і гіганти до 350 гр. Рослина рідко пускає стрілки, не покривається плямами, характерними несправжньої борошнистої роси. Смак: гострий з різким ароматом.
• Соуболл характеризується великими округлими цибулинами із середньою вагою до 200 гр. Коренеплід дозріває близько 100-110 днів, дає хороший урожай. Смак: ніжний з невеликою ноткою гостроти, застосовується в основному для приготування салатів.

Ріпчасту цибулю (ріпка)

• Золотнічок представляє середньостиглий вид, відрізняється округлими цибулинами середнього розміру вагою близько 60-70 гр. Використовується для зелені та вирощування ріпки для висадки в наступному сезоні. Серединка біла і соковита з легкої острінкой.
• Шаман відноситься до скоростиглим сортам, визріває за 86-95 днів. Коренеплід має витягнуту форму, рожево-червону досить соковиту середину. Середня вага ріпки – 55-65 гр. Переваги: стабільна висока врожайність, високі смакові якості. Зберігається нетривалий час.
• Опорто визріває за 98-107 днів, відноситься до середньостиглих видам. Вага ріпки досягає 270-300 гр., Форма – правильна округла. Переваги: високий урожай при використанні розсади, імунітет до хвороб і шкідників, довго зберігає товарний вигляд. Смакові якості дозволяють використовувати Опорто для всіх видів переробки.

Різновиди салатного лука

• Ексібішен дозріває близько 130 днів, на смак дуже солодкий з виділенням соку. Ріпки круглі і дуже великі, що досягають 550 гр., Але зустрічаються і екземпляри по 700-800 гр. Єдиним мінусом культури вважається маленький період зберігання (не більше 3-х місяців).
• Ялтинський користується неймовірною популярністю завдяки чудовим смаковим якостям. Рослина дозріває через 138-150 днів, ріпки великі плескаті фіолетового тону, що досягають в середньому 200 гр. У середній смузі виростити сорт можна за допомогою розсади. Зберігається цибуля до 4-х місяців.
• Єрмак є рекордсменом по визріванню, урожай знімається через 75-95 днів після висівки. Відрізняється хорошим імунітетом, тривалим терміном зберігання (аж до наступного сезону). Гастрономічна особливість – м’яка соковита структура з невеликою гостротою.

Червона цибуля

• Багряний м’яч визріває через 85-95 днів, щорічно дає стабільний урожай. Темно-фіолетові ріпки округлої форми виправдовують назву. Серединка соковита приємного смаку, відтіняє легкої острінкой. Вадою є нетривалий термін зберігання (до 4-х місяців).
• Кампілло F1 являє гібрид червоної цибулі, має округлу форму з щільною серединкою і приємним фіолетовим відтінком. Перевага – пігмент не переноситься на кухонне приладдя і тканину. Смакові якості: ніжна структура з виділенням соку, добре відчутна солодкість. Зберігатися може довго, не втрачаючи своїх властивостей.
• Ретро славиться високою врожайністю і швидким визріванням (до 90 днів). Серединка ніжна темно-червоного кольору з білими смужками. Лук дуже солодкий без гостроти, тому його додають навіть у дитячі салати.

білий цибулю

• Албенка відрізняється швидким дозріванням (до 95 днів) і цікавими смаковими якостями, які поєднують легку гостроту і солодкість. Вирощується для зелені та цибулі-севка. Не підходить для тривалого зберігання.
• Білий глобус має гарну схожістю насіння і швидким дозріванням. Знімати врожай можна через 95-105 днів після посадки. Округла, злегка витягнута ріпка в середньому завішує 160 гр. Сорт відрізняється високим стабільним урожаєм, імунітетом до фузаріозу.
• Стерлінг представляє групу гібридів білого лука з терміном визрівання 110-120 днів. Маса середньої ріпки становить 120-200 гр. Форма округла з білою лушпинням. Серединка м’яка і соковита з незвичайним смаком, не схожим з іншими видами. Зберігання коренеплоду нетривалий (3-5 місяців), але при вирощуванні відзначається імунітет до багатьох хвороб і шкідників.

солодкий цибуля

• Каба визріває за 145-155 днів, має імунітет до хвороб. Врожайність стабільна, зберігатися до 4-5 місяців. Вага ріпки круглої форми з невеликою придавлений становить 80-125 гр. Серединка щільна, але солодка і соковита.
• Глобо визріває 110-125 днів, за розмірами коренеплід являє справжній велетень. Вага однієї цибулини досягає 600-900 гр. Смак ніжний, солодкуватий, що ідеально підходить для салатів і різних інших страв. Вирощуючи культуру з розсади, можна отримати урожай з 1м2 до 12 кг.
• Іспанська 313 відрізняється врожайністю, імунітетом до хвороб і шкідників, придатний для вживання в свіжому вигляді і переробленому. Вага середньої ріпки становить 120-150 гр., Форма округла велика. Лук визнаний давно вітчизняними садівниками і користується популярністю завдяки невибагливості у догляді і солодким смаковим ноток. Урожайність з 1м2 – 4-5 кг.

Назви сортів цибулі для зберігання

• Ред Барон має темно-червоне забарвлення, цибулина округла злегка плеската. Рослина визріває всього за 90-95 днів, вага ріпки становить 95-110 гр. Переваги: стабільний високий урожай, легкий смак з невеликою острінкой.
• Вольський цибулю воліє поживні легкі грунту. Коренеплід дозріває через 120-140 днів із середньою вагою 90-140 гр. Ріпка росте таким чином, що верхівка виявляється поверх грунту, що спрощує збір. Смакові особливості: добре відчувається гострота.
• Оріон представляє ексклюзивний гібрид, над виведенням якого тривалий час працювали англійські селекціонери. Сорт швидко дозріває, що дає можливість вирощувати культуру навіть в північних регіонах. Ріпка має правильну округлу форму красивого фіолетового кольору вагою в середньому 150-200 гр. Серед городників Оріон користується великою популярністю, проте ні в Підмосков’ї, ні на Уралі, рости, швидше за все не буде.

Найкращі цибулини для Підмосков’я

• Центуріон придбав популярність у всьому світі завдяки високим смаковим якостям. Округло-видовжена ріпка досягає ваги до 110 гр. Урожайність середня, але стабільна (до 3-4 кг з 1м2). Переваги сорту: не схильний до випуску стріл, тривалий термін зберігання (до 8-9 місяців), стійкість до загнивання. Коренеплід має гострий смак.
• Геркулес вважається плодовитого культурою, що дає з одного метра квадратного до 8-9 кг коренеплодів. Селекціонери, працюючи над гібридом, спочатку ставили задачу отримання довго зберігаються лука. Результат перевершив очікування – хороша стійкість до захворювань, тривале зберігання без втрати корисних властивостей, стійкість до примх природи. Вага ріпки – до 120 гр., Смакові якості на висоті (гострота легка, соковитість, в міру солодкість).
• Стурон представляє гібрид, вирощений голландськими селекціонерами. В результаті кропіткої роботи отримано сорт, стійкий до хвороб і шкідників, добре зберігає товарний вигляд протягом 9-10 місяців. Дозрівання рослини відбувається за 100-115 днів, вага середньої ріпки становить 120-150 гр. Гастрономічна особливість: придатний для будь-яких видів обробок, нейтральні смакові нотки з невеликою острінкой.

Дотримуючись всіх рекомендації по підготовці ґрунту, висадці і догляду, можна зняти цілком рясний урожай цибулі з грядок. І навіть відзначати щорічно гігантський коренеплід, перемагаючи свої ж рекорди.

Какие бывают виды лука, их характеристика, и какой сорт лучше подходит для длительного хранения

Лук — распространенная овощная культура для выращивания в фермерских хозяйствах и на огородах. Урожайность зависит от подбора подходящих вида и сорта, сезона посадки, климатических условий и соблюдения норм агротехники. Об этом и многом другом поговорим далее.

Что такое лук

Лук — род двулетних и многолетних растений семейства Амариллисовые. Все виды травянистые, обладают резковатым специфическим запахом. В кулинарии используют как стебли, так и сами луковицы.

Среди видов встречаются и такие, которые выращивают на зелень:

• скорода (шнитт-лук);
• порей;
• слизун (поникающий лук);
• батун;
• шалот.

Сорта и гибриды, пригодные для длительного хранения, ценят за лежкость, средний и крупный размер луковиц, их вкус. Потребителям нравится «сладкие» овощи, не вызывающие слез при очистке и измельчении:

Происхождение и развитие

Окультуривать лук люди начали 4-5 тысяч лет до нашей эры на территории азиатских стран: современных Афганистана и Ирана. Первым окультуренным растением стал репчатый лук.

Овощ употребляли в древних Индии, Греции и Египте. Там растению приписывали и магическое значение: считалось, что оно придает силу и храбрость.

В Западной Европе овощ появился в V-VI веках н. э. В России позже — в XII-XIII веках.

Благодаря холодостойкости культуры ее выращивают и в субтропическом климате, и в северных широтах. Лук произрастает и развивается при температуре +3…+5°C.

Химический состав

Лук содержит массу полезных для человека веществ. Сахара представлены глюкозой, сахарозой, фруктозой и мальтозой. Их в овоще содержится 10-11%. Это означает, что по количеству сахаров острый овощ не уступает сладкой груше.

Растение содержит лимонную и яблочную кислоты, полисахарид инулин, жиры, фитонциды, эфирное масло с дисульфидом, который и обеспечивает характерный острый запах.

Витамины в овоще:

• тиамин (В1);
• рибофлавин (В2);
• пантотеновая кислота (В5);
• пиридоксин (В6);
• фолиевая кислота (В9);
• аскорбиновая кислота (C);
• токоферол (E);
• биотин (H);
• никотиновая кислота (PP).

Микроэлементы:

• железо;
• рубидий;
• алюминий;
• медь;
• йод;
• цинк;
• хром;
• бор;
• фтор;
• марганец;
• кобальт.

Макроэлементы:

Овощ активизирует процессы кроветворения, нормализует водно-солевой обмен в организме, снижает уровень сахара в крови.

Разновидности

Какие бывают виды и сорта лука? Они различаются формой, цветом, вкусовыми качествами, сроками созревания и длительностью хранения. Род Лук объединяет более 900 видов растений, среди которых есть декоративные, съедобные и дикие.

Репчатый

Репчатый лук — многолетнее растение с мясистой круглой или слегка приплюснутой луковицей (репкой). В зависимости от сорта различаются цвета сухих чешуй и мякоти (бывают белый, желтый, фиолетовый оттенки).

Товарную репку культура дает на второй год после посева чернушки. На первом году вырастает мелкий севок, который высаживают для получения крупного отборного репчатого лука.

В северных районах России длительность выращивания овоща затягивается до трех лет: из-за сурового климата культура не успевает дозревать до товарного вида за два года.

Популярные сорта репчатого лука (с описанием):

1. Тимирязевский — был выведен еще в 1968 году, подходит для холодных регионов. Раннеспелый (созревает за 77–82 дня). Урожайность средняя, 2–3,2 кг/м 2 . Средний вес овоща — 50–70 г. Вкус острый.
2. Мячковский (фото справа) — раннеспелый, дает плоские полуострые луковицы массой до 70 г. Подходит для хранения. Товарная урожайность — 197–315 ц/га. Рекомендован для Северо-Западного, Центрального, Волго-Вятского, Средне– и Нижневолжского, Уральского регионов.
3. Каратальский — скороспелый, подходит для Центрально-Черноземного, Северо-Кавказского и Нижневолжского регионов. Масса овоща — 50–120 г. Вкус мякоти полуострый. Сорт обладает хорошей лежкостью.

Зеленый

Зеленым называют молодые трубчатые побеги репчатого и других видов лука. Существуют сорта с мелкой репкой, которые выращивают ради зелени, используемой практически всю весну, лето и начало осени.

Слизун

Поникающий лук-многолетник, появляется ранней весной, разрастается до пышных кустов. Имеет широкие длинные стебли, похожие на стебли ириса.

Кстати. Растение очень душистое, его используют в салатах и для декорирования блюд.

Размножается рассадой, делением и семенами.

Сорта:

1. Грин (на фото) — сибирской селекции, не боится холодов, не страдает от белой гнили, пероноспороза, пенициллеза, ржавчины. На одном месте растет до шести лет. Вкус слабоострый, листья нежные сочные, за одну срезку получают 4–6 кг/м 2 .
2. Вальс — подходит для выращивания на всей территории России, морозоустойчив. Раннеспелый: нежные спиралевидные листья собирают уже через 28–30 дней. Вкус слабоострый нежный. Через 2 года получают 4,2 кг/м 2 .
3. Очарование — подходит для всех регионов, устойчив к холодам. Среднеспелый: технической зрелости листья достигают через 37–40 дней. Вкус зелени слабоострый. В 100 г листьев содержится 64,25 мг витамина C. За одну срезку получают 1,7 кг/м 2 , за несколько — до 4 кг/м 2 при многолетнем выращивании.

Шалот

Известен в народе как «кущевка». Многолетний, листья созревают уже через 30 дней. Отлично хранится, неприхотлив, при правильном уходе дает богатый урожай. Образует до 12 луковичек.

Шалот обладает тонким вкусом. Как и репчатый, бывает сладким, острым и полуострым. Его еще называют луком аристократов, поскольку раньше вид был доступен лишь зажиточным людям. Растение быстро всходит, развивается, радует вкусными стрелками с ранней весны.

Сорта:

1. Альбик (на фото) — среднеспелый, пригодный для подзимней посадки. Луковицы округлые, в гнезде их до 11. Вкус полуострый. Урожайность репки — 1,7 кг/м 2 . Подходит для всех регионов.
2. Белозерец-94 — ранний (до пожелтения листьев проходит 76–85 дней). Урожайность — 1,2–1,4 кг/м 2 . Сочные чешуи фиолетовые, вкус острый. Районирован для Северо-Кавказской местности.
3. Гарант — среднеспелый, подходит для всех регионов. Собранный урожай хранится полгода. Вкус белой мякоти полуострый. Репки получают до 1,7 кг/м 2 .

Батун

Батун луковиц почти не формирует, вся сила растения уходит в стебли до 1 м высотой. Появляется рано, морозов не боится. Если всходы накрыть пленкой сразу после таяния снега, первый срез стеблей проводят уже в апреле.

Перья едят свежими, солят или замораживают. При обработке не теряет своих полезных качеств.

Интересно. Витамина C в этом виде содержится в 2 раза больше, чем в перьях репчатого лука.

Сорта:

1. Апрельский (фото справа) — ранний: от полных всходов до отмирания пера проходит 102–142 дня. Устойчив к болезням и вредителям, подходит для всех регионов. Листья нежные сочные, по вкусу полуострые. Урожайность — 100–181 ц/га.
2. Барон — зимостойкий среднеспелый сорт: технической зрелости листья достигают через 35 дней. Вкус слабоострый. Товарная урожайность на второй год культивации — 9,3 кг/м 2 .
3. Байя Верде — среднеспелый, устойчивый к заболеваниям. Листья полуострые, урожайность — 4,2 кг/м 2 . Выращивают по всей России.

Порей

Порей, или жемчужный лук, еще называют «королевским». Растение выдерживает морозы до -7°C. На вкус оно нежное, сладковатое, с легким чесночным оттенком.

В пищу используют молодую зелень и белую ножку. Растение подходит для консервирования.

Справка. В отличие от других овощей, при хранении у порея количество витамина C в белой части повышается более, чем в 1,5 раза.

Сорта:

1. Коламбус — голландский скороспелый сорт с приятным мягким вкусом. Зелень используют в свежем виде, добавляют в различные блюда, консервируют. Урожайность — 3,1 кг/м 2 . Коламбус не требователен к климату.
2. Веста (на фото) — сорт отечественной селекции. Высота растения — 100–140 см, длина белой части — до 50 см. Урожайность — 5,7 кг/м 2 . Вкус отличный.
3. Хобот слона — среднеспелый, подходит для длительного хранения. Вкус зелени сладко-терпкий. Вес — 150 г, урожайность — 4,3 кг/м 2 .

Удлиненной формы

Удлиненный лук выращивают на репку и зелень. Многие дачники специально выбирают такую форму овощей, потому что плоские и круглые репки неудобно нарезать.

Такие репки дают репчатый лук и шалот.

Популярные сорта:

1. Бамбергер — среднеранний голландский сорт, высокоурожайный, сладкий на вкус, но с едким запахом. Долго хранится, не прорастает и не портится. Неприхотлив в уходе, устойчив к вредителям и заболеваниям. Луковицы небольшие, по 60–80 г.
2. Овал (фото справа) — среднепоздний: до полегания пера проходит 130 дней. Полноценные репки формируются за 1 сезон. Масса овощей — 150–200 г. Вкус полуострый.
3. Стурон — среднепоздний репчатый лук, устойчивый к болезням. Пригоден для хранения. Вес овощей — 80–100 г, вкус и запах острые. Урожайность высокая, 230–350 ц/га. Рекомендован для Центрального и Западно-Сибирского регионов.
4. Шаман — среднеспелый сорт, неприхотливый в уходе. Из семян репку получают через год, из севка — через 2. Масса овощей — 50–90 г, вкус полуострый. Урожайность — 130–280 ц/га.

Севок

Севком называют маленькие луковицы, полученные из семян. Используют их как посадочный материал для выращивания крупной и средней товарной репки.

Мелкий севок не превышает по массе 50 г, средний — 100 г, крупный весит более 100 г.

Популярные сорта:

1. Геркулес (см. фото) — раннеспелый сорт голландской селекции, созревает за 75–80 дней. Подходит для хранения. Вкус овощей острый. Товарная урожайность на второй год — 230–500 ц/га. Рекомендован для Центрального региона, устойчив к засухе.
2. Глобус — среднеспелый, выращивается из севка в двулетней культуре. Масса овощей — 70–90 г, вкус полуострый. Подходит для хранения, устойчив к грибковым заболеваниям. Товарная урожайность — 170–420 ц/га.
3. Альвина — среднеспелый сорт. Луковицы плоские, красноватые, с фиолетовым оттенком. Вкус среднеострый. Вызреваемость — до 100%, лежкость — 6-7 месяцев.

Какой сорт полезнее для организма

Польза лука для человека огромна, но нельзя утверждать, что красный полезнее белого, или наоборот. Все зависит от проблем со здоровьем или целей профилактики.

Любой сорт культуры обладает мощным антимикробным воздействием благодаря наличию фитонцидов. Овощи фиолетового и красного цветов более активны в борьбе с патогенной микрофлорой, поскольку, кроме фитонцидов, содержат цианидин.

Если задача человека — остановить вредоносную деятельность микроорганизмов, то достаточно будет белого лука, если же требуется еще и укрепить кровеносную систему, то поможет красный или фиолетовый овощ.

Растение обладает антигельминтными свойствами. Белые репки более эффективны в борьбе с веснушками и пигментацией.

Для укрепления иммунитета и восполнения витаминов после зимы подходят сорта зеленого лука.

Посадка и выращивание разных видов лука

Принципиального различия в культивации разных видов растения нет. Главное — соблюдать правила севооборота: предшественниками на грядке не должны быть родственные культуры (другие сорта или луковичные). В противном случае овощи начнут подгнивать, к растению будут «цепляться» разные болезни.

При посадке лука следят за сроками и составом почвы: слишком ранний посев, высокая кислотность грунта, дефицит или переизбыток азота на дадут растению нормально развиваться.

Место для культуры выбирают солнечное, теплое — от этого зависит сочность овощей и зелени.

Важно! Рыхлая питательная почва защитит растение от поражения гнилями.

Грядку готовят заранее. Желательно, чтобы предшественниками были томаты или бобовые. Отлично произрастает лук после чистотела. Опытные огородники даже специально разбрасывают его в сушеном виде по земле. Растение обеззараживает почву, предотвращает распространение заболеваний и вредителей.

Кислотность почвы должна быть нейтральной. Грядку удобряют органикой или минеральными составами.

Как и когда сажать

Высаживают лук ранней весной (на репку) и осенью (на перо).

Посадка севка:

1. Прогреть луковицы, если они хранились в прохладном месте, иначе придется долго ждать зеленых стрелок.
2. Перебрать посадочный материал.
3. Грядку еще раз взрыхлить, убрать сорняки.
4. Севок заделать на глубину около 4 см. Расстояние между ними — 6–10 см, между грядками — 20–25 см.

Посадка семенами:

1. Схема — 13х1,5 см.
2. Глубина — около 2 см.
3. После посева грядки обильно полить.
4. Сверху накрыть полиэтиленовой пленкой для создания парникового эффекта.

Технология выращивания и ухода

Чтобы уберечь растения от подгнивания и заболеваний, регулярно удаляют сорняки и рыхлят почву. В среднем 1-2 раза в неделю.

Для сочности репки и зеленого стебля культуру поливают раз в неделю. В знойное лето — 2-3 раза. При затяжных дождях орошение временно прекращают. Некоторые сорта лука засухоустойчивые, не нуждаются в дополнительном увлажнении.

Чтобы лук быстро пошел в зелень, его подкармливают 1 ст. коровяка, 15 г мочевины, разведенными в одном ведре воды.

Справка. От грибка культуру обрабатывают раствором медного купороса. Делают это, когда стебель достигнет 15 см. Некоторые огородники добавляют в раствор измельченное хозяйственное мыло.

Какие сорта выбрать в зависимости от времени и региона посадки

Несмотря на неприхотливость и морозоустойчивость растения, целесообразно выбирать те сорта и гибриды, которые подходят для определенного региона. Подробнее смотрите в таблице.

Под зиму лучше сажать сорта Арзамасский, Даниловский 301, Штуттгартер Ризен, Стригуновский, Золотничок, Халцедон.

Для весеннего посева в средней полосе подходят Стурон, Центурион и Геркулес.

Сорта для длительного хранения

Лучшая лежкость у лука с золотистым цветом сухих чешуй. Такие овощи имеют более горький вкус, резкий запах, но хранятся они почти до нового урожая благодаря толщине и количеству внешних чешуек. У сладких сортов чешуй мало, они слишком тонкие, поэтому лежкость урожая низкая.

Важно! По отзывам дачников, сладкие цветные разновидности лука (красные, фиолетовые) быстро теряют товарный вид и вкус.

Как правильно хранить

Для хранения выбирают полностью созревшие сухие экземпляры, при необходимости их просушивают несколько раз.

Помещение для зимовки должно быть сухим и прохладным (температура — 0°C). Некоторые виды прекрасно себя чувствуют и при -3°C, а некоторые — и при +18°C. Выставлять корзины с урожаем на балкон не рекомендуется: температурные перепады овощ не выдерживает.

Держат урожай зимой в «дышащей» таре: ящиках, корзинах, мешках-сетках. Некоторые хозяйки, соблюдая традиции, вяжут луковицы в венки и плетут в «косы».

Заключение

При выращивании этой культуры обращают внимание на описание конкретного сорта лука, его лежкость, товарный вид и вкус, регионы, для которых он рекомендован. Хотя это растение неприхотливо в уходе и устойчиво к неблагоприятным погодным условиям, для получения богатого урожая важно соблюдать стандартные агротехнические нормы.