Урок “Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів”

Можна використовувати для дистанційного навчання учнів 11 класу та підготовки абітурієнтів до ЗНО, містить посилання на відео та презентацію.

спеціаліст вищої категорії

Конспект уроку для дистанційного навчання

Біологія 11 клас

Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

Знаннєвий компонент : оперувати термінами: селекція, біотехнологія; знати про досягнення селекції, ознайомлення з внеском вітчизняних вчених у розвиток селекції;

Діяльнісний компонент : порівняти ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології;

Ціннісний компонент : висловити судження про внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини.

В.І. Соболь В.І. Біологія і екологія(рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І.Соболь.- Кам’янець-Подільський :Абетка, 2019. – 256 с. : іл.

Хід заняття

I. Актуалізація опорних знань

Розгадай ребуси :

Пригадай : Що таке селекція?

Яке практичне значення мають знання з біології у розведенні рослин і тварин?

II.Мотивація навчальної діяльності

Порівняй фото :

• Чим різняться і чим схожі свійські тварини та їхні дикі родичі?
• Яким чином ця різниця могла виникнути?

Кожна порода має своє призначення, тому при селекції цих порід ознаки відбиралися так, щоб вони максимально відповідали призначенню тварини (бійцівська порода має бути сильною, декоративна — гарною, мисливська — швидкою).

III. Вивчення нового матеріалу

1. За поданим теоретичним матеріалом скласти опорний конспект

Основними напрямами сучасних селекційних досліджень є маркерна, геномна та адаптивна селекція.

Маркерна селекція (англ. marker assisted selection) – це використання маркерів для визначення наявності й розташування генів, що відповідають за селекційно-цінні ознаки. Нині найширше використовують молекулярні маркери з ДНК-чіпами. Поширена в селекції рослин і тварин для добору за генотипом та дослідження моногенних ознак й основних генів локусів полігенних (кількісних) ознак.

Геномна селекція (англ. genomic selection) – це тестування геному одразу за великою кількістю маркерів. Сканування геному відбувається за участі ДНК-чіпів з десятками тисяч маркерів. Геномну селекцію застосовують у селекції рослин і тварин для добору організмів за генотипом та дослідження полігенних ознак.

Адаптивна селекція (англ. adaptive selection) – виведення сортів і порід з високим адаптивним потенціалом, тобто стійкістю до несприятливих кліматичних змін і захворювань, до різних стресів. Створення адаптивних сортів і порід з високою й стійкою продуктивністю в різних умовах довкілля, стійких до екстремальних умов вирощування, основних захворювань – актуальна проблема сучасної селекції.

Досягнення селекції застосовують у рослинництві, тваринництві, медицині, харчовій, мікробіологічній та інших галузях промисловості, в побуті. Застосування результатів досліджень молекулярної біології (метод полімеразної ланцюгової реакції, ДНК-гібридизації), біохімії (отримання ферментів), застосування методів генної (генетичне рекомбінування) й клітинної (метод культури клітин, метод клонування) інженерії відкрили нові перспективи розвитку.

Приорітетні цілі сталого розвитку для селекції

Селекційну діяльність в Україні на державному рівні організовує Національна академія аграрних наук України.

Дуже вагомим є внесок видатних українських науковців у становлення селекції. Всесвітньо відомими селекціонерами є:

• Л. П. Симиренко (1855 – 1920), В. Л. Симиренко (1891 – 1938) – видатні помологи і вчені-садівники;

• В. М. Ремесло (1907 – 1983) – закріпив за Україною статус «житниці Європи», селекціонував 40 сортів зернових колосових культур, які й досі є донорами для сортів пшениць вітчизняної й зарубіжної селекції;

• П. Х. Гаркавий (1908 – 1984) – селекціонер-рослинник, вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю;

• М. Ф. Іванов (1871 – 1935) – селекціонер тварин, вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней;

• В. С. Пустовойт (1886 – 1972) – селекціонер-рослинник, створив 34 високоолійні сорти соняшнику.

2. Перегляньте презентацію:

IV. Узагальнення, систематизація знань і вмінь

Виконайте самостійну роботу.

1. Назвіть цілі сталого розвитку, для реалізації яких селекція може стати основою реалізації. Заповніть таблицю і сформулюйте висновок про роль селекції у розв’язуванні глобальних проблем людства.

Цілі сталого розвитку

Значення селекції

Презентація “Завдання та досягнення сучасної селекції”

Селекція – наука про методи створення нових і вдосконалення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Селекція – наука про методи створення нових і вдосконалення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Основними методами селекції є добір, гібридизація, індукований мутагенез й поліплоїдія.

Завдання та досягнення сучасної селекції

Селекція – це еволюція, яка спрямовується волею людини М. І. Вавилов

1. Яке практичне значення мають знання з біології у розведенні рослин і тварин?2. Чим різняться і чим схожі свійські тварини та їхні дикі родичі?3. Яким чином ця різниця могла виникнути?

Селекція – наука про методи створення нових і вдосконалення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. За 15 тис. років людство створило приблизно 6200 порід різних видів тварин, а кількість рослин неможливо навіть оцінити. На створення такої кількості форм природі знадобилося б близько 50 млн. років.

Наукові основи селекції заклав Ч. Дарвін у праці “Походження видів” (1859) та “Зміна домашніх тварин і культурних рослин”, де він висвітлив причини та характер мінливості організмів і показав роль добору у створенні нових форм. Предметом селекції є вивчення закономірностей формування сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів у створених людиною умовах. Основними методами селекції є добір, гібридизація, індукований мутагенез й поліплоїдія.

М. І. Вавилов – творець сучасної генетичної основи селекції

Історія винекнення селекціїСелекція виникла давно, ще в період, коли людина тільки почала опановувати землеробство та тваринництво. На перших етапах селекції наукові методи не застосовувалися. Поступово сформувалися певні правила та прийоми селекції. Так, уже за часів Давньої Фінікії застосовувалися методи штучного запилення фінікових пальм.(Фінікова пальма – один із найперших об´єктів селекції)

Основні завдання селекції:• виведення сортів рослин із високою врожайністю;• виведення порід тварин із високою продуктивністю;• виведення стійких до захворювань та дії несприятливих факторівформ рослин і тварин;• забезпечення адаптації сортів і порід до умов сучасного сільсько-господарського виробництва;• зниження витрат на вирощування рослин і тварин.

Досягнення селекції Завдяки копіткій селекційній роботі в середині XX століттяу світовому сільському господарстві вдалося здійснити «Зелену революцію», результатом якої було значне підвищення у світі виробництва сільськогосподарської продукції. На той момент без такої революції було б неможливо забезпечити населення планети (яке стрімко зростало) достатньою кількістю продовольства. Результатом селекційної роботи стало утворення тисяч сортів культурних рослин та десятків і сотень порід домашніх тварин.

Сорт – це штучно створена людиною група рослин, які мають біологічну й морфологічну подібність із метою одержання високого урожаю.

Порода – популяція тварин у межах певного виду, штучно створена людиною. Відтворює в потомстві стійкий генофонд, має свої особливості, морфологічні та фізіологічні ознаки, продуктивність.

Штам – генетично однорідна культура мікроорганізмів у межах одного виду. Має властивості лише їй специфічні властивості чи ознаки.

Досягнення селекції деяких домашніх тваринВид. Кількість порід. Коза665 Вівця1385 Курка1671 Качка278 Гуска205

Досягнення селекції деяких культурних рослинВид. Кількість порід. Яблуня2500 Груша3000 Огірок7000 Томат10000 Перець чілі6200

Внесок вітчизняних учених-селекціонерів Початок насінної селекції рослин в Україні припадає на кінець ХІХ століття, коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка та інших сільськогосподарських рослин. Це Полтавське дослідне поле (1884), Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Уладово-Люлинецька (1888), Іванівська (1897), Верхняцька (1899).

У першій половині ХХ століття працювали селекціонери: В. Я. Юр’єв (автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції с/г культур – озимої і ярої пшениці, озимого жита, ярового ячменю, вівса, проса, кукурудзи та інших культур). В. І. Дідусь (досліджував добір у селекції озимої пшениці; вивів сорт пшениці “Зенітка”, та сорт ярого ячменю “Харківський скоростиглий 353-ж” А. Ф. Шулиндін (досліджував гібриди пшениці та жита – тритикале)

Найвідомішими українськими селекціонерами є: Симиренко Лев Платонович (1855-1920), створив сорт яблунь “Ренет Симиренка”

Пустовойт Василь Степанович (1886-1972) вивів сорти соняшника: “ Круглик А-14”, “Передовик”, “Салют” та ін. (загалом – 34 сорти). Паришкура Олександр Степанович (1903-1982) – сорти люпину “Носівський” та “Носівський білонасінний”, гороху “Чернигівський 190”.

Самостійна робота Сучасна селекція як основа сталого розвиткуЦілі сталого розвитку. Значення селекціїНазвіть цілі сталого розвитку, для реалізації яких селекція може стати основою реалізації. Заповніть таблицю і сформулюйте висновок про роль селекції у розв’язуванні глобальних проблем людства.