Мідний купорос для лікування і захисту рослин

Серед хімічних речовин, що використовуються в кожному господарстві, далеко не останнє місце займає мідний купорос, який є кристалгідратом сульфату міді або сірчанокислої міді. Ця речовина отруйна для людини, але вона широко використовується в різних галузях промисловості і сільського господарства.

Короткий опис мідного купоросу

Сульфат міді(II) (мідь сірчанокисла) (CuSO₄) в номенклатурі мінералів відома під кількома назвами: халькантит, бутит, халькіаніт та ін. Характеризується як негорюча, пожежо та вибухонебезпечна речовина. Володіє високою гігроскопічністю. Добре розчиняється у воді, спирті і соляній кислоті. Потрапляючи у вологе середовище, приєднує 5 молекул води, перетворюючись у мідний купорос (CuSO4·5H2O) це кристалогідрат сульфату міді. Він складається з кристалів яскраво-блакитного забарвлення, які легко розчиняються у воді. У сухому середовищі кристалогідрати втрачають воду і перетворюються в білий або біло-сірий порошок.

Купорос – загальна назва деяких сірчанокислих металевих солей (мідна, залізна, цинкова та ін). В систематичній номенклатурі тривіальні назви таких сполук вважаються більш зручними, раціональними та прийняті в усьому світі.

Сфери використання мідного купоросу

Сьогодні мідний купорос використовується у всіх сферах діяльності людини, в тому числі і у власному господарстві:

• як добриво;
• джерело мікроелементів при підгодівлі овоче-ягідно-садових культур;
• як пестицид для боротьби з хворобами і шкідниками рослин;
• як антисептик для захисту будинків та внутрішньобудинкових приміщень від гнилі і цвілі.

Перелік застосування мідного купоросу тільки в одній області вражає, але ця речовина використовують в набагато більших обсягах хімічної та будівельної індустрії:

• як вихідний матеріал для процесів неорганічного синтезу (приклад: ацетатне волокно);
• у складі електролітів у гальвано-техніки при гальванічному міднені;
• як пігмент для вичинки шкір;
• як протруйник при фарбуванні;
• при флотації;
• для антисептичної обробки деревини та ін.

• як харчову добавку під номером К519;
• токсичні властивості мідного купоросу використовують як консервант;
• при виробництві деяких продуктів застосовують як фіксатор забарвлення та ін.

Відомий він і в нетрадиційній медицині як блювотний засіб. Проте, хочемо вас застерегти від лікування народними і нетрадиційними засобами з використанням мідних з’єднань. Мідь – це сильна отрута!

Принцип дії мідного купоросу

Мідний купорос при дії на рослину виконує двояку роль.

• мідь входить до складу ферментів, що відповідають за окислювально-відновні процеси, що відбуваються в органах рослин;
• бере участь у азотному і вуглеводному обмінах, які підвищують опірність рослин до негативного впливу грибково-бактеріальних інфекцій;
• надходження міді в органи рослин сприяє підвищенню вмісту цукрів у коренеплодах, ягодах і плодах, а також білка і жирів в олійних культур, крохмалю в картоплі, тобто позитивно впливає на якість плодів і одночасно підвищує врожайність вирощуваних культур.

• іони міді руйнують захисні оболонки спор і саму грибницю;
• вступають у взаємодію з ферментними комплексами хвороботворної клітини; викликають незворотні зміни протоплазми клітинної речовини і загибель цвілевих грибків і гнилей, бактеріальних та інших хвороб;
• препарат ефективний проти гризучих та сисних шкідників;
• препарат токсичний для застосування на великих площах; у зв’язку з отруйністю рекомендується для точкового застосування на невеликих площах дачних та прибудинкових ділянок.

Період застосування мідного купоросу

Мідний купорос занадто кислий розчин і має палючу дією.

• до розпускання бруньок, щоб уберегти їх від хімічного опіку;
• розчинений мідний купорос, нанесений на кору дерев, не шкодить рослині і практично не змивається дощем;
• після повного опаду листя.

Обприскування мідним купоросом з опалим осіннім листям сприяє попаданню в грунт зайвої кількості міді. Вона накопичується в ґрунті і поступає в рослини. У підвищених кількостях порушує метаболічні процеси, що проходять в рослинах в період вегетації, викликає опадання листя і зав’язі. Деякі городники та садівники використовують слабкі розчини мідного купоросу (1-1,5% розчин) для обробки вегетуючих рослин у період активної дії шкідників (епіфітотійне розмноження і масовий вихід личинок). Одноразове обприскування. Обробку проводять не менш ніж за 10-20 днів до збирання врожаю. Блакитне обприскування не використовують протягом вегетації на овочевих культурах, замінюючи його бордоською сумішшю.

Правила обробки рослин розчином мідного купоросу

При використанні мідного купоросу для обробки рослин необхідно суворо дотримуватися рекомендовану дозу препарату в розчині (розчином, приготованим «на око» можна спалити рослини). Для обробки рослин у ранньовесняний період використовують 1% розчин мідного купоросу на молодих кущах і деревах і 3% – на старих з товстою корою. При обробці культур важливо дотримувати кількісні норми витрати розчину на одну рослину. Ранньовесняну обробку мідним купоросом проводять у першій декаді березня (до початку набрякання бруньок) при середньодобовій температурі повітря в межах +5…+6° С. Восени обробку повторюють, але необхідно препарати все ж міняти, щоб уникнути накопичення міді в грунті.

Землю дезінфікують 3-5% розчином мідного купоросу, розподіляючи його обприскувачем по поверхні, з наступною заробкою в грунт. Обробку проводять 1 раз у 3-5 років з обов’язковим внесенням гною або компосту.

До обробки дерев і ягідників проводять всі санітарні підготовчі роботи: видаляють стару кору, а також гілки, хворі, засохлі, що ростуть усередину крони і кущі. Обробляють дезінфікуючими розчинами зрізи і рани, а після підсихання зафарбовують фарбою. Мідний купорос несумісний з іншими препаратами при підготовці бакових сумішей. Ефективність розчину мідного купоросу підвищується при дрібнодисперсній обробці рослин. При обробці рослин або ґрунту обприскування виконують у захисному одязі, який необхідно після роботи змінити, прийняти душ або вимити з милом обличчя і руки.

Приготування розчину мідного купоросу

Для приготування розчину мідного купоросу використовують скляний або пластмасовий посуд. Найпростіше готувати розчин на 10 л води. Розчин використовують в день приготування. Не змішувати з іншими препаратами, крім вапна. У ємність всипають зважену кількість препарату і при помішуванні заливають 1 л гарячої води (температура води не більше 45-50°С). В холодній і теплій воді купорос розчиняється повільно. Розчин виходить каламутним. Його мішають до повного розчинення кристалів купоросу. В 1 літр підготовленого концентрату додають 9 л гарячої води. Робочому розчину мідного купоросу дають охолонути, добре розмішують ще раз, фільтрують від домішок і починають обробку рослин. Не можна готувати розчин мідного купоросу на газовому пальнику або електроплитці!

Витрата розчину мідного купоросу для обробок садово-ягідних культур

При обробці плодово-ягідних культур дуже важливо не «залити» рослину розчином мідного купоросу, а обприскати, причому, чим дрібніші краплини, тим краще вийде обробка. Стікаючий з рослин великими краплями розчин лише погіршить стан грунту, але не виправить положення. За результатами багаторічних спостережень садівників були виведені усереднені кількості розчинів мідного купоросу для оптимальної витрати на одне дерево.

• на молоде деревце до 3-х річного віку витрата розчину мідного купоросу складає до 2л;
• з початком активного розгалуження в 3-4-річному віці витрата збільшується до 3-х л на дерево;
• на 4-6 річне дерево зі сформованою кроною, витрата розчину складає 4л;
• доросле, плодоносяче дерево обробляють 6 літрами розчину мідного купоросу;
• на обробку чагарників плодово-ягідних культур витрата розчину складає до 1,5 л на кущ;
• на дезінфекцію грунту, незалежно від концентрації розчину, використовують 2 л/кв. м площі.
• В теплиці або на грядках грунт дезінфікують розчином мідного купоросу 0,5-1,0% концентрації, для відкритого грунту в саду використовують 3-5% розчин.

Обприскування мідним купоросом (блакитне обприскування проводять по всій кроні і штамбу дерева. Восени обприскування повторюють, але замінюють мідний купорос іншими препаратами, щоб не накопичувати мідь в кореневмісному шарі грунту.

Захист садово-ягідних культур від шкідників та захворювань

Ранньовесняне і пізньоосіннє обприскування мідним купоросом знищує до 60-70% личинок, дорослих особин шкідників, міцелію і спор грибів, інших захворювань. Обробки сприяють надходженню міді до органів рослин і прибирають хлороз. Обприскування мідним купоросом ефективне в саду і на ягодах проти парші, плямистостей, моніліозу, коккомікозу, хлорозу, екзантеми, іржі, гнилей, курчавості листя, аскохітозу, борошнистих рос і інших захворювань.

При посадці саджанців для дезінфекції кореневої системи від грибкових та бактеріальних інфекцій, на 3-5 хвилин опускають коріння в 1%-ий розчин мідного купоросу. Більш тривала дезінфекція може обпалити молоді корінці.

Придбати мідний купорос можна в спеціалізованих магазинах та інших торгових точках. Зверніть увагу! На упаковці мідного купоросу є досить детальна рекомендація по розчиненню, використання і цілям проведення обробок рослин. Використання препарату необхідно проводити в суворій відповідності з цими рекомендаціями.

Характеристики та властивості мідного купоросу

Що становить собою така хімічна речовина як мідний купорос? Ця неорганічна сполука – поєднання сірчаної кислоти та міді, її сіль. Цей хімікат є однією з найбільш використовуваних у господарській та виробничій діяльності неорганічних солей. Хімічна формула мідного купоросу – CuSO4. Відома ця речовина й під іншими назвами – сірчанокисла мідь, сульфат міді. У природі вона у великій кількості міститься в складі натуральних мінералів, які і є сировиною для виробництва купоросу.

Властивості мідного купоросу

У безводному стані мідний купорос має вигляд кристалічної твердої речовини – сипучого білого порошку з потужними гігроскопічними властивостями. У міру того як хімікат поступово насичується водою, свій білий колір він змінює на насичено-синій і за деякий час втрачає свою гігроскопічність. Синій колір сірчанокисла мідь помітно втрачає при тривалому контакті з атмосферним повітрям. Смак речовини характерний для цієї групи солей – він терпкий, пекучий, з металевим присмаком. А ось запах купоросу чітко не виражений.

Цей реактив добре розчиняється в воді, також він піддається розчиненню в гліцерині. Набагато гірше проходить його розчинення в спиртах, диметилформаміді (ДМФА) і етиленгліколі. Практично неможливо розчинити сірчанокислу мідь у зрідженому аміаку, бензонітрилі, ацетоні, етилацетаті, метиламіні та фтороводневі.

Щільність речовини в кристалічному стані складає 3,64 г/см³, її температура плавлення дорівнює +110 градусам, а температура повного розкладання − +650 градусів.

Де застосовується мідний купорос?

Цей хімікат є однією з найбільш поширених неорганічних солей, що застосовуються в виробничо-господарської діяльності. Він широко поширений в різних ланках прикладної хімії, де без його використання неможливі:

• синтез мінеральних барвників;
• гальванопластика;
• виготовлення ацетатного волокна.

Як не дивно, сірчанокисла мідь офіційно зареєстрована як харчова добавка Е519. Вона використовується на підприємствах в якості фіксатору кольору продукції та консерванту.

Як використовується мідний купорос для обслуговування басейнів?

Всім давно відомі чудові антисептичні властивості сірчанокислої міді. Завдяки їй при технічному обслуговуванні великих водних резервуарів (зокрема, басейнів) вдається повністю запобігти цвітінню води. Використання мідного купоросу є одним із найбільш простих та доступних по вартості методів очищення води від патогенної флори та збереження її зовнішньої привабливості.

У чому полягає основна перевага цього методу? В тому, що сульфат міді не має яскраво вираженого запаху, на відміну від інших засобів дезінфекції води (зокрема, хлору). Також мідний купорос вважається малонебезпечною речовиною для людей і тварин. Однак при цьому неприпустимим є його безпосередній контакт із питною водою та продуктами харчування, а також вдихання його пилу й інших виділень людиною протягом тривалого часу без використання засобів індивідуального захисту.

Однак пам’ятайте, що при обробці води за допомогою сульфату міді варто не відходити від рекомендованого виробником дозування.

Боротьба з цвіллю за допомогою мідного купоросу

Цей спосіб використання хімікату став популярним через те, що речовина має чудові антисептичні властивості. За допомогою сірчанокислої міді проводиться санітарна обробка житлових та виробничих приміщень, яка дозволяє за короткий строк знищити патогенну флору, яка сприяє появі цвілі та гнильним проявам.

Мідним купоросом обробляють стіни будинків із каменю, бетону, цегли та натуральної деревини. Він достатньо ефективний при санітарній обробці погребів і прибудинкових територій.

Окрім вищевказаних варіантів використання цієї хімічної речовини, можна ще згадати доцільність її застосування в аналітичній хімії, будівельній галузі, металообробці, але все одно найважливішою сферою є і буде сільське господарство

Користь від використання сульфату міді в аграрній сфері

Оскільки збудниками більшості захворювань овочевих культур, садових дерев і декоративних рослин є мікроорганізми саме грибкового походження, то обробка їх мідним купоросом є одним з найбільш поширених та доступних методів боротьби з ними.

Чому цей засіб досі не втратив своєї популярності? Перш за все, він дешевий, простий у використанні та достатньо ефективний. Застосовувати його можна і звичайному фермеру-любителю, і власнику великого господарства. Варто зазначити, що мідний купорос ще й безпечний для зберігання, оскільки не належить до вибухо- та пожежонебезпечних реактивів.

Мідним купоросом можна як безпосередньо обробляти рослини, так і протруювати ґрунт, споруди, насіннєвий матеріал та теплиці.

Знезараження ґрунту мідним купоросом доцільне в тих випадках, якщо грибкове середовище сильно поширилось на певних ділянках оброблюваних площ. Проводять його вже після збору врожаю. ґрунт оброблюється розчином мідного купоросу – 1-відсотковий водний розчин потрібно вносити з витратою не більше 2 л рідини на 1 м². Однак пам’ятайте, що велике накопичення міді в ґрунті не дозволяє рослинам повноцінно засвоювати залізо й деякі інші мікроелементи. Тому така обробка посівних площ від грибка рекомендована не частіше ніж раз на 5 років.

Аналогічні обробки з використанням мідного купоросу в деяких випадках проводяться в передпосівний період. Їхня мета – підготувати ґрунт до посадкових робіт. Але важливо переконатися, що така обробка справді необхідна, адже перенасичення посівних площ може завдавати більше шкоди, ніж користі. До прикладу, чорноземи не відчувають нестачу в міді, тому її додаткове неконтрольоване внесення є неприпустимим і погіршить врожайність.

Виправданим внесення розчину мідного купоросу може бути для ґрунтів підзолистого типу. У них природний вміст цього мікроелементу мінімальний, до того ж вони відрізняються яскраво вираженою лужною реакцією. Варто нагадати, що сульфат міді – це кисла сіль, її внесення здатне нейтралізувати надлишки лугу в ґрунті. Додатково буде гарантовано фунгіцидний ефект на оброблюваних ділянках, але зловживати такими обробками не варто. Проводити їх рекомендовано після комплексного аналізу ґрунту з вказаною вище періодичністю та концентрацією діючої речовини, яка не перевищує рекомендації.

Мідний купорос приносить користь і в процесі вирощування картоплі. Окрім того, що він має фунгіцидні властивості, йому притаманна ще й інсектицидна дія – речовина токсична для комах. Тому з застосуванням розчину сульфату міді проводять такі види обробки картоплі як:

• попереднє протруєння посадкового матеріалу;
• обробка листя в сформованих кущів;
• обробка насіннєвої картоплі для підготовки до тривалого зберігання.

Мідний купорос допомагає побороти фітофтору в картоплі та інших культурах, які до неї схильні. У цьому випадку знезараження проводиться за спеціальною схемою – восени після збирання врожаю посівні площі, які зазнали ураження фітофторою, обробляються
1-відсотковим водним розчином хімікату.

Додатковим, але не менш важливим елементом боротьби з фітофторозом є збір та тотальне знищення заражених рослинних залишків і недопущення їх попадання на оброблену мідним купоросом площу.

Сульфат міді також підходить для вирощування огірків. Цей різновид овочевої культури схильний до ураження збудниками таких захворювань грибкового типу як борошниста роса, гниль (сіра та коренева), аскохітоз, борошниста роса та інші. Для профілактики їхньої появи за допомогою мідного купоросу обробляють насіння огірків перед висадкою й посадочні площі під них. Для лікування уже хворих рослин застосовують обприскування розчином купоросу листової маси. Рекомендована концентрація діючої речовини у цьому випадку 1%, але якщо зараження ґрунту особливо масштабне, дозу можна збільшувати до
3-5%.

Сірчанокислу мідь також активно використовують при обробці дерев. Ця речовина є важливим елементом боротьби за здоровий стан рослин та виступає ефективним засобом профілактики їх захворювань. Мідний купорос у вигляді розчину застосовується для санітарної обробки пошкоджень, які з’явилися на поверхні стовбурів і гілок дерев. Вони можуть бути наслідками механічного впливу або мимовільної появи тріщин на корі, а також з’явитися внаслідок ураження дерева грибковими захворюваннями. Подібні пошкодження поверхнево змащують 1-відсотковим водним розчином купоросу.

Сірчанокисла мідь часто входить до складу інсектицидних сумішей – найпоширенішою з них є бордоська рідина. У ній сульфат міді поєднується з водою та гашеним вапном. Бордоська рідина – дієвий засіб для профілактики заражень дерев патогенною мікрофлорою та для їх лікування. Крім садових дерев, цією сумішшю обробляють кущі й виноградники. Вона придатна для внесення по листу, а також для «побілки» стовбурів дерев, винограду й інших садових культур.

Декоративні та кімнатні рослини не менш схильні до зараження грибковими захворюваннями, ніж садові. Тому і тут знадобиться використання сульфату міді, який відомий своєю бактерицидною та антисептичною дією. Ним лікують рослини від гнилі, фітофторозу, антракнозу та септоріозу.

В нашому інтернет-магазині ви на вигідних умовах можете придбати якісний та сертифікований мідний купорос. Весь асортимент хімічної продукції завжди є в наявності та оперативно доставляється в будь-який регіон України.