Які основні хвороби і шкідники будуть на черешні й вишні 2021 року

Уже сьогодні можна спрогнозувати, які основні хвороби і шкідники будуть на черешні й вишні 2021 року. Це клястероспоріоз, кокомікоз, моніліоз та вишнева муха. Тобто ті самі шкідливі організми, які були 2020-го і будуть 2022 року. Заходи із захисту черешні й вишні майже в повному обсязі можна спланувати заздалегідь — визначити основні обробки і їх кількість, придбати препарати, щоби потім не шукати їх «на вчора».

Зазвичай до розпукування бруньок використовують мідьвмісний препарат, бо мідьвмісні препарати допомагають суттєво знизити зимуючу інфекцію.

Наступна обробка припадає на фазу перед цвітінням (білий бутон). У цій фазі найефективніше вносити препарат Хорус® 0,25 кг/га. Цей фунгіцид контролює клястероспоріоз, моніліоз і кокомікоз при їх поширенні в холодний ранньовесняний період. У цій таки фазі бажано внести Ізабіон® 2,0 л/га. Це покращить зав’язуваність плодів, забезпечить оптимальне використання добрив, а за несприятливих погодних умов збереже зав’язь від короткочасних приморозків. За наявності шкідників до суміші фунгіциду з Ізабіон® додають зареєстрований інсектицид.

Чи потрібна обробка під час цвітіння? На це питання легко відповісти, згадавши, які хвороби можуть розвиватись у цій фазі, а це і моніліальний опік, і ті самі клястероспоріоз та кокомікоз. Тому застосування Хорус® 0,3 кг/га збереже ваш сад від найшкодочинніших хвороб у цей період. Добрі результати демонструє суміш Хорус® 0,25 кг/га + Скор®* 0,2 л/га. Така комбінація суттєво розширює спектр контрольованих хвороб. У разі загрози заморозків теж двічі застосовують Ізабіон® 2,0 л/га — не пізніше як за 24 год. до початку заморозків і одразу після них.

Наступні обробки під час вегетації проводять контактними фунгіцидами для попередження розвитку клястероспоріозу і кокомікозу. Проти різноманітних шкідників (попелиць, жуків-довгоносиків, молей) використовують інсектицид Енжіо®* 0,18 л/га, який має подвійну дію на шкідника і широкий спектр захисту.

Інсектицидом Актеллік® 1,2 л/га обробляють проти вишневої мухи. Як визначити, коли потрібно проводити обприскування? Якщо за сумою ефективних температур, то через 10–12 днів після досягнення в ґрунті на глибині 5 см СЕТ=200–230 °С (t>10 °C); якщо за допомогою феромонної або жовтої клейової пастки, то через 10–12 днів після початку льоту мух.

Якщо обробку Актеллік® проводять один раз (на середньостиглих сортах), то до інсектициду додають Світч® 1 кг/га. Цей препарат забезпечить надійний захист не тільки від шкідника, а й від різних видів гнилей на плодах. На пізньостиглих сортах використовують кілька обробок інсектицидом: через 10 днів після обробки Актеллік® застосовують суміш Проклейм® 0,5 кг/га + Світч® 1 кг/га.

Чи потрібно обробляти сад після збору врожаю? Саме в цей час активно розвиваються кокомікоз і клястероспоріоз і одночасно закладається майбутній урожай. Тому відповідь очевидна. Профілактичні обробки проводять контактними препаратами, але при перших ознаках кокомікозу застосовують Топаз® 0,4 л/га.

На початку листопада не забуваймо також про 5-процентний розчин сечовини по листю. Це зменшить накопиченню інфекції наступного року.

* Світовий досвід використання.

Моніліоз — небезпечна хвороба кісточкових культур

Моніліоз — одна з найпоширеніших і найшкідливіших хвороб плодових культур. Його поширення помічено в Сполучених Штатах Америки, Англії, Угорщині, Румунії, Росії, Молдові. Великих збитків хвороба постійно завдає в садах України. Моніліоз уражує всі кісточкові культури, але особливо шкідливий для абрикоси, вишні, черешні. Так, наприклад, у рік епіфітотій ураження плодів абрикоси гниллю сягає 35–45%, черешні — 50–60% залежно від сортового складу. Особливо великої шкоди літня форма моніліозу завдає в південному регіоні України, у західній частині Кавказу й Молдові, до того ж десятки тонн продукції стають непридатними до використання.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Monilia cinerea Bonord. = Monilia laxa (Her) із порядку Hyphomycetales. Моніліоз може проявитись у двох формах: наприкінці або відразу після цвітіння — у формі моніліального опіку, а також у літній період — у формі плодової гнилі (плоди загнивають і вкриваються нальотом конідіоспор).

Як проявляється моніліальний опік

Моніліальний опік проявляється в раптовому всиханні квіток, зів’яненні та засиханні листя, молодих плодових гілочок та однорічних пагонів. Уражені листя й квітки буріють, всихають, але довгий час лишаються на дереві (фото 1). За сильного розвитку хвороби уражуються всі квіткові пагони. Таке дерево має вигляд обпаленого вогнем, через що хвороба отримала свою назву. Ураження відбувається так швидко, що часто приймається як результат зимового вимерзання. На уражених гілках, квітках і плодах з’являється спороношення гриба у вигляді подушечок світло-сірого кольору, розкиданих безладно, на відміну від плодової гнилі яблуні та груші, у якої подушечки охряно-жовтого кольору й розташовані концентричними колами.

Фото 1. Моніліальний опік абрикоси

Літературні дані й наші спостереження свідчать про те, що інтенсивний розвиток моніліального опіку спостерігається в роки з вологою прохолодною погодою під час цвітіння плодових культур. Цьому дуже сприяє тривалість періоду збереження вологи на деревах, що значною мірою залежить від температури повітря. За наростання температури швидкість випаровування вологи з поверхні рослин збільшується, тому й можливість зараження їх збудником хвороби обмежується.

Лабораторні дослідження показали, що для проростання конідій патогену за температури +10 °С потрібно зволоження протягом не менше як 18 год, за +15 °С — 12, за +20 °С — 11, за +25 °С — 5 год.

Фото 2. Плодова гниль абрикоси

Інтенсивність проявлення хвороби визначає також ступінь цвітіння культури, тому що зараження відбувається через приймочку маточки та пиляки. За наявності конідій гриба хвороба починає проявлятись як тільки-но квітки досягають уразливої стадії та встановлюється сприятлива погода. Здебільшого квітки уражуються патогеном під час повного розпукування. У період опадання пелюсток і утворення зав’язі сприйнятливість квіток зменшується.

Весняна погода посприяла поширенню моніліозу

Поточного року конідіальне спороношення гриба Monilia cinerea на абрикосі було помічено на початку квітня (малиновий бутон), і було воно досить інтенсивним. Цвітіння основних сортів відбувалося протягом 13.04–25.04. Середньодобова температура повітря, за даними Метеорологічної станції м. Мелітополя, у цей період становила від +8,1 до +11,5 °С (оптимальна для проростання конідій гриба), відносна вологість повітря — 64–95%, кількість опадів — 32,1 мм. Під час цвітіння культури спостережено 6 днів із росою протягом 46 год, тому весняна форма моніліозу набула значного поширення. Станом на сьогодні на деяких сортах абрикоси спостерігається ураження пагонів до 70,0%.

Фото 3. Плодова гниль черешні

Улітку гриб уражує плоди, що загнивають і вкриваються нальотом конідіоспор (фото 2-4). Помічено, що збудник хвороби уражує переважно плоди з порушеними покривними тканинами внаслідок розтріскування, механічних пошкоджень або уколів комахами-шкідниками. Одними з важливих воріт інфекції є місця пошкодження плодів казаркою. Спеціальні дослідження показали, що самка довгоносика робить на плодах численні пошкодження (від 1 до 14) у вигляді уколів у м’якуш, що мають вигляд неглибоких вузьких каналів, куди відкладає яйця. Крім того, після відкладання яєць вона завдає молодим плодам невеликі поверхневі поранення, які мають вигляд пунктирної розрисовки. Значних пошкоджень завдає плодам і самець казарки в період живлення м’якушем. Численні поранення шкірки плодів цими комахами створюють сприятливі умови для інфекції та розвитку хвороби.

Слід зазначити, що в разі свіжого пошкодження шкірки ураження й проростання конідій гриба відбувається за відносно низької вологості повітря, але, за нашими даними, оптимальною є вологість 75–80%.

Знищуємо джерела інфекції

Вивчаючи біологічні особливості збудника моніліозу, було помічено важливу роль агротехнічних заходів, із дотриманням яких можна створити умови, несприятливі для розвитку патогену. Вони мають профілактичний характер і спрямовані головним чином на знищення джерел інфекції й обмеження розвитку хвороби в період вегетації. Такими заходами є вирізання та знищення рано весною до і після цвітіння уражених монілією пагонів, знімання з дерев муміфікованих плодів, збирання падалиці. Крім того, помічено значний вплив проріджування крони дерев на розвиток моніліального опіку.

За нашими даними, у всіх сортів абрикоси з кущоподібною формою крони ураження хворобою було в 1,4–2,0 рази більшим, порівнюючи з розріджено-ярусною кроною, що пояснюється кращою природною вентиляцією та дією прямих сонячних променів, що пригнічують розвиток конідіального спороношення гриба. Таким чином, формування крони можна вважати одним із важливих технологічних заходів у системі захисту насаджень плодових культур від моніліозу.

Фото 4. Плодова гниль персика

Не менше значення мають заходи, спрямовані на боротьбу із садовими довгоносиками, гусеницями плодожерок й іншими плодопошкоджувальними шкідниками. Важливо не допускати механічних пошкоджень плодів під час збирання врожаю.

Однак провідним у захисті плодових культур від моніліозу було і є застосування хімічних засобів.

Обприскування дерев

У різних зонах вирощування абрикоси як надійні засоби проти моніліозу раніше широко застосовували препарати міді, проводячи обприскування на початку рожевого бутона, після цвітіння й через 12–14 днів після другого обприскування.

Ми провели вивчення ефективності проти хвороби фунгіцидів Скор 25% к. е. (дифеконазол) із нормою витрати 0,2 л/га, Чемпіон, 77% з. п. (гідроокис міді), 4,0 кг/га, Хорус 75% в. г. (ципродиніл), 0,3 кг/га, Топсин-М 70% з. п. (тіофанат-метил), 3,0 кг/га. Обприскування проведено в загальноприйняті вказані вище строки. Додатково у фазу повного цвітіння культури (оскільки інфікування збудником моніліозу відбувається під час цвітіння) проводили обробку всіх дослідних дерев фунгіцидом Стробі 50% в. г. (крезоксим-метил), 0,3 кг/га або Сігнум в. г. (боскалід + піраклостробін), 1,25 кг/га.

Проти моніліального опіку всі використані фунгіциди виявилися високоефективними (76–100%). Найбільшу (69–87%) фунгіцидну дію проти плодової гнилі проявили тільки препарати Топсин-М і Скор.

Незважаючи на значну шкодочинність моніліозу, уражені хворобою дерева видаляти із саду не слід (як радять деякі садівники-практики). Правильно захищаючи плодові рослини, можна отримувати щорічні врожаї.

Людмила НАГОРНА, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб. а
гротехнологічного сектору відділу наукових досліджень
Мелітопольська дослідна станція садівництва
імені М. Ф. Сидоренка ІС НААН