Це цвiт верби – символ весни i тепла. Виходить, весна вже не за горами, невдовзi оновлююча пора повсюдного зелен-квiту. Цвiт верби – зворушливе диво природи. Пухнастi її котики – вражаючий символ оновлення життя.28 лют. 2018 р.
Деякі види рослини з роду верба мають і деревну, і кущову форми. На території Чорнобильського заповідника теж росте кілька видів верби. Більшість з них можна впізнати за характерними суцвіттями, які в народі називають «котиками».
Усі вербові світлолюбні та вологолюбні, досить швидко ростуть. Зростають здебільшого у лісах, заплавах, по берегах річок, у лісотундрі, тундрі та високогір'ях.
Період цвітіння залежить від виду самої верби – у одних видів на початку весни, у інших влітку. Верба вважається нетерплячою рослиною, адже цвіте ще до розпускання листя. У той час, коли всі дерева стоять ще голі, верби вже вкриваються сріблястими або золотистими пухнастими кульками, які у народі прозвали “котиками”.
Вербові котики – це молоді гілочки верби, які з'являються на початку весни. Їх називають "котиками", тому що вони мають м'яку і пухнасту текстуру, схожу на м'якенькі та ніжні клубочки. Ці гілки бувають сріблясто-сірими або золотаво-жовтими та викликають позитивні емоції та асоціації зі звірками-котами.
Верба – висока, кучерява, гнучка. Гілочки – довгі, гнучкі, немов полаковані, звисаючі. Листочки – молоді, продовгуваті, загострені. Квіти – зібрані в золоті сережки.
Вербовi прутики – надiйний засiб пошуку джерел води. Народна мудрiсть це давно запримiтила – де ростуть верби, там воднi джерела чистi.