Перельоти птахів та способи їх дослідження

Деякі птахи під час перельотів долають значні відстані. Так, білий лелека пролітає до місць зимівлі близько 10 000 км. Горобині летять переважно групами, кулики-кроншнепи — шеренгою, качки, гуси, журавлі — клином або кутом. Компактні зграї утворюють шпаки, дещо розрізнені — зяблики, чижі, зеленяки, плиски та інші. Поодиноко летять хижаки.

Проліт птахів можна спостерігати цілодобово. Удень летять журавлі, лелеки, фламінго, хижаки, ластівки, стрижі, дрозди. Більшість перелітних птахів мігрує лише вночі (дрібні комахоїдні, багато зерноїдних, майже всі болотні, багато видів куликів, качок та ін.). Висота польоту в птахів неоднакова: у дрібних — до 300 м, у великих хижаків — близько 1000 м, у журавлів — до 3000 м, у гусей — до 8-9,5 тис. м.

Раніше від інших відлітають на зимівлю комахоїдні птахи, а також ті, що живляться дрібними водними безхребетними (різні види куликів). Пізніше — рослиноїдні птахи, а також водоплавні, оскільки вони восени мають змогу довше здобувати корм.

Навесні з місць зимівлі першими повертаються польові жайворонки, шпаки, плиски, зяблики. Коли скресає крига, з’являються водоплавні птахи. І останніми повертаються до місць гніздування комахоїдні птахи (ластівки, стрижі, іволги та ін.).

У більшості перелітних і кочових птахів чітко виражений гніздовий консерватизм, який виявляється у тому, що птахи після зимівлі повертаються до своїх місць гніздування і займають старі гнізда або ж поблизу будують нові. Перелітних птахів «кличе» в дорогу міграційний інстинкт. Як і інші інстинкти, він проявляється в результаті дії суми факторів («сигналів») навколишнього середовища: зменшення тривалості світлового дня, сили освітлення, погіршення кормової бази, поява снігового та льодового покривів та ін. Міграційний інстинкт не є фатальним і проявляється лише при наявності певної суми впливів навколишнього середовища. При зміні природних умов він може і не проявитись. Так, різні популяції того ж виду птахів, залежно від умов середовища, можуть бути то перелітними, то кочовими, то осілими. Це стосується граків, шпаків, дроздів. В останні роки можна спостерігати часті випадки зимівлі цих птахів на гніздовій території, що пов’язано, насамперед, з окультуренням ландшафтів і можливістю знаходити взимку корм.

Експериментальні дослідження та польові спостереження свідчать про те, що птахи під час міграцій здатні до астронавігації: вони орієнтуються за Сонцем, Місяцем і зірками. Розвинене у птахів і «компасне чуття» — здатність визначати правильний напрямок при перельотах або знаходити дорогу до гнізда. Воно допомагає орієнтуватись і в похмуру погоду, коли астронавігація утруднена.

Загальний напрямок польоту корегується візуально, бо птахи під час міграцій притримуються звичних ландшафтів — русел річок, лісових масивів, систем озер та ін. Проте у багатьох видів молоді птахи летять не разом з дорослими, а самостійно, раніше або пізніше від дорослих особин.

Основними методами вивчення міграції птахів є їхнє мічення. Найдавнішим способом мічення є кільцювання птахів. Щороку в усьому світі кільцюють близько 5 млн птахів. Існує Міжнародний комітет по кільцюванню птахів. В останні роки все більшого розповсюдження набуває комбіноване мічення птахів: крім звичайних алюмінієвих кілець, використовують пластикові кільця і спіралі, криломітки, дзьобомітки, мітки-прапорці, мітки-краватки, еластичні ошийники та ін. Пір’я птахів фарбують у яскраві кольори, що дає можливість стежити за їхнім переміщенням візуально. Мічення дає змогу встановити місця гніздування і зимівлі птахів, їхні міграційні шляхи, тривалість життя і смертність тощо. За допомогою радіолокаторів визначають висоту і швидкість перельоту.

Птахи навесні

Весняні турботи птахів – це будування гнізд та виведення пташенят. З того самого моменту, коли на деревах розпускаються бруньки, птахи вже тут як тут. Багато з них повертаються навесні з вирію. Це граки, качки, гуси, чижики, іволги, ластівки, лелеки та інші птахи. Всіх їх навіть і не перелічиш.

Зграї птахів навесні прилітають у рідну місцевість. Хтось повертається раніше, як граки. Хтось прилітає пізніше, наприклад, ластівки, які летять з самої Африки. Але птахи не відпочивають після подорожі, а відразу беруться за діло. Ті, у кого немає пари, шукають пару для виведення пташенят. А потім пара пташок будує гніздо. Деякі птахи повертаються на місце свого торішнього гнізда та ремонтують його, якщо воно збереглося.

Ніхто не вчив пташок будувати гнізда, але вони вміють це робити, тому що ними керує інстинкт природи. Ластівка будує гніздо з грудочок землі та склеює їх слиною. Ворона в’є гніздо з гілочок на дереві, а качка – в очеретах на землі. У орла гніздо з сучків, а у маленької пташки ремеза – у формі пухової рукавички. Горобці часто селяться в дуплах. Стрижі влаштовують свої гніздечка в норах по берегам річок, над обривами. Створюються справжні пташині містечка!

Пташині турботи наповнюють життям сади й ліси. Птахи будують гнізда з радістю. Вони дзвінко щебечуть вдень та красиво співають на світанку, виводячи музичні трелі. У травні деякі самки вже висиджують яйця в гніздечках. А самці цієї пори годують їх, приносячи жучків, мух та черв’ячків.