Агроекосистеми

Поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники – це.

Назвіть особливості штучних екосистем.

нерозгалуженість трофічних мереж

відсутність штучного добору

повна мінералізація решток

Для агроценозів порівняно з природними біогеоценозами характерна.

незначна видова різноманітність

висока розгалуженість трофічної сітки

значна видова різноманітність

Назвіть процес руйнування й знищення грунтового покриву

Виберіть назву інвазійного виду бур’янів

Назвіть екологічну проблему, пов’язану із збідненням грунтів на вміст гумусу та поживних речовин.

Як називається використання рослин для поліпшення властивостей грунтів?

Назвіть рослин, яких використовують як зелені добрива.

Назвіть панівну форму добору в агроекосистемах.

Виберіть назву виду зображеної рослини.

Виберіть ознаки, що характеризують значення зображеної рослини.

Виберіть ознаки, що характеризують тривалість життя зображеної рослини.

Установіть відповідність між компонентами ланцюга живлення ставка (1-4) та їх визначенням (А-Д).

2. Основні екологічні проблеми сучасного землеробства

Агроекологія — розділ екології, що вивчає взаємини організмів з чинниками довкілля у процесі сільськогосподарського виробництва.

Найважливіше завдання цього розділу — розроблення методів, які забезпечили б високу продуктивність угідь та отримання екологічно чистої продукції з найменшими затратами енергії.

Традиційне сільське господарство ґрунтується на принципах інтенсифікації, головними компонентами якого є: використання добрив, широке застосування пестицидів, зрошення, застосування інтенсивних сортів, індустріальні технології тощо.

• спустелювання земель — деградація земель у посушливих ділянках земної поверхні, що відбувається під дією природних (зміни клімату, водний дефіцит) або антропічних (надмірне випасання, вирубування лісів, будівництво доріг тощо) чинників;
• ерозія ґрунту — процес руйнування й знищення ґрунтового покриву під дією води (водяна ерозія), вітру (вітрова ерозія), перевипасу, тобто надмірного випасання (пасовищна ерозія), зрошення (іригаційна ерозія), промислової діяльності (техногенна ерозія);
• засолення ґрунту — накопичення в його верхніх шарах солі, що виникає під дією ґрунтових і поверхневих вод, надмірного поливу, надмірного зрошення;
• підтоплення та заболочування — збільшення вмісту води в ґрунті внаслідок зміни гідрологічного режиму території;
• забруднення ґрунтів — надходження і накопичення в ґрунті сполук важких металів, пестицидів, радіонуклідів, що позначаються на родючості ґрунтів і здоров’ї людини;
• виснаження ґрунту — збіднення ґрунтів на вміст гумусу (дегуміфікація), Кальцію (декальцинація) та інших елементів, необхідних для живлення рослин;
• забур’яненість угідь — поришення аборигенних (наприклад, щириця звичайна, осот польових розений), інвазійних (галінсога дрібноквіткова, амброзія полинолиста), стійких до гербіцидів (лобода біла, берізка польова) видів бур’янів, що знижує врожайність і якість продукції, є причинами отруєння тварин і захворювань людей, поширення паразитів рослин.

Агроекологія має стати обов’язковим складником сучасного енергозбережувального, малозатратного і ґрунтозахисного землеробства.

Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019. с.161.