Вирощування озимої пшениці – технологія

Зазвичай вирощувати озиму пшеницю можна не тільки при наявності спеціалізованої техніки на спеціально-оброблених полях, а й в домашніх умовах на присадибній ділянці чи власному городі.

Культури попередники

У випадку з пшеницею найбільш перспективними культурами-попередниками при вирощуванні вважаються всі, які передбачають раннє прибирання: трави, гречка, кукурудза, ріпак, силос, середньостиглі сорти картоплі і добра половина зернобобових. Після збору таких видів земля залишається насиченою всілякими благотворно впливаючими на зростання речовинами, очищається від сміття, так і від шкідників, різних захворювань, захищена природним чином куди краще.

Однак одним з найпоширеніших попередників, як правило, є овес. Він оптимальний не тільки у вигляді чудового імунітету до гнильних процесів і мабуть, самої високої концентрації поживних речовин, що залишаються в ґрунті, але і часто з причини більшої економічності. Небажаним ж попередником, як показує практика, виявляється ячмінь.

Обробка ґрунту під озиму пшеницю

Згідно з традиційною технологією, найбільш продуктивним інтервалом між першим і другим посівами є дворічний термін. Цього періоду якраз вистачає для того, щоб родючий ґрунт очистився, перебуваючи під «компресом» доброчинної мікрофлори, від більшості шкідників і інфекцій.

Вимоги до обробки різні і залежать від кліматичних умов регіону, використаного попередника і самого стану ґрунту.

Так, наприклад, якщо попередником були непарові, то потрібно застосовувати безвідвальну обробку ґрунту комбінованими агрегатами (глибина 10-14 сантиметри). Тобто, без обертання верхнього шару, зберігаючи стерню на поверхні від минулих насаджень.

На правильно підготовленому полі ущільнений передпосівний шар повинен становити об’ємну вагу 1 – 1.3 г/см. Крім того, рекомендується підбирати ґрунт таким чином, щоб діаметр грудок не перевищував 8 сантиметрів. Такий ґрунт сприяє найкращій адаптації насіння і дає при подальшому розвитку рівномірні і одночасні сходи. Присутність же великих грудок (8-10 см) небажана.

Верхній шар ґрунту необхідно вирівнювати акуратно – так, щоб відмінності у висоті гребенів були не більше 2-4 сантиметрів. Таке вирівнювання, як довела практика, робить процес закриття насіння більш якісним – на рівномірній глибині.

Добрива для озимої пшениці

Озима пшениця досить вимоглива до ґрунтової складу. Основною вимогою для отримання найкращих показників зростання є норма Ph 6,5-7. Ідеальною ж пропорцією при розподілі органіки вважається 2-3 кг/ар.

Застосування фосфорних та калійних добрив буде сприяти, крім іншого, підвищенню морозостійкості, вироблення імунітету до захворювань, а також помітно підвищить стійкість до вилягання. Калійно-фосфорну норму необхідно вносити в ґрунт при основному обробітку. Під час посіву кожний рядок слід забезпечувати приблизно 10-20 кілограмами добрива на полі і 1-2 кг на ділянці.

Ще один обов’язковий компонент, без якого висока врожайність ніколи не стане більш-менш стабільно і керованою – це добрива азотні. Їх вносять у три заходи. Бідному ґрунту рекомендується збагачувати по осені – N30 (це також стосується і випадків, коли в якості попередника використовувалися стерньові). Перше весняне підживлення найкраще провести прикореневим методом. При знижених посівах концентрацію азоту допустимо збільшувати, але не більше N60-80. Вдруге азотне добриво вноситься лише після виходу пшениці в трубку. Ця підтримка покликана допомогти формуванню стебло-носія. Тут дозування може бути високим – до N60-90. Залишок (N30-60) застосовується при третьому підживленні. Категорично суворих строків для третього підживлення немає, важливо лише, щоб це робилося не раніше і не пізніше періодів: початкової фази колосіння і наливання зерна. Однак потрібно пам’ятати, що чим пізніше буде проведено третє внесення азоту, тим меншою мірою речовина вплине на врожайність, але більшою на якість зерна.

Крім того, для захисту від грибкових захворювань доцільно використовувати фунгіцид системної дії. У робочий розчин інколи додають також регулятор росту – гумат натрію (100 г/га розведений 1:9). А для ефективної боротьби з попелицею і клопами – системний інсектоакарицид Бі-58 – 1л/га (диметоат) СЕ.

Строки, норми висіву та прибирання озимої пшениці

Терміни посіву різні в залежності від кліматичних особливостей і конкретних сортів, але найбільш оптимальним періодом вважається початок-середина вересня. При цьому, якщо застосовувалися непарові попередники, то слід сіяти на початку оптимального періоду. Якщо ж парові, то термін допустимо зміщувати до середини і так далі.

Задовільною нормою висіву прийнято вважати – 300-500 насіння на один метр квадратний (при пізніх посівах цей показник потрібно збільшувати на 10-15%).

Насіння сортів озимої пшениці зазвичай використовують такі: Куяльник, Лада Одеська, Леля, Любава Одеська, Миронівська 65, Миронівська 66, Українка Полтавська, Харківська 105. Слід висівати 2-3 сорти, різні за біологічними і господарськими властивостями.

Спосіб посіву традиційний: рядково-міжрядковий з технологічною колією (ширина міжряддя – 15-20 сантиметрів).

Глибина загортання насіння: 3-5 сантиметрів з обов’язковим каткуванням поля, городу після висіву. В пізні строки сівби насіння треба закрити на меншу глибину, ніж ранні.

Ідеальними умовами для прибирання буде 14-17% вологість (зрозуміло, за умови повного визрівання зерна). Проводять збирання врожаю за допомогою спеціалізованої комбайнової техніки на полях.

А на присадибній ділянці врожай можна зібрати традиційними методами.

Який ґрунтообробіток під озиму пшеницю найкраще підходить після зернобобових

Після збирання зернобобових люпину, гороху та вики на Поліссі та районах достатнього зволоження Лісостепу за наявності на полі багаторічних бур’янів групи коренепаросткових ґрунт одразу обробляють дисковими знаряддями з подальшою оранкою на 20–22 cм або на глибину гумусового горизонту на бідних дерново-підзолистих ґрунтах, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якщо ґрунт сухіший, то плуги агрегатують із котками, а коли ті залипають ґрунтом, то їх міняють на важкі зубові борони. Проте оранка в системі основного обробітку під озиму пшеницю після гороху й вики в підзонах нестійкого та недостатнього зволоження в Лісостепу та в Степу призводить, як правило, до утворення бриластої ріллі, яку потім дуже важко довести до дрібногрудкуватої.

Така рілля не лише не накопичуватиме воду з опадів, а й навіть втрачатиме ту вологу, що була в ґрунті до обробітку. Тому виробники цілком обґрунтовано відмовляються від полицевого обробітку й уже давно перейшли на поверхневий обробіток ґрунту, застосовуючи для цього дискові лущильники.

Дехто з метою економії часу (а може й коштів) замість дискових лущильників застосовує важкі дискові борони, які за один прохід добре подрібнюють післязбиральні рештки й краще за лущильник знищують багаторічні бур’яни, проте розпушують верхній шар ґрунту глибше за глибину загортання насіння озимої пшениці.

За умов посушливого періоду від збирання гороху до сівби пшениці це може негативно позначитись на сходах озимини – через глибоке пересихання верхнього шару вони можуть не з’явитись зовсім або будуть зрідженими й недружними.

Раніше повідомлялося, які особливості підготовки ґрунту до сівби озимих. Нагадаємо, наразі утримуються малосприятливі умови для сівби озимих культур в оптимальні строки.