Ковалів Олександер Іванович

1980 – 1992 Головний інженер-інспектор, Начальник відділу – головний державний інспектор по використанню і охороні земель Івано-Франківського облвиконкому, начальника управління земельних ресурсів і природокористування Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів;

1992 – 1993 Директор Івано-Франківського центру геодезії, кадастру та геоінформаційних систем УкрАГП Головного управління геодезії картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України;

1993 – 1994 Завідувач відділу земельних відносин та природокористування Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів;

1994 – 1998 Голова постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та розвитку сільського господарства Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів;

1999 – 2000 Начальник Відділу з питань ринкових відносин і контрою Головного управління сільського господарства Івано-Франківської облдержадміністрації;

2000 – 2011 Начальник Відділу врегулювання земельних відносин, начальник Управління стратегії та методології Департаменту реформування сільського господарства, заступник директора Департаменту врегулювання відносин власності, директор Департаменту розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики України.

Наукова діяльність:

Олександер Ковалів розпочав наукову діяльність одночасно із навчанням в Львівському сільськогосподарському інституті (ЛСГІ) на землевпорядному факультеті. Підчас навчання стаціонарно працював на посаді техніка-землевпорядника (1971-1974) по сумісництву в науково-дослідному секторі землевпорядної експедиції ЛСГІ. Був головою наукового студентського товариства факультету, Виконав (1971-1972) науково-дослідні роботи (польові роботи – підчас літніх канікул) топографо-геодезичного знімання в масштабі 1:5000 на площі 2155 га (основна частина території землекористування колгоспу «Беруінца» с .Кожушна Страшенський р-н, Молдавська РСР) із обґрунтуванням та прив’язкою меж господарства до державної системи координат (вперше) як завершальний етап фіксації втілюваного проекту впорядкування багаторічних насаджень і організації території в умовах складного рельєфу Кодової зони Молдавії при проведенні реконструкції виноградників (супроводжували проект проф. Негруля А.М. та вчені ВАСГНІЛ (Колесников В.А, Колеснєв С.Г. і Никифоров М.А.). Із врахуванням набутого досвіду було виконано (1973-1974) підготовчі й проектні науково обґрунтовані землевпорядні роботи (польові – підчас літніх канікул) – з протиерозійної організації території (площа понад 3 тис. га агоролісоландшафтів Лісостепової зони) колгоспу ім. Кірова (с. Селище) Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.

Досвід творчої науково-практичної роботи також в Івано-Франківському філіалі ін-ту «Укрземпроект» впродовж 1974-1976 рр., у тому числі з науково-обґрунтованого землевпорядного проектування у Надвірнянському, Калуському та Галицькому районах, дозволив призначити Коваліва О.І. головним інженером-землевпорядником районного управління сільського господарства Городенківського райвиконкому. Як досвідчений молодий науковець, він отримав можливість у 1977-1980 рр. організувати та виконати за участю спеціалістів філіалу ін-ту ввесь комплекс науково обґрунтованих землевпорядних робіт в усіх господарствах Городенківського району, що стало «передовим досвідом» та однією із підстав для переведення Коваліва О.І. – на керівну роботу в область.

Під його керівництвом і за безпосередньої участі було розроблено (1983-1987) – вперше в Україні (в співавторстві) наукове теоретико-методичне обґрунтування проектування та створення ґрунтоводоохоронних інженерно-біологічних комплексів в межах окремих водозборів і господарств (видано ряд науково-практичних рекомендацій). Втілено дані розробки через науково-обґрунтовані проекти землеустрою за участі спеціалістів філіалу ін-ту «Укрземпроект» – в Рогатинському і Галицькому районах Івано-Франківської обл. На цій базі впродовж 1987-1990 років було розроблено (спеціалістами Центрального Інститут «Укрземпроект» за участю автора) Генеральну схему ґрунтоводоохоронних заходів і комплексного водо регулювання Івано-Франківської обл. в розрізі районів, а також ТЕО басейну річки Чорнява.

З ініціативи і за безпосередньої участь Коваліва О.І. виграно українсько-канадський пілотний проект (1992) – зі створення науково-експериментальної кадастрової і реєстраційної системи на прикладі Косівського району Івано-Франківської області, який розташований у гірській та рівнинній місцевості з важливими й унікальними даними та особливостями для апробації й комплексного та перспективного вирішення поставлених завдань на світовому рівні (вартість майже 2.5 млн канадських доларів як безповоротна допомога Україні). Задля цього у 1992 р. також було створено спеціалізований Івано-Франківський центр геодезії, кадастру та геоінформаційних систем у складі організацій Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, директором якого став досвідчений науковець і автор інноваційного міжнародного співробітництва – Олександер Ковалів. Нажаль, реалізація даного проекту розпочалася за активної участі автора ідеї (Коваліва О.І.), – лише з 01.01.1995 р. – після обрання Коваліва О.І. депутатом обласної ради та вдалого візиту до Канади – Президента України Леоніда Кучми, – і успішно закінчилася 01.08.1996 р.

Підчас роботи в Мінагрополітики України (2000-2011) – Олександер Ковалів як кандидат економічних наук постійно приймав активну участь в науково-технічному супроводі і підготовці концепцій, програм, конкретних заходів, а також в роботі експертних комісій з питань врегулювання земельних і майнових відносин в АПК, розвитку сільських територій та інших урядових структур. Був членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій Інституту «Укрземпроект» впродовж 2005-2007 років.

З лютого 2011 р. – завідувач Відділу інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інститут агроекології і природокористування НААН України. Важливо, що Ковалів О.І. розпочинав наукову діяльність в цьому ж Інституті (з 04.1994 – до 11.1995) за сумісництвом – старшим науковим співробітником Прикарпатського відділу Інституту агроекології та біотехнології УААН (правонаступник).

25 січня 2013 року – рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України присвоєно (на підставі рішення Вченої ради Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» НААН (Протокол № 7 від 05. 10. 2012 р.) – вчене звання – Старший науковий співробітник із спеціальності 08.00.03: економіка та управління національним господарством.

Був член спеціалізованої вченої ради (вченим секретарем) із захисту кандидатських дисертацій Інституту агроекології і природокористування НААН (2014-2016 рр.).

Олександер Ковалів завершив власні багаторічні наукові дослідження щодо нової парадигми звершення земельної реформи в Україні, матеріали якої викладено в одноосібній монографії, яку було одноголосно схвалено і рекомендовано до друку Вченою радою Інституту агроекології і природокористування НААН 19 квітня2016 р. (протокол № 3) і підписано до друку 10.05.2019 р. [Олександер Ковалів/ Звершення земельної реформи в Україні: нова парадигма^ монографія / О.І. Ковалів. – К.: ДІА. 2016. – 416 с.].

На цій базі підготовлено і успішно захищено, в спеціалізованої вченій раді із захисту докторських дисертацій Інституту агроекології і природокористування НААН, докторську дисертацію: «Інституціональне забезпечення звершення земельної реформи в Україні» – за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища (рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України – 28.02.2017).

Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій Інституту агроекології і природокористування НААН (2018-2020 рр.).

Основні науково-дослідні роботи за плановим завданням Інституту агроекології і природокористування НААН, які виконав (керував чи прийняв участь) Ковалів О.І., зокрема:

Розробити методичні підходи та інструментарій щодо створення і трансферу інновацій у сфері агроекології (2011-2013) № ДР 0111U003542.

Розробити науково-методичні підходи щодо інноваційного забезпечення сталого розвитку агропромислового виробництва (2011-2013) № ДР 0111U003541.

Розробити науково-методичні основи економічної оцінки інноваційного забезпечення екосистемних послуг в аграрному секторі (2014-2018) ДР №0116u000701.

Організаційно-економічні засади еколого-збалансованого аграрного виробництва (2018-2020) №ДР 0116U003298.

Оцінка економіко-правових аспектів користування природними об’єктами права власності Українського народу (2020) № ДР 0119U001089.

З’ясування головної неврегульованої в Україні передумови погіршення якісного стану природних об’єктів в агросфері» (2020) № ДР 0120U000146.

ВІДЕО–РОЗПОВІДІ (лекції)

станом на 5 травня 2020 року

Олександер Ковалів (Oleksander Kovaliv)

Науковий ступінь: доктор економічних наук за спеціальністю – Економіка природокористування та охорона навколишнього середовища

Вчене звання: старший науковий співробітник із спеціальності – Економіка та управління національним господарством

Посада:Завідувач відділу економіки природокористування в агросфері Інституту агроекології та природокористування НААН

Науково-практичні відео – розповіді (лекції)

Щоб громадяни взнали правду про стан земельних реформувань в Україні та про розроблені пропозиції виходу із земельної халепи, прийнято участь (2017) в телевізійному марафоні (у трьох частинах).

Науково-практичні публікації

в загальнонаціональній пресі за останні 5 років

Олександер Ковалів (Oleksander Kovaliv)

Науковий ступінь: доктор економічних наук за спеціальністю – Економіка природокористування та охорона навколишнього середовища

Вчене звання: старший науковий співробітник із спеціальності – Економіка та управління національним господарством

Посада: Завідувач відділу економіки природокористування в агросфері Інституту агроекології та природокористування НААН

Олександер Ковалів – заслужений працівник сільського господарства України, професійний експерт-дорадник у галузі земельних відносин, землеустрою, землевпорядкування, економіки природокористування, охорони довкілля та розвитку сільських територій, автор наукової монографії «Звершення земельної реформи в Україні: нова парадигма». Пройшов фахові стажування в Швеції (1994) та США (1997)

Науково-практичні популярні статті для громадського обговорення

із впровадження: «Нової парадигми звершення земельної реформи в Україні», опублікованих в загальнонаціональній пресі України – у 2014-2020 рока

З метою залучення широких кіл громадськості, в тому числі небайдужих політиків, науковців і вчених до покращення стану державотворення в частині врегулювання земельних відносин і природокористування в Україні, особливо після «Революції гідності», мною було висвітлено публічно дану проблематики на шпальтах загальнонаціональної преси, зокрема:

Урядовий кур’єр

Дзеркало тижня

Точне землеробство під час війни

Невелике господарство з Миколаївщини успішно запроваджує елементи точного землеробства і намагається знайти власні ефективні алгоритми дій.

Миколаївська область залишається прифронтовою зоною, однак миколаївські аграрії працюють та збирають урожай ранніх зернових культур. І хоча ситуація в країні перед фермерами та агрокомпаніями поставила вимоги суворої економії ресурсів, зменшення витрат, обмежила можливості придбання нових машин, піонери сучасних технологічних рішень і далі їх застосовують навіть за таких складних умов. Один з них Руслан Нерода, власник і керівник ТОВ «Ріст-Агро».

Хто такий Руслан Нерода

Руслан Нерода — фермер з Миколаївщини, має в оренді 1200 га полів. Не лише вирощує сільськогосподарську продукцію, переробляє виноград на вино, яке закорковує у власні пляшки, а й застосовує елементи точного землеробства на власних полях. Говоримо про нинішній надзвичайно складний рік і точне землеробство.

— Перед якими труднощами постало господарство і як вдалося з ними впоратися?

— Коли почалася війна, перші два тижні не було можливості щось робити через бойові дії на окраїнах Миколаєва, адже наші поля розташовані поблизу міста. З Херсона не змогли вчасно вивезти мінеральне добриво, змушені були його брати на виплату. Цього року комерційні банки нас не профінансували. Проте мені пощастило продати зерно з попереднього врожаю — налагодили збут на внутрішній ринок і за кордон експортували. Навіть невеликі продажі допомагали. Та все одно довелося економити. Знизили норму внесених добрив, насіння та засоби захисту рослин купували недорогі. Найскладнішим стало нерозуміння, на якому етапі зупинимося — дійдемо до збирання чи ні. Наразі вже є сподівання, що жнива будуть. Уже готуємося до збуту нового врожаю, шукаємо де зберігати зерно. Організовуємо також перероблення зерна, на всіх фронтах диверсифікуватимемо збут.

— Уже засіяли на зиму озимі ріпак, пшеницю і ячмінь, а навесні досіяли льон і соняшник.

— Як спрацював людський чинник з початком бойових дій? Чи відбулася масова міграція працівників?

— Більшість працівників залишилися на підприємстві, це нормально. Деякі працівники мобілізовані, довелося наймати нових, і це здається несправедливим. Звісно, хочеться, щоб повернулося якомога більше людей.

— Дві тисячі двадцять другий рік є надзвичайно складним для аграріїв України. Що ще має зробити держава, щоб забезпечити ефективну роботу вітчизняного сільського господарства?

— Слід визначитися: сільське господарство — це пріоритетний напрям, який має жорстко регулюватися. Або ж це звичайний бізнес, і тоді ринок має диктувати, хто існуватиме, а хто ні. Поки такого розуміння немає. На мій погляд, маємо великі можливості перебудувати всю систему. Слід раціональніше підходити до використання земель. Варто стимулювати перероблення аграрної продукції на внутрішньому ринку, щоб не потрапляти в ситуацію, коли через блокування експорту зупиняється не лише сільське господарство, а й загалом економіка країни. Саме зараз визначаємося, яким має бути сільське господарство в наступні роки. Ми з цим рішенням дуже запізнились.

Одне з найголовніших завдань — зберегти фермера. Адже всі аграрії, які не можуть вести господарство через обстріли та руйнування, а також через пряму загрозу життю, швидше за все, перейдуть в інші сфери. У такому разі країна втратить 10–20% фермерів. Щоб виростити хорошого аграрія потрібні роки.

— І точне землеробство є одним з ефективних інструментів розв’язання проблеми розвитку українського аграрного сектору?

— Сьогодні фермер — не пузатий дядько в піджаку та штанах. Сучасний фермер є агрономом, інженером, бухгалтером, а також менеджером із закупівлі ресурсів, менеджером з продажів тощо. Насправді точне землеробство — майбутнє аграрного бізнесу. Я протягом тривалого часу вивчаю цю технологію. Водночас на власних полях ми застосовуємо окремі елементи точного землеробства.

— Розкажіть детальніше про ці елементи точного землеробства.

— Перша функція — великі дані. Протягом останніх років наша мета була якісно обробляти великі обсяги даних, що отримуємо під час виробництва продукції. За правильного підходу більшість цих даних навіть не потрібно буде вписувати оператору фізично — за нинішнього рівня автоматизації ці дані надходитимуть за замовчуванням.

Друга функція — автоматизація всіх технологічних рішень, що повторюються. Наприклад, навігація руху транспортних засобів в агробізнесі. Це доступний приклад автоматизації процесів.

Уже в нинішньому польовому сезоні використовуємо на нашій сільськогосподарській техніці не тільки навігацію під час виконання обробітку ґрунту, а й відключення секцій сівалок на сівбі або обприскувачів під час внесення пестицидів. Причому зазначу, що річ не лише в тому, що не буде порушень технології, зменшиться вплив людського чинника на полі. Річ у простоті та зрозумілості роботи польових агрегатів, цифровому фіксуванні кожного руху машин і агрегатів. Маємо всю технологічну картку з фактично виконаними обсягами робіт, витратами, зарплатою працівників.

— Треба порахувати витрати, і тоді зрозуміємо, чи це працює. Кілька років тому я сам перейшов до обліку витрат в таблиці Exсel, щоб автоматично фіксувати всі витрати та доходи, аналізувати, де недопрацювання, а де, навпаки, добре витратили кожну гривню. У кінці кожного року я отримую точний показник витрат/прибутків по усім статтям витрат (банки, пальне, ресурси, насіння, вино тощо). Звичайно, хотілося б більше та глибше аналізувати прибутковість конкретної сільгоспкультури на певному моєму полі. Це дозволило б, зокрема, враховувати розмір орендної плати за паї, чи навіть було б важливо під час прийняття рішення щодо купівлі паю.

У перспективі це має привести до застосування таких елементів точного землеробства, як безпілотні польові агрегати, ті ж DOT Power Platform в Канаді, а також cистемний трактор NEXAT та багато інших. Дрони, що зараз ефективно виконують обприскування посівів сільгоспкультур, є таким прикладом застосування безпілотної техніки.

Найважливішим вважаю впровадження точного землеробства поетапно — від найпростішого до складного. Я був у різних країнах, де випробовував програми та обладнання з ТЗ. Сьогодні йдемо шляхом подальшої оптимізації виробництва.

— Як застосовуєте елементи точного землеробства в господарстві?

— Розповім про пристрої картування врожайності, які нині встановлюються на зернозбиральні комбайни. На нових комбайнах подібні пристрої часто вже встановлені. Але як бути зі старими машинами? Наприклад, на старому комбайні 2002 року моделі John Deere 9750 STS ми встановили одразу дві різні системи картування. Це системи картування урожайності Precision Planting Yield Sense та Farm TRX. Друга система інтегрується із системою Cropio, що дозволяє передавати дані врожайності у хмару. Також для цієї старої моделі комбайна встановлюємо систему підрулювання від John Deere — приймач StarFire. Спільно з партнерами збираємося поставити на всі наші трактори — МТЗ, ХТЗ та Valtra — системи підрулювання від John Deere StarFire, щоб все працювало в одних цифрових рішеннях.

Завдяки отриманим показникам урожайності різних сільськогосподарських культур, зможемо визначати ефективність всіх ділянок наших полів у майбутньому. Ми рухаємося у цьому напрямі. Тепер на кожному полі проводимо агрохімічні аналізи, створюємо карти посіву, щоб бачити продуктивні та непродуктивні ділянки полів, розуміти проблеми для наступного диференційованого посіву насіння та внесення добрив. Фактично, тепер розглядаємо власні поля як такі собі «віртуальні станції», що постійно оновлюються.

Вирощування томатів за принципами природного землеробства

Напевно, хтось вже стикався з поняттям «природне землеробство». Воно являє собою цілу систему, пов’язану з об’єднанням понять грунту і рослин в одне ціле. Ці два компоненти розглядаються як єдина жива істота. Дана система знань спрямована на забезпечення цього організму не тільки гідного існування, але і його подальшого розвитку.

Сталість грядок – головний принцип вирощування томатів у природному землеробстві.

Кінцевою метою цього процесу є отримання найбільш якісного врожаю у великій кількості.

Необхідно розуміти, що у двох складових: грунту і рослин – можуть бути якісь свої цілі, абсолютно не пов’язані з великим урожаєм. Тому кожен садівник або агроном, який дотримується системи природного землеробства, повинен домагатися того, щоб цілі людини були в гармонії з природою.

Для того щоб допомогти симбіозу грунту і рослин (зокрема, томатів) оптимально розвиватися, необхідно добре знати закони функціонування обох складових.

Також не варто гнатися за високими врожаями. Ключовим словом у природному землеробстві є поняття «оптимальний». Не потрібно ні в якому разі перевантажувати грунт, намагаючись вичавити з неї максимально все можливе. Необхідно добиватися чіткого рівноваги між кількістю та якістю плодів.

Для розпушення грунту можна використовувати плоскоріз Фокіна. Він не пошкоджує коріння рослини, а розпушує грунт тільки на поверхні.

Головний принцип вирощування томатів у природному землеробстві – це сталість грядок. Вони ні в якому разі не повинні змінюватися і повинні залишатися стаціонарними. Ні в якому разі на них не повинні надалі розташовуватися доріжки. Заборонено по ним їздити і пересувати який-небудь транспорт.

Для розпушення грунту можна використовувати плоскоріз Фокіна, так як він не проникає в глибинні шари, а зачіпає лише поверхню.

Природно, полив повинен бути логічно організований.

Ще одне з найважливіших правил – це мульчування грунту. Необхідно домогтися такого стану, щоб грунт не був голим.

Потрібно намагатися налагодити сівозміну.

Позитивно на стан томатів та грунту позначається і сидерація – вирощування рослин на основі зелених добрив. Тут необхідно правильно комбінувати рослини між собою для досягнення поживного рівноваги.

Одним з важливих моментів є внесення органічних добрив на поверхню грунту. Вносити їх переважно в осінній період.

Допускається і використання різного роду мікробіологічних добрив.

Вирощування помідорів краще всього проводити на місці якоїсь іншої культури. Робити це слід після насичення ґрунту органічними добривами. Потрібно з усією відповідальністю підійти до вибору місця для грядки з томатами. Необхідно вибрати рівний і добре освітлену ділянку. Найбільш хорошим грунтом буде суглинок або супесчанік. Грунт повинен добре піддаватися прогріванню і дренування. Краще, якщо кислотність близька до нейтрального значення.

Як вибрати місце для посадки томатів?

Помідори можна садити на грядку, де раніше вирощували цибулю, моркву, огірки, капуста, квасоля або горох. Місце, де раніше росли томати, має від них відпочити протягом трьох-чотирьох років.

Буде краще, якщо помідори будуть другою культурою на ділянці. Їх можна садити на грядку, де раніше вирощували цибулю, моркву, огірки, капуста, квасоля або горох. Місце, де раніше росли томати, має від них відпочити протягом трьох-чотирьох років. Але, якщо скористатися мікробіологічними добривами, то допускається повернення на це місце вже через рік. Не рекомендується саджати томати на те місце, де раніше росли представники пасльонових.

Після того, як залишки попередніх мешканців грядки будуть прибрані, можна готувати грунт під посадку помідорів. Грунт повинна піддатися дискування, або її необхідно двічі розпушити. Не варто забувати і про добривах. Восени можна засіяти цю грядку рослинами-сидератами, які чудово підготують грунт. З цією роллю впорається овес, гірчиця, квасоля або горох. Завдяки своїм властивостям, ці рослини до весни зроблять грунт значно структурованої і допоможуть зберегти в ній залишки вологи.

Твір добрива і зрошення

Добрива можна використовувати тільки після того, як вони будуть попередньо ферментованих за допомогою спеціальних препаратів. Дуже важливу роль при вирощуванні помідорів відіграють мікроелементи, які необхідно вносити в грунт шляхом позакореневого підживлення.

Розпушування ґрунту після кожного поливу томатів, дозволить уникнути появи кірки на ґрунті.

Надзвичайно важливо організувати систему зрошення. Культури томатів вимагають великої кількості води. Після проведення кожного поливу обов’язково треба розпушувати грунт, для того щоб зруйнувати кірку на ґрунті. При вирощуванні помідорів потрібно постійно піклуватися про забезпечення найбільш оптимального рівня вологості на ґрунті.

Перед тим як розпочати вирощування, необхідно визначитися з тим, який необхідний кінцевий результат. Так, якщо виникає необхідність у ранніх томатах, краще всього починати з розсади. Найменше клопоту з різними гібридами. Але в цьому питанні може стати перешкодою вартість гібридного насіння. Розсаду необхідно садити в той момент, коли рослини томатів викинуть перші суцвіття. До цього моменту вік кожного стебла повинен досягти близько 70 днів. Якщо необхідний урожай звичайних помідорів, плоди яких буде чекати подальша переробка, консервування в цілому вигляді або виготовлення соку, краще і простіше сіяти їх у відкритий ґрунт. Цей метод агротехніки найбільш оптимально використовується в південних регіонах. Якщо скористатися яким-небудь з ранніх сортів томатів, то можливо використання цього способу в будь-яких місцевостях.

Способи вирощування томатів

Обробка за допомогою фунгіцидів, допоможе запобігти появі хвороб і заражень томатів.

Щоб виростити помідори ранніх і середньоранніх сортів, краще скористатися теплицями з плівковим укриттям і обігрівом комбінованого типу. Вирощування можна проводити із застосуванням горщикового і безгоршечного способів. Якщо потрібно домогтися отримання стебла сіянців, краще висаджувати їх в десятих числах лютого, в горщики розміром 10х10 см для розсади, що досягла віку 70 днів. Для того щоб запобігти можливий розвиток хвороб, розсаду краще два рази обробити за допомогою фунгіцидів. Проводити вирощування у відкритому ґрунті краще тільки тоді, коли ймовірність виникнення заморозків на грунті зійде нанівець.

Крім усього іншого, можна проводити вирощування томатів за допомогою одних тільки насіння. Так, насіння помідорів необхідно садити тільки тоді, коли температура ґрунту досягне не менше 12 градусів. З метою збільшити схожість і максимізувати синхронність проростання стебла можна зробити коткування. Тип посівної схеми може залежати від різновиду ґрунту, від виду поливу, від різновиду посадженого сорту. При проведенні вирощування томатів без поливу потрібно сіяти насіння, дотримуючись відстань між рядами приблизно в 1,5 м.

Боротьба з шкідниками та захворюваннями

Однією з найважливіших особливостей агротехніки є активна боротьба з різними захворюваннями і шкідниками. Велике поширення в останні сезони отримує фітофтороз. З метою зменшення можливості розвитку даного захворювання краще вибирати методи боротьби як в агротехніці, так і в мікробіології. Краще всього для помідорів обробляти стебло кожні 10 днів. Завершити курс обробки краще за 20 днів до початку збирання плодів.

Велика кількість видів біопрепаратів продуктивно бореться з різними шкідниками, такими як колорадський жук. Найбільш оптимальний варіант досягається при їх комбінуванні.

Принципи агротехніки природного землеробства дозволяють вирощувати екологічно чисті, повні вітамінів, мінералів і мікроелементів помідори з застосуванням найменших зусиль і фінансових витрат.

Для того щоб отримати оптимально плідний урожай томатів, можна скористатися кількома досить хитрими прийомами. Так, для того щоб успішно боротися з фітофторою, можна в нижній частині стебло продірявити шматочком мідного дроту наскрізь.

Необхідно враховувати те, що помідори потребують великому просторі і тіснота для них нестерпне. Необхідно забезпечити для кожного з кущів вільний доступ до кисню і до сонячних променів. Слід нагадати, що ділянка має бути добре освітленим і досить успішно повинна прогріватися грунт. Так, між кожним стеблом необхідно дотримати відстань приблизно в 0,5 м. Необхідно звільняти стебло від пожовклого листя – від них треба позбавлятися, щоб грунт був добре провітрюваній.

При вирощуванні помідорів у теплиці потрібно не допускати виникнення вогкості. Достатній полив може забезпечити досить проста конструкція: потрібно обрізати дно у звичайних пластикових пляшок і прикопати їх у грунт недалеко біля куща горлечком в землю.

Для того щоб урожай помідорів як можна швидше дозрів, можна застосувати один нехитрий спосіб – злегка розрізати стебло внизу за допомогою гострого ножа таким чином, щоб вийшло отвір довжиною в два сірникових коробка. У цей отвір потрібно вставити чисту палицю діаметром близько 0.5 див.

Для чого потрібно природне землеробство?

При вирощуванні помідорів необхідно звільняти стебло від пожовклого листя – від них треба позбавлятися, щоб грунт був добре провітрюваній, також не можна допускати виникнення вогкості.

Якщо дотримуватися принципів природного (органічного) землеробства, то з одного стебла можна отримати 12 кг помідорів, а два стебла принесуть і зовсім небувалий урожай – 24 кг томатів.

У багатьох послідовників агротехніки виникають питання з приводу виявлення органічних добрив, адже, якщо ними активно користуватися, можна значно виснажити навколишню природу. Багато виходять з цього положення елементарним чином, засаджують звичайні доріжки газонної травою, яка на протязі кількох сезонів радує око органічних садівників. Так, досить просто раз в 1-2 тижні косити її за допомогою газонокосарки і мульчувати цієї корисної кашкою грунт.

Також не варто забувати про висаджуванні сидератів, які значно спрощують процес живлення грунту.

Природно, на великих ділянках землі вирощування методом природного землеробства відбувається досить складно, так як викликає утруднення процес мульчування і багато інші тонкощі. Але на дачних ділянках це не тільки вигідно, але і значно полегшує процес вирощування рослин.

Для того щоб переконатися в дієвості методів агротехніки, достатньо провести цікавий досвід: одні й ті ж культури висадити на двох ділянках, причому один обробляти традиційним способом, перекапывая і рясно поливаючи, а за другим доглядати, дотримуючись принципів органічного землеробства. Тоді можна буде своїми очима переконатися в дієвості рад багатьох досвідчених агротехніків.